ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

справа № 0440/5532/18

адміністративне провадження № К/9901/8537/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Чумаченко Т.А., Васильєвої І.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року (суддя Бондар М.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року (головуючий суддя Семененко Я.В., судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі №0440/5532/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеська митниця Державної фіскальної служби України про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АТБ-Маркет» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22 березня 2018 року №UA500060/2018/000012/2;

- скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 березня 2018 року №UA500060/2018/08236.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «АТБ-маркет» при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця на порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року, позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач відповідно до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості надав усі необхідні документи, тоді як Митницею не доведено, що подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Не погодившись із судовими рішеннями, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, що суди залишили поза увагою, що Рекомендації Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі» (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) передбачають необхідність зазначення витрат на пакування та інших витрат не тільки у зовнішньоекономічному контракті, а і в інвойсі, пакувальному листі тощо. Зазначив, що відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивач не скористався, що не перешкоджає її перегляду.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Суди попередніх інстанцій установили, що між ТОВ АТБ-МАРКЕТ (покупець) та компанією NINGBO HOME-DOLLAR IMP.& EXP.CORP (продавець) укладено контракт №2737-HD/CN від 16 червня 2014 року, за умовами якого продавець поставляє, а покупець купує товар партіями, у відповідності до вимог, на умовах та за ціною, що визначені у додатках та специфікаціях.

Згідно специфікації №201 від 26 січня 2018 року до контракту, продавець зобов`язується поставити товар:

- тапки дитячі закриті (артикул HD0681) у кількості 24240 шт., вартість за одиницю 0,6750 доларів США, на загальну суму 16 362 доларів США;

- тапки жіночі закриті (артикул HD0682) у кількості 23520 шт., вартість за одиницю 0,8300 доларів США, на загальну суму 19 521,60 доларів США;

- тапки чоловічі закриті (артикул HD0683) у кількості 21120 шт., вартість за одиницю 0,9850 доларів США, на загальну суму 20803,20 доларів США;

Також, специфікацією №201 від 26 січня 2018 року визначено умови оплати: оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з дати митного оформлення в Україні.

21 березня 2018 року ТОВ АТБ-МАРКЕТ надано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500060/2018/008236 на товар: «Взуття на підошві та з верхом з гуми або пластмаси, союзка якого має один або кілька вирізаних отворів: тапки дитячі закриті, розмір 30-35, арт. HD0681, - 1200 пар; тапки жіночі закриті, розмір 36-41, арт. HD0682 - 5808 пар; тапки чоловічі закриті, розмір 41-45, арт. HD0683 - 7296 пар; тапки дитячі закриті, розмір 30-35, арт. HD0681 - 23040 пар; тапки жіночі закриті, розмір 36-41, арт. HD0682 - 17712 пар; тапки чоловічі закриті, розмір 41-45, арт. HD0683 - 13824 пар».

Разом із митною декларацією декларантом надано Одеській митниці ДФС: зовнішньоекономічний контракт №2737-ND/СN від 16 червня 2014 року; специфікація до контракту №201 від 26 січня 2018 року; рахунок-фактура (інвойс) №20180126-0120-39 від 19 березня 2018 року та №20180126-0120-39-1 від 19 березня 2018 року; договір транспортного експедирування №AUZ009-06.17 від 18 січня 2017 року; CMR від 18 березня 2018 року №5345, №5097, №0976, №6965; коносамент №ME0818010088 від 28 січня 2018 року; коносамент №MSUGI120318 від 12 березня 2018 року; Генеральний договір добровільного страхування вантажів № 01г6д від 1 лютого 2016 року; заява на страхування окремого перевезення вантажу №5350 від 8 лютого 2018 року.

Митна вартість товару визначена декларантом згідно зі статтею 57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

Під час здійснення перевірки декларації з доданими до неї документами посадовою особою відповідача було зроблено висновок про те, що подані документи місять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а саме:

у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару (витрати на пакування) внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

у наданому до митного оформлення коносаменті від 19 березня 2018 року №20180126-0120-39 зазначено «Freight prepaid», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

у поданих до митного оформлення додаткової угоди до контракту та інвойсі від 26 січня 2018 №18HDL0094TTF30 зазначена вартість товару за штуки, а в митній декларації у якості додаткових одиниць задекларовані пари;

згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 5350 від 8 лютого 2018 року не відповідає вищезазначеним умовам;

у ДСЕК від 6 жовтня 2015 року №05.03.02-03/45648 вказано код товару 6404, який повністю відрізняється від заявленого коду в МД UA500060/2018/008236 у графі 33 6402993900.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару Митницею запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями та які стосуються даного товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.

Декларантом додатково надано:

- додаткову угоду №2 від 1 лютого 2017 року до Генерального договору добровільного страхування № 01г6д від 1 лютого 2016 року;

- митну декларацію країни відправлення № 350120180018519972 від 27 січня 2018 року.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22 березня 2018 року №UA500060/2018/000012/2, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 6,58 дол. США/кг.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 березня 2018 року №UA500060/2018/08236.

Не погодившись з вказаними висновками суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

При цьому в частині шостій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, як встановлено судами, підставами для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів стало виявлення відповідачем у наданих до митного оформлення документах розбіжностей, а також відсутність у них повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за оцінювані товари, зокрема: у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, до ціни, що була фактично або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; у поданому до митного оформлення коносаменті не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10 % (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий декларантом документ, що підтверджує вартість страхування не відповідає вищезазначеним умовам.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Як встановлено судами, поставка імпортованих позивачем товарів здійснювалася на підставі п.п. 2.2 контракту №2737-HD/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, Китай (у відповідності до «Інкотермс - 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.

Відтак, сторонами контракту було обумовлено, що вартість упаковки та маркування входить у вартість товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях.

Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Щодо тверджень Митниці стосовно того, що до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, то вони є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 2.2. Контракту № 2737-HD/CH від 16.06.2014 року ціна на товар приймається відповідно до умов FOB-Нінгбо, Китай, якщо інше не обумовлено у специфікаціях, та включає в себе вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.

Суди установили, що специфікацією №201 від 26 січня 2018 року до зазначеного контракту № 2737-HD/CH передбачено: умови поставки - FOB - Фужоу.

Також суди установили, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (клієнт) укладено з ТОВ «АССТРА УКРАЇНА» (експедитор) договір транспортного експедирування від 18 січня 2017 року № AUZ 009-06.17, пунктом 1.1. якого передбачено, що експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта виконати, а за необхідності також організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а клієнт зобов`язується прийняти та сплатити належним чином надані послуги.

Конкретний перелік послуг та інформація про них зазначається у заявці на перевезення вантажу (пункт 1.2. Договору № AUZ 009-06.17).

28 січня 2018 року сторонами було підписано заявку на перевезення вантажу морським транспортом № 23683/79142_2 до договору № AUZ 009-06.17, якою сторони погодили маршрут перевезення Фужоу, Китай - Одеса, Україна, умови поставки FOB Фужоу. Погоджена вартість: еквівалент 2 420 USD/конт. У гривні по курсу НБУ на дату прибуття на митний термінал в Одесу: 1 400 USD - комплекс транспортно-експедиційних послуг по перевезенню за межами території України, включаючи навантажувально-розвантажувальні роботи та доставку в порт завантаження; - 970 USD - комплекс транспортно-експедиційних послуг по перевезенню на території України з урахуванням навантаження. Ставка включає всі послуги, вказані в підпунктах 1.3.1 - 1.3.16 договору транспортного експедирування, у випадку їх фактичної наявності.

Отже, як вірно встановили суди, будь-які витрати, які можуть виникнути під час перевезення вантажу за маршрутом Фужоу, Китай - Одеса, Україна, в тому числі перевантаження з одного судна на інше, покладаються на експедитора.

Стосовно зауважень митного органу, що у поданих до митного оформлення додаткової угоди до контракту та інвойсі зазначена вартість товару за штуки, а в митній декларації у якості додаткових одиниць задекларовані пари, то суди обґрунтовано не прийняли їх до уваги, оскільки одиницею товару вважається цілісний показник товару, тобто у даному випадку під одиницею взуття (тапки) вважається пара, так як саме в такому вигляді товар підлягає реалізації.

Щодо посилань Митниці до змісту страхового сертифіката, то колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що такі є безпідставними з огляду на умови поставки, відповідно до яких як у продавця, так і у покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування, тобто сторони самостійно вирішують, чи бажають вони застрахувати товар та в якій мірі.

Верховний Суд зазначає, що судами належним чином надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам та обґрунтовано відхилено доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що жодна із вказаних у рішенні про коригування митної вартості товарів підстав не відповідає випадкам, визначеним у частині шостій статті 54 МК України, які надають митному органу право здійснити коригування митної вартості товарів.

Відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суди дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскарженого рішення.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі №0440/5532/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко Т.А. Чумаченко І.А. Васильєва