№ 1522/7036/12

Постанова

Іменем України

24 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 1522/7036/12

провадження № 61-4563св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Марфін Банк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 січня 2019 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2013 року публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» (далі - ПАТ «Марфін Банк», змінено назву на публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», далі - ПАТ «МТБ Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором станом на 08 січня 2013 року в загальній сумі 201 885,13 дол. США та 65 007,74 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Марфін Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 296/R, укладеним 18 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 , у сумі 199 885,13 дол. США, що складає 1 549 142,19 грн, та 65 007,74 грн.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Марфін Банк» судові витрати у сумі 3219,0 грн за сплачений судовий збір.

У решті позовувідмовлено.

Короткий зміст рішення та ухвали суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2013 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2013 року змінено.

Позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з позичальника ОСОБА_1 та поручителя за договором поруки від 18 липня 2008 року № 459/r ОСОБА_3, солідарно з позичальника ОСОБА_1 та поручителя за договором поруки від 31 травня 2010 року № 254/r ОСОБА_2 на користь ПАТ «Марфін Банк» за кредитним договором від 18 липня 2008 року № 296/R, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 , заборгованість станом на 06 лютого 2013 року за кредитом в сумі 166 860,96 дол. США, еквівалентних 1 332 885,35 грн, за відсотками в сумі 35 024,17 дол. США, еквівалентних 279 773,07 грн, пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 10 193,09 грн, пеню за прострочення сплати процентів в сумі 44 213,42 грн, штраф в сумі 10 601,23 грн, а всього заборгованість в сумі 201 885,13 дол. США, еквівалентних 1 612 658,42 грн, та 65 007,74 грн.

Стягнуто на користь ПАТ «Марфін Банк» судові витрати з ОСОБА_1 в сумі 1 073,00 грн, з ОСОБА_2 в сумі 1 073,00 грн, з ОСОБА_3 в сумі 1 073,00 грн.

У липні 2017 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ПАТ «Марфін Банк» про роз`яснення рішення.

Заява мотивована тим, що рішення суду є незрозумілим для осіб які приймали участь у справі, а також в подальшому для виконання, оскільки у резолютивній частині рішення зазначено суму заборгованості в доларах США та вказано еквівалент заборгованості в гривні.

Заявник посилається на те, що не зрозуміло в якій валюті має бути проведено стягнення, і якщо в рішенні визначено суму еквівалентну стягнення в національній валюті на дату подання позову, то на яку дату необхідно здійснити перерахунок по курсу Національного банку України, в зв`язку з постійним коливанням цього курсу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 січня 2019 року у заяві ПАТ «Марфін Банк» про роз`яснення рішення Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2013 року у справі за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішенням суду стягнуто з відповідачів на користь ПАТ «Марфін Банк» кредитну заборгованість, як в доларовому еквіваленті так і в гривнях, яке підлягає виконанню, а тому рішення суду апеляційної інстанції є зрозумілим, та таким, що не потребує додаткового роз`яснення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ПАТ «МТБ Банк» звернулося до суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та постановити нову про роз`яснення рішення суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у резолютивній частині рішення зазначено суму заборгованості та його еквівалент, однак не роз`яснив у якій валюті слід стягувати заборгованість; позовні вимоги були заявлені в доларах США.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2013 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2013 року змінено.

Позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з позичальника ОСОБА_1 та поручителя за договором поруки від 18 липня 2008 року № 459/r ОСОБА_3, солідарно з позичальника ОСОБА_1 та поручителя за договором поруки від 31 травня 2010 року № 254/r ОСОБА_2 на користь ПАТ «Марфін Банк» за кредитним договором від 18 липня 2008 року № 296/R, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 , заборгованість станом на 06 лютого 2013 року за кредитом в сумі 166 860,96 дол. США, еквівалентних 1 332 885,35 грн, за відсотками в сумі 35 024,17 дол. США, еквівалентних 279 773,07 грн, пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 10 193,09 грн, пеню за прострочення сплати процентів в сумі 44 213,42 грн, штраф в сумі 10 601,23 грн, а всього заборгованість в сумі 201 885,13 дол. США, еквівалентних 1 612 658,42 грн, та 65 007,74 грн.

Стягнуто на користь ПАТ «Марфін Банк» судові витрати з ОСОБА_1 в сумі 1 073,00 грн, з ОСОБА_2 в сумі 1 073,00 грн, з ОСОБА_3 в сумі 1 073,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Положення вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Встановивши, що рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Марфін Банк» кредитну заборгованість, як в доларовому еквіваленті так і в гривнях, яке підлягає виконанню, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є зрозумілим, та таким, що не потребує додаткового роз`яснення.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у резолютивній частині рішення зазначено суму заборгованості та його еквівалент, однак не роз`яснив у якій валюті слід стягувати заборгованість; позовні вимоги були заявлені в доларах США, не дають підстав для висновку про те, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18) дійшла висновку, що у статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко