1. Уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту критичної інфраструктури, здійснює функціональне управління національною системою захисту критичної інфраструктури, забезпечує координацію діяльності міністерств та операторів критичної інфраструктури з питань забезпечення стійкості та захисту об’єктів критичної інфраструктури.
Діяльність уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України спрямовує, координує та контролює Кабінет Міністрів України.
{Абзац другий частини першої статті 16 в редакції Закону № 2684-IX від 18.10.2022 }
2. Уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України:
1) координує діяльність міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади (військово-цивільних адміністрацій - у разі утворення) у сфері захисту критичної інфраструктури;
2) узагальнює пропозиції суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури, формує та веде Реєстр;
3) взаємодіє з секторальними, функціональними органами у сфері захисту критичної інфраструктури та операторами критичної інфраструктури з питань забезпечення захисту об’єктів, включених до Реєстру;
4) організовує здійснення оцінки захищеності об’єктів критичної інфраструктури, внесених до Реєстру, аналізує та оцінює загальний стан їх захищеності;
5) проводить оцінку загроз критичній інфраструктурі на національному рівні та оцінку загроз національній безпеці внаслідок реалізації загроз критичній інфраструктурі із залученням секторальних та функціональних органів у сфері захисту критичної інфраструктури;
6) готує щорічну оцінку ризиків і загроз критичній інфраструктурі національного рівня;
7) погоджує проектні ризики та загрози критичній інфраструктурі секторального рівня;
8) готує рекомендації щодо визначення вимог до забезпечення захисту та стійкості секторів критичної інфраструктури відповідно до категорій об’єктів критичної інфраструктури;
9) надає пропозиції Кабінету Міністрів України щодо:
Національного плану захисту та забезпечення стійкості критичної інфраструктури;
порядку розроблення, форми та змісту паспорта безпеки об’єкта критичної інфраструктури;
порядку розроблення, форми та змісту планів заходів щодо захисту критичної інфраструктури, які приймаються на національному рівні;
10) розробляє та затверджує Проектні загрози критичній інфраструктурі національного рівня, що становлять інформацію з обмеженим доступом;
11) готує висновки та рекомендації власнику/оператору критичної інфраструктури щодо зміни права власності, цільового призначення чи режиму функціонування об’єкта критичної інфраструктури;
12) забезпечує функціонування системи обміну інформацією між суб’єктами національної системи захисту критичної інфраструктури;
13) створює бази даних щодо загроз і вразливостей критичній інфраструктурі;
14) забезпечує координацію секторальних органів, підготовку пропозицій до проектів стратегічних документів щодо забезпечення безпеки та стійкості, здійснення захисту критичної інфраструктури - Стратегії національної безпеки України, Стратегії кібербезпеки України та Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України;
15) бере участь у розробленні нової галузі знань, програм навчання, підвищення кваліфікації, робочих і навчальних програм з питань забезпечення стійкості та захисту критичної інфраструктури;
16) здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує дотримання і виконання зобов’язань, взятих відповідно до міжнародних договорів України з питань захисту критичної інфраструктури, налагоджує і підтримує зв’язки з міжнародними організаціями, іноземними державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами;
17) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
3. Положення про уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури затверджується Кабінетом Міністрів України.
{Частина третя статті 16 в редакції Закону № 2684-IX від 18.10.2022 }