1. Гомеопатичні лікарські засоби маркуються відповідно до положень цього розділу з обов’язковим позначенням "гомеопатичний лікарський засіб" та з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
2. Крім чіткого формулювання "гомеопатичний лікарський засіб" у маркуванні та в листку-вкладці (якщо це доцільно) для лікарських засобів, зазначених у статті 19 цього Закону, має бути зазначена виключно така інформація:
1) наукова назва сировини або видів сировини із зазначенням ступеня розведення із застосуванням фармакопейних статей, а у разі якщо гомеопатичний лікарський засіб складається з двох або більше видів сировини, - наукова назва сировини може бути доповнена назвою, наданою виробником;
2) найменування та адреса місцезнаходження власника реєстрації і найменування та адреса місцезнаходження виробника (за необхідності);
3) спосіб застосування та спосіб введення (за необхідності);
4) дата закінчення терміну придатності (місяць, рік);
5) лікарська форма;
6) вміст упаковки у формі випуску для продажу;
7) особливі умови зберігання (якщо такі є);
8) особливі застереження застосування лікарського засобу (за необхідності);
9) номер серії лікарського засобу, присвоєний виробником;
10) реєстраційний номер державної реєстрації лікарського засобу;
11) формулювання "Гомеопатичний лікарський засіб без затверджених терапевтичних показань для застосування";
12) застереження для споживача про необхідність консультації з лікарем, якщо симптоми зберігаються.
3. Додатково до вимог, визначених частиною другою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, затверджує порядок використання спеціальних форм маркування лікарського засобу, що дають змогу з’ясувати:
1) категорію відпуску пацієнтам відповідно до розділу VI цього Закону;
2) ціну лікарського засобу;
3) умови відшкодування витрат (реімбурсації).