1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2024 року, крім:
статей 27 та 45 цього Закону, підпунктів "г" і "ґ" підпункту 7 пункту 3 цього розділу, які вводяться в дію з 1 липня 2024 року;
{Пункт 1 розділу VII доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
підпункту 2; абзацу другого підпункту "а" підпункту 3; абзацу другого підпункту "а" підпункту 4; підпункту 6; підпункту "а" підпункту 16; підпункту "а", абзаців першого - четвертого підпункту "б", підпунктів "в", "д", "е", абзаців першого, четвертого і п’ятого підпункту "є", підпунктів "і", "ї" підпункту 27 пункту 3; пунктів 8, 9, 11, 14, 17, 28, 29, підпункту 1 пункту 30 і пункту 33 цього розділу, які набирають чинності та вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;
підпункту 8 пункту 3 цього розділу, який вводиться в дію з 1 січня 2022 року;
підпункту "в" підпункту 3; абзаців десятого і одинадцятого підпункту "б" підпункту 4; підпункту "б" підпункту 9; підпункту "а" підпункту 28 пункту 3 , які вводяться в дію з 1 серпня 2022 року;
пункту 9 - 1 цього розділу, який вводиться в дію одночасно з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
{Пункт 1 розділу VII доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
2. Визнати таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами).
3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) частину третю статті 95 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити абзацом другим такого змісту:
"Законом можуть бути встановлені вимоги до створення в Україні філії іноземної юридичної особи";
2) частину другу статті 4 Закону України "Про підприємництво" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14, ст. 168; Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299; 2005 р., № 9, ст. 183; 2006 р., № 2-3, ст. 37; 2019 р., № 46, ст. 300) викласти в такій редакції:
"Діяльність, пов’язана з охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз, може здійснюватися виключно державними підприємствами та організаціями";
3) у Законі України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами):
а) у статті 1:
частини другу і третю вважати відповідно частинами другою - п’ятою;
частину четверту викласти в такій редакції:
"Термін "споживач фінансових послуг" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
б) пункт 4 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:
"4) захист прав інвесторів у фінансові інструменти (у тому числі споживачів фінансових послуг у межах компетенції, визначеної Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії") та учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень";
в) статтю 8 доповнити пунктом 20 - 1 такого змісту:
"20 - 1 ) визначати порядок використання електронного підпису учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків";
4) у Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):
а) у статті 1:
абзаци тридцять дев’ятий - сорок другий вважати відповідно частинами другою - п’ятою;
частину другу викласти в такій редакції:
"Терміни "асоційована особа", "банківська група", "істотна участь" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про банки і банківську діяльність";
доповнити частиною шостою такого змісту:
"Терміни "авторизація", "Кредитний реєстр Національного банку України", "фінансова послуга", "фінансова установа", "супровідні послуги" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
б) у частині першій статті 7:
пункт 8 - 1 викласти в такій редакції:
"8 - 1 ) здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ, інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та осіб, які надають супровідні послуги, в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та іншими законами України";
доповнити пунктом 8 - 2 такого змісту:
"8 - 2 ) здійснює державне регулювання та нагляд відповідно до законів України за юридичними особами публічного права, які надають фінансові та/або супровідні послуги в рамках державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови надання фінансових та супровідних послуг";
пункти 9 - 1 , 17 і 22 викласти в такій редакції:
"9 - 1 ) веде Державний реєстр фінансових установ, Державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, а у визначених законом випадках - інші реєстри осіб, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк";
"17) організовує та здійснює перевезення валютних та інших цінностей, у визначеному Національним банком порядку видає юридичним особам ліцензії на здійснення операцій з готівкою, зупиняє, поновлює та відкликає такі ліцензії";
"22) встановлює вимоги, здійснює методологічне забезпечення з питань оброблення, зберігання, захисту, використання, передавання, розкриття та знищення інформації, що становить таємницю фінансової послуги, банківську таємницю";
доповнити пунктом 26 - 2 такого змісту:
"26 - 2) визначає порядок використання електронного підпису банками, небанківськими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг";
пункти 29 і 33 викласти в такій редакції:
"29) здійснює у встановленому ним порядку оверсайт платіжної інфраструктури та суб’єктів, які виконують функції центрального депозитарію, центрального контрагента, торгового репозиторію та системи розрахунків у цінних паперах (далі - інфраструктури фінансового ринку), визначає важливість інфраструктур фінансового ринку";
"33) забезпечує формування та ведення переліку об’єктів критичної інфраструктури, а також реєстру об’єктів критичної інформаційної інфраструктури у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг, визначає критерії та порядок віднесення об’єктів у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг до об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, встановлює вимоги до проведення аудиту інформаційної безпеки у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг";
{Абзац чотирнадцятий підпункту "б" підпункту 4 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
доповнити пунктом 40 такого змісту:
{Абзац п'ятнадцятий підпункту "б" підпункту 4 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
"40) надає рекомендації щодо діяльності учасників ринку фінансових послуг, а також щодо діяльності бюро кредитних історій";
{Абзац шістнадцятий підпункту "б" підпункту 4 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
в) частину першу статті 7 - 1 викласти в такій редакції:
"Національний банк за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України, має право визначати тимчасові особливості регулювання та нагляду за банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку, у тому числі особливості підтримання ліквідності банків, застосування пруденційних нормативів, запроваджувати обмеження на діяльність банків, у тому числі обмежувати або забороняти видачу коштів з поточних та вкладних (депозитних) рахунків фізичних та юридичних осіб, а також обмежувати або тимчасово забороняти проведення валютних операцій на території України, зокрема операцій з вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей";
г) у частині першій статті 15:
у пункті 1:
абзаци п’ятий і вісімнадцятий викласти в такій редакції:
"щодо державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринках капіталу)";
"про встановлення пруденційних нормативів для банків та інших фінансових установ, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк";
після абзацу вісімнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"про встановлення пруденційних вимог для небанківських фінансових установ, небанківських фінансових груп та їх підгруп, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк".
У зв’язку з цим абзаци дев’ятнадцятий - тридцять четвертий вважати відповідно абзацами двадцятим - тридцять п’ятим;
абзац двадцять перший викласти в такій редакції:
"про застосування заходів впливу (санкцій) до банків, інших осіб, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, а також осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про платіжні послуги" та інших законів України";
після абзацу двадцять шостого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:
"про віднесення страховика, кредитної спілки до категорії неплатоспроможних;
про призначення у страховику, кредитній спілці тимчасової адміністрації;
про анулювання ліцензії фінансової компанії, ломбарду".
У зв’язку з цим абзаци двадцять сьомий - тридцять п’ятий вважати відповідно абзацами тридцятим - тридцять восьмим;
доповнити пунктом 6 - 1 такого змісту:
"6 - 1 ) встановлює порядок авторизації діяльності осіб, які мають намір здійснювати діяльність з надання фінансових та супровідних послуг (крім професійної діяльності та надання супровідних послуг на ринках капіталу), визначених у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
{Підпункт "ґ" підпункту 4 пункту 3 розділу VII виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
д) у частині першій статті 33:
пункти 5 і 6 викласти в такій редакції:
"5) встановлення правил випуску в обіг, оброблення, зберігання, вилучення з обігу та знищення готівки, інкасації коштів, перевезення валютних та інших цінностей, перелік яких визначається Національним банком, а також контроль за виконанням правил";
"6) визначення порядку ведення касових операцій для банків, небанківських фінансових установ та інших суб’єктів господарювання";
доповнити пунктом 6 - 1 такого змісту:
"6 - 1 ) контроль за веденням касових операцій банками та юридичними особами, які отримали ліцензію на здійснення операцій з готівкою";
пункт 7 викласти в такій редакції:
"7) визначення вимог до технічного стану і організації охорони приміщень банків, їх відокремлених підрозділів, а також небанківських фінансових установ та операторів поштового зв’язку, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій та/або ліцензію на надання фінансових платіжних послуг, та юридичних осіб, які отримали ліцензію на здійснення операцій з готівкою, та здійснюють діяльність з оброблення та зберігання готівки";
{Абзац восьмий підпункту "д" підпункту 4 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
е) доповнити статтею 33 - 1 такого змісту:
" Стаття 33 - 1 . Здійснення операцій з готівкою
Юридичні особи на підставі ліцензії Національного банку на здійснення операцій з готівкою здійснюють такі види діяльності:
1) інкасація коштів, перевезення валютних та інших цінностей;
2) оброблення та зберігання готівки.
У ліцензії Національного банку на здійснення операцій з готівкою зазначаються види діяльності, які дозволяється здійснювати юридичній особі на підставі такої ліцензії.
Національний банк у визначеному ним порядку веде реєстр юридичних осіб, яким видано ліцензію на здійснення операцій з готівкою, та розміщує інформацію про видані ліцензії на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку";
є) текст статті 41 викласти в такій редакції:
"Національний банк встановлює для банків обов’язкові правила ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності.
Національний банк встановлює для небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій, пов’язаних із діяльністю з надання фінансових послуг, які не визначені міжнародними стандартами фінансової звітності, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
Національний банк має право:
1) надавати методичні рекомендації щодо облікової політики для небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк;
2) визначати перелік інформації, що підлягає розкриттю у примітках до фінансової звітності небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк";
ж) назву розділу X викласти в такій редакції:
" Розділ X. БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ І БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД НА РИНКАХ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ";
з) перше речення частини третьої статті 55 викласти в такій редакції:
"Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку";
и) назву, частини першу і другу статті 55 - 1 викласти в такій редакції:
" Стаття 55 - 1 . Мета державного регулювання та нагляду на ринках небанківських фінансових послуг
Головна мета державного регулювання та нагляду на ринках небанківських фінансових послуг, що здійснюються Національним банком, - безпека та фінансова стабільність фінансової системи, захист інтересів вкладників і кредиторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.
