22.05.2024

№ 927/939/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 927/939/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - фермерського господарства «МП Горизонт» (далі - Господарство, позивач) - Кушнеренко Є.Ю. (адвокат),

відповідача - акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (далі - Товариство, відповідач, скаржник) - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2023 (головуючий - суддя Шморгун В.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 (головуючий - суддя Сітайло Л.Г., судді Буравльов С.І., Шапран В.В.)

у справі №927/939/23

за позовом Господарства

до Товариства

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним донарахування обсягів природного газу.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

Предметом судового розгляду є наявність/відсутність підстав для визнання протиправним і скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, в частині задоволення акта про порушення по споживачу та визнання протиправним донарахування обсягів природного газу.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Господарство звернулося до суду з позовною заявою до Товариства про визнання протиправним і скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, в частині задоволення акта про порушення по споживачу Господарству та визнання протиправним донарахування позивачу відповідачем обсягів природного газу на суму 1 384 897,08 грн.

1.2. Позовні вимоги мотивовано неправомірністю дій відповідача щодо складання акта про порушення, прийняття рішення про затвердження акта про порушення та проведення нарахування необлікованого об`єму природного газу. Позивач вважає, що відповідач не мав підстав здійснювати донарахування об`єму природного газу, внаслідок встановлення несправності лічильника, за обставин вчасного здійснення споживачем чергової повірки лічильника, відсутності фіксації позаштатного режиму роботи лічильника, відсутності доказів несанкціонованого втручання в роботу лічильника, його пошкоджень, порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які могли вплинути на результати вимірювання та зауважень до роботи коректора Універсал. Також, позивач вказує на наявність ряду порушень під час процедури обстеження та повірки ЗВТ.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у справі №927/939/23, позовні вимоги задоволені повністю.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Товариство, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Також, скаржник просив Суд здійснити розподіл судових витрат.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. У поданій касаційній скарзі (нова редакція) скаржник з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові з цієї справи застосував норми матеріального права, закріплені абзацом другим пункту 6 глави 6 розділу Х, підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ, пунктом 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики ти комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРС) без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №922/1535/22; від 02.12.2020 у справі №906/962/18 (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду), від 18.11.2022 у справі №914/993/21; від 06.03.2018 у справі №911/2167/17; від 06.12.2018 у справі №902/1592/15, від 18.03.2019 у справі №908/1165/17, від 15.05.2019 у справі №923/565/18, від 23.04.2019 у справі №911/1602/18; від 12.10.2023 №308/3956/15-ц; від 02.10.2020 у справі №911/19/19 (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

4.2. Товариство з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права - підпункту 2 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС та підпункту 4 абзацу другого пункту 6 глави 6 розділу ХІ Кодексу ГРС, зокрема, чи наявність в акті інформації про виявлення порушення «фіксація коректором/обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно» підпадає під розуміння ознаки позаштатного режиму роботи комерційного вузла обліку газу за підпунктом 4 абзацу другого пункту 6 глави 6 розділу ХІ Кодексу ГРС - індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, у тому числі, про необхідність зміни елементів живлення.

4.3. Також, відповідач з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України вказує на порушення статей 2, 13, 14, 15, 86, частини 5 статті 236, частини другої статті 237 ГПК України та зазначає, що:

- суди не дослідили зібрані у справі докази вказали на відсутність роздруківки, яка містить відомості про відсутність газоспоживання зі сторони позивача в певні газові доби, при її наявності в матеріалах справи;

- судами необґрунтовано відхилені клопотання відповідача про надання детального розрахунку та підтверджуючих документів, який був застосований до позивача, а саме суд першої інстанції лише після завершення виступу представника відповідача на стадії судових дебатів, почав з`ясовувати особливості застосованих в акті-розрахунку даних, які не оспорювались стороною позивача, та відхилив усне клопотання представника відповідача про надання додаткового часу (та відкладення розгляду справи) для подання до матеріалів справи детального розрахунку з підтверджуючими документами;

- суд апеляційної інстанції проігнорував висновки Верховного Суду щодо повного дослідження обставин справи та забезпечення принципу рівності сторін у спорі, необґрунтовано відмовив у залученні та надання правової оцінки додатково поданим доказам.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Також, Господарство просило Суд стягнути всі понесені процесуальні витрати, в тому числі, витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що 01.01.2016 Господарство шляхом підписання заяви-приєднання №09420LB837BP016 приєдналося до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) [далі - Договір].

