1. Пояснення свідка - це повідомлення особи про відомі їй обставини, що мають значення для вирішення справи.
2. Якщо свідок не може назвати джерело своєї обізнаності щодо певних обставин або його пояснення ґрунтується на повідомленні іншої особи, такі пояснення свідка не є доказом.
3. На підставі пояснення свідка не може встановлюватися обставина чи факт, які відповідно до законодавства мають відображатися у відповідному документі. Інші обставини (факти), які не можуть встановлюватися на підставі пояснення свідка, визначаються законодавством.
4. Свідок має право відмовитися від надання пояснення стосовно себе, членів своєї сім’ї або близьких родичів (чоловіка, дружини, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, брата, сестри, діда, баби, внука, внучки, усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, над якою встановлено опіку чи піклування, інших осіб, які проживають спільно із свідком, пов’язані з ним спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), яке може мати наслідком юридичну відповідальність для нього, членів його сім’ї або близьких родичів.