Національний банк здійснює функції державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім професійної діяльності та надання супровідних послуг на ринках капіталу) на індивідуальній та консолідованій основі у межах та порядку, встановлених законодавством";
і) частину першу статті 57 викласти в такій редакції:
"Для здійснення своїх функцій Національний банк має право безоплатно одержувати від фінансових установ, учасників фінансових груп та юридичних осіб, які авторизовані Національним банком або є інфраструктурами фінансового ринку, а також від осіб, стосовно яких Національний банк здійснює державне регулювання та нагляд відповідно до законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та інших законів України, інформацію про їх діяльність та пояснення щодо отриманої інформації і проведених операцій";
ї) у статті 58:
назву і частину першу викласти в такій редакції:
" Стаття 58. Пруденційні нормативи та буфери капіталу
З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів, забезпечення фінансової надійності банків Національний банк у визначеному ним порядку встановлює для банків, банківських груп, підгруп банківських груп, філій іноземних банків обов’язкові пруденційні нормативи, зокрема щодо капіталу (нормативи достатності капіталу та коефіцієнт левериджу), ліквідності, кредитного ризику, інвестування та буферів капіталу";
після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"З метою забезпечення відповідності діяльності небанківських фінансових установ вимогам законодавства для виявлення потенційних ризиків у їхній діяльності, а також мінімізації таких ризиків Національний банк у визначеному ним порядку встановлює для таких осіб пруденційні вимоги, у тому числі пруденційні нормативи".
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
й) статтю 61 викласти в такій редакції:
" Стаття 61. Повноваження щодо здійснення регулятивних функцій
Національний банк здійснює державне регулювання діяльності:
банків - у формах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність", безпосередньо або через створений ним Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури;
{Абзац восьмий підпункту "д" підпункту 4 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
кредитних спілок - у формах, визначених Законом України "Про кредитні спілки";
страховиків - у формах, визначених Законом України "Про страхування";
інших осіб, які здійснюють діяльність з надання фінансових та супровідних послуг, - у формах та у спосіб, визначені Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
к) статтю 63 після слова "банків" доповнити словами "небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк";
л) пункт 2 частини першої статті 67 викласти в такій редакції:
"2) для усіх суб’єктів господарської діяльності (резидентів і нерезидентів) - для складання статистики платіжного балансу, міжнародної інвестиційної позиції, зовнішнього боргу, здійснення валютного нагляду та оверсайту інфраструктур фінансового ринку";
м) у статті 68:
частину п’яту доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) структури власності та керівників небанківських фінансових установ, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, складу фінансових груп, що підлягають консолідованому нагляду з боку Національного банку відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", а також керівників та власників істотної участі у небанківських фінансових установах, ліцензії яких були анульовані не з ініціативи їх власників";
в абзацах першому - четвертому частини шостої та в абзаці третьому частини сьомої слово "юридична" у всіх відмінках і числах виключити;
5) у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365 із наступними змінами):
а) частину третю статті 6 викласти в такій редакції:
"3. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Національному банку України та банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.
Порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій, пов’язаних із діяльністю з надання фінансових послуг, які не визначені міжнародними стандартами фінансової звітності, для небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та/або нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, встановлюється Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту";
б) частину п’яту статті 12 - 1 доповнити реченням такого змісту: "Національний банк України складає річну фінансову звітність Національного банку України в порядку, визначеному Законом України "Про Національний банк України";
в) частину третю статті 14 доповнити абзацом такого змісту:
"Національний банк України оприлюднює затверджені Радою Національного банку України річну фінансову звітність Національного банку України, річний звіт про управління Національного банку України, а також фінансову звітність Національного банку України за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців у порядку та строки, визначені Законом України "Про Національний банк України";
{Підпункт "в" підпункту 5 пункту 3 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
{Підпункт 6 пункту 2 розділу VII втратив чинність на підставі Закону № 2524-IX від 16.08.2022 }
7) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):
а) у статті 2:
у частині першій визначення терміну "кредитний реєстр Національного банку України" виключити;
у частині другій після слів "асоційована компанія" доповнити словами "залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню", "Кредитний реєстр Національного банку України", слова "фінансові послуги" замінити словами "фінансова послуга", а слова "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" - словами "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
{Абзац третій підпункту "а" підпункту 7 пункту 3 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
б) у статті 47:
у частині першій слова "(крім послуг у сфері страхування)" замінити словами "(крім страхування)";
пункти 1 і 3 частини третьої викласти в такій редакції:
{Абзац третій підпункту "б" підпункту 7 пункту 3 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
1) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, від необмеженого кола осіб";
{Абзац четвертий підпункту "б" підпункту 7 пункту 3 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
3) надання коштів та банківських металів у кредит за рахунок залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від власного імені, на власних умовах та на власний ризик".
{Абзац п'ятий підпункту "б" підпункту 7 пункту 3 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
"Банк має право надавати також такі фінансові послуги:
1) фінансовий лізинг;
2) факторинг;
3) надання гарантій;
4) торгівля валютними цінностями;
5) фінансові послуги, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу, передбачених частиною другою статті 41 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
6) фінансові платіжні послуги".
У зв’язку з цим частини п’яту - п’ятнадцяту вважати відповідно частинами шостою - шістнадцятою;
у частині дев’ятій:
пункти 1 і 2 виключити;
пункт 5 викласти в такій редакції:
"5) здійснення операцій з готівкою, інкасації коштів та перевезення валютних цінностей";
{Абзац вісмнадцятий підпункту "б" підпункту 7 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
частину тринадцяту доповнити словами "якщо такі передбачені";
частину чотирнадцяту викласти в такій редакції:
"Банк зобов’язаний повідомити Національний банк України про початок нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) у випадках, згідно з вимогами та в порядку, встановленими Національним банком України";
в) у частині першій статті 49:
у пункті 2 слово "поручительств" замінити словом "порук";
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) факторинг";
г) частину четверту статті 62 - 2 викласти в такій редакції:
"Національний банк України має право надавати банкам доступ до інформації з Кредитного реєстру, що становить банківську таємницю, в обсязі, визначеному статтею 67 - 1 цього Закону. Національний банк України має право надавати іншим кредитодавцям, визначеним статтею 27 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", доступ до інформації з Кредитного реєстру, що становить банківську таємницю";
ґ) статтю 67 - 1 викласти в такій редакції:
" Стаття 67 - 1 . Кредитний реєстр
Банк подає та отримує інформацію до/з Кредитного реєстру Національного банку України (далі - Кредитний реєстр) відповідно до цього Закону та Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України у встановленому ним порядку надає банкам доступ до інформації з Кредитного реєстру станом на день звернення про кредитні операції боржника (та/або його пов’язаних осіб), загальна заборгованість, зобов’язання з кредитування, за гарантіями та/або акредитивами яких дорівнюють або перевищують порогове значення, методика визначення якого встановлюється Національним банком України, але не менше 10 розмірів мінімальної місячної заробітної плати (або еквівалента цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на перший робочий день місяця, наступного за звітним). Така інформація надається банку лише щодо боржників (та/або їх пов’язаних осіб), які є боржниками (та/або їх пов’язаними особами) цього банку, або за наявності документально підтвердженого звернення особи щодо наміру здійснити кредитну операцію з цим банком та включає:
1) відомості, що ідентифікують боржника, а саме:
а) для фізичних осіб - резидентів - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку або серія та номер паспорта/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
б) для юридичних осіб - резидентів - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи;
в) для фізичних осіб - нерезидентів - прізвище та ім’я (додатково зазначається по батькові за наявності у фізичної особи - нерезидента), дата народження, ідентифікаційний номер, який вони мають у країні постійного місця проживання, якщо це передбачено законодавством цієї країни, або серія і номер паспорта чи іншого документа, що його замінює;
г) для юридичних осіб - нерезидентів - повне найменування, ідентифікаційний код чи реєстраційний номер відповідно до вимог законодавства, місце реєстрації юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи;
2) інформацію про умови кредитної операції та виконання зобов’язань за кредитною операцією:
а) вид кредиту/наданого фінансового зобов’язання;
б) номер кредитного договору;
в) дата укладення кредитного договору;
г) загальна сума кредиту/сума наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;
ґ) заборгованість за кредитною операцією/залишок фінансового зобов’язання;
д) вид валюти зобов’язання;
е) кінцева дата погашення кредиту/дії наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;
є) розмір простроченої заборгованості;
ж) кількість днів прострочення;
з) клас та скоригований клас боржника;
и) фактори, які має враховувати банк при коригуванні класу боржника відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України;
і) інформація про списання кредиту з балансу банку;
ї) інформація про подання відомостей про кредитну операцію Фондом гарантування вкладів фізичних осіб або уповноваженою особою Фонду у разі делегування їй повноважень;
й) коментар боржника щодо інформації, розміщеної стосовно нього у Кредитному реєстрі, з якою він не згоден (за наявності);
3) інформацію про належність боржника до пов’язаних з банком осіб;
4) інформацію про забезпечення виконання зобов’язань за кредитною операцією, у тому числі порукою (дата укладення договору про забезпечення виконання зобов’язання, вид та сума забезпечення);
5) іншу інформацію про боржника - юридичну особу, а саме:
а) вид економічної діяльності боржника, період, за який визначено вид економічної діяльності;
б) належність боржника до групи юридичних осіб, що перебувають під спільним контролем, визначена відповідно до законодавства;
в) перелік юридичних осіб, які входять до групи юридичних осіб, що перебувають під спільним контролем, яку банк аналізує для визначення розміру кредитного ризику;
г) ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань кожної юридичної особи, яка входить до групи юридичних осіб, що перебувають під спільним контролем, статус участі боржника у групі (материнська компанія чи учасник);
ґ) клас групи, визначений на підставі консолідованої/комбінованої фінансової звітності; належність боржника до групи пов’язаних контрагентів, що несуть спільний економічний ризик (визначена відповідно до законодавства);
д) перелік юридичних осіб, які входять до групи пов’язаних контрагентів, що несуть спільний економічний ризик;
е) ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань кожної юридичної особи, яка входить до групи пов’язаних контрагентів, що несуть спільний економічний ризик;
є) відомості, що ідентифікують власників, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи:
для фізичних осіб - власників - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податку або серія та номер паспорта/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), місце реєстрації;
для юридичних осіб - власників - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
ж) факт проходження аудиту фінансової звітності боржника або консолідованої/комбінованої фінансової звітності групи, до складу якої входить боржник;
з) наявність статусу компанії спеціального призначення відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
Національний банк України надає банкам, що беруть участь у реалізації державних програм з підтримки кредитування, на їхній запит інформацію з Кредитного реєстру про кредити боржників та їх пов’язаних осіб, надані в межах таких програм.