6.1.1. Договір є Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498.

6.1.2. Оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ), з яким споживач уклав Договір, визначено публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз", правонаступником якого є Товариство.

6.1.3. У пункті 2.1 Типового договору зазначено, що за цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а останній - прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

6.1.4. Пунктом 5.1 Типового договору передбачено, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

6.1.5. Відповідно до пункту 7.2 Типового договору Оператор ГРМ має право, зокрема, безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система, та/або газове обладнання споживача, та/або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов`язків, передбачених законодавством та цим договором; перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом ГРС.

6.1.6. За умовами підпункту 7 пункту 7.4 Типового договору споживач зобов`язався, зокрема, дотримуватись вимог Кодексу ГРС.

6.1.7. Згідно з додатком №4 до Типового договору від 26.06.2023 на об`єкті споживача, розташованого за адресою: м. Бахмач, вул. Прикордонна, 37, встановлено газоспоживче обладнання в точці комерційного обліку зерносушарка Stela з номінальними витратами природного газу 385,65 куб. м/год та режимом роботи 24 години/добу; перелік точок комерційного обліку споживача (перелік комерційних вузлів обліку) лічильник КРВ-1,01 №01296 (дата повірки 16.06.2022), коректор-1,01 №01296, Р max 0,5 МПа.

6.2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.01.2023 о 10:50 представниками Товариства складено акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку на об`єкті позивача ВОГ сушарок за адресою: вул. Прикордонна, 37, у якому зазначено про здійснення контрольного огляду ВОГ, перевірки цілісності і наявності пломб, здійснення фотофіксації ВОГ.

6.3. Судами попередніх інстанцій зазначено, що представниками Товариства 09.02.2023 об 11:00 складено акт про порушення №CN 003501, згідно з яким на дату складання акта на об`єкті позивача ВОГ сушарок за адресою: вул. Прикордонна, 37, встановлено порушення вимог підпункту 1 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС - пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно та підпункту 2 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС - фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно.

6.3.1. У пункті 2 акта про порушення додатково зазначено про існування підозри, що вимірювальний комплекс працює некоректно.

6.3.2. Згідно з пунктом 8 акта про порушення комісія оператора ГРМ з розгляду цього акта буде проводити засідання 27.02.2023 о 13:00 за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 38, конференц зал.

6.3.4. З актом про порушення ознайомлений споживач (його представник): Головатий А.В., про що свідчить його підпис на акті.

6.4. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що 09.02.2023 об 11:00 представниками Товариства складено акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку на об`єкті позивача ВОГ сушарки за адресою: вул. Прикордонна, 37, у якому зазначено: "виконано обстеження ВОГ сушарки Stela. На момент обстеження ВОГ в робочому стані, зафіксовано миттєві покази. Із-за значної корозії дроту на лічильнику газу було перепломбовано на іншу. Додатково опломбовано до ВОГ. Виявлено при перевірці тех. документації невідповідність робочого проекту. Споживач самовільно демонтував газоспоживче обладнання ШГРП, технологічний ВОГ з лічильником GSM 665 та 2-х сушарок GT 545 XL. Споживачу необхідно привести проектно-технічну документацію у відповідність. АТ "Чернігівгаз" ініціює позачергову повірку вимірювального комплексу. Складено акт про порушення №003501. Необхідно підготувати для зняття ВОГ". Акт від 09.02.2023 підписаний представником споживача Головатим А.В.

6.5. Відповідно до протоколу від 21.02.2023 ЗВТ - КРВ-1.01 G-160-80-1.0-0.5 №01296, дата повірки 16.06.2022, який належить позивачу, направлено на позачергову повірку; ініціатор проведення повірки Товариство.

6.5.1. У пункті 6 протоколу від 21.02.2023 зазначено, що представник споживача Господарства запрошується 23.02.2023 об 11:00 для проведення позачергової повірки ЗВТ за адресою: м. Чернігів, вул. Ремзаводська, 11. Протокол від 21.02.2023 підписаний представником споживача Головатим А.В.

6.6. Судом першої та апеляційної інстанцій зазначено, що 21.02.2023 о 12:00 представником Товариства складено акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку на об`єкті позивача ВОГ сушарок за адресою: вул. Прикордонна, 37, у якому зазначено про те, що за ініціативою Товариства розпломбовано та демонтовано комплекс КРВ-1.01 G-160-80-1.0-0.5 №01296 для направлення позачергової повірки, складено протокол. Акт від 21.02.2023 підписаний представником споживача Головатим А.В.

6.7. Позачергова повірка ЗВТ проводилась ДП "Укрметртестстандарт", з яким відповідач уклав договір про надання послуг від 13.01.2020 №38А140-352-20.

6.7.1. За змістом пунктів 1.1, 5.3 зазначеного договору ДП "Укрметртестстандарт" зобов`язалось надавати відповідачу послуги з повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, в номенклатурі та за ціною згідно з додатком 1 до цього договору, а відповідач зобов`язався приймати і сплачувати вищезазначені послуги; послуги з повірки ЗВТ надаються виконавцем за адресою: вул. Ремзаводська, 11, м. Чернігів, 14037, з використанням еталонів, допоміжних ЗВТ та допоміжного обладнання замовника (відповідача), що застосовуються виконавцем у межах діапазону вимірюванні, наведеного в галузі уповноваження виконавця.

6.8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації" 14.11.2022 видано Товариству сертифікат калібрування №137К-04/22 на установку повірочну з еталонними лічильниками ТЕМП-4, №003, 2001 р.в.

6.9. Згідно з протоколом повірки ДП "Укрметртестстандарт" від 23.02.2023 на підставі результатів визначення основної відносної похибки на установці Темп-4 Товариства зазначений ЗВТ визнаний непридатним.

6.10. ДП "Укрметртестстандарт" 23.02.2023 складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №39-1/0009, згідно з якою комплекс вимірювальний роторний КРВ-1.01G-160-80-1.0-0.5-В2-ВН №01296, виробник СП "Радміртех", не відповідає вимогам "Комплексні вимірювальні роторні КВР-1. Методика повірки", підстави для визнання ЗВТ непридатним основна відносна похибка одного з параметрів обліку перевищує максимально допустимі значення.

6.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.02.2023 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими по Товариству, розглянуто акт про порушення та прийнято рішення про його часткове задоволення (в частині встановлення порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС - пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно), а також про проведення перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до абзацу першого пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, про що складено протокол №27.

6.11.1. На засіданні комісії 27.02.2023 був присутнім представник позивача директор Харченко О. М.

6.12. Суди попередніх інстанцій вказали, що позивач склав акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості, відповідно до якого кількість донарахованого спожитого газу з 07 год 00 хв 01.02.2023 по 12 год 00 хв 21.02.2023 становить 53 443,08 куб.м. Кількість спожитого газу становить 114 819,36 куб.м, з розрахунку споживання газу зерносушаркою 281,42 куб.м/год та кількості годин роботи 408; обсяг споживання, який переданий Оператором ГРМ на інформаційну платформу в лютому 2023 року становить 61 376,28 куб.м; обсяг, який має бути компенсований споживачем, складає 114 819,36 - 61 376,28 = 53 443,08 куб.м.

6.13. Згідно з актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 №ЧН00074433 об`єм розподіленого у лютому 2023 року природного газу (лічильник №01296) становить 61 376,28 куб.м.

6.14. Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №63007462, згідно з яким вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу становить 1 384 897,08 грн з ПДВ.

6.15. Супровідним листом від 20.04.2023 №14003.1-Сл-5233-0423 відповідач на адресу позивача направив акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 №ЧН00074433 та рахунок на оплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу №63007462.

6.16. Позивач звернувся до відповідача з листом від 22.05.2023 №71, у якому виклав свої заперечення щодо проведення процедури позачергової повірки лічильника газу та просив провести додатковий розгляд акта про порушення.

6.17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.05.2023 на засіданні комісії з додаткового розгляду акта про порушення від 09.02.2023 №CN 003501 вирішено акт про порушення задовольнити частково (в частині встановлення порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС); нарахування об`єму розподіленого (спожитого) природного газу по Господарству залишено без змін, про що складено протокол №27/1.

6.17.1. На засіданні комісії 31.05.2023 був присутнім представник позивача відповідальний за газове господарство Головатий А.В.

6.18. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказано, що згідно зі звітами за період з 01.11.2022 до 30.11.2022, з 01.12.2022 до 31.12.2022, з 01.01.2023 до 31.01.2023, з 01.02.2023 до 28.02.2023 коректор позивача фіксував повідомлення про позаштатні ситуації.

6.19. Відповідно до паспорту комплексу вимірювального КРВ-1.01 завод. №01296 комплекс позивача проходив повірку 28.05.2020, 20.08.2020, 16.06.2022 та 04.04.2023 та визнаний придатним; міжповірочний інтервал 2 роки.

6.20. Виробник спірного комплексу СП "Радміртех" у листі від 03.08.2023 №3843 повідомив, що під час ремонту комплексу вимірювального КРВ-1.01G-160-80 зав. №01296 у квітні 2023 року виконані такі роботи: діагностика, розбирання лічильника, заміна підшипників, заміна ущільнювальних кілець, перевірка на відповідність НД, державна повірка; технічне обстеження вимірювального комплексу висвітило відхилення основної відносної похибки вимірювання витрати від нормованих значень, що зумовлено втратою підшипниками необхідних експлуатаційних характеристик.

6.21. Судами попередніх інстанцій вказано, що Господарство коштів у розмірі 1 384 897,08 грн відповідачу не сплатило, оскільки, вважає неправомірним рішення відповідача, оформлене протоколом від 27.02.2023 №27, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

6.22. Суд апеляційної інстанції, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, виходи, зокрема, з такого.

6.22.1. В акті про порушення №CN 003501 працівниками Оператора ГРМ вказано про встановлення ними на об`єкті позивача таких видів порушень Кодексу ГРС:

- пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, що передбачено підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС;

- фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно, що передбачено підпунктом 2 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС.

6.22.2. Водночас, у цьому ж акті при детальному описі виду обстеження та суті порушення працівниками відповідача зазначено про наявність підозри, що вимірювальний комплекс працює некоректно.

6.22.3. ЗВТ позивача 21.02.2023 направлено на позачергову повірку, про що складено протокол.

6.22.4. Акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку від 09.02.2023, акт про порушення №CN 003501 та протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку від 21.02.2023, підписані представником споживача без будь-яких зауважень.

6.22.5. За результатами проведеної позачергової повірки визнано непридатним ЗВТ позивача з підстави перевищення основної відносної похибки максимально допустимим значенням, про що складено протокол повірки від 23.02.2023 та довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №39-1/0009 від 23.02.2023.

6.22.6. Позивач вважає, що при проведенні повірки допущено ряд порушень, а саме:

- у протоколі від 21.02.2023, всупереч положень пункту 4 глави 11 розділу Х Кодексу ГРС, не зазначено найменування спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова повірка, а зазначена адреса не відповідає адресі ДП "Укрметртестстандарт";

- у протоколі повірки зазначено, що позачергова повірка проводилась на обладнанні Товариства та безпосередньо її співробітниками, хоча і завірено державним повірником, проте відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", делегування науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, визначеними цією частиною, своїх повноважень щодо проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, іншим особам або залучення ними в будь-який спосіб до цієї діяльності осіб, які не мають відповідних на те повноважень, забороняється;

- крім того, у позивача наявні сумніви про наявність відповідного договору щодо використання ДП "Укрметртестстандарт" еталонів, допоміжних ЗВТ та допоміжного обладнання Товариства при проведенні повірки.

6.22.7. У протоколі щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку від 21.02.2023 зазначено, що повірка буде проводитись 23.02.2023 об 11:00 за адресою: м. Чернігів, вул. Ремзаводська, 11, на яку запрошений представник позивача. Вказаний протокол підписаний представником позивача Головатим А.В., а, отже, позивач був повідомлений про дату, час та місце її проведення.

6.22.8. Суд апеляційної інстанції вказав, що незазначення у цьому протоколі найменування спеціально уповноваженого органу, який буде проводити повірку, не може свідчити про допущення порушення при її проведенні, оскільки, позивач не був позбавлений можливості з`явитись у вказаний час та за вказаною адресою та бути присутнім під час повірки.

6.22.9. Як стверджує позивач, у протоколі повірки від 23.02.2023 зазначено про проведення повірки працівником Товариства, проте цей протокол підписаний державним повірником Назаренком М.О., який також підписав довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 23.02.2023 №39-1/0009. Обидва документи містять відбиток повірочного тавра, яке відповідно до положень підпункту 7 пункту 3 розділу IV, пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 №193 (далі - Порядок №193) може застосовувати лише персонал виконавця, перелік яких (виконавців) наведений у пункті 1 розділу ІІ Порядку №193, і відповідач до них не належить.

6.22.10. Жодних доказів проведення позачергової повірки особою, яка не мала права її проводити, позивач суду не надав, а тому доводи в цій частині, обґрунтовано відхилені місцевим господарським судом.

