ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
справа №П/811/1008/17
адміністративне провадження №К/9901/1840/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року, ухвалене в складі головуючого судді Хилько Л.І., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого (доповідача) Іванова С.М., суддів Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо нездійснення нарахування судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за квітень 2017 року, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року №1801-VIII (далі - Закон №1801-VIII);
- стягнути на його користь з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області недоплачену суддівську винагороду за квітень 2017 року в сумі 20000 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав про те, що відповідно до частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VІ) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Водночас статтею 8 Закону №1801-VIII установлено мінімальну заробітну плату в 2017 році у розмірі 3200 грн, а тому посадовий оклад судді місцевого суду, який не пройшов кваліфікаційного оцінювання, встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 32000 грн. Позивач уважає, що порушено його право на отримання передбаченого законодавством розміру суддівської винагороди.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року - без змін.
5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо нарахування позивачеві суддівської винагороди виходячи із розміру посадового окладу, обрахованого за приписами пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (далі - Закон №1774-VІІІ), що є чинним і неконституційним не визнавався, є правомірними, та не порушують гарантоване державою право на належне матеріальне забезпечення судді, як одну із складових його незалежності.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухваленими з порушенням норм матеріального права. ОСОБА_1 вказує на те, що відповідач, не проводячи йому належну виплату суддівської винагороди, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, чим порушив його права, як судді першої інстанції, на отримання встановленого Законом №2453-VІ розміру суддівської винагороди виходячи із посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, визначених статтею 8 Закону №1801-VIII, що є конституційною гарантією незалежності судді. Скаржник зазначає, що його право на отримання суддівської винагороди не може бути поставлено в залежність від неналежного виконання обов`язків державними органами в частині внесення змін до законодавчих актів чи до формування бюджету.
IV. Позиція інших учасників справи
8. Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року - без змін.
9. Головним управлінням Державної казначейської служби України у Кіровоградській області відзиву на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 20 лютого 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 19 січня 2021 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 21 січня 2021 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. Указом Президента України від 18 травня 2012 року №336/2012 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області строком на п`ять років.
13. Наказом в.о. голови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05 червня 2012 року №21-к ОСОБА_1 зараховано до штату цього суду.
14. У квітні 2017 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області нарахована і виплачена ОСОБА_1 суддівська винагорода в сумі 20000 грн, виходячи із розміру посадового окладу - 16000 грн, обчисленого з урахуванням приписів пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. У статті 130 Конституції України закріплено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
17. Згідно з частиною першою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
18. Відповідно до пункту 22 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
19. За правилами пункту 23 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.
20. Частиною третьою статті 133 Закону №2453-VI обумовлено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
21. Відповідно до статей 7, 8 Закону №1801-VIII розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01 січня 2017 року становив 1600 грн, а розмір мінімальної заробітної плати - 3200 грн.
22. 06 грудня 2016 року був прийнятий Закон №1774-VIII, що набрав чинності з 01 січня 2017 року, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
23. Згідно з пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
24. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
25. У цій справі спірним є питання правильності розрахунку Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області суддівської винагороди ОСОБА_1 у квітні 2017 року. На думку позивача, винагорода судді повинна розраховуватися на основі мінімальної заробітної плати, а не виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.
26. 06 грудня 2016 року був прийнятий Закон №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року та встановив, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат.
27. Законом №1402-VIIІ у редакції Закону №1774-VIII, який був чинний та не визнаний неконституційним на момент виникнення спірних правовідносин, визначено базові розміри посадового окладу суддів судів різних інстанцій, розрахунковою величиною яких є прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
28. Як свідчить зміст Закону №1774-VIII, цим Законом вносилися зміни до низки законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат.
29. Отже, таким приписом законодавець заборонив застосовувати розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, у тому числі й суддів.
30. Водночас пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII законодавець передбачив, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
31. Аналіз такого правового регулювання дає підстави зробити висновок про те, що законодавець, по-перше, заборонив застосовувати для визначення розмірів посадових окладів розмір мінімальної заробітної плати; по-друге, чітко передбачив, що для визначення посадових окладів усіх суддів застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений на 01 січня відповідного календарного року.
32. Перехід на нову розрахункову величину замість мінімальної заробітної плати фактично не погіршив рівня суддівської винагороди для суддів, що її отримували за Законом №2453-VI. На момент набрання чинності Закону №1774-VIIІ суддівська винагорода на підставі положень Закону №1402-VIII ще не виплачувалася. Тому Верховний Суд констатує відсутність негативного впливу на рівень матеріального забезпечення суддів, який є складовою їхньої незалежності, від зміни розрахункової величини у цій ситуації.
33. Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що розмір суддівської винагороди має обчислюватися із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб замість мінімальної заробітної плати, оскільки Закон №1774-VIII, який передбачає такий порядок розрахунків, прийнятий у часі пізніше від Законів №2453-VI та №1402-VIII, і фактично такий перехід на іншу розрахункову величину не призвів до зменшення розміру суддівської винагороди у грошовому виразі.
34. Оскільки розмір посадового окладу судді, який не пройшов кваліфікаційного оцінювання, після зміни розрахункової величини Законом №1774-VIII у грошовому виразі не зменшився, Верховний Суд погоджується з висновком судів про відсутність порушення гарантії позивача щодо розміру його матеріального забезпечення внаслідок унесених цим Законом змін.
35. За таких обставин Верховний Суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що у квітні 2017 року посадовий оклад судді повинен розраховуватися на основі мінімальної заробітної плати, натомість погоджується з доводами відповідача про необхідність застосування в такому випадку як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.
36. Окрім того, на час існування спірних правовідносин пункт 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIIІ щодо порядку визначення суддівської винагороди для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання, був чинним, а тому відповідач правомірно керувався його приписами.
37. Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що, нараховуючи і виплачуючи ОСОБА_1 суддівську винагороду на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року в квітні 2017 року, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
38. Необхідно також зазначити про те, що відмінності у визначенні розміру суддівської винагороди тих суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, і тих, які його не проходили, не можна вважати дискримінаційними, оскільки ці відмінності були обумовлені легітимною й істотною метою, відповідали конституційним положенням, були об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими.
39. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2020 року в справі №200/9195/19-а.
40. Мотиви і доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених ними обставин справи.
41. Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
42. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
IХ. Судові витрати
43. Ураховуючи результат касаційного розгляду та те, що позивачем судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг не сплачувався, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року в справі №П/811/1008/17 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко