Рік тому уряд Німеччини запустив для українських біженців програму з працевлаштування, полегшивши для них загальні правила і вимоги до знання німецької. Це було зроблено в тому числі для того, щоб не допустити подальшого зростання витрат на цивільну допомогу. Однак, як пише BILD, програма повністю провалилася.
"У 2023 році лише 20% випускників інтеграційних курсів отримали від центрів зайнятості пропозицію про роботу. Жоден із них так і не вийшов на роботу. Цього року вакансії отримали 40% випускників, на роботу вийшли менше ніж 1%", - ідеться в повідомленні.
Зазначається, що німецькі центри зайнятості легко приймають відмову українців від вакансій, якщо вони називають їх "неприйнятними" для себе.
Ще одна причина низького працевлаштування - тривалий час очікування інтеграційних курсів. Також зазначається, що частими є випадки відмови від курсів нібито через проблеми зі здоров'ям, при цьому без надання довідки.
Наразі соцдопомоги в Німеччині отримують приблизно 720 000 українців, зокрема близько півмільйона працездатних. Щомісячні витрати на них становлять близько 539 млн євро.
Як заявляє журналіст BILD Маріус Кірмаєр, німецька бюрократія "розбестила" українців.
"Німецька бюрократія навчила їх: тут не потрібно багато працювати, щоб жити добре. Будь-якого, хто називає себе хворим, не перевірятимуть. Повернутися на батьківщину на кілька тижнів - не проблема: все одно ніхто не перевіряє паспорт на штампи про виїзд і в'їзд. А поїсти найкраще у благодійників", - заявляє він.
Журналіст зазначає, що хоча будь-хто, хто потребує допомоги, має її отримувати, проте "необхідний поворот у мисленні".
"Ми більше не можемо дозволяти, щоб нами користувалися", - заявляє він.
Кількість біженців у Німеччині оновила історичний максимум. Нині в країні проживає 3,48 млн осіб у статусі біженця або претендента на отримання притулку. З цієї кількості 1,18 млн становлять українські біженці.
Раніше міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер запропонував запровадити новий правовий статус для біженців з України та позбавити їх цивільних прав. За словами міністра, мета полягає в тому, щоб зменшити витрати Німеччини на допомогу та залучити більше людей на ринок праці.