6.22.11. При цьому, суд першої інстанції встановив, що відповідачем і ДП "Укрметртестстандарт" (далі - виконавець) укладений договір від 13.01.2020 №38А140-352-20, яким передбачено надання останнім послуг з повірки ЗВТ за адресою: вул. Ремзаводська, 11, м. Чернігів, 14037, з використанням еталонів, допоміжних ЗВТ та допоміжного обладнання замовника (відповідача), що застосовуються виконавцем у межах діапазону вимірюванні, наведеного в галузі уповноваження виконавця.

6.22.12. Установка Товариства, на якій проводилась позачергова повірка, має сертифікат калібрування №137К-04/22 від 14.11.2022.

6.22.13. Суд апеляційної інстанції виснуває, що проведення ДП "Укрметртестстандарт" позачергової повірки ЗВТ на обладнанні відповідача, яке пройшло калібрування, відповідає положенням Порядку №193, а відтак доводи щодо використання такого обладнання та відсутності укладеного ДП "Укрметртестстандарт" і відповідачем відповідного договору є необґрунтованими.

6.22.14. Крім того, технічна несправність спірного вимірювального комплексу позивача (відхилення основної відносної похибки вимірювання витрати від нормованих значень) підтверджена виробником цього комплексу - СП "Радміртех" у листі від 03.08.2023 №3843.

6.22.15. Суд апеляційної інстанції зазначив, що вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу), в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом з супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

6.22.16. На засіданні 27.02.2023 комісії з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими по Товариству, на якому був присутнім представник позивача, розглянуто акт про порушення та прийнято рішення про його часткове задоволення (в частині встановлення порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, а також про проведення перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до абзацу першого пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, про що складено протокол №27. В протоколі від 27.02.2023 зазначено, що при обстеженні ВОГ споживача виникли сумніви щодо метрологічних характеристик комплексу KPB-1.01 G160 №0129660, у зв`язку з чим Оператор ГРМ ініціював проведення позачергової повірки вимірювального комплексу. Крім того, акт про порушення додатково розглядався на засіданні комісії 31.05.2023, на якому прийнято таке ж саме рішення, що і на засіданні 27.02.2023.

6.22.17. Позивач не погоджується з рішенням відповідача, прийнятим на засіданні комісії 27.02.2023, та вважає, що відповідач не мав підстав здійснювати донарахування об`єму природного газу, внаслідок встановлення несправності лічильника, за обставин вчасного здійснення споживачем чергової повірки лічильника, відсутності фіксації позаштатного режиму роботи лічильника, відсутності доказів несанкціонованого втручання в роботу лічильника, його пошкоджень, порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які могли вплинути на результати вимірювання та зауважень до роботи коректора.

6.22.18. В акті обстеження/контрольного огляду вузла обліку від 09.02.2023 та в акті про порушення від 09.02.2023 №CN 003501 не зафіксовано ознак наявності роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі (зокрема, витоків газу, відсутність зміни показань лічильника газу, наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу тощо), а лише зазначено про наявність підозри про некоректність роботи вимірювального комплексу позивача, однак жодних причин, що призвели до появи таких сумнівів зазначені акти не містять. При цьому місцевим господарським судом встановлені обставини вчасної повірки позивачем зазначеного вимірювального комплексу.

6.22.19. Не можуть вважатись такими ознаками зазначення в акті обстеження/контрольного огляду вузла обліку від 09.02.2023 про невідповідність робочого проекту та демонтаж газоспоживчого обладнання (ШГРП, технологічний ВОГ з лічильником GSM 665 та 2-х сушарок GT 545 XL), оскільки, у даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між вказаними обставинами та несправністю спірного вимірювального комплексу позивача, щодо якого не зафіксовано та не встановлено ознак механічного втручання через такі дії споживача, а його невідповідність метрологічним показникам зумовлена лише втратою його внутрішніми складовими (підшипниками) необхідних експлуатаційних характеристик.

6.22.20. Крім того, комісією відповідача акт про порушення задоволений лише частково, а саме не визнано наявності порушення, передбаченого підпунктом 2 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС "фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно", що свідчить про необґрунтованість посилання в акті на такі обставини.

6.22.21. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, така обставина як фіксація коректором даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ не підпадає під розуміння ознаки несправності або позаштатної роботи лічильника газу.

6.23. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, правильними висновки суду першої інстанції про:

- відсутність наявних ознак некоректної роботи лічильника газу, у розумінні пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС, що давали б підстави для висновку про обізнаність споживача з позаштатною роботою цього лічильника та наявність підстав для обов`язковості його перевірки;

- сумніви (підозра) щодо метрологічних характеристик вимірювального комплексу є лише суб`єктивним відчуттям осіб, що проводили перевірку, а підтвердження факту відхилення таких характеристик (похибка у 3.27% замість допустимих 2%, зважаючи на незначний період між останньою повіркою лічильника 16.06.2022 та датою перевірки) свідчить скоріш про випадковість, а не закономірність такого підтвердження;

- в актах обстеження та про порушення від 09.02.2023 не зафіксовано та не встановлено об`єктивних ознак наявності роботи комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі на підтвердження факту необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого) природного газу.

6.24. Таким чином, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, у комісії Оператора ГРМ відсутні підстави для задоволення акта про порушення від 09.02.2023 №CN 003501, в частині порушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, та проведення перерахунку позивачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на підставі пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, у зв`язку з чим рішення комісії відповідача, оформлене протоколом від 27.02.2023 №27 підлягає скасуванню.

6.25. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що з наданого акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості вбачається, що кількість спожитого газу з 07 год 00 хв 01.02.2023 до 12 год 00 хв 21.02.2023 (час, коли споживач не працював згідно з роздруківкою, до уваги не береться) становить 114 819,36 куб.м, з розрахунку споживання газу зерносушаркою 281,42 куб.м/год та кількості годин роботи 408.

6.25.1. Роздруківки, про яку йде мова в акті-розрахунку, суду першої інстанції не надано.

6.25.2. Також, не надано доказів, які підтверджують режим роботи та номінальні витрати природного газу зерносушаркою Stela, на час проведення перевірки.

6.25.3. Наданий відповідачем додаток №4 до Типового договору містить відомості про те, що номінальні витрати природного газу зерносушарки Stela становлять 385,65 куб.м/год, а режим роботи - 24 години/добу, проте вказаний додаток №4 датований 26.06.2023, тобто складений через декілька місяців після виявлення спірного порушення та прийняття спірного рішення про донарахування обсягу необлікованого газу, а, отже, не може підтверджувати, що саме такий режим роботи та номінальні витрати природного газу існували станом на момент виникнення спірних правовідносин.

6.25.4. До того ж, номінальні витрати природного газу зерносушаркою, вказані в додатку №4 (385,65 куб.м/год) та в акті-розрахунку (281,42 куб.м/год,) суттєво відрізняються.

6.25.5. Відповідно до даних коректора газ не споживався 02.02.2023, 19.02.2023 та 20.02.2023, дані споживання газу за 21.02.2023 відсутні.

6.26. Здійснивши математичний підрахунок кількості годин роботи (з урахуванням режиму роботи зерносушарки 24 год/добу), та за вирахуванням часу, коли газ не споживався, суд першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, правильно встановив невідповідність кількості годин, вказаних в акті-розрахунку, кількості, отриманої внаслідок їх перерахунку судом.

6.27. Суд апеляційної інстанції, зазначив, що, враховуючи вищевикладене, за відсутності підтверджених доказами даних, які використані відповідачем при нарахуванні обсягу необлікованого природного газу, у суду відсутня можливість констатувати правильність та обґрунтованість проведеного та наданого Оператором ГРМ розрахунку, а також здійснити власний розрахунок, з чого слід дійти висновку про неправомірність визначення спірної вартості природного газу обсягом 53 443,08 куб.м на суму 1 384 897,08 грн.

7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №927/939/23 на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

7.2. Від відповідача до Суду 10.05.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення до касаційної скарги.

7.3. Від позивача до Суду 14.05.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява, в якій викладені короткі пояснення.

7.4. Суд протокольною ухвалою від 16.05.2024 долучив вказані пояснення, з огляду на статтю 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.

7.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

8.5. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

8.6. Щодо застосування норми права без урахування висновку щодо застосування якої, викладеного у постанові Верховного Суду, Суд відзначає, що наявність самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

8.6.1. Таким чином, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №910/12405/21, від 21.03.2023 у справі №908/125/18, від 19.04.2023 у справі №921/64/22, від 06.06.2023 у справі №914/217/22, від 09.04.2024 у справі №910/6316/23).

8.7. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

8.8. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

8.9. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

8.10. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

8.11. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

8.12. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

8.13. Слід зазначити, що Товариство у касаційній скарзі посилається на низку судових рішень Верховного Суду, які вказані у пункті 4.1 цієї постанови, зазначаючи про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові з цієї справи застосував норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах викладених у вказаних постановах Верховного Суду.

8.14. Предметом розгляду у даній справі є:

- визнання протиправним і скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, в частині задоволення акта про порушення по споживачу Господарству;

- визнання протиправним донарахування позивачу відповідачем обсягів природного газу.

8.15. Предметом розгляду справи №922/1535/22 було скасування рішення постійно діючої комісії Оператора ГРМ з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), що не є побутовим, вимог Кодексу ГРС.

8.16. Предметом розгляду справи №906/962/18 було стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу.

8.16.1. Позовна заява мотивована тим, що в результаті перевірки (повірки) лічильника газу на об`єкті відповідача його визнано непридатним, витрата (споживання) природного газу не обліковувалася або обліковувалася некоректно, що є підставою для визначення об`єму необлікованого природного газу та відшкодування його вартості.

8.17. Предметом розгляду справи №914/993/21 було:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії про задоволення складеного акта про порушення та донарахування об`єму природного газу (первісний позов);

- стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу (зустрічний позов).

8.18. Предметом розгляду справи №911/2167/17 було визнання недійсним рішення комісії відповідача по розгляду акта про порушення Правил користування електроенергією у споживача (позивача), яке оформлене протоколом.

8.19. Предметом розгляду справи №902/1592/15 було:

- визнання незаконним, недійсним та скасування пункту додатку до рішення та визнання договору оренди земельної ділянки укладеним (первісний позов);

- визнання договору оренди земельної ділянки укладеним (зустрічний позов).

8.20. Предметом розгляду справи №908/1165/17 було визнання договору оренди землі поновленим на 49 років на тих самих умовах, які були передбачені договором та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі про поновлення договору на 49 років.

8.21. Предметом розгляду справи №923/565/18 було визнання недійсним рішення міської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться в районі центрального пляжу.

8.22. Предметом розгляду справи №911/1602/18 було визнання недійсним договору оренди землі.

8.23. Предметом розгляду справи №308/3956/15-ц було стягнення кредитної заборгованості.

8.24. Предметом розгляду справи №911/19/19 було стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

8.24.1. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу у частині своєчасної оплати спожитого у 2013 році газу.

8.25. З огляду на вищевикладене, Суд, у результаті аналізу змісту судових рішень у даній справі та у справах №911/2167/17, №902/1592/15, №908/1165/17, №923/565/18, №9111602/18, №308/3956/15-ц, №911/19/19, дійшов висновку, що спірні правовідносини у вказаних справах, з урахуванням предмету та підстав позову, за правовим регулюванням і кваліфікацією, нормативно-правовим регулюванням, у контексті змістовного критерію не є подібними.

8.26. Що ж до справ №922/1535/22, №906/962/18, №914/993/21, то Верховний Суд виходить з того, що вказані справи та дана справа є схожими в частині, що стосується предмета позову, підставою виникнення спірних правовідносин та їх нормативно-правовим регулюванням [зокрема, приписи Кодексу ГРС], а тому у контексті, визначеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, мають спільні риси, крім того, Суд ураховує те, що касаційне провадження відкрите також на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, та зазначає таке.

8.27. Верховний Суд виходить з того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

8.27.1. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

8.27.2. Сама по собі різниця судових рішень не свідчить про безумовне підтвердження незастосування правового висновку.

8.28. Верховний Суд виходить з того, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).

8.29. Слід зазначити, що касаційне провадження у даній справі також відкрито за касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

8.30. Так, скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права - підпункту 2 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС та підпункту 4 абзацу другого пункту 6 глави 6 розділу ХІ Кодексу ГРС, зокрема, чи наявність в акті інформації про виявлення порушення «фіксація коректором/обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно» підпадає під розуміння ознаки позаштатного режиму роботи комерційного вузла обліку газу за підпунктом 4 абзацу другого пункту 6 глави 6 розділу ХІ Кодексу ГРС - індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, у тому числі, про необхідність зміни елементів живлення.

8.31. Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

8.32. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

8.33. Слід зазначити, що висновки Верховного Суду стосовно питання застосування положень Кодексу ГРС, означених у пункті 8.30 цієї постанови, у контексті спірних правовідносин, враховуючи предмет розгляду даної справи, відсутні.

8.34. Отже, з огляду на відсутність таких висновків, необхідно з`ясувати наявність або відсутність неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

8.35. Зі змісту судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення в частині задоволення акта про порушення від по споживачу Господарству та визнання протиправним донарахування позивачу відповідачем обсягів природного газу на суму 1 384 897,08 грн.

8.36. Так, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виснував, зокрема, таке:

8.37. З оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- представниками Товариства 09.02.2023 об 11:00 складено акт про порушення №CN 003501 (далі - Акт про порушення), відповідно до якого на дату складання акта на об`єкті позивача - ВОГ сушарок за адресою: вул. Прикордонна, 37, встановлено порушення вимог підпункту 1 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС - пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно та підпункт 2 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС - фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;

- у пункті 2 Акта про порушення додатково зазначено про існування підозри, що вимірювальний комплекс працює некоректно;

- на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими по Товариству, 27.02.2023 розглянуто Акт про порушення та прийнято рішення про його часткове задоволення (в частині встановлення порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС - пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно), а також про проведення перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до абзацу першого пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, про що складено протокол №27;

- на засіданні 31.05.2023 комісії з додаткового розгляду акта про порушення №CN 003501 від 09.02.2023 вирішено Акт про порушення задовольнити частково (в частині встановлення порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС [пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно]); нарахування об`єму розподіленого (спожитого) природного газу по Господарству залишено без, про що складено протокол №27/1.

8.38. Втім, з оскаржуваних судових рішень не вбачається, з чого саме виходили суди попередніх інстанцій виснуваючи про те, що така обставина як фіксація коректором даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ не підпадає під розуміння ознаки несправності або позаштатної роботи лічильника газу, з огляду на приписи Кодексу ГРС (пункт 3 глави 2 розділу ХІ).

8.39. Також, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги вказували, зокрема, таке:

- суду першої інстанції не надано роздруківки, про яку йде мова в акті-розрахунку;

- також, не надано доказів, які підтверджують режим роботи та номінальні витрати природного газу зерносушаркою Stela, на час проведення перевірки;

- здійснивши математичний підрахунок кількості годин роботи (з урахуванням режиму роботи зерносушарки 24 год/добу), та за вирахуванням часу, коли газ не споживався, суд першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, правильно встановив невідповідність кількості годин, вказаних в акті-розрахунку, кількості, отриманої внаслідок їх перерахунку судом;

- за відсутності підтверджених доказами даних, які використані відповідачем при нарахуванні обсягу необлікованого природного газу, у суду відсутня можливість констатувати правильність та обґрунтованість проведеного та наданого Оператором ГРМ розрахунку, а також здійснити власний розрахунок, з чого слід дійти висновку про неправомірність визначення спірної вартості природного газу обсягом 53 443,08 куб.м на суму 1 384 897,08 грн.

8.40. Однак, скаржник, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, а саме пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, наголошував на тому, що в матеріалах справи є роздруківка, яка містить відомості про відсутність газоспоживання зі сторони позивача в певні газові доби.

8.41. Також, Товариство зазначило, що позивач не оспорював розрахунок в частині визначених годин і не обґрунтовував позовні вимоги такою обставиною.

8.42. Відповідно до частин першої та другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

8.43. Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін і диспозитивність.

8.44. Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

8.45. Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

8.46. Верховний Суд виходить з того, що відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.47. Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

8.48. У мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (пункт 5 частини четвертої статті 238 ГПК України).

8.49. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

8.50. Згідно із статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.51. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

8.52. З огляду на викладене доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження, наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

8.53. Верховний Суд вважає не прийнятними доводи, викладені позивачем у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.

8.54. З огляду на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а суд апеляційної інстанції не усунув вказані порушення, що мало своїм наслідком не встановлення обставин, що є визначальними, вагомими і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з чим Верховний Суд не формулює остаточного висновку з підстави відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

8.55. Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку частково знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило, з огляду на доводи та докази, надані учасниками справи, встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції передбаченими статтю 300 ГПК України.

9.3. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

9.4. В силу приписів частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

9.5. Ураховуючи, що спочатку суд першої інстанції, а потім і суд апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, то за таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства задовольнити частково, оскаржувані судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

9.6. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у розділі 8 цієї постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

10. Судові витрати

10.1. Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, та новий розподіл судових витрат не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання, зокрема, щодо розподілу судового збору.

Керуючись статтями 129 300 308 310 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у справі №927/939/23 скасувати.

3. Справу №927/939/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець