Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 0417/8007/2012
провадження № 61-2075 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»;
відповідачі: публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Траєкторія», ОСОБА_1 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2018 року у складі судді Варенко О. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), яке змінило найменування на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - ПАТ «А-Банк»), товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» (далі - ТОВ «Траєкторія»), ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 18 травня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KIVPGA0000100п, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 205 310 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 18 травня 2017 року.
Виконання зобов`язань за кредитом забезпечено порукою ТОВ «Траєкторія» за договором від 18 травня 2007 року та порукою ПАТ «Акцент-Банк» за договором від 20 жовтня 2010 року, розмір відповідальності поручителя ПАТ «Акцент-Банк» 200 грн.
Банк свої зобов`язання виконав, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в повному обсязі, проте, позичальник та поручителі умови кредитного договору належним чином не виконували, у зв`язку з чим станом на 19 серпня 2011 року виникла заборгованість по кредитному договору у сумі 1 104 294 дол. США, яка складається з: 166 573,54 дол. США - заборгованості по кредиту, 56 134,72 дол. США - заборгованості по процентах за користування кредитом, 11 160 дол. США - заборгованості по комісії за користування кредитом, 870 425,74 дол. США - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Ураховуючи викладене, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Траєкторія» заборгованість за кредитним договором від 18 травня 2007 року № KIVPGA0000100п у розмірі 1 104 294 дол. США, стягнути солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ТОВ «Траєкторія» 200 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року у складі судді Слюсар Л. П. позов ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що будучи повідомленим належним чином про час і місце слухання справи, представник позивача у судові засідання, призначені на 23 жовтня 2015 року, 12 листопада 2015 року, не з`явився, про причину неявки суду не повідомив, заяви щодо розгляду справи у його відсутності до суду не подав, що є підставою для залишення позову без розгляду у відповідності до вимог частини третьої статті 169, пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України, 2004 року, (у редакції, чинній на час постановлення ухвали).
У грудні 2018 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Литвиненко О. Л. подала апеляційну скаргу на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2018 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року повернуто заявнику.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга подана та підписана представником банку за довіреністю, документів на підтвердження того, що представник, яким підписано апеляційну скаргу, є адвокатом, суду не надано, тому апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 0417/8007/2012 із Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд повно і всебічно не з`ясував обставини справи. Повертаючи апеляційну скаргу заявнику, суд апеляційної інстанції не врахував, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Провадження у цій справі відкрито у 2012 році, остаточне судове рішення у справі не прийнято, тому за правилами, які діяли до набрання чинності змін до Конституції України, апеляційну скаргу мав право подавати представник ПАТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю, який не є адвокатом.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що листопаді 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк», яке змінило найменування на АТ КБ «ПриватБанк», звернулося до суду з позовом до ПАТ «А-Банк», ТОВ «Траєкторія», ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без розгляду.
У грудні 2018 року представником ПАТ КБ «ПриватБанк» - Литвиненко О. Л. було подано апеляційну скаргу на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року.
Апеляційна скарга подана і підписана представником ПАТ КБ «ПриватБанк» - Литвиненко О. Л., яка діє на підставі довіреності № 3269-К-О від 31 липня 2018 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (підпункт 11).
У частині четвертій статті 131-2 Конституції України зазначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України зазначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1, та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 01 січня 2018 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Згідно зі статтею 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до підпункту 18 розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.
Отже, з 01 січня 2018 року представництво у судах апеляційної інстанції в справах, провадження у яких розпочате після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатами. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.
Тлумачення підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини до визначення початку «вирішення спору», свідчить, що цей підпункт повинен застосовуватися як до тих проваджень, в яких постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, так і до тих, в яких постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.
Із матеріалів справи убачається, що провадження у справі, яка переглядається, розпочато 16 листопада 2011 року за пред`явленим 14 листопада 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» позовом, тобто до 30 вересня 2016 року.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», подану представником за довіреностю, на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням вищевказаних норм Конституції України й ЦПК України та безпідставно позбавив відповідача права на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.
Частиною четвертою статті 406 та частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
У зв`язку з допущеними апеляційним судом порушеннями норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, оскаржуване судове рішення необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2018 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович