Постанова
Іменем України
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 947/15160/22
провадження № 61-3187св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Колтовський Віктор Петрович, на рішення Київського районного суду м. Одеси у складі судді Петренка В. С. від 05 жовтня 2022 рокута постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Чорної Т. Г., від 01 лютого 2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 серпня 2009 року державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Сальніковою З. В., зареєстрованого в реєстрі за №5-2259, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 . Повідомляла, що вона відмовилася від належної їй 1/2 частини указаної квартири на користь відповідача, однак здійснює догляд за указаним нерухомим майном, сплачує комунальні платежі.
3. Навесні 2021 року ОСОБА_2 перебував у м. Одесі та вони вирішили переоформити право власності на спірну квартиру на неї шляхом укладення договору купівлі-продажу, оскільки відповідач є громадянином рф, де постійно проживає, а при виникненні необхідності розпорядитися вказаною квартирою можуть виникнути складнощі.
4. Посилалася позивачка на те, що ОСОБА_2 планував придбати квартиру на території рф, частину коштів для придбання квартири надавала йому саме вона, а тому укладення договору купівлі-продажу вищевказаної квартири вважала доцільним у такий ситуації.
5. 28 травня 2021 року вони разом склали текст договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , попередньо звернувшись до спеціаліста в галузі права за його допомогою. Однак не посвідчили нотаріально такий правочин через втрату відповідачем довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номеру.
6. Вважає, що вони з відповідачем фактично уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, досягли згоди з усіх істотних умов договору та виконали їх, оскільки вона передала ОСОБА_2 грошові кошти у сумі двадцять тисяч доларів США, що підтверджується відповідною розпискою та пунктом 3 договору купівлі-продажу, а ОСОБА_2 , у свою чергу, передав їй право користування та розпорядження майном, яке підлягало продажу.
7. Після повернення до рф ОСОБА_2 видав довіреність №36/3-н/36-2021-3-1154 від 18 червня 2021 року, якою уповноважив її представляти його інтереси в усіх організаціях, установах та підприємствах з приводу розпорядження належною йому квартирою.
8. У червні 2022 року вона звернулась до нотаріуса для укладення договору відчуження квартири АДРЕСА_1 , однак приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Медведенко Г. В. листом №78/01-16 від 20 червня 2022 року їй було відмовлено з посиланням на положення пунктів 2, 18 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
9. Зазначала, що відповідач у зв`язку з введенням воєнного стану не має можливості та бажання приїхати в Україну. При цьому укладений між ними 28 травня 2021 року договір купівлі-продажу квартири відповідає внутрішній волі учасників цього договору, не суперечить діючому законодавству та направлений на настання реальних наслідків.
10. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири
АДРЕСА_1 , укладений 28 травня 2021 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та нею; визнати за нею право власності на зазначену квартиру.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до положень статті 657 Цивільного кодексу України підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, відсутні правові підстави для визнання його дійсним в судовому порядку на підставі положень частини другої статті 220 ЦК України. При цьому зазначено, що повідомлення приватного нотаріуса про неможливість вчинення нотаріальної дії від імені громадянина рф відповідно до положень чинних на той час пунктів 2,18 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» не свідчить про ухилення другої сторони від укладання такого договору.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
13. Постановою Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2022 року змінено, шляхом викладення підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у редакції мотивувальної частини цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
14. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не урахував, що на час виникнення спірних правовідносин приписи статті 657 ЦК України не передбачали обов`язкової державної реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 220 ЦК України. Водночас, оскільки відповідач не ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, а обставиною, яка перешкоджає сторонам укласти такий договір, є наявність у нього громадянства рф та відсутність можливості прибути на території України, з огляду на чинні на той час приписи постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 щодо заборони нотаріального посвідчення договорів відчуження нерухомого майна за участю особи, пов`язаної з державою-агресором. Тому суд апеляційної інстанції вважав відсутніми правові підстави для визнання такого правочину дійсним в судовому порядку.
Узагальнені доводи касаційної скарги
15. 02 березня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат
Колтовський В. П., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватирішення Київського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2022 рокута постановуОдеського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
16. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема статті 16 ЦК України у системному взаємозв`язку з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували ієрархії нормативно-правових актів та помилково застосували до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України, а не ЦК України, норми якого мають вищу юридичну силу.
18. Особа, яка подала касаційну скаргу, зосереджує увагу на тому, що нею обрано єдиний можливий спосіб захисту майнових прав. Запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» обмежень щодо укладення правочинів, одним із сторін якого є громадянин рф, фактично позбавляють її можливості ефективно користуватися своїми правами та захищати їх. Вважає такі обмеження неприпустимими у правовій державі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 947/15160/22, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
20. 09 травня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин рф, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі під №5-2259, виданого 12 серпня 2009 року державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Сальніковою З. В., є власником квартири АДРЕСА_1 .
22. 17 серпня 2009 року право власності ОСОБА_2 на зазначену квартиру було зареєстроване в КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», номер запису 108 в книзі 692пр-41.
23. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 28 травня 2021 року складено та підписано договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_2 передає у власність, а ОСОБА_1 приймає у власність квартиру
АДРЕСА_1 .
24. Згідно з положеннями пункту 3 указаного договору, продаж квартири здійснено за 130 000,00 грн, які продавець отримав від покупця повністю до підписання цього договору.
25. 28 травня 2021 року ОСОБА_2 склав розписку про те, що він отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20 000,00 дол. США за продаж належної йому квартири АДРЕСА_1 .
26. 18 червня 2021 року ОСОБА_2 видав довіреність
№36/3-н/36-2021-3-1154, якою уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в усіх організаціях, установах та підприємствах з приводу розпорядження належною йому квартирою АДРЕСА_1 . Довіреність посвідчена Асєєвою Н. О., тимчасово виконуючою обов`язки нотаріуса нотаріального міського округу
м. Воронеж Воронезької області.
27. Відповідно до довідки № Б4-234250-ф/л, виданої Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради, у квартирі
АДРЕСА_1 мешканці не зареєстровані.
28. 20 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Медведенко Г. В. для укладення договору відчуження спірної квартири на підставі наведеної вище довіреності.
29. Листом від 20 червня 2022 року № 78/01-16 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Медведенко Г. В. повідомила ОСОБА_1 про те, що відповідно до пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України
від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» забороняється нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи - відчужувача на підставі довіреності. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» забороняється вчинення нотаріальної дії від імені громадянина рф, крім того, що проживає на території України на законних підставах.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
31. Згідно з положеннями пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинахта якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
32. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
33. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
34. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
35. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
36. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
37. Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
38. Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
39. Положеннями статті 657 ЦК України, передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
40. Відповідно до статті 220 ЦК України уразі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
41. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
42. Пленум Верховного Суду України у пункті 13 постанови від 06 листопада
2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив судам, що при розгляді подібних спорів суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
43. У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.
44. Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
45. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
46. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
47. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
48. Встановивши, що спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений між позивачкою та відповідачем у простій письмовій формі, без дотримання обов`язкових вимог чинного на момент його укладення законодавства щодо нотаріального посвідчення, при цьому відсутні докази ухилення відповідача від його нотаріального посвідчення, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання такого договору дійсним у судовому порядку.
49. Втрата продавцем нерухомого майна довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, його небажання прибути на територію України після запровадження воєнного стану не свідчать про наявність підстав для визнання нотаріально не посвідченого договору купівлі-продажу квартири, укладеного між близькими родичами, дійсним.
50. У цьому аспекті заслуговують на увагу письмові пояснення ОСОБА_2 , який зазначав, що не мав необхідних документів для здійснення нотаріального посвідчення договору на момент його підписання, а станом на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не має бажання приїжджати в Україну.
51. Колегія суддів додатково зауважує, що спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна був підписаний сторонами 28 травня 2021 року, тобто до введення в Україні воєнного стану та запровадження обмежень щодо вчинення нотаріальних дій під час дії воєнного стану. Сторони договору, які є близькими родичами, не були позбавлені можливості реалізувати свої права відповідно до встановлених на час виникнення спірних правовідносин положень законодавства України.
52. Наявності перешкод, які б свідчили про неможливість нотаріального посвідчення спірного договору відчуження нерухомого майна, підписаного 28 травня 2021 року, зокрема ухилення продавця від його нотаріального посвідчення, позивачкою не доведено та судами попередніх інстанцій не встановлено.
53. Встановлені на підставі постанови Кабінету Міністрів України
від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» тимчасові обмеження щодо здійснення нотаріальних дій за заявами особи, пов`язаної з державою-агресором, не свідчать про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, а отже і не свідчить про наявність підстав для визнання такого договору дійсним відповідно до приписів частини другої статті 220 ЦК України.
54. Суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, надали належну правову оцінку усім доказам у справі та дійшли загалом обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
55. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
56. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
57. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
58. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Колтовський Віктор Петрович, залишити без задоволення.
2. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2022 року, з урахуванням змін, внесених за результатами апеляційного перегляду, та постанову Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2023 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. В. Білоконь
О. М. Осіян