1. Суб’єкт розгляду скарги відповідно до своєї компетенції за результатами перегляду справи може прийняти одне з таких рішень:
1) скасувати повністю або частково адміністративний акт та зобов’язати адміністративний орган видати новий адміністративний акт або повторно розглянути справу, а в передбачених законом випадках - самостійно прийняти адміністративний акт;
2) скасувати повністю або частково процедурне рішення, самостійно прийняти процедурне рішення;
3) залишити адміністративний акт, процедурне рішення без змін, а скаргу - без задоволення;
4) визнати дію адміністративного органу протиправною та зобов’язати його:
а) припинити вчинення відповідної дії;
б) усунути наслідки такої дії;
в) виконати іншу дію на вимогу особи;
5) зобов’язати адміністративний орган усунути негативні наслідки, відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну протиправним адміністративним актом, дією або бездіяльністю адміністративного органу, у порядку, визначеному законом;
6) визнати повністю або частково виконаний адміністративний акт протиправним, якщо його виконання призвело до настання незворотних правових наслідків.
2. Суб’єкт розгляду скарги скасовує повністю або частково адміністративний акт у разі порушення норм матеріального права, істотного порушення процедури (включаючи компетенцію) або неправильного чи неповного встановлення обставин справи, що призвело до прийняття протиправного адміністративного акта.
3. У разі якщо адміністративний акт не містить мотивувальної частини, у випадку, якщо відповідно до цього Закону вона є обов’язковою, такий акт скасовується.
4. Після скасування адміністративного акта, якщо це необхідно здійснити для усунення порушення, суб’єкт розгляду скарги:
1) зобов’язує адміністративний орган, що прийняв адміністративний акт, видати новий адміністративний акт;
2) приймає власне рішення (за наявності повноважень щодо вирішення справи по суті).
5. Якщо усунення порушення не потребує додаткових процедурних дій, суб’єкт розгляду скарги, який має повноваження щодо вирішення справи по суті, зобов’язаний самостійно прийняти відповідний адміністративний акт.
Якщо суб’єкт розгляду скарги зобов’язав адміністративний орган, який прийняв адміністративний акт, видати новий адміністративний акт, суб’єкт розгляду скарги здійснює контроль за виконанням свого рішення за скаргою.
6. Суб’єкт розгляду скарги може вимагати від адміністративного органу інформацію про виконання рішення за скаргою шляхом встановлення розумного строку подання такої інформації.
7. Оформлення адміністративного акта в адміністративному провадженні за скаргою, його реєстрація, доведення акта до відома особи та набрання ним чинності здійснюються згідно з вимогами, передбаченими статтями 69-77 цього Закону.
8. У випадках, передбачених законом, якщо рішення за скаргою на адміністративний акт не прийнято та/або не доведено до відома скаржника у строк та в порядку, визначених законом, скарга вважається повністю задоволеною з дня, наступного за днем закінчення визначеного строку.
9. Суб’єкт розгляду скарги за результатами аналізу розгляду скарг може публікувати на своєму офіційному веб-сайті із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних" інформацію щодо практики розгляду та вирішення скарг.
Розділ VII. ВІДКЛИКАННЯ АБО ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ АДМІНІСТРАТИВНОГО АКТА