П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 року
м. Київ
Провадження № 11-867сап19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
учасники справи:
представник скаржника - Маслей І. М.,
представник Вищої ради правосуддя - Цуцкірідзе І. Л.,
розглянула в судовому засіданніскаргу (позовну заяву) ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 16 липня 2019 року № 1874/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 17 жовтня 2018 року № 3151/2дп/15-18, та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст вимог скарги та її обґрунтування
1. 15 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовною заявою про визнання незаконним і скасування рішення ВРП від 16 липня 2019 року № 1874/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2018 року № 3151/2дп/15-18 про притягнення судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
2. На обґрунтування скарги (позовної заяви) ОСОБА_1 зазначила, що ВРП, маючи в матеріалах дисциплінарної справи пояснення судді про те, що нею було вжито заходів повідомлення підозрюваного ОСОБА_2 про час та місце судового засідання з розгляду клопотання слідчого про встановлення йому строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, діяла упереджено, а саме: шляхом відображення в оскаржуваному рішенні недостовірної інформації, що не відповідає дійсним обставинам справи, та шляхом спотворення фактів зазначила, що суддя не заперечувала того факту, що підозрюваного не було повідомлено про місце та час проведення судового засідання, виклавши цю обставину так, що суддя нібито визнала себе винною у вчиненні дисциплінарного проступку.
3. У скарзі (позовній заяві) ОСОБА_1 також указала, що під час прийняття рішення ВРП не врахувала такі обставини:
- протягом тривалого часу та на час розгляду вищевказаного клопотання слідчого суддя працювала з надмірним навантаженням, оскільки у зв`язку з відсутністю суддів у Васильківському міськрайонному суді Київської області при штатній чисельності в 12 суддів протягом понад двох років працювало лише 2 судді, з яких півроку працювала лише скаржниця;
- під час розгляду дисциплінарної справи суддя надала пояснення, в яких зазначила про відсутність у її діях вини та складу дисциплінарного проступку за ознаками, передбаченими підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII);
- слідчий звернувся до суду з клопотанням про встановлення підозрюваному ОСОБА_2 строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 31 серпня 2017 року, а термін досудового розслідування спливав 06 вересня 2017 року, тому з метою реалізації права підозрюваного на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження суддя невідкладно призначила розгляд цього клопотання на 01 вересня 2017 року та з огляду на обмежений час обрала найшвидший визначений частиною першою статті 135 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) спосіб здійснення виклику - по телефону. Натомість 31 серпня та 01 вересня 2017 року підозрюваний на численні дзвінки суду на його номер телефону, що містився в матеріалах кримінального провадження, не відповідав, що він і сам не заперечував при розгляді дисциплінарної скарги у ВРП, та зазначив, що на дзвінки з невідомих телефонних номерів він не відповідає, а згодом передзвонює сам. Проте підозрюваний не передзвонив ані до суду, ані до слідчого, у зв`язку із чим розгляд клопотання слідчого відбувся за його відсутності;
- суддя при постановленні ухвали про встановлення підозрюваному строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження врахувала, що у зв`язку з відмовою підозрюваного від отримання підозри остання була вручена йому під відеофіксацію (слідчим було надано для огляду відповідний відеозапис). Тобто така процесуальна поведінка на той час була типовою для підозрюваного. Також суддя врахувала те, що номер телефону слідчого був відомий підозрюваному, що останній не заперечував. Ці відомості були надані ВРП у вигляді доданих до заперечень оптичного диска та пояснень слідчого.
4. На думку скаржниці, ВРП, проігнорувавши наявні в матеріалах дисциплінарної справи докази невинуватості судді, визнала її винною у вчиненні дисциплінарного проступку.
Позиція учасників справи
5. 18 листопада 2019 року ВРП подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на скаргу, у якому вказала, що оскаржуване рішення ВРП від 16 липня 2019 року № 1874/0/15-19 прийнято повноважним складом та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні, підстави й мотиви прийняття такого рішення наведені безпосередньо у його тексті. На думку ВРП, суддя ОСОБА_1 як слідчий суддя не виконала основних завдань кримінального судочинства щодо контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні, а також забезпечення права особи на справедливий суд, що призвело до порушення права ОСОБА_2 на подання суду своїх заперечень. Наведене, на думку ВРП, свідчить про обґрунтоване встановлення її Другою Дисциплінарною палатою порушень у діях судді, а наведені в скарзі твердження не спростовують установлених обставин та кваліфікації допущених суддею ОСОБА_1 дій, у яких наявний склад дисциплінарного проступку.
6. У зв`язку з викладеним ВРП просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 .
7. У відповіді на відзив ОСОБА_1 послалася на те, що цей відзив носить суто декларативний характер, оскільки в ньому акцентується на рішенні ВРП без конкретних заперечень до скарги (позовної заяви). Крім цього, скаржниця надала додаткові пояснення з приводу того, що ВРП та її Друга Дисциплінарна палата, дійшовши висновку щодо вчинення суддею ОСОБА_1 дій, передбачених підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, не вказали, хто з учасників судового процесу був позбавлений можливості реалізувати надані процесуальні права та виконати процесуальні обов`язки, а також не встановили, що дії судді призвели до порушення прав підозрюваного. Скаржниця вказала на те, що ані в рішенні ВРП, ані в рішенні її дисциплінарного органу не зазначено про наслідки, що настали після вчинення суддею дисциплінарного проступку. До того ж дисциплінарний орган при призначенні виду дисциплінарного стягнення судді ОСОБА_1 порушив принцип пропорційності, оскільки застосований до судді вид дисциплінарного стягнення не відповідає характеру дисциплінарного проступку, його наслідкам, особі судді, ступеню її вини, даним про відсутність інших дисциплінарних стягнень, іншим обставинам, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. На думку скаржниці, розгляд клопотання без участі підозрюваного ОСОБА_2 не призвів до порушення засад змагальності сторін та свободи в наданні стороною суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, а також не порушив передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) права на справедливий суд. Неявка підозрюваного в судове засідання у кримінальному провадженні становить велику проблему в кримінальному судочинстві, оскільки в більшості випадків має наслідком відкладення запланованого судового засідання. При цьому відкладення судового розгляду через неявку підозрюваного порушує права інших учасників процесу на розгляд справи в розумні строки. Все це призводить до затягування строків розгляду справи. ОСОБА_1 також звернула увагу на той факт, що навіть станом на дату засідання ВРП від 16 липня 2019 року ОСОБА_2 заявив, що він не ознайомлювався з матеріалами кримінального провадження від 06 липня 2017 року № 12017110140001062. На 4 годині 22 хвилині 16 секунді відеозапису засідання ВРП ОСОБА_2 чітко зазначив, що він до цього часу не ознайомився з матеріалами кримінального провадження. Одночасно він указав, що на цей час кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді, що, на думку скаржниці, також підтверджує небажання особи ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження та зловживання своїми процесуальними правами, оскільки ОСОБА_2 знає про весь хід та стадію кримінального провадження і підтверджує той факт, що він був обізнаний з можливістю призначення судового засідання від 01 вересня 2017 року. Отже, ОСОБА_2 навмисно ігнорував вхідні дзвінки із суду з метою затягування часу, що свідчить про наявність непроцесуальної умисної поведінки, спрямованої на ухилення від можливої кримінальної відповідальності з боку підозрюваного ОСОБА_2 в межах кримінального провадження № 12017110140001062.
Рух скарги
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 серпня 2019 року передав позовну заяву ОСОБА_1 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини сьомої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 вересня 2019 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 16 липня 2019 року № 1874/0/15-19.
10. У судовому засіданні 06 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 підтримав скаргу та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
11. Представник ВРП заперечив проти задоволення скарги ОСОБА_1 з мотивів, наведених у відзиві.
Обставини, установлені матеріалами справи
12. Указом Президента України від 10 листопада 2009 року № 918/2009 «Про призначення суддів»ОСОБА_1 призначено на посаду судді Фастівського міськрайонного суду Київської областістроком на п`ять років.
13. Указом Президента України від 13 лютого 2014 року № 75/2014 «Про переведення суддів» ОСОБА_1 переведено на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області.
14. Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VІІІ ОСОБА_1 обрано на посаду судді цього ж суду безстроково.
15. 20 грудня 2017 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_2 за вхідним № П-7409/2/7-17 на дії судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 .
16. Протоколом автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРП скаргу ОСОБА_2 передано члену її Другої Дисциплінарної палати Бойку А. М. для проведення перевірки.
17. У поданій скарзі ОСОБА_2 вказав на невжиття суддею ОСОБА_1 заходів щодо розгляду його заяви про поновлення процесуального строку для ознайомлення з матеріалами справи № 362/4508/17-к у межах кримінального провадження № 12017110140001062, порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості, незабезпечення обвинуваченому права на захист.
18. За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА_2 стосовно судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 член Другої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_4 склав висновок від 20 липня 2018 року з пропозицією відкрити дисциплінарну справу щодо цієї судді.
19. Друга Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 06 серпня 2018 року № 2509/2дп/15-18 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 .
20. Рішенням від 17 жовтня 2018 року № 3151/2дп/15-18 Друга Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
21. Під час розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата ВРП установила, що 31 серпня 2017 року старший слідчий слідчого відділу Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - СВ Висильківського ВП ГУНП в Київській області) капітан поліції ОСОБА_5 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про встановлення підозрюваному ОСОБА_2 та стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 06 липня 2017 року № 12017110140001062 до 12 години 05 вересня 2017 року. Це клопотання в той же день передано для розгляду судді ОСОБА_1, його розгляд призначено на 01 вересня 2017 року (справа № 362/4508/17-к).
22. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2017 року клопотання старшого слідчого СВ Висильківського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 задоволено, підозрюваному ОСОБА_2 та стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 06 липня 2017 року № 12017110140001062 до 12 години 05 вересня 2017 року.
23. У вказаній ухвалі слідчого судді ОСОБА_1 зазначено, що підозрюваний ОСОБА_2 до суду доставлений не був, однак його неявка не перешкоджає розгляду заявленого клопотання. Вказані у клопотанні слідчого обставини, як відзначено в ухвалі, є достатніми для висновку про зволікання підозрюваного з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження та про наявність передбаченої частиною десятою статті 290 КПК України підстави для встановлення строку ознайомлення з ними.
24. Оцінюючи дії судді ОСОБА_1, Друга Дисциплінарна палата ВРП виходила з того, що:
- згідно з вимогами частини десятої статті 290 КПК Українислідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 мала право розглядати заявлене старшим слідчим СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області капітаном поліції Волинцем В. С. клопотання без участі підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника лише за наявності беззаперечних доказів повідомлення їх про місце та час проведення цього судового засідання;
- з письмових пояснень судді, пояснень, наданих під час розгляду дисциплінарного провадження, та доданих до письмових пояснень матеріалів, зокрема пояснень секретаря судового засідання ОСОБА_7 та помічника судді ОСОБА_6, убачається, що ОСОБА_2 та його захисник не були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, тому розгляд клопотання про встановлення підозрюваному та стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 06 липня 2017 року № 12017110140001062 до 12 години 05 вересня 2017 року відбувся за їх відсутності, тобто з порушенням прав підозрюваного, передбачених процесуальним законом.
25. За висновком дисциплінарного органу, слідчий суддя ОСОБА_1, розглядаючи клопотання про встановлення підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 06 липня 2017 року № 12017110140001062 до 12 години 05 вересня 2017 року за їх відсутності та без належного повідомлення їх про місце та час проведення судового розгляду, допустила істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав, а саме ОСОБА_2 було позбавлено права на подання суду своїх заперечень.
26. Зважаючи на характер порушення, допущеного суддею ОСОБА_1 , Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що в діях судді наявний склад дисциплінарного проступку, передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (допущення внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків), та застосувала до судді дисциплінарне стягнення у виді попередження.
27. 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ВРП зі скаргою на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 17 жовтня 2018 року № 3151/2дп/15-18.
28. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 06 травня 2019 року доповідачем за цією скаргою визначено члена ВРП ОСОБА_8
29. За результатами перевірки відомостей, наведених у скарзі судді, член ВРП ОСОБА_9 дійшов висновку про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП (висновок від 13 травня 2019 року).
30. Розглянувши скаргу ОСОБА_1 , ВРП прийняла рішення від 16 липня 2019 року № 1874/0/15-19 про залишення без змін рішення її Другої Дисциплінарної палати від 17 жовтня 2018 року № 3151/2дп/15-18 «Про притягнення судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
31. При ухваленні оскаржуваного рішення ВРП дійшла висновку, що дії судді ОСОБА_1 щодо розгляду клопотання старшого слідчого СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування за відсутності підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника без належного повідомлення їх про місце та час проведення судового засідання свідчать про істотне порушення внаслідок недбалості норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, що за змістом статті 106 Закону № 1402-VІІІ є дисциплінарним проступком, визначеним підпунктом «а» пункту 1 частини першої цієї статті.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків ВРП та аргументів скаржника
32. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
33. З метою усунення прогалин у національному законодавстві, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», Верховна Рада України прийняла Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.
34. Статтею 1 цього Закону передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
35. Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює дисциплінарні палати з числа членів ВРП.
36. Главою 4 розділу II Закону № 1798-VIII визначено порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.
37. Так, частинами першою, сьомою та восьмою статті 49 цього Закону передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.
У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.
Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватися з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов`язані зі скаргою, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.
38. Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
39. Згідно із частинами першою, третьою та десятою статті 51 Закону № 1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП має право:
1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження;
2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;
5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
40. На підставі частини другої статті 52 Закону № 1798-VIII право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення.
41. Частиною сьомою статті 266 КАС України визначено, що на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду.
42. Наведені вище положення Закону № 1798-VIII та частини сьомої статті 266 КАС України узгоджуються з пунктом 77 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, в якому, серед іншого, зазначено, що організація дисциплінарного розгляду в кожній країні повинна бути такою, що дозволяє подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду.
43. Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;
4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
44. У пункті 123 рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ зазначив, що згідно з його практикою навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов`язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції» (див. пункт 29 рішення від 10 лютого 1983 року у справі «Альбер і Ле Конт проти Бельгії» та пункт 42 рішення від 14 листопада 2006 року у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства», заява № 60860/00). У межах скарги за статтею 6 Конвенції щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі чинники, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, в який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (див. пункти 44-47 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «Брайян проти Сполученого Королівства» та пункт 43 згаданого рішення у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства»).
45. Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
46. Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
47. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
48. Ураховуючи висновки ЄСПЛ та положення Конвенції, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне повно та всебічно перевірити оскаржуване рішення ВРП, у тому числі на предмет його відповідності вимогам статті 52 Закону № 1798-VIII.
49. Відповідно до статті 18 Закону № 1798-VIII ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п`ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.
50. Згідно з положеннями частин другої, п`ятої та шостої статті 30 Закону № 1798-VIII засідання ВРП у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.
Особа, питання щодо якої має розглядатися ВРП, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи в засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.
Особа вважається належним чином повідомленою, якщо повідомлення направлене на адресу її місця проживання чи перебування або на адресу суду чи прокуратури, де така особа обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному вебсайті ВРП.
51. На підставі абзацу другого частини третьої статті 56 Закону № 1798-VIII суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання ВРП у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
52. Як убачається з матеріалів справи, на засіданні ВРП 16 липня 2019 року були присутні 12 членів ВРП, з яких за результатами голосування 11 проголосували за прийняття оскаржуваного рішення. Із ксерокопії цього рішення вбачається, що воно підписане всіма її членами, які брали участь у його ухваленні.
53. Отже, рішення прийнято повноважним складом ВРП, при цьому ОСОБА_1 у своїй скарзі цей факт під сумнів не ставить.
54. З матеріалів справи також убачається, що листом секретаріату ВРП від 16 травня 2019 року № 18885/0/9-19 суддю Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд її скарги відбудеться 30 травня 2019 року. Проте від судді ОСОБА_1 надійшло клопотання про перенесення розгляду скарги у зв`язку з її тимчасовою непрацездатністю, яке ВРП задовольнила. Розгляд скарги призначено вдруге на 16 липня 2019 року о 10 годині, про що суддю та її представника було повідомлено листами від 05 липня 2019 року № 25380/0/9-19, 25378/0/9-19.
55. 16 липня 2019 року в засіданні ВРП з розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 17 жовтня 2018 року № 3151/2дп/15-18 взяла участь представник ОСОБА_1 - адвокат Маслей І. М. При цьому представнику скаржниці на засіданні ВРП було надано можливість підтримати наведені у скарзі доводи, надавши відповідні пояснення та відповіді на запитання членів ВРП, чим забезпечено право скаржниці на участь у прийнятті рішення.
56. Вказані обставини підтверджуються витягом з протоколу № 53 засідання ВРП від 16 липня 2019 року.
57. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність визначених пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII підстав для скасування оскаржуваного рішення ВРП.
58. Оцінюючи рішення ВРП від 16 липня 2019 року № 1874/0/15-19 щодо наявності у ньому посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що визначальним критерієм правомірності оскаржуваного рішення відповідача є встановлення дисциплінарним органом обставин, що свідчать про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку.
59. Так, матеріалами справи установлено, що 31 серпня 2017 року старший слідчий СВ Висильківського ВП ГУНП в Київській області капітан поліції Волинець В. С. звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про встановлення підозрюваному ОСОБА_2 та стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 06 липня 2017 року № 12017110140001062 до 12 години 05 вересня 2017 року.
60. Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 від 01 вересня 2017 року (справа № 362/4508/17-к) клопотання старшого слідчого СВ Висильківського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції Волинця В. С. задоволено, підозрюваному ОСОБА_2 та стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 06 липня 2017 року № 12017110140001062 до 12 години 05 вересня 2017 року.
61. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
62. За правилами частин першої та восьмої статті 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
63. Згідно із частиною десятою статті 290 КПК України (у редакції, чинній на час прийняття слідчим суддею ОСОБА_1 судового рішення) сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п`яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
64. ВРП та її Друга Дисциплінарна палата встановили, що підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник не були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, тому розгляд клопотання про встановлення підозрюваному та стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 06 липня 2017 року № 12017110140001062 до 12 години 05 вересня 2017 року відбувся за їх відсутності, тобто з порушенням прав підозрюваного, передбачених процесуальним законом.
65. Таким чином, з огляду на положення частини десятої статті 290 КПК України, згідно з якою сторонам кримінального провадження надається саме достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ, а обмеження в часі для ознайомлення з такими матеріалами можливе лише в разі зволікання при ознайомленні з ними, суддя ОСОБА_1, розглянувши таке клопотання слідчого за відсутності підозрюваного ОСОБА_2 , не повідомленого належним чином про місце та час проведення судового засідання, істотно порушила норми процесуального права.
66. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що за умови неповідомлення підозрюваного ОСОБА_2 про місце та час проведення судового засідання з розгляду клопотання слідчого 01 вересня 2017 року слідчий суддя ОСОБА_1 у межах установленого частиною десятою статті 290 КПК України процесуального строку мала змогу відкласти розгляд цього клопотання на інший день, забезпечивши можливість вчинення апаратом суду додаткових заходів щодо повідомлення підозрюваного та його захисника про місце та час розгляду клопотання слідчого.
67. При цьому всупереч наведеним у скарзі ОСОБА_1 доводам, розгляд клопотання слідчого за відсутності підозрюваного ОСОБА_2 , не повідомленого належним чином про місце та час проведення судового засідання, безумовно унеможливив реалізацію стороною захисту наданих їй процесуальних прав, зокрема права брати участь у судовому засіданні, заявляти клопотання та відводи, надавати пояснення з приводу заявленого клопотання.
68. За таких обставин ВРП та її Друга Дисциплінарна палата дійшли обґрунтованих висновків про те, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи факти свідчать про наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме допущення внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
69. Відповідно до частини п`ятої статті 50 Закону № 1798-VIIІ вид дисциплінарного стягнення визначається на основі принципу пропорційності, зокрема, враховуються характер дисциплінарного проступку судді, його наслідки, дані, що характеризують особу судді, ступінь його вини, наявність непогашених дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
70. Вказані положення частини п`ятої статті 50 Закону № 1798-VIIІ кореспондуються з нормами частини другої статті 109 Закону № 1402-VIII.
71. Як убачається з рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 жовтня 2018 року № 3151/2дп/15-18, визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосований до судді ОСОБА_1 , дисциплінарний орган ВРП взяв до уваги позитивну характеристику судді, її завантаженість, відсутність дисциплінарних стягнень, характер і наслідки вчиненого дисциплінарного проступку, у зв`язку із чим застосував до судді найбільш м`яке з передбачених законом стягнень, а саме попередження, тобто під час обрання виду дисциплінарного стягнення дотримався принципу пропорційності.
72. За таких обставин застосування ВРП та її дисциплінарним органом до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження не може бути визнано необґрунтованим.
Оцінка висновків ВРП та висновки Великої Палати Верховного Суду
73. На підставі частини восьмої статті 266 КАС України Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення ВРП або залишити його без змін.
74. Оскільки ВРП,приймаючи оскаржуване рішення, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, пропорційно, з урахуванням права судді на участь у процесі прийняття рішення, а також своєчасно, тобто протягом розумного строку, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про скасування рішення ВРП від 16 липня 2019 року № 1874/0/15-19, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 17 жовтня 2018 року № 3151/2дп/15-18 «Про притягнення судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
75. При цьому дії та рішення ВРП та її дисциплінарного органу не характеризувалися недоліками, які б могли поставити під сумнів принципи незалежності та неупередженості, як це було встановлено ЄСПЛ у рішеннях у справах «Олександр Волков проти України» (пункти 109-131) і «Куликов та інші проти України» (пункти 135-137), а подальший перегляд справи Великою Палатою Верхового Суду з урахуванням усіх ключових аргументів ОСОБА_1 гарантує відсутність впливу будь-яких недоліків на результат дисциплінарного провадження.
Керуючись статтями 266 344 350 355 356 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 16 липня 2019 року № 1874/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 17 жовтня 2018 року № 3151/2дп/15-18, залишити без задоволення.
2. Рішення Вищої ради правосуддя від 16 липня 2019 року № 1874/0/15-19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Князєв
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко
С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко
В. В. Британчук В. В. Пророк
Ю. Л. Власов Л. І. Рогач
М. І. Гриців О. М. Ситнік
Д. А. Гудима О. С. Ткачук
Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич
О. Р. Кібенко О. Г. Яновська
Л. М. Лобойко