Постанова

Іменем України

21 жовтня 2021 року

справа № 0522/10462/2012

провадження № 61-23613св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька»,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2014 року в складі судді Іванової А. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень

У 2012 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» (далі - КП «БТІ м. Донецька») та просив: визнати за ним як спадкоємцем першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому в праві користування та розпорядження вказаною квартирою; витребувати квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 ; виселити ОСОБА_2 зі спірної квартири без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька Донецької області від 18 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 30 серпня 1995 року на праві приватної власності, про що зроблено запис в реєстрову книгу за № 1/6 ДК - 54 (127) від 31 серпня 1995 року.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання не перешкоджати у здійсненні права користування та розпорядження квартирою, витребування квартири з чужого незаконного володіння та виселення без надання іншого жилого приміщення відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «БТІ м. Донецька» відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06 травня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано заявнику тридцятиденний строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважності причин пропуску строку та сплати судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2014 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18 лютого 2014 року.

Апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_2 у визначений ЦПК України тридцятиденний строк не усунула недоліки апеляційної скарги, не звернулася до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та не сплатила судовий збір.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2014 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2014 року.

В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що лише 02 липня 2014 року вона отримала від сина ОСОБА_4 листи з ухвалами Апеляційного суду Донецької області від 06 травня 2014 року про залишення її апеляційної скарги без руху та від 16 червня 2014 року про відмову у відкритті апеляційного провадження. До цього їй не було відомо про постановлення апеляційним судом зазначених ухвал.

Вона не проживає за адресою, зазначеною у листі апеляційного суду, в квартирі АДРЕСА_2 проживає родина її сина, який і отримав ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та відмову у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи наведене, безпідставними є висновки апеляційного суду, що вона отримала ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в установлений законом строк не усунула її недоліки.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2014 року відкрито касаційне провадження у справі № 0522/10462/2012 та витребувано її матеріали з Калінінського районного суду м. Донецька.

Вимоги зазначеної ухвали суду касаційної інстанції в частині витребування цивільної справи не виконано незважаючи на численні нагадування, у зв`язку з тимчасовою окупацією частини території України. Справа до суду касаційної інстанції не надходила.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 рокукасаційне провадження передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року направлено до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області копії матеріалів касаційного провадження № 61-23613ск18 у справі № 0522/10462/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , КП «БТІ м. Донецька» про визнання права власності на спадкове майно та витребування майна з чужого незаконного володіння для відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2018 року відновлено втрачене судове провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , КП «БТІ м. Донецька» про визнання права власності на спадкове майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення в частині рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18 лютого 2014 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2014 року.

Позиція Верховного Суду

Касаційну скаргу подано і касаційне провадження за нею відкрито за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі - ЦПК України 2004 року).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У частині третій статті 297 ЦПК України 2004 року передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18 лютого 2014 року з пропуском установленого законом строку на апеляційне оскарження.

Постановляючи 06 травня 2014 року ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху апеляційний суд виходив із того, що апеляційна скарга ОСОБА_2 подана після закінчення строку, установленого частиною другою статті 294 ЦПК України 2004 року, і заявником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та не сплачено судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 ЦПК України 2004 року судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання фізичними особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом першої інстанції, місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з частиною третьою статті 76 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Встановивши, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була направлена засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 на адресу реєстрації її місця проживання та була отримана її сином ОСОБА_4 10 травня 2014 року, що в силу частини третьої статті 76 ЦПК України свідчить про належне повідомлення заявника про залишення її апеляційної скарги без руху, у визначений судом строк ОСОБА_2 не усунула недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, апеляційний суд дійшов обґрунтованих висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18 лютого 2014 року.

Доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2014 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 червня 2014 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко