ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

АТ "Міжнародний резервний банк" - адвокат Киричук Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 11.10.2021

та на рішення Господарського суду Черкаської області

від 11.05.2021

у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Юдицького О. В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмету спору на стороні позивача:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інжиніринг", 2. Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк", 3. Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"

про витребування майна

в межах справи № 04/14-10/5026/2337/2011

за заявою Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" звернулося до господарського суду з заявою з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" про витребування та передачу нежитлового приміщення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 позов задоволено повністю.

3. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рух касаційної скарги

5. 07.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 06.12.2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15), підтвердженням чого є чого є відбиток вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на першому аркуші касаційної скарги.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Ткаченко Н. Г., судді - Жукова С. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.12.2021.

7. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2021 підстави наведені у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) - визнано неповажними. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) залишено без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено скаржника про право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та надавши докази в обґрунтування вказаних доводів.

8. 14.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15).

9. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.02.2022 № 29.3-02/307, у зв`язку перебуванням судді Ткаченко Н. Г. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15).

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Жукова С. В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022.

11. 11.01.2022 ухвалою Верховного Суду витребувано з Господарського суду Черкаської області, Північного апеляційного господарського суду оригінали матеріалів справи № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) до надходження оригіналів матеріалів справи №04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

12. 22.02.2021 на запит до Верховного суду надійшла справа № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) в 3 томах та матеріали оскарження ухвали від 27.08.2015 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15).

13. Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2022, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021; призначено розгляд касаційної скарги на 14.06.2022 о 10:35 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

14. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

15. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

15.1 На момент вчинення правочину з набуття майна (договору купівлі-продажу від 23.12.2014) право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване за ТОВ "Агро-Інжиніринг" і в цьому реєстрі не було запису про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Перед вчиненням вказаного правочину нотаріусом Старовойтовою Я.В. було перевірено належність майна продавцю та відсутність обтяження нерухомого майна іпотекою, відсутність заборони на відчуження та арешту. Відтак, відповідач є добросовісним набувачем.

15.2 Скаржник не погоджується з висновками судів про пов`язаність підприємств, якими відчужувалось спірне майно. ОСОБА_1 дійсно працював з 2008 по 2010 на посаді заступника директора ТОВ "Сван-1" з реконструкції та ремонту, він не мав розпорядчих функцій щодо прийняття рішень про відчуження чи придбання майна. З 2010 працював начальником адміністративно-господарського відділу ТОВ "Агро Інжинірінг", а з 2014 став директором ТОВ "Агро Інжинірінг", з 17.12.2014 є керівником ТОВ "Маг-Трейд". Водночас, жодних рішень щодо відчуження спірного майна ОСОБА_1 не приймав і не брав участі у їх прийнятті. Позивачем не надано належних та допустимих доказів недобросовісності ТОВ "Маг-Трейд" в особі директора ОСОБА_1

15.3 Судами неправильно застосовано до спірних правовідносин статтю 388 Цивільного кодексу України; висновок суду про те, що вибуття спірного майна відбулось поза волею боржника - є хибним; наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

15.4 Оскаржувані судові рішення суперечать висновкам та правовим позиціям Верховного Cуду, викладеним у постановах: від 26.09.2019у справі № 2-4352/11, від 13.11.2019 у справі № 645/4220/16-ц; від 16.12.2020 у справі № 496/3663/16-ц; від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011; від 16.02.2021 у справі N 910/2861/18.

15.5 Оскаржувані рішення порушують статтю 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суперечать правовим позиціям Європейського суду з прав людини, викладеним у рішеннях у справі ALENTSEVA v. RUSSIA, № 31788/06, § 72 - 77 від 17.11.2016 та у справі EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, §166-168, ЄСПЛ, від 23.01.2014.

15.6 ТОВ "Сван-1" та ТОВ "Агро Інжинірінг" є пов`язаними особами через арбітражних керуючих ліквідаторів, що здійснюють управління товариствами та чиї дії направлені на протиправне позбавлення власності ТОВ "Маг- Трейд".

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

16. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

17. Представник Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в судовому засіданні 14.06.2022 заперечив проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

21. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що правочини з відчуження об`єктів нерухомості від імені товариства вчинені без необхідного обсягу повноважень, тому вибули з володіння товариства поза його волею; за результатом судової почеркознавчої експертизи в межах кримінального провадження встановлено, що протокол зборів засновників ТОВ "Сван-1" від 01.12.2010 не підписувався засновником товариства ОСОБА_2 , а підпис від імені ОСОБА_2 виконаний іншою особою.

22. Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

23. Аналогічне положення закріплено у статті 321 Цивільного кодексу України.

24. Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

25. Відповідно до частини першої статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

26. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає законність і добросовісність такого набуття.

27. Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

28. Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.

29. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України.

30. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

31. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18.

32. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

32.1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1", ідентифікаційний код 25658686 набуло право власності на нежитлові приміщення (магазину) першого поверху літ. "А-9" з №2-1 по №2-9, загальною площею 128,4 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. 30-річчя Перемоги, буд. 22, м. Черкаси на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лічевецькою Л.Г. за №1770 від 11.04.2007.

32.2 На підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 01.12.2010 нежитлові приміщення (магазину) першого поверху літ. "А-9" з №2-1 по №2-9, загальною площею 128,4 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. 30-річчя Перемоги, буд. 22, м. Черкаси, було відчужено ТОВ "Сван-1" товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг", ідентифікаційний код 37180883.

32.3 В подальшому, 23.12.2014 між ТОВ "Агро Інжинірінг" в особі директора Нечеси В.В. та ТОВ "Маг-Трейд" в особі директора ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу нежитлові приміщення (магазину) першого поверху літ. "А-9" з №2-1 по №2-9, загальною площею 128,4 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. 30-річчя Перемоги, буд. 22, м. Черкаси, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 2777.

32.4 Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності ТОВ "Маг-Трейд" на нежитлові приміщення (магазину) першого поверху літ. "А-9" з №2-1 по №2-9, загальною площею 128,4 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. 30-річчя Перемоги, буд. 22, м. Черкаси, зареєстровано в Державних реєстрах за Відповідачем.

32.5 Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.10.2019 у справі №04/14-10/5026/2337/2011 (залишена без зміни Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 та Постановою Верховного Суду від 04.08.2020) заяву ПАТ "СБЕРБАНК" від 13.12.2017 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (магазину) першого поверху літ. "А-9" з №2-1 по №2-9, загальною площею 128,4 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. 30-річчя Перемоги, 22 в місті Черкаси,- задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладення Договір від 01.12.2010 купівлі-продажу нежитлового приміщення (магазину) першого поверху літ. "А-9" з №2-1 по №2-9, загальною площею 128,4 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. 30-річчя Перемоги, 22 в місті Черкаси, укладений між продавцем ТОВ "Сван-1" (м. Черкаси, вул. Р.Люксембург, 153/2, кв. 35, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25658686), та покупцем ТОВ "Агро Інжинірінг" м. Маріуполь Донецької області, просп. Нахімова, 116А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37180883), посвідчений 01.12.2010 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №13105.

33. У справі № 04/14-10/5026/2337/2011 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (магазину) першого поверху літ. "А-9" з №2-1 по №2-9, загальною площею 128,4 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. 30-річчя Перемоги, 22 в місті Черкаси суди встановили наступні обставини:

- Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

- Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника, у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості, до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, частиною 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми (правова позиція ВС №910/6179/17 від 30.01.2019).

- Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження").

- Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

- Згідно із частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

- Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.

- Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

- Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України).

- Позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 Цивільного кодексу України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 Цивільного кодексу України.

- Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.

- Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов правильного по суті висновку про те, що оспорюваний договір не направлений на реальне настання правових наслідків, а спрямований на зменшення активів боржника та збільшення заборгованості перед кредиторами. Тобто дії сторін правочину свідчать про недобросовісну поведінку.

- Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що сукупність доказів які містяться в матеріалах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" доводить фінансову неспроможність боржника вже з грудня 2010.

34. За наслідком розгляду заяви у справі №04/14-10/5026/2337/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд", в якому просить суд витребувати у ТОВ "Маг-Трейд" (18029, м. Черкаси, вул. 30-років Перемоги, 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39546869) нежитлові приміщення (магазину) першого поверху літ. А-9 з №2-1 по №2-9, загальною площею 128,4 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. 30-річчя Перемоги, 22 в місті Черкаси, яке вибуло із власності позивача, передати його товариству з обмеженою відповідальністю "Сван-1" (18000 м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, 153/2, кв. 35, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25658686), та відшкодувати судові витрати.

35. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваних судових рішеннях виходили з наступного.

35.1 Угоди щодо відчуження всього нерухомого майна ТОВ "СВАН-1" (всього - 5 об`єктів нерухомості, що були відчужені за 5 договорами, в т.ч. щодо спірного нерухомого майна), укладались протягом короткого часу на протязі грудня 2010 року виключно з метою ухилення від проведення розрахунків з кредиторами.

35.2 Позивачем належними та допустимими доказами доведено, що ОСОБА_1 перебував на посаді заступника Генерального директора ТОВ "Сван-1" з реконструкції та ремонту з 22.02.2008.

35.3 В подальшому 30.11.2010 ОСОБА_1 звільнений з посади у зв`язку з переведенням до ТОВ "Агро Інжинірінг" на посаду начальника адміністративно-господарського відділу, а з 29.08.2014 працював директором ТОВ "Агро Інжинірінг".

Витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ТОВ "Маг-Трейд" підтверджується, що 12.12.2014 проведена державна реєстрація ТОВ "Маг-Трейд", код ЄДРПОУ 39546869.

35.4 Відповідно до протоколу №15/12/14 від 15.12.2014 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" код ЄДРПОУ 37180883 ОСОБА_1 , як засновник товариства з часткою 100%, відступає корпоративні права гр. ОСОБА_3 , який стає засновником та директором ТОВ "Агро Інжинірінг".

35.5 Відповідно до наказу №02-К від 17.12.2014 по ТОВ "Маг-Трейд" ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ "Маг-Трейд" з 17.12.2014.

35.6 22.12.2014 орган управління ТОВ "Агро Інжинірінг" приймає рішення про відчуження п`яти об`єктів нерухомого майна, які належать товариству, зокрема, приміщення аптеки літ. "В-12, а саме: нежитлових приміщень №1-1, №1-2, з №1-5 по №1-8, №1-10, №1-11, загальною площею 81,3 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. Ярославській, 11 в місті Черкаси, на користь ТОВ "Маг-Трейд".

35.7 23.12.2014 між ТОВ "Агро Інжинірінг" в особі директора Нечеси Вячеслава Віталійовича та ТОВ "Маг-Трейд" в особі директора ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого є нежитлові приміщення (магазину) першого поверху літ. А-9 з №2-1 по №2-9, загальною площею 128,4 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. 30-річчя Перемоги, 22 в місті Черкаси .

35.8 Таким чином, ОСОБА_1 був відповідальним працівником та входив до органів управління всіх трьох компаній - ТОВ "Сван", ТОВ "Агро Інжинірінг" та ТОВ "Маг-Трейд".

35.9 Перехід права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення (магазину) першого поверху літ. А-9 з №2-1 по №2-9, загальною площею 128,4 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. 30-річчя Перемоги, 22 в місті Черкаси, від ТОВ "Сван-1" до ТОВ "Агро Інжинірінг", та від ТОВ "Агро Інжинірінг" до ТОВ "Маг-Трейд" відбувалось одночасно з переходом ОСОБА_1 на роботу з ТОВ "Сван-1" на ТОВ "Агро Інжинірінг", та з ТОВ "Агро Інжинірінг" на ТОВ "Маг-Трейд".

35.10 Судами попередніх інстанцій встановлено, що викладені обставини доведені Позивачем належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, натомість Відповідачем не спростовані.

35.11 При цьому, судами зазначено, що при придбанні майна покупець мав би проявляти розумну обачливість і дослідити історію вибуття майна у попередніх власників - хоча б за останні три роки, що є стандартною діловою практикою.

35.12 Подібна правова позиція при застосуванні статті 388 Цивільного кодексу України закріплена в постанові Верховного Суду від 17.03.2021 по справі №922/634/19.

35.13 Так, справа про банкрутство позивача (ТОВ "СВАН-1") була порушена Господарським судом Черкаської області 25.10.2011.

35.14 Як встановлено судом, відчуження майна від ТОВ "СВАН-1" до ТОВ "Агро Інжиніринг" відбулось 01.12.2010, в тому числі з метою унеможливлення задоволення за рахунок такого майна вимог кредиторів ТОВ "СВАН-1". Вказаний правочин визнано судом недійсним.

35.15 23.12.2014 ТОВ "Агро Інжинірінг" відчужує майно (об`єкт нерухомості) на користь ТОВ "Маг-Трейд".

35.16 Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.10.2016 також порушено провадження і у справі про банкрутство ТОВ "Агро Інжинірінг".

35.17 Частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

35.18 Пов`язаність перелічених товариств - ТОВ "Сван", ТОВ "Агро Інжинірінг" та ТОВ "Маг-Трейд" через осіб, які входили до органів управління юридичної особи, підтверджується протоколами загальних зборів товариств про відступлення частки, прийняття рішення про продаж майна та його придбання, про призначення на посади, записами в трудовій книжці, витягами з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

35.19 Перехід (перепродаж) спірного нерухомого майна, за наявності доведених фактів попереднього переходу (близьким у часі перед відчуженням майна від попереднього володільця) на кожне наступне підприємство (набувача майна) особи, яка займала посаду в органах управління підприємства-продавця та отримувала посаду в керівних органах підприємства-набувача, або ж була його засновником, за вказаних обставин не дає можливості вірогідно стверджувати про добросовісність набуття відповідачем спірного об`єкту нерухомості.

35.20 В даному випадку такою особою був гр. ОСОБА_1 , який переходив на роботу на кожне наступне підприємство (ТОВ "Агро Інжинірінг", ТОВ "Маг-Трейд") напередодні придбання таким підприємством спірного майна і незадовго до відкриття процедур неплатоспроможності таких продавців (ТОВ "Сван-1", ТОВ "Агро Інжинірінг"),

35.21 На переконання суду, ОСОБА_1 знав, або повинен був знати про те, що відчуження нерухомого майна здійснюється з метою уникнення стягнення на це майно для задоволення вимог кредиторів, вимоги яких на момент відчуження майна вже існували.

36. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для витребування у ТОВ "Маг-Трейд" нежитлових приміщень (магазину) першого поверху літ. А-9 з №2-1 по №2-9, загальною площею 128,4 м2 (цегляні), що знаходяться по вул. 30-річчя Перемоги, 22 в місті Черкаси, яке вибуло із власності ТОВ "Сван-1" з порушенням закону, та про його передачу ТОВ "Сван-1".

37. Разом з тим, серед аргументів касаційної скарги (пункт 9.1 постанови) скаржником зазначено, що на момент вчинення правочину з набуття майна (договору купівлі-продажу від 23.12.2014) право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване за ТОВ "Агро-Інжиніринг" і в цьому реєстрі не було запису про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Перед вчиненням вказаного правочину нотаріусом Старовойтовою Я.В. було перевірено належність майна продавцю та відсутність обтяження нерухомого майна іпотекою, відсутність заборони на відчуження та арешту. Відтак, відповідач є добросовісним набувачем.

38. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 було викладено правову позицію про те, що на час укладення договору купівлі-продажу добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти покладаючись на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

39. Разом з тим така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена щодо застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15).

40. Надаючи оцінку подібності правовідносин у справі № 925/1351/19 та у справі, що розглядається № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15), колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

41. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала свої правові висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини" при застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), визначивши, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

42. Зокрема, оцінюючи подібність справи № 925/1351/19 та справи, що розглядається № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15), колегія суддів зазначає наступне.

43. У справі № 925/1351/19 предметом розгляду була позовна заява ліквідатора ДП "МЗ "Оризон" подана в межах справи № 10/2180 про банкрутство до ОСОБА_4 (який, станом на подання заяви про витребування майна, був зареєстрований власником майна) про витребування майна з чужого незаконного володіння. Як на підставу заявлених вимог ліквідатор посилається на ту обставину, що за результатами прилюдних торгів право власності на спірне майно ОСОБА_5 не набув, оскільки не вчинив дій, необхідних для переходу права власності до нього, а саме не отримав відповідного свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та не зареєстрував це право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за результатами аукціону, натомість здійснив державну реєстрацію на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, яке у подальшому було скасованого. Отже, на думку ліквідатора ДП "МЗ "Оризон", незважаючи на те, що результати торгів недійсними не визнавались, а ОСОБА_5 , на виконання своїх обов`язків як покупця спірного нерухомого майна, сплатив належну за нього грошову суму, право власності в нього на це майно не виникло.

44. Суди попередніх інстанцій задовольняючи позов дійшли висновку, що про те, що нездійснення покупцем ОСОБА_5 державної реєстрації свого права власності на придбане майно засвідчує, що перехід права власності на спірне майно не підтверджено належним чином, а правочин, який виник між сторонами за результатами прилюдних торгів, є нікчемним з огляду на недотримання сторонами його нотаріальної форми. Також апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 як останній набувач спірного майна не мав перешкод у доступі до законодавства та відповідних державних реєстрів, тож, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про скасування 02.12.2016 судового рішення, на підставі якого це майно було зареєстровано за ОСОБА_5 , що ставить під обґрунтований сумнів його добросовісність як набувача за договором з 25.07.2018 року.

45. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередній інстанцій у справі № 925/1351/19 та відмовив у задоволенні позову, зокрема, з наступних підстав:

- за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи щодо спірного майна відбулася спеціальна процедура його продажу державним виконавцем на прилюдних торгах і висновків щодо неналежного виконання продавцем та покупцем своїх взаємних зобов`язань у правовідносинах купівлі-продажу чи неналежного оформлення державним виконавцем результатів проведеної процедури прилюдних торгів як способу вчинення правочину всупереч вимогам Тимчасового положення, Закону України "Про виконавче провадження" чи положенням цивільного законодавства судові рішення не містять. Отже, висновки суду апеляційної інстанції про нікчемність правочину з купівлі-продажу спірного майна в силу відсутності його нотаріального посвідчення не ґрунтуються на приписах законодавства, які б передбачали подальше нотаріальне посвідчення результатів здійснення процедури прилюдних торгів (аукціону) в межах виконавчого провадження, зафіксованих складеним державним виконавцем актом про проведені прилюдні торги.

- щодо отримання покупцем свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, то видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є окремою нотаріальною дією, передбаченою статтею 34 Закону України "Про нотаріат", спрямованою на посвідчення відповідного права покупця, тобто, юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину.

- висновки судів попередніх інстанцій про нікчемність правочину з купівлі-продажу спірного майна в межах процедури прилюдних торгів (аукціону), про відсутність правових наслідків цієї процедури, як вчиненої на виконання судового рішення, не ґрунтуються на нормах матеріального права, суперечать законодавству та встановленим судами обставинам справи.

- відповідно до частини другої статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій помилково ототожнили судове рішення, на підставі якого відбувалося оформлення речового права покупцем, з судовим рішенням, на виконання якого відбувався продаж спірного майна, не розглянувши та не спростувавши відповідні доводи відповідача, залишивши поза увагою приписи частини другої статті 388 ЦК України.

- на час укладення договору купівлі-продажу добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти покладаючись на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

- задовольняючи позов про витребування спірного нерухомого майна з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, господарські суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, поклавши на відповідача додатковий обов`язок, крім відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перевіряти та аналізувати також обставини правомірності попередніх переходів майна, зокрема, обставини вибуття майна з володіння позивача.

- у цій справі суд першої інстанції не встановлював обставин, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача, а натомість його добросовісність не поставив під сумнів.

- суд касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що на момент набуття ним права власності на спірне майно (25 липня 2018 року) було скасовано судове рішення, на підставі якого майно було зареєстроване за ОСОБА_5 , що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність ОСОБА_4 під час набуття спірного нерухомого майна у власність;

- судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень статей 387 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

46. Отже, предмет спору у наведеній справі № 925/1351/19 та у справі, що розглядається № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) є подібним. Разом з тим підстави позову та зміст правовідносин у справі № 925/1351/19 не є подібним до підстав позову та змісту правовідносин у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15), де судами було встановлено обставини щодо незаконного відчуження майна боржником та недобросовісності відповідача, про яку, зокрема вказує пов`язаність ТОВ "Сван-1", ТОВ "Агро Інжинірінг" та ТОВ "Маг-Трейд" через особу ( ОСОБА_1 ), який перебував на посаді заступника Генерального директора ТОВ "Сван-1" (власника майна від 03.08.2009), з 29.08.2014 був директором ТОВ "Агро Інжинірінг" (першого покупця майна), з 17.12.2014 був директором ТОВ "Маг-Трейд" (останнього набувача майна). Суди встановили, що перехід права власності на спірне нерухоме майно від ТОВ "Сван-1" до ТОВ "Агро Інжинірінг", та від ТОВ "Агро Інжинірінг" до ТОВ "Маг-Трейд" відбувалось одночасно з переходом ОСОБА_1 на роботу з ТОВ "Сван-1" на ТОВ "Агро Інжинірінг" та з ТОВ "Агро Інжинірінг" на ТОВ "Маг-Трейд" та дійшли висновку про обізнаність ОСОБА_1 (з 17.12.2014 директора ТОВ "Маг-Трейд" - останнього набувача майна), який знав, або повинен був знати про те, що відчуження нерухомого майна здійснюється з метою уникнення стягнення на це майно для задоволення вимог кредиторів, вимоги яких на момент відчуження майна вже існували, що на думку судів підтверджує доводи позивача про недобросовісність відповідача.

47. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для врахування у даній справі висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 щодо застосування норм права, оскільки правовідносини у цій справі та у справі, що розглядається № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) не є подібними.

48. Отже, колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи скаржника наведені у пунктах 15.1, 15.2 постанови, оскільки вони спростовуються встановленими судами обставинами справи щодо пов`язаності ТОВ "Сван-1", ТОВ "Агро Інжинірінг" та ТОВ "Маг-Трейд" через особу, яка входила до органів управління цих юридичних осіб, що підтверджується протоколами загальних зборів товариств про відступлення частки, прийняття рішення про продаж майна та його придбання, про призначення на посади, витягами з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

49. Щодо аргументів касаційної скарги (пункт 15.3 постанови) про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 388 Цивільного кодексу України, з огляду на наявність волі власника на передачу спірного майна іншій особі, що унеможливлює його витребування від добросовісного набувача, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими обставинами справи.

49.1 Вибуття майна з володіння власника на підставі правочину, який надалі визнаний недійсним, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Оскільки первісний договір від 01.12.2010 за яким спірне нерухоме майно було відчужене ТОВ "Сван-1" на користь ТОВ "Агро Інжинірінг" був визнаний судом недійсним (майно було вчинено власником без необхідного обсягу повноважень), тому наступне відчуження цього майна ТОВ "Агро Інжинірінг" на користь ТОВ "Маг-Трейд" (відповідача) суди попередніх інстанцій визнали таким, що відбулося без волі власника - ТОВ "Сван-1".

49.2 Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що перехід (перепродаж) спірного нерухомого майна, за наявності доведених фактів попереднього переходу (близьким у часі перед відчуженням майна від попереднього володільця) на кожне наступне підприємство (набувача майна) ОСОБА_1 , який займав посаду в органах управління підприємства-продавця та отримував посаду в керівних органах підприємства-набувача, або ж був його засновником, за вказаних обставин спростовує твердження про добросовісність набуття відповідачем спірного об`єкту нерухомості.

49.3 З огляду на викладене, відсутність посилання у оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій на приписи статті 400 Цивільного кодексу України як на підставу витребування майна при наявності висновку суду про те, що відповідач є недобросовісним набувачем спірного майна, в цьому випадку не впливає на правильність висновків про необхідність витребування спірного майна у відповідача, оскільки наслідками застосування і статті 388 і статті 400 Цивільного кодексу України може бути витребування майна.

49.4 При цьому, зі змісту статей 388 і 400 Цивільного кодексу України убачається, що від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку, а від добросовісного - лише у випадках передбачених законом.

49.5 З урахуванням фактичних обставин встановлених у цій справі, застосування судами попередніх інстанцій статті 400 Цивільного кодексу України не призвело б до ухвалення іншого рішення.

50. Крім того, висновки у наведених скаржником постановах Верховного Суду від 26.09.2019 у справі №2-4352/11, від 13.11.2019 у справі №645/4220/16-ц; від 16.12.2020 у справі № 496/3663/16-ц; від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011; від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 15.4 постанови) не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин. Отже, суб`єктний склад, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання у наведених справах є відмінними зі справою № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15).

51. Колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи скаржника (пункт 15.5 постанови) про те, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням судами попередніх інстанцій статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод та що вони не відповідають правовим позиціям Європейського суду з прав людини, викладеним у рішеннях у справі ALENTSEVA v. RUSSIA, N31788/06, § 72 - 77 від 17.11.2016 та у справі EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, №19336/04, §166-168, ЄСПЛ, від 23.01.2014, з огляду на наступне.

51.1 Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

51.2 Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

51.3 Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

51.4 Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

51.5 При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки "пропорційності", як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

51.6 Для розкриття критерію "пропорційності" вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.

51.7 Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011.

51.8 Верховний Суд у постановах від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц та від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц дійшов висновків, що "конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у відповідача як добросовісного набувача на користь Дніпропетровської міської ради призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод".

51.9 Отже, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо того, що відповідач є недобросовісними набувачами майна, безпідставними є посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

52. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди зі встановленими судами обставинами справи та переоцінки доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції в силу статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

53. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

54. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

55. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

56. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

57. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

58. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

59. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

60. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови були дотримані.

61. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Трейд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2021 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011(925/1402/15) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

С. В. Жуков