ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року
м. Київ
справа № 0440/6209/18
адміністративне провадження № К/9901/11941/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Дніпроазот» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 (суддя - Боженко Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 (судді - Білак С.В., Малиш Н.І., Шальєва В.А.)
у справі за позовом Акціонерного товариства «Дніпроазот» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, встановив:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У серпні 2018 року АТ «Дніпроазот» звернулось до суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 22.06.2018 №4-5446-3-3, складений на підставі Акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, проведеної у період з 05.06.2018 по 18.06.2018 АТ «Дніпроазот».
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 05.06.2018 по 18.06.2018 на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 04.06.2018 №445-П та направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України АТ «Дніпроазот» щодо стану виконання припису від 21.12.2017 №4-9141-8-3, складеного за результатами Акту планової перевірки №53/8-7/17 від 15.12.2017 в частині охорони та раціонального використання водних ресурсів ПАТ «Дніпроазот», юридична та фактична адреса: вул. С.Х. Горобця, 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51909, від 04.06.2018 №4-4784-8-3, відповідачем проведена позапланова перевірка дотримання АТ «Дніпроазот» вимог природоохоронного законодавства України у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів. (том І а.с. 55)
За результатами проведення перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 18.06.2018 №269/3-8/18 . (том І а.с. 57 - 65)
На підставі висновків Акту перевірки від 18.06.2018 №269/3-8/18 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області винесено припис від 22.06.2018 №4-5446-3-3, яким приписано АТ «Дніпроазот»: (том І а.с. 82 - 84)
- пункт 1 дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування (ст.ст. 44 49 Водного кодексу України), термін виконання до 22.06.2018;
- пункт 2 забезпечити вжиття заходів щодо запобігання скидів зворотних вод підприємства в поверхневу водойму з перевищенням нормативів ГДС (ст. 44 Водного кодексу України, Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затв. постановою Кабінету Міністрів України №465), термін виконання до 22.06.2018;
- пункт 3 забезпечити контроль за станом заглиблених ємностей та їх впливом на підземні горизонти та ґрунти на території цехів Карбамід-1, Карбамід-2, на території асфальтоприготувального відділення (ст.ст. 44. 96 105 Водного кодексу України, ст. 164 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель»), термін виконання до 20.07.2018;
- пункт 4 надати протоколи контролю якості підземних вод та ґрунтів із спостережливих свердловин в зоні проммайданчика і накопичувача промислових відходів ПАТ «Дніпроазот» (ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»), термін виконання до 01.10.2018;
- пункт 5 забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства (ст.ст. 44 70 71 95 96 98 105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель» та ст. 164 Земельного кодексу України), термін виконання до 01.10.2018;
- пункт 6 забезпечити здійснення заходів щодо попередження забруднення зливової поверхні території підприємства (ст.ст. 44 95 96 98 105 Водного кодексу України), термін виконання до 01.10.2018;
- пункт 7 вирішити питання щодо збирання, очищення та відведення зливових вод з території підприємства (ст. 44 70 105 Водного кодексу України, ст. 164 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель»), термін виконання до 01.10.2018;
- пункт 8 вжити достатні заходи з охорони водних ресурсів (ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 164 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи, ст.ст. 44 105 Водного кодексу України), термін виконання до 01.09.2018;
- пункт 9 отримати дозвіл на спеціальне водокористування на Дитячому оздоровлюючому таборі «Аіст» АО «Дніпроазот» (ст.ст. 44 49 Водного кодексу України), термін виконання до 01.10.2018;
- пункт 10 забезпечити тампонаж не придатних для експлуатації свердловин на воду на Дитячому оздоровлюючому таборі «Аіст» АО «Дніпроазот» (ст. 105 Водного кодексу України), термін виконання до 01.10.2018;
- пункт 11 не допускати забір на використання підземних вод на Дитячому оздоровлюючому таборі «Аіст» АО «Дніпроазот» без дозволу на спецводокористування (ст.ст. 44. 49 Водного кодексу України), термін виконання до 22.06.2018;
- пункт 12 обладнати водовимірювальною апаратурою щодо обліку водоспоживання свердловини на Дитячому оздоровлюючому таборі «Аіст» АО «Дніпроазот» (ст. 44 Водного кодексу України), термін виконання до 01.08.2018;
- пункт 13 розробити матеріали з оцінки впливу на навколишнє середовище діяльності в зоні проммайданчика і накопичувачів промислових відходів АТ «Дніпроазот» та погодити згідно з вимогами чинного законодавства (ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»), термін виконання до 01.09.2018;
- пункт 14 надати на розгляд до Держекоінспекції інформацію та копії документів, які розглядаються в ході інспекційної перевірки в повному обсязі (ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основині засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»), термін виконання до 20.07.2018.
09.07.2018 позивач направив до відповідача зауваження до Акту перевірки. (том І а.с. 77)
Не погоджуючись із приписом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 22.06.2018 №4-5446-3-3, позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що припис відповідача є протиправним та таким, що складений з порушенням Закону №877-VI. Покликався на те, що правовою підставою для складення припису є складений за результатами перевірки Акт перевірки, при цьому, якщо суб`єкт господарювання не погоджується з Актом, він має право підписати Акт із зауваженнями, які є невід`ємною його частиною, і, оскільки такі зауваження є невід`ємною частиною Акта перевірки, припис складений відповідачем до моменту оформлення Акту перевірки і його підписання посадовими особами підприємства, тобто без наявності для цього правових підстав.
Крім того, покликався на те, що порушень норм природоохоронного законодавства, зазначених у приписі, підприємство не допускало, та вважає незаконними наступні пункти припису:
пункти 1, 2 - приписом від 21.12.2017 №4-9141-8-3 не передбачено дотримання підприємством умов дозволу на спеціальне водокористування чи вжиття заходів щодо запобігання скидів зворотних вод підприємства в поверхневу водойму з перевищенням нормативів ГДС; вказані пункти посилаються на загальні норми, які підприємство має дотримуватись постійно під час здійснення своєї господарської діяльності та без наявності такої вимоги контролюючого органу, вказівки на конкретні порушення норм чинного законодавства відсутні;
пункт 3 - чинним законодавством не передбачено періодичності та порядку здійснення контролю за станом заглиблення ємностей, натомість на підприємстві є графік аналітичного контролю за станом підземних вод і ґрунтів та журнал реєстрації аналізів підземних вод та ґрунтів;
пункт 4 - ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не передбачено оформлення результатів дослідження якості підземних вод та ґрунтів у формі протоколів контролю якості, та не заборонено здійснювати фіксацію результатів аналізів в журналах;
пункт 5 - чинним законодавством не передбачено конкретного порядку та вимог облаштування територій водокористувачів, які б визначали повне збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства, натомість територія підприємства обладнана необхідною кількістю каналізаційних мереж, а у відібраних відповідачем пробах якості стічних вод не встановлено перевищень нормативів граничнодопустимого скиду;
пункт 6 - підприємство вживає всіх можливих та необхідних заходів з мінімізації впливу виробничих процесів на навколишнє середовище, це підтверджується зокрема відсутністю зауважень з боку Державної екологічної інспекції;
пункт 7 - є незаконним та необґрунтованим з мотивів, наведених щодо протиправності пунктів 5 та 6 припису;
пункт 8 - чинним законодавством не визначено достатніх заходів з охорони водних ресурсів, підприємство вживає всі необхідні та можливі заходи з охорони водних ресурсів. При цьому приписом від 21.12.2017 №4-9141-8-3 не було передбачено вжиття конкретних заходів з охорони водних ресурсів з огляду на відсутність з боку підприємства порушень вимог природоохоронного законодавства в цій частині;
пункт 9 - чинним законодавством не передбачено затампонування законсервованих свердловин, тампонуванню чи ліквідації підлягають лише свердловини, не придатні для експлуатації або покинуті. Оскільки підприємство планує використовувати ці свердловини в подальшому, останні були тимчасово законсервовані, що не заборонено законодавством;
пункт 11 - підземні свердловини законсервовані у 2016 році, спеціальне водокористування у свердловинах не здійснюється, а тому підприємство не повинно мати дозвіл на спецводокористування;
пункт 12 - зазначені в цьому пункті свердловини обладнанні водовимірювальною апаратурою, проте у зв`язку з консервацією та відключенням водопостачання запірна арматура опломбована;
пункт 13 - в Акті перевірки відсутні відомості про порушення з боку підприємства ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємством зазначені норми не порушені, законних підстав для розробки матеріалів та їх погодження немає;
пункт 14 - цей пункт не містить вказівки на конкретні порушення вимог норм чинного законодавства, не наведено які саме документи та інформацію має бути надано до відповідача, а тому виконання цього пункту є неможливим.
Також покликався на те, що відповідачем порушено ч. 1 ст. 6 Закону №877-VI, оскільки під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Поряд з тим, відповідач під час перевірки охопив питання, які не були предметом перевірки, проведеної інспекцією у 2017 році та виконання припису якої стало підставою для проведення цієї позапланової перевірки.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2018, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 22.06.2018 №4-5446-3-3 про усунення порушень природоохоронного законодавства в частині пунктів 1, 2, 4, 8, 13.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог щодо пунктів 1, 2 припису, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що порушення, вказані в пунктах 1, 2, не були визначені приписом від 21.12.2017 №4-9141-8-3, що став підставою для проведення позапланової перевірки, а тому зазначені порушення визначені відповідачем за відсутності на те законних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині пункту 4 припису, суди виходили з того, що ст.ст. 8, 11 Закону №877-VI, ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не передбачено оформлення результатів досліджень якості підземних вод та ґрунтів у формі протоколів контролю якості, а також не заборонено здійснювати фіксацію результатів аналізів якості підземних вод та ґрунтів в журналах. Крім того, припис №4-9141-8-3 від 21.12.2017 не містив такого пункту, як надання зазначених протоколів, а тому спірний пункт припису не відповідає ч. 1 ст. 6 Закону №877-VI і жодних правових підстав для включення такого пункту в оскаржуваний припис у відповідача не було.
Задовольняючи позовні вимоги в частині пункту 8 припису, суди виходили з того, що ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 164 Земельного кодексу України, ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», ст. ст. 44 105 Водного кодексу України не визначено поняття "достатні заходи з охорони водних ресурсів", в тому числі приписом від 21.12.2017 №4-9141-8-3 не було передбачено вжиття підприємством конкретних та достатніх заходів з охорони водних ресурсів, а тому виходячи з положень ч. 1 ст. 6 Закону №877-VI, пункт 8 оскаржуваного припису є протиправним.
Задовольняючи позовні вимоги в частині пункту 13 припису, суди виходили з того, що текст припису від 21.12.2017 №4-9141-8-3 не містить такої вимоги, як розробити матеріали з оцінки впливу на навколишнє середовище діяльності в зоні проммайданчика і накопичувачів промислових відходів АТ "Дніпроазот" та погодити згідно з вимогами чинного законодавства, а тому підстав для визначення цієї вимоги у оскаржуваному приписі не вбачається.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині пункту 3 припису, суди виходили з того, що відповідно до «Гідрогеологічного висновку про стан підземних вод в зоні проммайданчика і накопичувача промислових відходів АТ «Дніпроазот» контроль за якістю ґрунтових вод повинен здійснюватися не менше 1 разу в квартал з найближчих до зони забруднення свердловин (ще не забруднених) та раз в півроку зі свердловин, що вже знаходяться в зоні забруднення ґрунтових вод, а тому відповідачем правомірно приписано позивачу забезпечити контроль за станом заглиблених ємностей та їх впливом на підземні горизонти та ґрунти на території цехів Карбамід-1, Карбамід-2 на території асфальтоприготувального відділення не рідше одного разу на квартал.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині пунктів 5, 6 та 7 припису, суди виходили з того, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували невиконання наведених у приписі вимог.
При цьому судами відхилено доводи позивача про те, що проектами побудови підприємства передбачено відповідне обладнання території необхідною кількістю каналізаційних мереж, у тому числі зливовою мережею, а також доводи про те, що всі можливі та необхідні заходи з мінімізації впливу виробничих процесів на навколишнє середовище здійснюються підприємством, у зв`язку з їх недоведеністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині пунктів 9, 10, 11 та 12 припису, суди виходили з того, що на час проведення позапланової перевірки позивачем не надано відповідачу дозвіл на спецводокористування свердловинами, журнали обліку водоспоживання на розгляд не представлено, водовимірювальна апаратура щодо обліку водоспоживання на свердловинах відсутня.
