ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 927/293/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
на рішення Господарського суду Чернігівської області
(суддя - Романенко А.В.)
від 07.08.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Сулім В.В.; судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.)
від 07.11.2019
у справі № 927/293/19
за первісним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівпобутхім", Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровська миловарена компанія",
про зобов`язання вчинити дії та стягнення штрафних санкцій
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
про стягнення 173 733,17 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Левченко О.О.,
відповідача - Ковальчук О.О.,
третіх осіб - не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" про зобов`язання замінити продукцію неналежної якості на відповідну продукцію належної якості; стягнення штрафу за поставку неякісної продукції в розмірі 31 486, 32 грн, пеню за порушення строків поставки продукції в розмірі 28 022, 82 грн за період з 01.10.2018 року по 25.03.2019 та штраф за прострочення поставки продукції більш ніж на 30 днів у розмірі 11 020, 21 грн за період з 01.10.2018 по 25.03.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору поставки продукції №480(3)18УК/53-121-01-18-07068 від 05.09.2018 та додаткової угоди №1 до нього.
1.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" звернулось до Господарського суду Чернігівської області із зустрічною позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 173 733, 17 грн, з яких: 163 673, 00 грн сума основного боргу, 2 395, 00 грн 3% річних та 7 665, 17 грн інфляційних втрат.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що за видатковою накладною №РА-02982 від 21.09.2018, позивачем за зустрічним позовом поставлено ВП "Запорізька АЕС" продукцію належної якості загальною вартістю 194 880, 00 грн, за яку останній до цього часу в повному обсязі не розрахувався.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2019 у задоволені первісного позову - відмовлено повністю та частково задоволено зустрічний позов, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" - 6 241, 40 грн заборгованості, 91, 83 грн 3% річних, 357, 64 грн інфляційних втрат, в іншій частині зустрічного позову - відмовлено.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2019 залишено без змін.
2.3. Господарські суди встановили такі фактичні обставини справи:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" (постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець) 05.09.2018 було укладено договір поставки продукції №480(3)18УК/53-121-01-18-07068 (далі - договір поставки), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар згідно із специфікацією: мило рідке для рук, "PRO servsce", 460мл., у кількості 20л, вартістю 585,00 грн (без ПДВ) (1); мило туалетне, 100гр., "Ельмир", у кількості 4539кг, вартістю 122553,00 грн (без ПДВ) (2); мило господарське 72% 200гр, у кількості 7343шт., вартістю 29372,00 грн (без ПДВ) (3); мило рідке 5л, "PRO servsce", у кількості 25кан., вартістю 1250,00 грн (без ПДВ) (4); мило готельне, 15гр., ""Erbay" в кількості 9600шт, вартістю 8640,00 грн (без ПДВ).
Згідно з п.п. 1.1., .3.1. договору поставки, вартість договору складає 162 400, 00 грн, крім того ПДВ 32 480, 00 грн, разом 194 880, 00 грн.
Строк поставки товару: вересень 2018 року (п.1.3. договору).
Відповідно до п.1.4. договору поставки, з урахуванням редакції додаткової угоди №1 від 04.10.2018 до договору поставки, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.09.2018 року (п.3.-4. додаткової угоди), виробник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Ізраїльське підприємство "АРМОНІ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівпобутхім", Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровська миловарена компанія", Товариство з обмеженою відповідльністю "СВК-ПЛЮС".
Розділом 2 договору поставки "Якість і комплектність продукції" сторони погодили, що товар, який поставляється, по своїй якості повинен підтверджуватися паспортом або сертифікатом якості, виданим підприємством-виробником, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікатом відповідності та відповідати ДСТУ 4315:2004, ТУ У 20.4-40212104.001:2018, ДСТУ 4544:2006 (п.2.1. договору, з урахування редакції додаткової угоди №1 від 04.10.2018 року до нього).
Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. договору поставки, постачальник гарантує належну якість товару, що поставляється, і нормальну його експлуатацію впродовж 24 місяців з моменту поставки, за умови дотримання правил транспортування, експлуатації, зберігання товару, якщо більш тривалий гарантійний строк не передбачений виробником. Постачальник протягом гарантійного строку повинен усунути виявлені покупцем, в установленому порядку дефекти, а при неможливості їх усунення здійснити заміну дефектного товару відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP - м. Енергодар, вантажоодержувач: ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133 (склад), м. Енергодар, Запорізька область.
Поставка продукції відбувається відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010, на умовах DDP - м. Енергодар, вантажоодержувач: ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133 (склад), м. Енергодар, Запорізька область. Поставка продукції відбувається у строк згідно з п.1.3 договору поставки (п.п. 4.1., 4.2. договору поставки).
За умовами п. 4.3 договору поставки, продукція, що поставляється, повинна супроводжуватись наступними документами: видаткова накладна (3 примірника) (а); рахунок-фактура (б); паспорт або сертифікат якості (в); висновок санітарно-епідеміологічної експертизи (г); сертифікат відповідності (д).
Розділом 6 договору поставки "Приймання продукції за якістю та кількістю" сторони погодили, що приймання товару за якістю та кількістю здійснюється Покупцем відповідно до вимог СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". В електронному вигляді документ є загальнодоступним і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК "Енергоатом" за адресою: www. energoatom. kiev. ua / ru/ about/ company _ standards/ (п.6.1. договору поставки).
У разі недопоставки продукції Постачальник зобов`язаний протягом 10 діб поставити бракуючу кількість, відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP - м. Енергодар, вантажоодержувач: Запорізьке відділення ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133 (склад), м. Енергодар, Запорізька область, і відшкодувати Покупцю збиток, який виник у нього у зв`язку з недопоставкою продукції. Допоставлена продукція повинна відповідати вимогам, встановленим п.2.1. договору та супроводжуватись документами, передбаченими п.4.3. та п.4.4. договору (п.6.2. договору поставки).
Згідно з п.6.3. договору поставки, покупець має право вимагати як відповідного зменшення ціни продукції залежно від ступеня відхилення якості поставленої продукції від стандартів і встановлених норм (за ціною, передбаченою для продукції відповідної якості), так і своєчасної сплати штрафних санкцій за договором.
Так, умовами п.7.2. договору поставки сторони погодили, що за порушення строків поставки або за недопоставку продукції постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, за якою йому допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення більше 30 днів постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання.
Сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов`язань.
У випадку невідповідності поставленої продукції вимогам по якості, Постачальник зобов`язаний замінити продукцію на якісну протягом 14 днів з моменту направлення Покупцем вимоги про заміну продукції на умовах DDP - м. Енергодар, вул. Промислова, 133, (склад №2) - вантажоодержувач Запорізьке відділення ВП "Складське господарство" і сплатити Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісної продукції (п.7.4. договору поставки).
Згідно з п. 11.1. договору поставки, останній вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з дати укладення (тобто до 05.09.2019 року).
На виконання умов договору поставки 21.09.2018 відповідач за первісним позовом (у межах обумовленого строку) за видатковою накладною №РА-02982 поставив позивачу товар загальною вартістю 194 880, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 32 480, 00 грн), номенклатура та асортимент якого повністю відповідали умовам п.1. договору поставки, а саме: мило рідке для рук, "PRO servіce", 460мл, у кількості 20л, вартістю 585,00 грн (без ПДВ) (1); мило туалетне, 100гр., "Ельмир", у кількості 4539кг, вартістю 122553,00 грн (без ПДВ) (2); мило господарське 72% 200гр, у кількості 7343шт., вартістю 29372,00 грн (без ПДВ) (3); мило рідке 5л, "PRO servіce", у кількості 25кан., вартістю 1250,00 грн (без ПДВ) (4); мило готельне, 15гр., ""Erbay" в кількості 9600шт, вартістю 8640,00 грн (без ПДВ).
Поставлений товар прийнятий позивачем за актом про приймання матеріалів №3/283-1 від 21.09.2018 на відповідальне зберігання до моменту надання оригіналів супровідних документів. У примітці зазначено: відсутній паспорт (сертифікат) якості на мило "PRO servsce" 460мл та мило готельне 15гр. ""Erbay".
Комісією позивача, в односторонньому порядку, 03.10.2018 складено довідку №64 про виявлені невідповідності на етапі ВК-1, з якої вбачається, що на товар щодо якого прийнято рішення про повернення постачальнику для заміни надано наступні супровідні документи: на мило туалетне 100гр. "Ельмир" у кількості 4539кг, - паспорт №9 від 09.2018; паспорт якості (мило туалетне тверде) від 27.07.2018; на мило готельне 15гр. "Erbay" у кількості 9600шт. - паспорт якості б/н, партія 7900 упаковок від 07.08.2018.
Водночас, у зазначеній довідці зафіксовано такі невідповідності поставленого товару: мило туалетне 100гр. "Ельмир" у кількості 4539 кг фактично виготовлено згідно з ТУ У 20.4-40212104.001:2018, у той час як умовами договору передбачено, що має бути виготовлено по ДСТУ 4537:2006, згідно з паспортом якості мило тверде на дотик та однорідне в розрізі, фактично - крихке і неоднорідне в розрізі (1); мило готельне 15гр. ""Erbay" згідно з паспортом №9 від 09.2018 тверде в розрізі та однорідне, фактично - м`яке, пластичне; бірки на упаковці або упаковочній тарі відсутні (2).
З огляду на встановлені недоліки, комісія дійшла висновку про необхідність заміни вказаного товару.
27.11.2018 позивачем, в односторонньому порядку, в складі комісії складено акт на забраковану продукцію №2, за яким враховуючи встановлені у довідці №64 невідповідності, мило туалетне 100гр. "Ельмир" у кількості 4539кг та мило готельне 15гр. ""Erbay" у кількості 9600шт є бракованим, як наслідок, зазначена продукція підлягає поверненню постачальнику з метою заміни.
28.01.2019 відповідач звернувся до позивача з листом №010 з пропозицією заміни забракованої продукції, проте факт поставки продукції неналежної якості за видатковою накладною №РА-02982 від 21.09.2018 року не визнав.
У свою чергу, позивач листом №07-105/3154 від 08.02.2019 повідомив відповідача про невідповідність наданих ним зразків встановленим вимогам якості та керуючись п.6.1. договору та п.16. Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 27.04.1966 №П-7 (зі змінами та доповненнями) просив останнього прибути 20.02.2019 на склад Запорізького відділення ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом" для підписання акту про фактичну якість отриманого товару.
20.02.2019 сторонами, в двосторонньому порядку, згідно з п. п. 14, 16, 19, 29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 27.04.1966 №П-7 (надалі - Інструкція №П-7) складено акт №1 про фактичну якість і комплектність поставленої продукції, з якого вбачається, що поставлений за видатковою накладною №РА-02982 від 21.09.2018 товар: мило туалетне 100гр. "Ельмир", виробник Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівпобутхім" у кількості 4539кг (паспорт якості б/н від 27.07.2018 року) крихке, неоднорідне за кольором та структурою, має неприємний запах; мило готельне 15гр. "Erbay", виробник Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровська миловарена компанія" у кількості 9600шт, м`яке, пластичне, немає маркування. Вказана продукція забракована в кількості 4539кг та 9600шт. відповідно. З огляду на характер виявлених недоліків підлягає поверненню постачальнику для заміни.
Даний акт підписаний зі сторони відповідача з приміткою: з актом не згоден, так як продукція відповідає усім технічним вимогам і стандартам, що підтверджують якість останньої, але замінити погоджуюсь.
Незгоду із фактом поставки неякісної продукції відповідач також висловив у відповіді на претензію №28-23/3228 від 11.02.2019. Разом з тим не заперечував проти заміни цієї продукції на аналогічну з іншої партії, з метою підтримання співпраці з позивачем на майбутнє. Повідомив позивача про те, що мило туалетне "Класичне" 100гр. є повним аналогом мила "Ельмир". Зміна назви обумовлена лише зміною торгівельної марки виробником, який повністю припинив виробництво мила під назвою "Ельмир", про що до листа додано гігієнічний висновок, сертифікат якості, паспорт якості виробника на мило "Класичне" та мило "Erbay", а також лист виробника.
26.03.2019 за видатковою накладною №РА-00920 відповідачем було здійснено заміну забракованого позивачем товару, поставивши товар загальною вартістю 157 431, 60 грн (у тому числі ПДВ 26 238, 60 грн), а саме: мило туалетне 100гр. "Ельмир" у кількості 4539кг та мило готельне 15гр. "Erbay" у кількості 9600шт., який прийнято позивачем 01.04.2019 за актом №166-167 вхідного контролю (ВК-1) продукції не СВБ.
При цьому відповідач забрав зі складу забракований товар, що сторонами не заперечується. Натомість, окремий документ на повернення забракованого товару сторонами складено не було.
Тобто, заміна відповідачем за первісним позовом товару поставленого за видатковою накладною №РА-002982 від 21.09.2018 була проведена до подання первісного позову до суду - 03.04.2019.
2.4. Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наведені заключення у довідці №64 від 03.10.2018, продубльовані в акті №2 від 27.11.2018 на забраковану продукцію, встановлені позивачем в односторонньому порядку, після спливу 10-денного строку з моменту поставки товару, виключно за результатами технічного огляду спірного товару. Разом з тим матеріали справи не містять, а позивачем не було надано ні суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих в розумінні статей 73 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження умов зберігання поставленого товару з моменту його отримання на відповідальне зберігання (21.09.2018) до 03.10.2018 та що вказаний товар на його складі зберігався відповідно до вимог стандартів та технічних умов. Технічний та санітарний паспорти на склад позивача, де зберігався спірний товар; експлуатаційний дозвіл на використання складу за цільовим призначенням, асортиментний перелік продукції, яку дозволено зберігати на даному складі, журнал контролю за дотриманням умов зберігання відповідно до ДСТУ, тощо, матеріали справи не містять.
Також господарські суди зазначили, що до спірних відносин сторін мають бути застосовані положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 27.04.1966 №П-7 (зі змінами та доповненнями) (Інструкція №П-7). Зокрема, виходячи зі змісту абзацу 3 пункту 30 Інструкції №П-7, у разі якщо між виробником (постачальником) та покупцем матимуть місце розбіжності щодо характеру виявлених дефектів та причин їх виникнення, в цьому разі для встановлення якості продукції покупець зобов`язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції по якості або іншого компетентного органу. З урахуванням наведеного положення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обов`язок залучення незалежного кваліфікованого експерта для встановлення факту відповідності/невідповідності поставленого товару критеріям якості покладено саме на позивача. Проте, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується позивачем, останнім не було залучено незалежного кваліфікованого експерта для встановлення факту відповідності/невідповідності поставленого товару критеріям якості.
Отже, оскільки позивачем не було доведено належними та допустимими доказами факт поставки відповідачем за видатковою накладною №РА-02982 від 21.09.2018 товару, що не відповідав критеріям якості, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо відмови в задоволенні первісного позову в повному обсязі.
2.5. Враховуючи, що частина товару вартістю 157 431, 60 грн поставлена за видатковою накладною №РА-02982 від 21.09.2018 не була прийнята у власність покупцем, та під час оформлення видаткової накладної №РА-00920 від 26.03.2019 повернута постачальнику, тобто фактично господарська операція з поставки 21.09.2018 товару вартістю 157 431, 60 грн не відбулась, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення 157 431, 60 грн вартості товару, поставленого саме за видатковою накладною №РА-02982 від 21.09.2018.
Разом з тим, встановивши, що в іншій частині вартість прийнятого товару в розмірі ПДВ в сумі 6 241, 40 грн відповідач за зустрічним позовом не оплатив, суди попередніх інстанцій вважали обґрунтованими зустрічні позовні вимоги в цій частині. Крім того, за висновками господарських судів підлягали задоволенню також зустрічні позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 91, 83 грн за період з 06.11.2018 по 03.05.2019 та інфляційні втрати в сумі 357, 64 грн за той же період.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким вимоги первісного позову задовольнити в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову повністю відмовити.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-суди попередніх інстанцій застосували до спірних правовідносини норми матеріального права, які не підлягали застосуванню, а саме: Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 27.04.1996 № П-7;
-суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин пункт 201.10 Податкового кодексу України, а тому безпідставно дійшли висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення зустрічного позову.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" просило відмовити в її задоволенні.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд
4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Виходячи з доводів та вимог касаційної скарги предметом касаційного розгляду є вимоги за первісним позовом в повному обсязі та вимоги, які були задоволені господарськими судами за зустрічним позовом в сумі 6 241, 40 грн - вартість прийнятого товару в розмірі ПДВ та нараховані на таку суму 3% річних в розмірі 91, 83 грн за період з 06.11.2018 по 03.05.2019 та інфляційні втрати в розмірі 357, 64 грн за той же період.
4.3. Предметом первісного позову є матеріально-правові вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Трейд" про:
зобов`язання замінити продукцію неналежної якості на відповідну продукцію належної якості;
стягнення штрафу за поставку неякісної продукції в розмірі 31 486, 32 грн;
стягнення пені за порушення строків поставки продукції в розмірі 28 022, 82 грн за період з 01.10.2018 року по 25.03.2019
стягнення штрафу за прострочення поставки продукції більш ніж на 30 днів у розмірі 11 020, 21 грн за період з 01.10.2018 по 25.03.2019.
4.4. Щодо першої вимоги про зобов`язання замінити продукцію неналежної якості на відповідну продукцію належної якості, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в її задоволенні, з огляду на встановлену господарськими судами обставину, що відповідач ще до подання первісного позову замінив забракований позивачем товар, поставивши інший загальною вартістю 157 431, 60 грн (у тому числі ПДВ 26238,60 грн), а саме: мило туалетне 100гр. "Ельмир" у кількості 4539кг та мило готельне 15гр. "Erbay" у кількості 9600шт., який прийнято позивачем за первісним позовом 01.04.2019 за актом №166-167 вхідного контролю (ВК-1) продукції не СВБ.
4.5. Відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення штрафу за поставку неякісної продукції, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до абзацу 3 пункту 30 Інструкції №П-7, у разі якщо між виробником (постачальником) та покупцем матимуть місце розбіжності щодо характеру виявлених дефектів та причин їх виникнення, в цьому разі для встановлення якості продукції покупець зобов`язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції по якості або іншого компетентного органу.
Тобто, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обов`язок залучення незалежного кваліфікованого експерта для встановлення факту відповідності/невідповідності поставленого товару критеріям якості покладено саме на позивача за первісним позовом. Проте наведені дії позивачем за первісним позовом вчинені не були. Отже, за висновками судів попередніх інстанцій, позивачем за первісним позовом не доведено на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України факт поставки відповідачем за первісним позовом за видатковою накладною №РА-02982 від 21.09.2018 товару, що не відповідав критеріям якості.
Крім того, за висновками судів попередніх інстанцій матеріали справи не містять, а позивачем не було надано ні суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих в розумінні статей 73 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження умов зберігання поставленого товару з моменту його отримання на відповідальне зберігання (21.09.2018) до 03.10.2018 та що вказаний товар на його складі зберігався відповідно до вимог стандартів та технічних умов. Технічний та санітарний паспорти на склад позивача, де зберігався спірний товар; експлуатаційний дозвіл на використання складу за цільовим призначенням, асортиментний перелік продукції, яку дозволено зберігати на даному складі, журнал контролю за дотриманням умов зберігання відповідно до ДСТУ, тощо, матеріали справи не містять.
4.6. Колегія суддів вважає наведені висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки вони зроблені без врахування такого.
Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція П-7).
Положення Інструкції П-7, відповідно до якої на покупця (позивача у справі) покладений обов`язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення прихованих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції, у спірних правовідносинах не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" може застосувати лише ті нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.
Окрім того, відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
У даному випадку спірні правовідносини врегульовані законами України.
Так, відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Відповідно до частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.
Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18.
Суди попередніх інстанцій встановили, що постачальник гарантує належну якість товару, що поставляється, і нормальну його експлуатацію впродовж 24 місяців з моменту поставки, за умови дотримання правил транспортування, експлуатації, зберігання товару, якщо більш тривалий гарантійний строк не передбачений виробником. Постачальник на протязі дії гарантійного строку повинен усунути виявлені покупцем, в установленому порядку дефекти, а при неможливості їх усунення здійснити заміну дефектного товару відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP - м. Енергодар, вантажоодержувач: ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133 (склад), м. Енергодар, Запорізька область (п. 2.2., п. 2.3. Договору).
Отже, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні первісного позову в частині стягнення штрафу за поставку товару неналежної якості, не встановили причини недоліків продукції, на яку за умовами договору встановлено гарантійний строк, безпідставно поклавши обов`язок доведення цих обставин на позивача (покупця), а не на відповідача (постачальника).
4.7. Відмовивши в задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу за поставку товару неналежної якості, оскільки позивачем не було доведено порушення його прав неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором поставки продукції №480(3)18УК/53-121-01-18-0768 від 05.09.2018, а саме поставки 21.09.2018 за видатковою накладною №РА-02982 товару неналежної якості, місцевий господарський суд також відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за період з 01.10.2018 по 27.03.2019 за порушення строків поставки товару та штрафу за порушення строків поставки товару понад 30 днів. Суд апеляційної інстанції наведених висновків не спростував.
Разом з тим колегія суддів вважає такі висновки господарських судів також передчасними, оскільки вимоги за первісним позовом про стягнення пені та штрафу були заявлені позивачем у зв`язку з тим, що продукція належної якості на загальну суму 157 431, 60 грн, яка мала бути поставлена у вересні 2018 року, фактично була поставлена та прийнята позивачем лише в березні 2019 року.
Так, суди попередніх інстанцій встановили, що 26.03.2019, за видатковою накладною №РА-00920 ТОВ "Ріа-Трейд" здійснено заміну забракованого позивачем товару, поставивши товар загальною вартістю 157 431, 60 грн (у тому числі ПДВ 26 238, 60 грн), а саме: мило туалетне 100гр. "Ельмир" у кількості 4539кг та мило готельне 15гр. "Erbay" у кількості 9600шт., який прийнято позивачем 01.04.2019 за актом №166-167 вхідного контролю (ВК-1) продукції не СВБ. Одночасно, ТОВ "Ріа-Трейд" забрано зі складу забракований товар, що сторонами визнано в судовому засіданні 10.07.2019 в усних поясненнях. Натомість, окремий документ на повернення забракованого товару сторонами складено не було.
Наведені обставини також стали підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову про стягнення, в тому числі зазначеної суми вартості товару в розмірі 157 431, 60 грн, поставленого за видатковою накладною у вересні 2018 року.
Так, оскільки частина товару вартістю 157 431, 60 грн поставлена за видатковою накладною №РА-02982 від 21.09.2018 не була прийнята у власність покупцем та під час оформлення видаткової накладної №РА-00920 від 26.03.2019 повернута постачальнику, тобто фактично господарська операція з поставки 21.09.2018 товару вартістю 157 431, 60 грн не відбулась, то місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову в частині стягнення 157 431, 60 грн вартості товару, поставленого саме за видатковою накладною №РА-02982 від 21.09.2018.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій передчасно дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову в частині стягнення пені за період з 01.10.2018 по 27.03.2019 за порушення строків поставки товару та штрафу за порушення строків поставки товару понад 30 днів, не перевіривши підстав, з яких такі вимоги були заявлені, наявності періоду прострочення та порядку нарахування відповідних штрафних санкцій.
4.8. В частині зустрічного позову, відповідно до доводів та вимог касаційної скарги, предметом касаційного перегляду є рішення судів попередніх інстанцій про задоволення зустрічних позовних вимог в частині 6 241, 40 грн заборгованості, 91, 83грн 3% річних та 357, 64 грн інфляційних втрат.
Так, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи відповідне рішення в цій частині, виходили з такого.
Розрахунок за товар вартістю 37 448, 40 грн, який було прийнято відповідачем за зустрічним позовом за видатковою накладною №РА-02982 від 21.09.2018 мав відбутися в порядку визначеному пунктом 3.2. договору, за яким розрахунки за продукцію поставлену відповідно до пункту 1.1. договору здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції. При цьому оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Згідно з пунктом 4.4. договору постачальник зобов`язаний надати покупцю податкову накладну за формою, визначеною чинною редакцією наказу Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в ЄРПН шляхом направлення її на дві електронні адреси покупця pdv1@atom.gov.ua та pdvzaes@mgw.npp.zp.ua. протягом терміну, визначеного чинною редакцією Податкового кодексу України (надалі - ПК України). Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
За умовами пункту 7.7. договору, на приписи якого звертає увагу відповідач за зустрічним позовом, у випадку ненадання постачальником покупцю у встановлений в договорі термін електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену пунктом 3.1. на суму ПДВ.
Суди попередніх інстанцій встановили, що вартість прийнятого товару в розмірі ПДВ в сумі 6 241, 40 грн покупець не оплатив, доказів сплати до суду не надав.
Відповідно до п.44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно п. 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної (1); дата складання податкової накладної (2); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг (3); податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу) (4); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (5); опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (6); ціна постачання без урахування податку (7); ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні (8); загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (9); код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (10); індивідуальний податковий номер (11).
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.201.2. статті 201 Податкового кодексу України).
За п.201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1. цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1. цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з податковою накладною №241 від 20.09.2018, що має відмітку контролюючого органу про її прийняття, та квитанції про реєстрацію даної податкової накладної в ЄРПН, ТОВ "Ріа-Трейд" своєчасно зареєстровано податкове зобов`язання по поставці ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" товару загальною вартістю 194 880, 00 грн (ПДВ-32 480, 00 грн). Дана податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 11.10.2018 за №9223025315.
Відповідно до скріншотів, наявних в матеріалах справи, 12.10.2018 з електронної адреси "Афродита Академія" 39995143@ukr.net на електронні адреси pdv1@atom.gov.ua та pdvzaes@mgw.npp.zp.ua, які зазначені в п.4.4. договору направлено податкову накладну ТОВ "Ріа-Трейд" по поставці за договором №480 від 05.09.2018, разом з квитанцією про її реєстрацію про що зазначено в електронних листах (до електронного відправлення додано чотири файли).
У подальшому ТОВ "Ріа-Трейд" проведено корегування кількісних та вартісних показників до вказаної податкової накладної на суму повернутого товару -157 431, 60 грн (ПДВ - 26 238, 60 грн), що зареєстровано в ЄРПН 10.04.2019 за №9070002120.
З огляду на наведені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач за зустрічним позовом мав розрахуватися за прийнятий товар за видатковою накладною №РА-02982 від 21.09.2018 у повному обсязі в строк встановлений п.3.2. Договору (по 05.11.2018), в тому числі включаючи суму ПДВ у розмірі 6 241, 40грн.
Податкова накладна №241 від 20.09.2018 направлена на електронні адреси відповідача за зустрічним позовом, разом з квитанцією про її реєстрацію в ЄРПН, є достатньою підставою для включення останнім, як платником податку, до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ.
При цьому суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили заперечення відповідача за зустрічним позовом у частині неналежного оформлення ТОВ "Ріа-Трейд" податкової накладної №241 від 20.09.2018 оскільки допущена помилка щодо дати виникнення податкового зобов`язання (зазначення 20.09.2018, замість 21.09.2018) та описки у назві товару (зазначення: мило рідке для рук "PRO servsce", 460мл, замість мило рідке для рук "PRO servіce", 460мл; мило рідке 5л "PRO servsce", замість мило рідке 5л "PRO servіce"), не мають наслідку недійсності даної податкової накладної, яка своєчасно зареєстрована в ЄРПН, про що ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" повідомлено у порядку, встановленому договором.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій про часткове задоволення зустрічних позовних вимог колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що прийняті з правильним застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для їх зміни чи скасування в цій частині.
Інші доводи касаційної скарги в частині зустрічного позову зводяться до перегляду вже здійсненої господарськими судами оцінки доказів, зібраних у справі, тоді як суд касаційної інстанції в силу положень частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів вважає відсутніми правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням доводів та вимог касаційної скарги, оскільки судові рішення в частині відмови в задоволенні вимоги первісного позову про зобов`язання замінити продукцію неналежної якості на відповідну продукцію належної якості, а також в частині зустрічного позову прийняті з правильним застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, то колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для їх зміни чи скасування в цих частинах.
5.3. Відповідно до частин 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент подання касаційної скарги) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
5.4. Оскільки як місцевий господарський суд, так і суд апеляційної інстанції припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, та передання справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
5.5. При новому розгляді справи суду слід врахувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18. Перевірити підстави, з яких були заявлені вимоги первісного позову про стягнення пені за період з 01.10.2018 по 27.03.2019 за порушення строків поставки товару та штрафу за порушення строків поставки товару понад 30 днів, наявність періоду прострочення та порядок нарахування відповідних штрафних санкцій. Дослідити всі зібрані у справі докази, які підтверджують чи спростовують обставини щодо поставки продукції неналежної якості, а також обставини щодо порушення строку поставки відповідної продукції. В залежності від встановленого і відповідно до вимог закону вирішити спір.
6. Судові витрати
6.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 236 238 240 300 301 308 309 310 314 315 317 325 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2019 у справі № 927/293/19 в частині вимог первісного позову про стягнення штрафу за поставку неякісної продукції в розмірі 31 486, 32 грн, пені за порушення строків поставки продукції в розмірі 28 022, 82 грн та штрафу за прострочення поставки продукції більш ніж на 30 днів у розмірі 11 020, 21 грн скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
3. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2019 у справі № 927/293/19 залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
І. Кондратова