Національний банк України у встановленому ним порядку надає банкам доступ до інформації з Кредитного реєстру про будь-які кредитні операції боржника, необхідної для виконання ними вимог Національного банку України щодо управління банками кредитним ризиком. Така інформація надається банку лише щодо боржників (та/або їх пов’язаних осіб), які є боржниками (та/або їх пов’язаними особами) цього банку та включає відомості про:
1) найнижчий скоригований клас боржника та фактори відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, використані банком при його визначенні, без урахування інформації з Кредитного реєстру;
2) входження боржника до групи пов’язаних контрагентів або групи контрагентів під спільним контролем, зміни у складі цих груп;
3) пов’язаність боржника з банком;
4) загальну заборгованість боржника за всіма кредитними операціями;
5) загальну заборгованість групи пов’язаних контрагентів або групи контрагентів під спільним контролем за всіма кредитними операціями;
6) наявність прострочення виконання зобов’язань хоча б за однією кредитною операцією;
7) максимальну кількість днів прострочення;
8) ознаки високого кредитного ризику та подій дефолту.
Національний банк України надає банкам доступ до Кредитного реєстру в режимі реального часу на безоплатній основі.
Банк зобов’язаний використовувати інформацію, отриману з Кредитного реєстру, з метою управління кредитним ризиком";
д) у частині двадцять першій статті 73 слова "державних органів, що здійснюють нагляд за такими особами" замінити словами "Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка здійснює нагляд за такими особами";
е) у тексті Закону слова "економічні нормативи" у всіх відмінках замінити словами "пруденційні нормативи" у відповідному відмінку;
8) у Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами):
а) частину першу статті 1 доповнити пунктом 33 такого змісту:
"33) значний вплив на управління або діяльність юридичної особи - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами голосуючими акціями, часткою у статутному (складеному) капіталі або правом голосу за акціями, часткою у статутному (складеному, пайовому) капіталі юридичної особи в розмірі від 10 до 50 відсотків та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення рівнозначного впливу на управління чи діяльність юридичної особи";
б) статтю 9 викласти в такій редакції:
" Стаття 9. Капітал, структура власності, істотна участь у фінансовій установі
1. Мінімальний розмір капіталу фінансової установи, необхідний для її заснування, та загальні вимоги до капіталу, що необхідний для її функціонування, визначаються законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг та нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
2. При створенні фінансової установи або у разі збільшення розміру зареєстрованого статутного (складеного) капіталу статутний (складений) капітал повинен бути сплачений у грошовій формі та розміщений на рахунках банків, якщо інше не передбачено цим Законом або законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
Статутний (складений) капітал фінансової установи може формуватися та/або збільшуватися за рахунок державних облігацій, що обмінюються на акції такої фінансової установи у випадках, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
3. Продаж та придбання частки у статутному (складеному) капіталі здійснюються на умовах, встановлених законодавством України.
4. Вимоги щодо джерел походження коштів, за рахунок яких формується статутний (складений) капітал фінансової установи, встановлюються законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг та нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
5. Структура власності фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, повинна відповідати вимогам щодо прозорості, а також іншим вимогам, встановленим законами України та нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
6. Фінансові установи та особи, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, зобов’язані щороку подавати до органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, відомості про свою структуру власності, а також повідомляти про всі зміни у своїй структурі власності у порядку, обсязі та строки, встановлені нормативно-правовими актами таких органів.
Фінансові установи та особи, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, зобов’язані оприлюднювати інформацію про структуру своєї власності та всі зміни у своїй структурі власності в обсязі та порядку, що встановлені нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
7. Національний банк України оприлюднює відомості про структуру власності фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, за якими нагляд здійснює Національний банк України, на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.
8. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, мають право вживати заходів з метою встановлення відповідності структури власності фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, вимогам законодавства України, у тому числі запитувати інформацію та документи у фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, їх ключових учасників та власників істотної участі, а також вимагати надання відповідних пояснень.
9. Власники істотної участі та ключові учасники фінансової установи та особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, зобов’язані надавати фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, інформацію та документи, необхідні для формування відомостей про структуру власності та для повідомлення органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, передбаченого цією статтею, у порядку, обсязі та строки, встановлені нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
10. Фінансові установи та особи, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, мають право призначати працівника, відповідального за виконання вимог, визначених цією статтею. Правовий статус, повноваження, підзвітність та підпорядкування такого працівника, а також вимоги до нього визначаються нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
11. Порядок здійснення органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, контролю за дотриманням вимог щодо структури власності фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, визначається нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, мають право визначати наявність значного впливу та/або контролю над управлінням або діяльністю фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, та визнавати особу власником істотної участі у фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги. Ознаки наявності значного впливу та/або контролю над управлінням або діяльністю фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, визначаються нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
12. Власники істотної участі у фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, повинні мати бездоганну ділову репутацію та відповідати іншим вимогам, встановленим нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
13. Фінансові установи (крім корпоративного інвестиційного фонду та фінансових установ, що надають фінансові послуги, визначені пунктами 9-10, 14 частини першої статті 4 цього Закону) зобов’язані, у разі якщо зміни структури власності стосуються набуття або збільшення істотної участі у такій фінансовій установі таким чином, що юридична або фізична особа стала володіти або контролювати 10, 25 або 50 і більше відсотків статутного капіталу фінансової установи чи правом голосу за акціями (частками) у статутному капіталі фінансової установи та/або незалежно від формального володіння справляти значний вплив або здійснювати контроль на управління або діяльність фінансової установи, разом з повідомленням Регулятора про зміну структури власності з метою перевірки відповідності власника істотної участі вимогам законодавства надати інформацію та документи, встановлені нормативно-правовими актами Національного банку України.
Особа, яка має намір передати істотну участь у фінансовій установі (крім корпоративного інвестиційного фонду та фінансових установ, що надають фінансові послуги, визначені пунктами 9-10, 14 частини першої статті 4 цього Закону) будь-якій іншій особі або зменшити таку участь настільки, що її частка у статутному капіталі фінансової установи чи право голосу виявиться нижчою за рівні, визначені абзацом першим цієї частини, або передати контроль над фінансовою установою іншій особі, зобов’язана повідомити про це Національний банк України в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
14. Юридична чи фізична особа, яка має намір набути істотну участь у фінансовій установі (крім корпоративного інвестиційного фонду та фінансових установ, що надають фінансові послуги, визначені пунктами 3-8, 11, 14 частини першої статті 4 цього Закону) або збільшити її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такої фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи, зобов’язана отримати письмове погодження органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
Для отримання такого погодження відповідна юридична чи фізична особа (заявник) подає до органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, інформацію, передбачену нормативно-правовими актами зазначеного органу, зокрема про власний фінансовий стан та ділову репутацію, а також про структуру власності (для юридичної особи). Фінансовим станом заявника є сукупність показників, що відображають його реальні та потенційні фінансові можливості, у тому числі рівень ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, забезпеченості власними оборотними коштами (власним капіталом) та ефективності їх використання, а також оцінка здатності заявника у майбутньому надавати в разі потреби додаткову фінансову підтримку фінансовій установі.
15. Орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, відмовляє у видачі письмового погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі (крім корпоративного інвестиційного фонду та фінансових установ, що надають фінансові послуги, визначені пунктами 3-8, 11, 14 частини першої статті 4 цього Закону) у разі, якщо:
1) заявником подано неповний пакет документів, визначених нормативно-правовими актами такого органу, або в таких документах міститься недостовірна інформація чи подані документи не відповідають вимогам цього Закону або зазначених актів;
2) заявник має не погашену або не зняту у встановленому законом порядку судимість. Якщо заявник є юридичною особою, зазначена вимога поширюється на членів виконавчого органу і наглядової ради такої юридичної особи, а також на власників істотної участі у фінансовій установі, які є фізичними особами;
3) ділова репутація, структура власності або фінансовий стан заявника не відповідає вимогам, встановленим законом або нормативно-правовими актами органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг;
4) у заявника відсутні власні кошти в обсязі, необхідному для набуття або збільшення істотної участі, та/або заявник не підтвердив джерела походження коштів, що вносяться до статутного (складеного) капіталу;
5) заявник згідно з поданими документами не відповідає вимогам цього Закону або нормативно-правових актів органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг;
6) органами Антимонопольного комітету України заборонено концентрацію як таку, що призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині;
7) набуття чи збільшення істотної участі заявника у фінансовій установі загрожуватиме інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої фінансової установи, розвитку конкурентного середовища;
8) внаслідок набуття чи збільшення істотної участі заявником структура власності фінансової установи не відповідатиме вимогам щодо прозорості або іншим вимогам, встановленим законами України або нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
16. Про подання неповного пакета документів та/або невідповідність вимогам цього Закону та нормативно-правових актів органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, зазначений орган повідомляє заявника (його уповноважену особу) протягом одного місяця з дня подання пакета документів.
17. Орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, приймає рішення про погодження або відмову у видачі письмового погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі (крім корпоративного інвестиційного фонду та фінансових установ, що надають фінансові послуги, визначені пунктами 3-8, 11, 14 частини першої статті 4 цього Закону) протягом одного місяця з дня подання пакета документів, визначених нормативно-правовими актами зазначеного органу.
18. У разі якщо особа набуває істотну участь у фінансовій установі (крім корпоративного інвестиційного фонду та фінансових установ, що надають фінансові послуги, визначені пунктами 3-8, 11, 14 частини першої статті 4 цього Закону) або збільшує свою істотну участь до рівня, визначеного частиною п’ятою цієї статті, без отримання письмового погодження органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, така особа не має права прямо чи опосередковано, повністю чи частково користуватися правом голосу придбаних акцій (часток) та у будь-який спосіб брати участь в управлінні такою фінансовою установою.
19. У разі виявлення органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, факту набуття особою істотної участі у фінансовій установі (крім корпоративного інвестиційного фонду та фінансових установ, що надають фінансові послуги, визначені пунктами 3-8, 11, 14 частини першої статті 4 цього Закону) або збільшення особою своєї істотної участі до рівня, визначеного частиною п’ятою цієї статті, без отримання письмового погодження органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, зазначений орган призначає у двотижневий строк з дня отримання пропозицій щодо кандидатур від фінансової установи довірену особу, якій передається право брати участь у голосуванні.
Довірена особа призначається з числа осіб, запропонованих фінансовою установою, на період до усунення порушення вимоги, визначеної частиною п’ятою цієї статті, але не більше одного року.
Довірена особа повинна відповідати вимогам щодо ділової репутації, а також іншим вимогам, визначеним нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Довірена особа під час голосування зобов’язана діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління фінансовою установою.
20. Рішення загальних зборів учасників, прийняті з порушенням вимог, визначених частинами вісімнадцятою і дев’ятнадцятою цієї статті, не мають юридичної сили.
21. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, мають право надсилати запити до державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та фізичних осіб з метою отримання від них інформації, необхідної для підтвердження джерел походження коштів, що використовуються для формування статутного (складеного) капіталу фінансової установи або набуття чи збільшення істотної участі в ній, фінансового стану та ділової репутації власників істотної участі (осіб, які претендують на істотну участь) у фінансовій установі. Зазначена інформація подається до органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, протягом 10 робочих днів після надходження його запиту.
22. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, у разі невідповідності власника істотної участі у фінансовій установі вимогам цього Закону або нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, мають право визнати структуру власності фінансової установи такою, що не відповідає вимогам законодавства України, вимагати усунення порушення і тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі у фінансовій установі використання права голосу та застосувати наслідки невідповідності структури власності вимогам законодавства України.
23. Набуття істотної участі нерезидентами у фінансовій установі або збільшення її таким чином, що нерезидент буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такої фінансової установи, здійснюється відповідно до вимог, встановлених цією статтею.
24. Вимоги частин тринадцятої - двадцять третьої цієї статті не поширюються на порядок набуття істотної участі у платіжних установах, установах електронних грошей або операторах поштового зв’язку, яка набувається відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".
25. Вимоги частин чотирнадцятої - двадцятої і двадцять третьої цієї статті не поширюються на порядок набуття істотної участі у професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, яка набувається відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
в) розділ III доповнити статтею 18 - 1 такого змісту:
" Стаття 18 - 1 . Регуляторна платформа для тестування послуг, технологій та інструментів на ринках фінансових послуг, заснованих на інноваційних технологіях
1. Орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (далі у цій статті - Регулятор) має право створювати регуляторну платформу для тестування інноваційних послуг, технологій та/або інструментів на ринках фінансових послуг, заснованих на інноваційних технологіях (далі - регуляторна платформа).
Порядок створення та функціонування регуляторної платформи на ринках фінансових послуг визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.
2. Для участі в регуляторній платформі юридичні особи та фізичні особи - підприємці подають Регулятору заяву за формою, встановленою нормативно-правовими актами Регулятора.
До заяви про участь у регуляторній платформі додаються документи, перелік та вимоги до змісту яких встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.
Особи, які звертаються до Регулятора для участі в регуляторній платформі, а також послуги, технології та/або інструменти, які використовуються на такій платформі, повинні відповідати вимогам та критеріям, встановленим Регулятором. Регулятор, керуючись професійним судженням, з урахуванням оцінки ситуації на ринках фінансових послуг, ефективності та ризиків надання фінансових послуг з використанням інноваційних технологій та інструментів, приймає рішення про доцільність участі особи в регуляторній платформі та визначає порядок такої участі.
Регулятор має право відмовити особі в участі в регуляторній платформі у разі невідповідності такої особи вимогам та критеріям, встановленим Регулятором.
3. Регулятор має право визначати спрощений порядок авторизації діяльності осіб, що мають намір стати учасниками регуляторної платформи, та особливості діяльності таких осіб на ринках фінансових послуг під час участі в регуляторній платформі.
Особливий режим діяльності учасників регуляторної платформи може передбачати спрощення або незастосування окремих вимог, встановлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Регулятора, для ведення діяльності на ринках фінансових послуг, а також незастосування заходів впливу чи звільнення від відповідальності за порушення таких вимог.
Особливий режим діяльності учасників регуляторної платформи запроваджується на строк не більше двох років.
4. Особа, яка бере участь у регуляторній платформі, зобов’язана виконувати вимоги та рішення Регулятора протягом усього строку участі в регуляторній платформі. Наслідком невиконання таких вимог та/або рішень Регулятора є прийняття Регулятором рішення про припинення такою особою участі в регуляторній платформі.
Участь у регуляторній платформі припиняється з дня прийняття Регулятором відповідного рішення в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора.
На вимогу Регулятора учасник регуляторної платформи зобов’язаний припинити надання або використання послуг, технологій та інструментів, які тестувалися в регуляторній платформі.
Після завершення строку тестування учасник регуляторної платформи має право продовжувати надання або використання послуг, технологій та інструментів на ринках фінансових послуг, заснованих на інноваційних технологіях, за умови проходження процедури авторизації та дотримання вимог і обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.
5. Регулятор має право укладати угоди з регуляторами фінансових ринків іноземних держав для тестування міжнародних інноваційних фінансових послуг, технологій та інструментів";
г) статтю 41 - 1 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Штрафні санкції за порушення прав споживачів, передбачені пунктами 6-10 частини другої цієї статті, застосовуються також до юридичної особи, ліцензію якої на надання фінансових послуг анульовано та яку виключено з реєстру до завершення виконання всіх договорів із споживачами";
{Підпункт 9 пункту 3 розділу VII виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
10) у частині другій статті 1 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 47-48, ст. 372; 2017 р., № 40-41, ст. 383) слова "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
11) в абзаці сорок шостому статті 1 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами) слова "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
{Підпункт 11 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
12) абзац шостий частини першої статті 26 Закону України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62 із наступними змінами) після слова "щодо" доповнити словами "реклами на платіжному ринку та";
{Підпункт 12 пункту 3 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
13) у Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" від 19 червня 2020 року № 738-IX, із змінами, внесеними Законом України від 30 червня 2021 року № 1587-IX:
а) у статті 2:
у частині першій:
у підпункті "б" пункту 24 частини першої слова "про ринки капіталу та організовані товарні ринки" виключити;
доповнити пунктом 24 - 1 такого змісту:
"24 - 1 ) кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону про діяльність відповідної фінансової установи має право одночасно надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит та послугу із залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, від необмеженого кола осіб";
в абзаці другому частини другої слова "кредитна установа" виключити, а слова "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
б) в абзаці першому частини третьої статті 127 слова "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" замінити словами "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
в) розділ X доповнити статтею 142 - 1 такого змісту:
" Стаття 142 - 1 . Оверсайт суб’єктів, які виконують функції центрального депозитарію цінних паперів, центрального контрагента, торгового репозиторію та системи розрахунків у цінних паперах
1. Національний банк України в межах повноважень, визначених законом, здійснює оверсайт суб’єктів, які виконують функції центрального депозитарію цінних паперів, центрального контрагента, торгового репозиторію та системи розрахунків у цінних паперах (далі - об’єкти оверсайту) з метою забезпечення їх безперервного, надійного та ефективного функціонування.
2. Діяльність Національного банку України з оверсайту включає:
1) моніторинг об’єктів оверсайту з метою їх оцінювання відповідно до пункту 2 цієї частини;
2) оцінювання об’єктів оверсайту на відповідність вимогам міжнародних стандартів оверсайту щодо інфраструктури фінансового ринку, прийнятих Банком міжнародних розрахунків та Міжнародною організацією комісій з цінних паперів, що включає проведення інтерв’ювання посадових осіб об’єктів оверсайту;
3) надання рекомендацій щодо вдосконалення діяльності об’єктів оверсайту.
При проведенні оцінювання об’єктів оверсайту Національний банк України має право залучати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Звіт Національного банку України за наслідками проведеного оцінювання у процесі оверсайту надається об’єктам оверсайту та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. Порядок здійснення оверсайту визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.
4. Національний банк України має право безоплатно отримувати від об’єктів оверсайту інформацію з питань їхньої діяльності та виконання рекомендацій, наданих Національним банком України.
5. У разі невиконання об’єктами оверсайту наданих Національним банком України рекомендацій Національний банк України має право звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для застосування нею до таких об’єктів оверсайту заходів відповідно до законодавства.
6. Національний банк України для здійснення оверсайту співпрацює з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, іншими органами державної влади України та міжнародними організаціями";
14) у частині одинадцятій статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 38, ст. 509; 2018 р., № 46, ст. 368) слова "має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "на підставі відповідної ліцензії здійснює діяльність з надання коштів та банківських металів у кредит відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
{Підпункт 14 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
15) у частині шостій статті 4 Закону України "Про інститути спільного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 29, ст. 337) слова "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
16) у Законі України "Про депозитарну систему України" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 39, ст. 517 із наступними змінами):
абзац двадцять восьмий вважати частиною другою;
у частині другій слово "Терміни" замінити цифрою і словом "2. Терміни";
б) частину другу статті 28 доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:
"приймає рішення щодо вжиття заходів для забезпечення виконання об’єктами оверсайту, визначеними Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", рекомендацій Національного банку України";
17) у Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158 із наступними змінами):
{Абзац перший підпункту 17 пункту 3 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
у частині третій статті 2 слова "діяльності з надання банкам послуг з інкасації" замінити словами "діяльності із здійснення операцій з готівкою";
{Абзац підпункту 17 пункту 3 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
пункт 1 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:
{Абзац підпункту 17 пункту 3 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
"1) банківська діяльність, діяльність з надання фінансових послуг - у випадках, встановлених законом, та діяльність із здійснення операцій з готівкою, що включають інкасацію коштів, перевезення валютних та інших цінностей, оброблення та зберігання готівки";
18) у частинах першій і другій статті 2 Закону України "Про електронну комерцію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 45, ст. 410; із змінами, внесеними Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX) слова "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
19) у статті 1 Закону України "Про фінансову реструктуризацію" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 32, ст. 555):
у пункті 26 частини першої слова "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Для цілей цього Закону термін "істотна участь" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Інші терміни, що вживаються в цьому Законі, наведені у значенні, встановленому законом";
20) у Законі України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):
а) у частині другій статті 13 слова і цифру "з урахуванням вимог та в порядку, передбаченими статтею 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
б) у пункті 2 частини першої статті 28 слова "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
в) у тексті Закону слова "супровідні послуги" у всіх відмінках і числах замінити словами "додаткові та/або супутні послуги" у відповідному відмінку і числі;
21) частину другу статті 9 Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 4, ст. 43; із змінами, внесеними Законом України від 24 березня 2022 року № 2154-IX) викласти в такій редакції:
{Абзац перший підпункту 21 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
"2. Положення законів України "Про страхування" та "Про фінансові послуги та фінансові компанії" поширюються на діяльність ЕКА з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом";
22) у частині другій статті 1 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 33, ст. 359) слова "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
23) у Законі України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 45, ст. 403):
а) абзац другий частини третьої статті 4 після слів "банківській системі України" доповнити словами "та на ринках небанківських фінансових послуг, регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг";
б) частину третю статті 5 після слів "банківській системі України" доповнити словами "та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг";
24) у Законі України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 9, ст. 50 із наступними змінами):
{Підпункт "а" підпункту 24 пункту 3 розділу VII виключено на підставі Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
б) частину третю статті 3 викласти в такій редакції:
"3. Особливості проведення аудиту фінансової звітності Національного банку України, банків та інших учасників ринків фінансових послуг, державне регулювання яких здійснює Національний банк України, встановлюються цим Законом та іншими законами України";
{Підпункт "в" підпункту 24 пункту 3 розділу VII виключено на підставі Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
{Підпункт "г" підпункту 24 пункту 3 розділу VII виключено на підставі Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
{Підпункт "ґ" підпункту 24 пункту 3 розділу VII виключено на підставі Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
д) у статті 43:
частини першу і другу викласти в такій редакції:
"1. Відповідальність суб’єкта аудиторської діяльності перед замовником аудиторських послуг та третіми особами обмежується виключно реальними збитками, що виникли внаслідок неправомірної дії або бездіяльності суб’єкта аудиторської діяльності у разі надання послуг з обов’язкового аудиту або огляду фінансової звітності, або інших аудиторських послуг, вимога щодо надання яких передбачена законодавством. Упущена, втрачена вигода, додаткові витрати, що можуть бути понесені замовником аудиторських послуг та/або третіми особами, не відшкодовуються.
Відповідальність суб’єкта аудиторської діяльності перед замовником аудиторських послуг, що не є обов’язковим аудитом або оглядом фінансової звітності, або аудиторською послугою з аудиту регуляторної звітності, фінансової та нефінансової інформації замовника аудиторських послуг, визначених законодавством, встановлюється договором між замовником та суб’єктом аудиторської діяльності.
2. Суб’єкт аудиторської діяльності, який провадить обов’язковий аудит фінансової звітності, зобов’язаний мати договір страхування відповідальності суб’єкта аудиторської діяльності перед третіми особами, укладений у порядку та на умовах, встановлених Національним банком України, за погодженням з Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
Мінімальний розмір страхової суми за таким договором страхування, укладеним суб’єктом аудиторської діяльності, який проводить обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, має становити 10 відсотків суми отриманої винагороди за договорами про надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту суб’єктів суспільного інтересу (без урахування податку на додану вартість) протягом року, що минув, але не менше 10 мільйонів гривень, якщо інше не передбачено законом";
у частинах третій і четвертій слова "чинного" та "цивільно-правової" виключити;
{Підпункт "е" підпункту 24 пункту 3 розділу VII виключено на підставі Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
25) в абзаці третьому частини другої статті 1 Закону України "Про валюту і валютні операції" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 30, ст. 239; із змінами, внесеними Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX) слова "фінансові послуги" замінити словами "фінансова послуга", а слова "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" - "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
26) у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 25, ст. 171; із змінами, внесеними Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX):
а) в абзаці другому частини другої статті 1 слова "Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
б) у статті 11:
в абзаці другому частини четвертої слово "видами" замінити словом "класами";
{Абзац другий підпункту "б" підпункту 26 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
в абзаці четвертому частини шістнадцятої слова "проведення страхового відшкодування або страхової виплати" замінити словами "здійснення страхової виплати (відшкодування)";
{Абзац другий підпункту "б" підпункту 26 пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
27) у Законі України "Про фінансовий лізинг" від 4 лютого 2021 року № 1201-IX:
а) преамбулу викласти в такій редакції:
"Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародних стандартів у цій сфері";
абзаци п’ятий і шостий частини першої викласти в такій редакції:
"продавець (постачальник) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, в якої лізингодавець набуває у власність майно на підставі договору купівлі-продажу або договору поставки для подальшої передачі лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу;
фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону";
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Інші терміни в цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", Законі України "Про захист прав споживачів", Законі України "Про електронну комерцію";
в) частину першу статті 2 викласти в такій редакції:
"1. Метою цього Закону є забезпечення захисту прав та законних інтересів лізингоодержувачів, лізингодавців, створення належного конкурентного середовища у сфері фінансового лізингу, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами у цій сфері, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України";
г) частину першу статті 3 викласти в такій редакції:
"1. Відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", а також прийнятими відповідно до закону актами Національного банку України";
ґ) частину першу статті 4 викласти в такій редакції:
"1. Державне регулювання та нагляд на ринку фінансового лізингу здійснює Національний банк України відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", цього Закону та інших законодавчих актів України";
д) абзац перший частини другої статті 7 викласти в такій редакції:
"2. Лізингоодержувач має право набути у власність об’єкт фінансового лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов’язань, за договором фінансового лізингу, у тому числі із сплати лізингових та інших платежів, а також (у разі виникнення) неустойки (штрафу, пені), якщо інше не передбачено таким договором";
е) частини першу, другу і п’яту статті 8 викласти в такій редакції:
"1. Протягом строку дії договору фінансового лізингу лізингоодержувачу забезпечується захист належних йому відповідно до закону та/або договору фінансового лізингу прав щодо об’єкта фінансового лізингу з дотриманням при цьому захисту встановлених законом та/або договором фінансового лізингу прав лізингодавця.
2. Протягом строку дії договору фінансового лізингу лізингоодержувач має право вимагати від осіб, які порушують його права як лізингоодержувача, у тому числі від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на об’єкт фінансового лізингу";
"5. Ремонт і технічне обслуговування об’єкта фінансового лізингу здійснюються продавцем (постачальником) або іншою особою, визначеною договором купівлі-продажу (договором поставки), за яким лізингодавець набув у власність об’єкт фінансового лізингу, на підставі такого договору або на підставі окремого договору, укладеного між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником)";
абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
"Для цілей цієї частини термін "пов’язана особа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
частину третю викласти в такій редакції:
"3. Лізингодавець зобов’язаний повідомляти лізингоодержувача - споживача послуг фінансового лізингу про відступлення права вимоги за договором фінансового лізингу в порядку, визначеному таким договором, згідно з внутрішніми правилами надання послуг з фінансового лізингу такого лізингодавця, затвердженими відповідно до законодавства";
ж) статтю 11 виключити;
з) пункт 3 частини третьої статті 13 викласти в такій редакції:
"3) розмір та умови сплати платежів за супровідні та/або інші послуги, що надаються лізингодавцем та/або іншими особами та є обов’язковими для укладення договору фінансового лізингу чи можуть надаватися протягом строку дії договору фінансового лізингу, якщо такі платежі не включені до складу платежів, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини";
и) частину першу статті 14 викласти в такій редакції:
"1. Договір фінансового лізингу повинен відповідати вимогам статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та цього Закону";
абзац четвертий частини четвертої викласти в такій редакції:
"Повернення предмета договору фінансового лізингу за виконавчим написом нотаріуса здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Вчинення виконавчого напису про витребування предмета договору фінансового лізингу здійснюється нотаріусом відповідно до вимог та в порядку, встановлених главою 14 Закону України "Про нотаріат";
частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об’єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об’єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов’язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв’язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом";
ї) пункт 8 частини першої статті 20 викласти в такій редакції:
"8) у разі відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу та неповернення лізингоодержувачем об’єкта фінансового лізингу на вимогу лізингодавця у строки, передбачені договором фінансового лізингу, вимагати дострокову сплату розміру всіх майбутніх лізингових платежів у частині оплати вартості об’єкта фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу та/або законодавством";
28) у Законі України "Про платіжні послуги" від 30 червня 2021 року № 1591-IX:
а) у пункті 3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення":
абзац двадцять дев’ятий підпункту 5 викласти в такій редакції:
"абзаци восьмий, дев’ятий і двадцятий викласти в такій редакції";
у підпункті 7:
абзац сімнадцятий викласти в такій редакції:
"абзац перший частини першої статті 73 після слів "валютного законодавства" доповнити словами "законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку";
абзац вісімнадцятий виключити;
б) у тексті Закону слова "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
4. З 1 липня 2024 року надавати послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України, дозволяється виключно фінансовим установам.
Незалежний фінансовий посередник, який має намір здійснювати діяльність із надання послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України, після введення в дію цього Закону звертається до Національного банку України за отриманням ліцензії фінансової компанії, до якої включено право на провадження діяльності з надання гарантій, та набуттям статусу фінансової установи.
Незалежний фінансовий посередник набуває статусу фінансової установи і права на здійснення діяльності з надання гарантій після отримання ліцензії, передбаченої статтею 29 цього Закону.
Дія цього Закону поширюється на незалежних фінансових посередників, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України, з 1 липня 2024 року.
5. Положення пунктів 9, 12-23 і 26 цього розділу поширюються лише на осіб, регулювання та нагляд за якими віднесено до компетенції Національного банку України, крім банків.
6. Установити, що положення пунктів 13, 24-27 цього розділу не поширюються на надавачів фінансових послуг, місцезнаходженням яких відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є території активних бойових дій або тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
{Пункт 6 розділу VII в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 }
7. Установити, що вимоги статті 34 цього Закону не застосовуються до надавачів фінансових послуг, створених до 1 липня 2020 року.
8. Установити, що з дня набрання чинності цим Законом Національний банк України у встановленому ним порядку виключає з Державного реєстру фінансових установ довірчі товариства та відомості про них.
9. Установити, що Національний банк України залишає без розгляду пакет документів заявника, поданий для одержання ліцензії, якщо:
місцезнаходженням такого заявника відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі у цьому пункті та пункті 9 - 1 - ЄДР) станом на дату подання заяви про видачу ліцензії є територія, на якій ведуться бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається відповідно до законодавства (далі у цьому пункті та пункті 91 - Перелік територій);
протягом строку розгляду документів, поданих для видачі ліцензії, місцезнаходженням такого заявника відповідно до відомостей з ЄДР стала територія, на якій ведуться бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, включені до Переліку територій.
{Пункт 9 розділу VII в редакції Законів № 3050-IX від 11.04.2023 , № 3498-IX від 22.11.2023 }
9 - 1 . З дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" вважаються тимчасово зупиненими ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, видані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України/Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг/Національним банком України (далі у цьому пункті, пунктах 20, 28 - 1 і 30 - ліцензія) надавачам фінансових послуг, місцезнаходженням яких відповідно до відомостей з ЄДР станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" є тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, включена до Переліку територій. Дати початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до відомостей, зазначених у Переліку територій.
Установити, що у разі, якщо після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" територія місцезнаходження надавача фінансових послуг відповідно до відомостей з ЄДР стала тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України, ліцензія такого надавача фінансових послуг вважається тимчасово зупиненою з дня внесення до Переліку територій відомостей, якими визначається дата початку тимчасової окупації території його місцезнаходження.
Національний банк України оприлюднює на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України перелік надавачів фінансових послуг, ліцензії яких тимчасово зупинені відповідного до цього пункту.
Тимчасове зупинення ліцензії передбачає, що надавачу фінансових послуг забороняється здійснювати діяльність з надання фінансових послуг до прийняття Національним банком України рішення про поновлення ліцензії.
Надавач фінансових послуг, ліцензія якого тимчасово зупинена відповідно до цього пункту, звільняється від подання до Національного банку України фінансової звітності та інших звітних даних до прийняття Національним банком України рішення про поновлення ліцензії.
Ліцензія, тимчасово зупинена відповідно до цього пункту, може бути поновлена Національним банком України за заявою надавача фінансових послуг, за умови його відповідності вимогам нормативно-правового акта Національного банку України, який визначає умови провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Надавач фінансових послуг має право звернутися із заявою про поновлення ліцензії, тимчасово зупиненої відповідно до цього пункту, протягом 90 календарних днів з дня внесення до Переліку територій відомостей, якими визначається дата завершення тимчасової окупації території його місцезнаходження. У разі якщо надавач фінансових послуг не звернувся до Національного банку України із заявою про поновлення ліцензії у визначений цим абзацом строк, ліцензія такого надавача фінансових послуг, тимчасово зупинена відповідно до цього пункту, вважається анульованою з дев’яносто першого календарного дня з дня внесення до Переліку територій відомостей, якими визначається дата завершення тимчасової окупації території його місцезнаходження.
Надавач фінансових послуг разом із заявою про поновлення ліцензії, тимчасово зупиненої відповідно до цього пункту, зобов’язаний подати до Національного банку України документи згідно з переліком та в порядку, визначеними нормативно-правовим актом Національного банку України.
Національний банк України має право вимагати, а надавач фінансових послуг зобов’язаний надати Національному банку України додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки документів, поданих надавачем фінансових послуг, для підтвердження його відповідності вимогам нормативно-правового акта Національного банку України, який визначає умови провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Національний банк України у встановленому ним порядку приймає рішення про поновлення ліцензії чи про відмову у поновленні ліцензії, тимчасово зупиненої відповідно до цього пункту, протягом 30 робочих днів з дня отримання повного пакета документів, визначеного нормативно-правовим актом Національного банку України.
Національний банк України має право продовжити строк розгляду пакета документів, поданого для поновлення ліцензії, але не більше ніж на 30 робочих днів, у разі необхідності перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації для прийняття рішення. Національний банк України повідомляє заявника в письмовій формі (у формі паперового або електронного документа з дотриманням вимог законодавства) про строк, на який продовжено розгляд пакета документів.
Національний банк України має право відмовити у поновленні ліцензії, тимчасово зупиненої відповідно до цього пункту, з таких підстав:
1) подання неповного пакета документів або наявність у поданих документах недостовірної інформації;
2) невідповідність заявника умовам провадження діяльності з надання фінансових послуг;
3) недотримання заявником вимог, визначених цим пунктом.
Ліцензія, тимчасово зупинена відповідно до цього пункту, поновлюється з дня набрання чинності рішенням Національного банку України про її поновлення. Ліцензія, у поновленні якої відмовлено, вважається анульованою з дня набрання чинності рішенням Національного банку України про відмову у поновленні ліцензії.
Анулювання ліцензії надавача фінансових послуг у визначених цим пунктом випадках не є підставою вважати, що ділова репутація такого надавача фінансових послуг, його ключових учасників, власників істотної участі, керівників, головного бухгалтера, ключових осіб не відповідає вимогам закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Тимчасове зупинення ліцензій надавачів фінансових послуг, передбачене цим пунктом, не є заходом впливу.
{Розділ VII доповнено пунктом 9 - 1 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
10. Ліцензії на надання банкам послуг з інкасації та погодження Національного банку України на здійснення юридичною особою операцій з готівкою є чинними і продовжують діяти після дня введення в дію цього Закону до їх переоформлення Національним банком України. Національний банк України після введення в дію цього Закону у визначеному ним порядку здійснює переоформлення ліцензій на надання банкам послуг з інкасації та погоджень на здійснення юридичною особою операцій з готівкою на ліцензії Національного банку України на здійснення операцій з готівкою.
11. Установити, що до дня введення в дію цього Закону зміна найменування фінансової компанії, ломбарду у зв’язку з перетворенням такої юридичної особи з однієї форми господарського товариства в іншу форму господарського товариства не є підставою для переоформлення ліцензії, що діяла на день набрання чинності цим Законом. У такому разі фінансова компанія, ломбард мають право продовжувати здійснення діяльності з надання фінансових послуг на підставі ліцензії, виданої раніше такій фінансовій компанії або такому ломбарду, яка підлягає переоформленню відповідно до пункту 24 цього розділу.
12. Установити, що процедури припинення надавачів фінансових послуг, розпочаті до дня введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до положень законодавства, що діяло до дня введення в дію цього Закону.
13. Документи для набуття юридичною особою статусу фінансової установи та/або отримання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, що надійшли до Національного банку України від юридичних осіб до дня введення в дію цього Закону та щодо яких Національним банком України не прийнято рішення про надання відповідної ліцензії/включення до Державного реєстру фінансових установ або про відмову у наданні такої ліцензії/ включенні до Державного реєстру фінансових установ станом на день введення в дію цього Закону, залишаються без розгляду. Такі юридичні особи з дня введення в дію цього Закону мають право подати документи для одержання ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг відповідно до вимог цього Закону.
14. Відсутність у надавача фінансових послуг чинної ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг станом на день набрання чинності цим Законом, є підставою для виключення Національним банком України у встановленому ним порядку такого надавача фінансових послуг та відомостей про нього з відповідного реєстру з дня набрання чинності цим Законом. Ця вимога не поширюється на надавачів фінансових послуг, включених Національним банком України до відповідного реєстру протягом останніх 12 місяців до дня набрання чинності цим Законом.
Відсутність у надавача фінансових послуг, включеного до Державного реєстру фінансових установ протягом останніх 12 місяців до дня набрання чинності цим Законом або у період між днем набрання чинності цим Законом та днем введення в дію цього Закону, чинної ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг станом на день, що передує дню введення в дію цього Закону, є підставою для виключення Національним банком України у встановленому ним порядку такого надавача фінансових послуг та відомостей про нього з Державного реєстру фінансових установ з дня введення в дію цього Закону. Ця вимога не поширюється на надавачів фінансових послуг, від яких документи для набуття статусу фінансової установи та/або отримання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг надійшли до Національного банку України до дня введення в дію цього Закону та щодо яких Національним банком України не прийнято рішення про надання відповідної ліцензії або відмову в наданні такої ліцензії станом на день введення в дію цього Закону.
Вимога щодо надання витягу про виключення надавача фінансових послуг, передбачена частиною другою статті 13 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", не поширюється на надавачів фінансових послуг, визначених абзацом першим цього пункту.
15. Надавачі фінансових послуг зобов’язані на вимогу Національного банку України і у встановлений ним строк надавати йому інформацію та документи, необхідні для встановлення повноти та правильності інформації, що міститься про них у відповідному реєстрі, та (за необхідності) коригування відповідної інформації у такому реєстрі.
16. Фінансовим установам, крім банків та кредитних спілок, які мають ліцензію на залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення, з дня введення в дію цього Закону заборонено надавати фінансову послугу із залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, від необмеженого кола осіб.
Фінансові установи, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону зобов’язані достроково виконати свої зобов’язання перед кредиторами (інвесторами) шляхом повернення їм усіх залучених фінансових активів або в інший спосіб, не заборонений законодавством України, та подати до Національного банку України інформацію про виконання зобов’язань або витяг з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо них. Після закінчення шестимісячного строку ліцензії таких фінансових установ вважаються анульованими, що є підставою для виключення Національним банком України у встановленому ним порядку таких фінансових установ та відомостей про них з Державного реєстру фінансових установ.
У разі відсутності кредитора (інвестора) фінансової установи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, у місці виконання зобов’язання або ухилення його від прийняття виконання зобов’язання така фінансова установа зобов’язана перерахувати суму зобов’язання, що належить до сплати кредитору (інвестору), у депозит нотаріуса, нотаріальної контори відповідно до законодавства України.
17. Національний банк України має право анулювати ліцензії та виключити з відповідного реєстру надавачів фінансових послуг, які за результатами одного звітного періоду після дня набрання чинності цим Законом не подали до Національного банку України звітність відповідно до вимог, встановлених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
18. Надавачі фінансових послуг, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги законодавства про регулювання діяльності з надання фінансових послуг, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.
Рішення про застосування до таких осіб заходів впливу приймається Національним банком України у порядку, визначеному законодавством, що діяло на день прийняття відповідного рішення.
19. Заходи впливу, застосовані Національним банком України до надавачів фінансових послуг до дня введення в дію цього Закону, застосовуються відповідно до законодавства України, що діяло на день прийняття рішення про їх застосування.
20. Надавачі фінансових послуг (крім надавачів фінансових послуг, ліцензії яких тимчасово зупинені відповідно до пункту 9 - 1 цього розділу) зобов’язані протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону:
{Абзац перший пункту 20 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
1) привести свою діяльність у відповідність із вимогами цього Закону та спеціальних законів, якщо інші строки не встановлені спеціальними законами (крім вимог, зазначених частиною третьою статті 33 цього Закону, строк виконання яких для фінансових компаній, ломбардів, які мали відповідні ліцензії до набрання чинності цим Законом, не встановлюється);
2) здійснити самостійну перевірку відповідності своїх керівників кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності.
У разі виявлення надавачем фінансових послуг ознак небездоганної ділової репутації керівника та/або невідповідності його вимогам щодо професійної придатності фінансова установа або її керівник мають право подати до Національного банку України у встановленому ним порядку клопотання про незастосування до керівника виявлених ознак небездоганної ділової репутації та/або обґрунтування про відповідність керівника вимогам щодо професійної придатності, а також іншу інформацію, передбачену відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.
Національний банк України під час розгляду клопотання надавача фінансових послуг або його керівника про незастосування до керівника виявлених ознак небездоганної ділової репутації та/або обґрунтування про відповідність керівника вимогам щодо професійної придатності комплексно аналізує подані документи, інформацію, включаючи отриману у процесі здійснення державного регулювання та нагляду від інших державних органів, а також із відкритих джерел.
Національний банк України за результатами оцінювання ділової репутації та/або професійної придатності керівника надавача фінансових послуг приймає одне з таких рішень:
а) про визнання ділової репутації керівника надавача фінансових послуг небездоганною та/або про невідповідність керівника надавача фінансових послуг вимогам щодо професійної придатності (якщо не надано пояснення та/або документи, визначені в нормативно-правовому акті Національного банку України, або якщо клопотання, за професійним судженням Національного банку України, є необґрунтованим);
б) про незастосування до керівника надавача фінансових послуг ознаки небездоганної ділової репутації та/або про відповідність керівника надавача фінансових послуг вимогам щодо професійної придатності (якщо надане клопотання, за професійним судженням Національного банку України, є обґрунтованим).
У разі прийняття Національним банком України за результатами оцінювання ділової репутації та/або професійної придатності керівника надавача фінансових послуг рішення про визнання ділової репутації керівника небездоганною та/або рішення про невідповідність керівника надавача фінансових послуг вимогам щодо професійної придатності Національний банк України має право вимагати заміни такого керівника;
3) самостійно здійснити перевірку відповідності власників істотної участі (за наявності) вимогам щодо ділової репутації.
У разі виявлення надавачем фінансових послуг ознак небездоганної ділової репутації власника істотної участі надавач фінансових послуг або власник істотної участі має право подати до Національного банку України у встановленому ним порядку клопотання про незастосування до власника істотної участі виявлених ознак небездоганної ділової репутації.
Національний банк України під час розгляду клопотання надавача фінансових послуг або власника істотної участі про незастосування до власника істотної участі виявлених ознак небездоганної ділової репутації комплексно аналізує подані документи, інформацію, включаючи отриману у процесі здійснення державного регулювання та нагляду від інших державних органів, а також із відкритих джерел.
Національний банк України за результатами оцінювання ділової репутації власника істотної участі надавача фінансових послуг приймає одне з таких рішень:
а) про визнання ділової репутації власника істотної участі надавача фінансових послуг небездоганною (якщо не надано пояснення та/або документи, визначені в нормативно-правовому акті Національного банку України, або якщо клопотання, за професійним судженням Національного банку України, є необґрунтованим);
б) про незастосування до власника істотної участі надавача фінансових послуг ознаки небездоганної ділової репутації (якщо надане клопотання, за професійним судженням Національного банку України, є обґрунтованим).
Національний банк України може прийняти рішення про визнання структури власності надавача фінансових послуг такою, що не відповідає вимогам законодавства України, якщо за результатами оцінювання ділової репутації власника істотної участі Національним банком України було прийнято рішення про визнання його ділової репутації небездоганною.
21. Керівники фінансових установ та юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мали право надавати фінансову послугу фінансового лізингу (далі - юридичні особи - лізингодавці), які були призначені на посаду до дня введення в дію цього Закону, вважаються такими, що не потребують погодження Національним банком України та/або не підлягають повідомленню Національному банку України про призначення такої особи на посаду керівника.
22. Власники істотної участі у фінансовій установі, які були погоджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, до 1 липня 2020 року або Національним банком України до дня введення в дію цього Закону, та особи, які на день введення в дію цього Закону є власниками істотної участі в юридичній особі - лізингодавцеві, вважаються такими, що не потребують нового чи додаткового погодження Національним банком України після введення в дію цього Закону.
23. Особи, що мають сертифікати на право здійснення тимчасової адміністрації відповідного виду фінансових установ, видані Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, до 1 липня 2020 року, та мають намір здійснювати тимчасову адміністрацію фінансової установи після введення в дію цього Закону, мають право протягом трьох місяців з дня введення в дію цього Закону пройти сертифікацію у порядку та на умовах, встановлених нормативно-правовим актом Національного банку України.
Установити, що сертифікати осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, які не пройшли або не звернулися за проходженням сертифікації протягом трьох місяців з дня введення в дію цього Закону, вважаються анульованими через три місяці з дня введення в дію цього Закону.
24. Установити, що:
1) ліцензії фінансових компаній, ломбардів, які діють на день введення в дію цього Закону, переоформлюються Національним банком України у встановленому ним порядку на ліцензію на діяльність фінансової компанії або ліцензію на діяльність ломбарду з урахуванням особливостей, визначених цим розділом;
2) ліцензії на торгівлю валютними цінностями фінансових компаній, ломбардів, які діють на день введення в дію цього Закону, переоформлюються Національним банком України у встановленому ним порядку на ліцензію на здійснення валютних операцій.
Надавачі фінансових послуг (крім операторів поштового зв’язку), які станом на день введення в дію цього Закону мають виключно ліцензію на торгівлю валютними цінностями, набувають статус фінансової компанії з дня введення в дію цього Закону. Національний банк України включає таку фінансову компанію та відомості про неї до Державного реєстру фінансових установ.
{Пункт 24 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
25. Для юридичних осіб - лізингодавців, які на день введення в дію цього Закону мали ліцензії на провадження діяльності з фінансового лізингу та до дня введення в дію цього Закону не звернулися до Національного банку України за відкликанням (анулюванням) ліцензії та виключенням з реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, ліцензії на провадження діяльності з фінансового лізингу протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону, переоформлюються Національним банком України на ліцензії на діяльність фінансової компанії з включенням до такої ліцензії права надавати фінансову послугу фінансового лізингу та внесенням відповідних відомостей до відповідного реєстру.
Разом із переоформленням ліцензії, визначеної абзацом першим цього пункту, юридичні особи - лізингодавці набувають статусу фінансової установи.
26. Ліцензії, видані юридичним особам публічного права, а також юридичним особам приватного права, єдиним учасником якого є держава, та їх відокремленим підрозділам (за наявності), якщо такі особи надають фінансові послуги виключно в рамках державних програм або програм органів місцевого самоврядування і такими програмами визначені окремі умови надання фінансових послуг, з дня введення в дію цього Закону вважаються анульованими, а відомості про таких осіб виключаються Національним банком України у встановленому ним порядку з відповідного реєстру (крім осіб, яким видано ліцензію на здійснення валютних операцій).
Зазначені юридичні особи публічного права, юридичні особи приватного права, єдиним учасником якого є держава, продовжують здійснювати свою діяльність без ліцензії (крім ліцензій на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю").
Зазначені у цьому пункті юридичні особи, які після завершення дії відповідної державної програми або програми органів місцевого самоврядування мають намір здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, зобов’язані отримати відповідну ліцензію, передбачену цим Законом або спеціальними законами.
Дія положень абзацу першого цього пункту не поширюється на юридичних осіб публічного права, юридичних осіб приватного права, єдиним учасником якого є держава, щодо яких спеціальним законом передбачена необхідність отримання ліцензії Регулятора та здійснення Регулятором нагляду за їхньою діяльністю.
{Пункт 26 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
27. Ліцензії, видані Національним банком України або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" або Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" до введення в дію цього Закону, є дійсними та не потребують заміни.
28. Установити, що кошти, задекларовані під час одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 - 4 "Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та з яких повністю сплачено збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визнаються Національним банком України та/або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку такими, що мають підтверджене джерело походження, у тому числі для цілей формування статутного та/або додаткового капіталу суб’єктів господарювання. Одержання декларантом активів з порушенням податкового та/або валютного законодавства, щодо яких було здійснено одноразове (спеціальне) добровільне декларування з повною сплатою збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, не є підставою для визнання Національним банком України та/або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку репутації заявника небездоганною.
28 - 1 . Установити, що положення пунктів 24, 25 та 30 цього розділу застосовуються до надавачів фінансових послуг, ліцензії яких були тимчасово зупинені відповідно до пункту 9 - 1 цього розділу, з дня набрання чинності рішенням Національного банку України про поновлення ліцензії.
Національний банк України переоформлює ліцензії, які станом на день введення в дію цього Закону тимчасово зупинені у зв’язку із застосуванням до надавача фінансових послуг заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензії, протягом шести місяців з дня набрання чинності рішенням Національного банку України про поновлення ліцензії.
{Розділ VII доповнено пунктом 28 - 1 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
28 - 2 . Дія пунктів 7 і 8 частини першої статті 50 цього Закону не поширюється на фінансові компанії, ломбарди, які не розпочали здійснення діяльності з надання фінансових послуг протягом шести місяців з дати отримання ліцензії або не провадять діяльність з надання фінансових послуг протягом шести місяців поспіль у зв’язку з тим, що місцезнаходженням таких осіб є територія, на якій ведуться бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається відповідно до законодавства.
{Розділ VII доповнено пунктом 28 - 2 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
28 - 3 . Банкам, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, кредитним спілкам та фінансовим компаніям до 30 червня 2024 року вжити заходів для забезпечення подання до Кредитного реєстру Національного банку України інформації, передбаченої Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", у порядку та строки, визначені Національним банком України.
{Розділ VII доповнено пунктом 28 - 3 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
28 - 4 . Кредитним спілкам та фінансовим компаніям протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" повідомити боржників (письмово та/або шляхом розміщення інформації на веб-сайті надавача фінансових послуг та розміщення інформаційних повідомлень в установах надавача фінансових послуг) про подання інформації про них до Кредитного реєстру Національного банку України.
{Розділ VII доповнено пунктом 28 - 4 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
29. Кабінету Міністрів України до дня введення в дію цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
30. Рекомендувати Національному банку України:
1) до дня введення в дію цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації;
2) протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону переоформити ліцензії шляхом включення до ліцензії на діяльність фінансової компанії або ліцензії на діяльність ломбарду та внесення до відповідного реєстру запису про право надавати окремі фінансові послуги з урахуванням такого:
{Абзац перший підпункту2 пункту 30 розділу VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 }
для ломбардів, які на день введення в дію цього Закону мали ліцензії на надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, - вноситься запис до відповідного реєстру щодо можливості надання фінансової послуги з надання коштів та банківських металів у кредит на умовах ломбардного кредиту;
для фінансових компаній, ломбардів, які до дня введення в дію цього Закону мали ліцензії, передбачені пунктами 4-7, 11 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", разом з ліцензією на надання фінансових платіжних послуг щодо здійснення еквайрингу платіжних інструментів та/або переказу коштів без відкриття рахунку, - вноситься запис про фінансову компанію, ломбард до:
{Абзац третій підпункту2 пункту 30 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
Державного реєстру фінансових установ щодо можливості надання таких фінансових послуг разом із правом надавати фінансові платіжні послуги щодо здійснення еквайрингу платіжних інструментів та/або переказу коштів без відкриття рахунку;
{Абзац четвертий підпункту2 пункту 30 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
Реєстру платіжної інфраструктури щодо права на надання фінансових платіжних послуг із здійснення еквайрингу платіжних інструментів та/або переказу коштів без відкриття рахунку.
{Абзац п'ятий підпункту2 пункту 30 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
Ліцензія фінансової компанії, ломбарду на надання фінансових платіжних послуг щодо здійснення еквайрингу платіжних інструментів та/або переказу коштів без відкриття рахунку вважається відкликаною з дня внесення до Реєстру платіжної інфраструктури відповідного запису.
{Абзац підпункту2 пункту 30 розділу VII в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }
31. Національний банк України надсилає фінансовій компанії, ломбарду повідомлення про переоформлення ліцензії в письмовій формі (у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") та витяг з відповідного реєстру протягом трьох робочих днів з дня внесення запису до такого реєстру.
32. До дня внесення Національним банком України запису до відповідного реєстру фінансова компанія, ломбард здійснюють діяльність фінансової компанії, ломбарду з урахуванням вимог цього Закону відповідно до ліцензії, яка діє на день введення в дію цього Закону.
Якщо до дня внесення Національним банком України запису до відповідного реєстру фінансова компанія, ломбард має намір включити до ліцензії додаткові види фінансових послуг, переоформлення ліцензії здійснюється одночасно з розглядом пакета документів на розширення обсягу ліцензії, який фінансова компанія, ломбард має подати відповідно до вимог цього Закону.
З дня внесення Національним банком України запису про переоформлення ліцензії до відповідного реєстру ліцензії, що діяли на день введення в дію цього Закону, вважаються анульованими, а фінансові компанії, ломбарди здійснюють свою діяльність відповідно на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії або ліцензії на діяльність ломбарду, що передбачені цим Законом, з надання тих фінансових послуг, інформація щодо яких міститься у відповідному реєстрі.
33. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку до дня введення в дію цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття та оприлюднення нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.
Президент України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
14 грудня 2021 року
№ 1953-IX