При цьому суди дійшли висновку про те, що посилання позивача на те, що свердловини законсервовані підприємством з метою їх майбутнього використання та спеціальне водокористування на даній території не здійснюється, а тому свердловини тампонуванню не підлягають і підстав для отримання дозволу на спеціальне водокористування не має, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки підприємство, свердловини на воду якого не експлуатуються, повинно обов`язково мати дозвіл на спеціальне водокористування або ліквідувати ці свердловини, іншого законодавством не передбачено. При цьому поняття "законсервування" свердловин на воду взагалі не визначено Водним кодексом України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині пункту 14 припису, суди виходили з того, що позивачем не забезпечено надання в повному обсязі інформації та документів, що розглядалися в ході перевірки, зокрема, не надано інформацію щодо подальшого відведення зливових стічних вод з території ЛОК «ХІМІК», ДОТ «Аіст» та з теплоелектроцентралі, не надано журналів обліку водоспоживання по ДОТ «Аіст» чим безпосередньо і вчинено перешкоди для виконання обов`язків, покладених на посадових осіб інспекції, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища.
Судами відхилено доводи позивача відносно протиправності припису з підстав його винесення без врахування відповідних зауважень до Акту перевірки, оскільки визначений Законом №877-VI порядок здійснення державного нагляду в частині складання припису відповідачем дотримано, зауваження позивачем складені лише 09.07.2018. Несвоєчасне отримання Акту перевірки не може бути беззаперечною та самостійною підставою для скасування припису.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, передбачений Законом №877-VI. Припис складений до моменту оформлення Акту перевірки та підписання посадовими особами підприємства, перевіркою з`ясовувалися не лише ті питання, які зазначені у попередньому приписі від 21.12.2017 №4-9141-8-3, а в пунктах 5, 6, 10 спірного припису взагалі зазначені нові вимоги, які не були передбачені приписом від 21.12.2017. Крім того, перший заступник начальника інспекції Половиця Д.В. не брав участі у позаплановому заході контролю (нагляді) (перевірці) на підприємстві, а тому відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону №877-VI не мав права підпису припису, складеного за результатом здійснення перевірки.
Також посилається на те, що підприємство не допускало порушень природоохоронного законодавства, зазначених у приписі, з наступних мотивів:
Щодо протиправності та необгрунтованості пункту 3 припису, посилається на те, що чинним законодавством України не визначено періодичності та порядку контролю за станом заглиблених ємностей та їх впливом на підземні горизонти та грунти. Здійснення такого контролю один раз в півроку жодним чином не порушує будь-яких вимог діючого законодавства.
Щодо протиправності та необгрунтованості пункту 5 припису, посилається на те, що чинним законодавством України не передбачено конкретного порядку та вимог облаштування територій водокористувачів, які б визначали повне збирання, очищення та відведення зливових стоків на території підприємтва.
При цьому покликається на те, що матеріали справи не містять жодних фактів забруднення підземних вод, інших водних об`єктів, грунтів "зливовими водами" від ЛОК "Хімік", дитячого табору "Аіст" та території теплоелектроцентралі, а через випуск "Новий" у р. Дніпро скидаються інші зливові води. Доказів того, що "зливові води" від ЛОК "Хімік", ДТ "Аіст" та території теплоелектроцентралі потрапляють до стоку "Новий" немає.
Щодо протиправності та необгрунтованості пунктів 5, 6, 7 припису, покликається на те, що законодавством не регулюється поняття "зливова поверхня території підприємства", немає жодного нормативно-правового акту, який би надавав визначення цьому поняттю.
Покликається на те, що відповідач не надав до суду жодних доказів, які б підтверджували не здійснення підприємством заходів щодо збирання, очищеня та відведення зливових вод з їх території. Зазначений пункт припису носить загальний характер і не конкретизує в чому саме полягає порушення, яке вимагається усунути.
Щодо протиправності та необгрунтованості пунктів 9, 10, 11, 12 припису, покликається на те, що ДОК "АІСТ" підприємством законсервовано, спеціальне водокористування не здійснюється, відсутній забір води з цих свердловин, тому відсутня необхідність в отриманні дозволу на спецводокористування, що, зокрема, підтверджується листом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА від 15.11.2016 №4-6007/0/261-16. (том ІІ а.с. 53)
При цьому посилається на те, що пункт 10 припису суперечить пунктам 9, 11 та 12, оскільки у разі виконання тампонажу свердловин подальша їх експлуатація буде неможлива, та призведе до необхідності створення нових свердловин, отримання нового дозволу на спецводокористування і встановлення нової водовимірювальної апаратури.
Щодо протиправності та необґрунтованості пункту 14 припису, покликається на те, що відповідач в ході розгляду справи не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували ненадання підприємством інформації та документів, які розглядалися в ході перевірки.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Судові рішення у цій справі оскаржуються лише позивачем і лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, відтак касаційний перегляд справи здійснюється лише в цій частині з дотриманням вимог статті 341 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-VI (тут і далі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-VI) підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №877-VI орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема:
вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;
відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;
надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
Відповідно до статті 11 цього Закону суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:
допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за №1080/30948, затверджено Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення №312).
Згідно з п. 1 розділу І Положення №312 (тут і далі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.
Також відповідно до п. 3 розділу ІІ Положення №312 Держекоінспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).
Отже, повноваження на проведення перевірок та складання приписів надані Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області.
Відповідно до статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Відповідно до статті 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об`єктам), може бути припинена за рішенням суду.
Відповідно до статті 96 Водного кодексу України під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод. При цьому передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливої дії, охорону земель від засолення, підтоплення або переосушення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площі водних об`єктів.
Забороняється проектування і будівництво прямоточних систем водопостачання промислових підприємств, за винятком підприємств, які за технологією виробництва не можуть бути переведені на оборотне водопостачання.
Забороняється здійснення проектів господарської та іншої діяльності без оцінки їх впливу на стан вод.
Статтею 105 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.
Всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації, покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види корисних копалин, а також вертикальні й інші гірничо-пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці повинні бути затампоновані чи ліквідовані.
Статтею 164 Земельного кодексу передбачено, що охорона земель включає: а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб; в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
Порядок охорони земель встановлюється законом.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не усунуто виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та невиконано вимоги припису про усунення таких порушень, виконання якого було предметом позапланового заходу.
За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дішли висновку про правомірність припису відповідача в частині вимог про усунення порушень законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, які не були усунуті позивачем, та прийняли рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги, в частині доводів щодо пункту 3 оскаржуваного припису, на те, що гідрологічним висновком передбачена можливість скорочення відбору проб води без втрати достовірності проб є безпідставним, оскільки під час перевірки встановлено, що такої частоти відбору проб недостатньо.
Покликання позивача в обгрунтування касаційної скраги на те, що на підприємстві передбачено обладнання необхідної кількості зливових вод і відсутність законодавчих вимог до їх облаштування, також є безпідставним і не спростовує висновки судів попередніх інстанцій в частині пунктів 5, 6, 7 оскаржуваного припису, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій, перевищення нормативів скидів забруднюючих речовин в р. Дніпро з 3-х випусків підприємства підтверджено результатами інструментально-лабораторного контролю і усунення таких порушень було предметом припису № 4-9141-8-3 від 21.12.2017.
Покликання позивача на протиправність та суперечливість пунктів 9-12 оскаржуваного припису також є безпідставним, оскільки судами встановлено відсутність у позивача дозволу на спеціальне водокористування у Дитячому оздоровлюючому таборі «Аіст» АО «Дніпроазот», що відповідно до статей 49 105 Водного кодексу України, в залежності від планів позивача використання відповідних свердловин, потребує його отримання та обладнання вимірювальною апаратурою або ж тампонування чи ліквідацію без можливості їх консервації.
Судами попередніх інстанцій встановлено ненадання позивачем на перевірку документів у повному обсязі та перелік таких документів, відтак суди обґрунтовано дійшли висновку щодо правомірності пункту 14 оскаржуваного припису.
Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що оскаржуваний припис було винесено до підписання акту представником підприємства, також є безпідставним, оскільки непідписання акту перевірки представником підприємтсва не свідчить, що такий акт не був складений і що припис винесено за його відсутності.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Доводи касаційної скарги про те, що оскаржуваний припис підписано неуповноваженою особою відхиляються судом касаційної інстанції відповідно до правил частини 4 статті 341 КАС України як такі, що стосуються підстав позову, які не були заявлені у суді першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права..
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345 349 350 356 359 КАС України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Дніпроазот» залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук