ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року

м. Київ

справа №0540/8825/18-а

адміністративне провадження №К/9901/15361/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Кашпур О.В.,

суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Волноваської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Волноваської районної державної адміністрації Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року, ухвалене в складі головуючого судді Кошкош О.О., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волноваської районної державної адміністрації Донецької області (далі Волноваська РДА), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Волноваської РДА від 28 серпня 2018 року №22-рк «Про звільнення ОСОБА_1 »;

поновити його на посаді першого заступника голови Волноваської РДА;

зобов`язати Волноваську РДА нарахувати та сплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 28800,20 грн і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 886,18 грн;

стягнути на його користь з Волноваської РДА моральну шкоду в розмірі 5000 грн і вирішити питання судових витрат.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилався на незаконність його звільнення, зазначаючи, що він виконував свою роботу в повному обсязі, зауважень від керівника не надходило та дисциплінарних стягнень не було. Позивач указував на те, що при звільненні чітко не зазначена підстава звільнення та що незаконним звільненням йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн.

ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Волноваської РДА від 28 серпня 2018 року №22-рк «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Волноваської РДА з 29 серпня 2018 року. Стягнуто з Волноваської РДА на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 29 серпня 2018 року по 18 лютого 2019 року в розмірі 51428,40 грн (сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначена без утримання податків і обов`язкових платежів). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.

4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу Волноваської РДА залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року без змін.

5. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами факт правомірності звільнення позивача. Оскаржуване розпорядження прийняте із порушенням норм чинного законодавства, без урахування усіх обставин і підстав звільнення.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Волноваська РДА подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права, без надання належної правової оцінки усім обставинам справи. Суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як указує скаржник, керувалися одними доказами та не брали до уваги інші. Волноваська РДА зазначає про те, що усі докази, які містяться в матеріалах справи, підтверджують, що оскаржуване розпорядження про звільнення позивача прийняте із додержанням норм чинного законодавства, а позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

IV. Позиція інших учасників справи

8. Позивачем відзиву на касаційну скаргу не подано.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 20 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 09 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 11 лютого 2021 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

11. ОСОБА_1 розпорядженням голови Волноваської РДА від 24 травня 2018 року №17-рк з 29 травня 2018 року призначено на посаду першого заступника голови Волноваської РДА із посадовим окладом згідно штатного розпису зі строком випробування три місяці.

12. Розпорядженням голови Волноваської РДА від 05 червня 2018 року №274 затверджено розподіл обов`язків між керівними працівниками райдержадміністрації, в тому числі визначено основні напрямки діяльності позивача першого заступника голови райдержадміністрації, а саме: питання будівництва, архітектури, житлово-комунального та шляхового господарства, екології, взаємодії із військовими формуваннями, відновлення зруйнованих об`єктів внаслідок АТО, питання внутрішньо переміщених осіб та постраждалих внаслідок проведення АТО, оборонної та мобілізаційної роботи, надзвичайних ситуацій в районі, санітарного та епідемічного благополуччя населення.

13. Відповідно до протоколів апаратних нарад Волноваської РДА від 16 липня 2018 року №27, від 23 липня 2018 року №28, від 30 липня 2018 року №29, від 06 серпня 2018 року №30 та від 13 серпня 2018 року №31 ОСОБА_1 доручено тримати на контролі ремонт доріг, підготовку до роботи в осінньо-зимовому періоді.

14. 22 серпня 2018 року ОСОБА_1 відповідно до статті 28 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) попереджено про наступне звільнення з посади першого заступника голови райдержадміністрації згідно з пунктом 11 частини першої статті 40 КЗпП України та 23 серпня 2018 року складено акт про відмову позивача від підписання попередження про майбутнє звільнення з посади.

15. 28 серпня 2018 року листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації №0.1/16д-4368/4-18 голову Волноваської РДА повідомлено про погодження звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Волноваської РДА.

16. Розпорядженням голови Волноваської РДА від 28 серпня 2018 року №22-рк відповідно до частини другої статті 10, статті 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09 квітня 1999 року №586-XIV (далі Закон №586-XIV), статті 24 Закону України «Про відпустки», пункту 11 частини першої статті 40 КЗпП України та листа Донецької облдержадміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації від 28 серпня 2018 року №0.1/16д-4368/4-18 ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника голови райдержадміністрації 28 серпня 2018 року в зв`язку із встановленням невідповідності працівника займаній посаді, на яку його призначено, протягом строку випробування.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

17. Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон №586-XIV, відповідно до частин першої-третьої статті 1 якого (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

18. За приписами статті 2 Закону №586-XIV місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

19. Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень (стаття 7 Закону №586-XIV).

20. Приписами статті 13 Закону №586-XIV визначено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; 5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв`язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати. Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

21. У частині першій статті 8 Закону №586-XIV закріплено, що місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій, які призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону (пункт 3 частини першої статті 39 Закону №586-XIV).

22. Згідно з частиною першою статті 10 Закону №586-XIV перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов`язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи.

23. Перші заступники та заступники голови, інші посадові особи місцевих державних адміністрацій здійснюють функції і повноваження відповідно до розподілу обов`язків, визначених головами місцевих державних адміністрацій, і несуть відповідальність за стан справ у дорученій сфері перед головою місцевої державної адміністрації, органами виконавчої влади вищого рівня (стаття 40 Закону №586-XIV).

24. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

25. Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

26. Відповідно до частин першої та другої статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

27. Статтею 27 КЗпП України визначено, що строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

28. Відповідно до статті 28 КЗпП України коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

29. За приписами частини шостої статті 43 Конституції України, якій кореспондує стаття 5-1 КЗпП України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

30. Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

31. Перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника голови Волноваської РДА в рамках випробувального строку, встановленого при призначенні на посаду, з мотивів невідповідності його займаній посаді.

33. У період випробувального строку роботодавець з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатність виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. У разі якщо роботодавець у період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування.

34. Водночас висновок про невідповідність працівника займаній посаді має бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

35. Таким чином, оцінку тому, наскільки добре працівник виконує свої обов`язки здійснює, насамперед, роботодавець. Водночас для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави, на основі яких можна пересвідчитися у тому, наскільки обґрунтованими є висновки роботодавця.

36. Отже, роботодавець зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми. Водночас завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання відповідним органом прав особи, що звернулася за захистом.

37. Обов`язковому з`ясуванню, у цьому випадку, підлягають, зокрема такі обставини: коли працівник не справляється з дорученою йому роботою (обов`язками); фіксування самого факту того, що працівник не впорався зі своїми посадовими обов`язками або неналежним чином поставився до них саме в результаті недостатності своєї кваліфікації; визначення конкретних претензій роботодавця, разом із письмовими поясненнями працівника про причини допущених ним порушень.

38. Суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, що посилання відповідача на невиконання позивачем резолюцій голови Волноваської РДА на листах Волноваського районного військового комісаріату і протоколів апаратних нарад Волноваської РДА від 16 липня 2018 року №27, від 23 липня 2018 року №28, від 30 липня 2018 року №29, від 06 серпня 2018 року №30 та від 13 серпня 2018 року №31 не знайшли свого підтвердження.

39. Суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги Волноваської РДА на судове рішення суду першої інстанції, підтвердив висновок останнього про те, що у вказаних протоколах визначено про здійснення контролю за відповідними сферами діяльності, але які саме доручення не були виконані позивачем, Волноваською РДА не доведено. Відповідач зазначав про невиконання завдання по завезенню шлаку для ремонту доріг у строк до 01 вересня 2018 року, а ОСОБА_1 звільнено з посади 28 серпня 2018 року, тобто до закінчення визначеного терміну.

40. Щодо посилань відповідача на доповідну записку начальника відділу з питань організаційної та кадрової роботи виконавчого апарату Волноваської районної ради Донецької області ОСОБА_2 , із якої вбачається порушення терміну розгляду та надання до районної ради для розгляду і прийняття на черговій районній сесії програм із військового напрямку, то судами першої та апеляційної інстанцій за показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , наданих у судовому засіданні 21 січня 2019 року, з`ясовано, що відповідні проєкти із військового напрямку неодноразово направлялися до районної ради, але поверталися для доопрацювання. Як підтвердив свідок ОСОБА_3 , ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у розробці відповідних програм і вперше програма була подана ще у листопаді 2017 року, тобто до призначення позивача на посаду першого заступника голови Волноваської РДА, проте не була розглянута на комісіях. Такі обставини представником відповідача спростовані не були.

41. Що стосується твердження відповідача щодо необізнаності ОСОБА_1 із певним переліком нормативно-правових актів, то ці обставини, як з`ясував суд апеляційної інстанції, ніяким чином не обґрунтовані та не підтверджені.

42. Суд касаційної інстанції в межах своїх повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), не може давати правову оцінку доказам, якими сторони обґрунтовують свої позиції. Водночас аргументи, викладені в касаційній скарзі, зокрема цього і вимагають.

43. Ураховуючи наведене правове регулювання та встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи, Верховний Суд погоджується з їх висновками про недоведеність відповідачем правомірності звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, що є підставою для скасування оскаржуваного розпорядження голови Волноваської РДА від 28 серпня 2018 року №22-рк із поновленням позивача на посаді та стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розрахунок якого відповідачем не оскаржується і Верховним Судом не перевіряється.

44. З огляду на викладене в сукупності, безпідставними є посилання у касаційній скарзі на те, що висновок Волноваської РДА про невідповідність позивача займаній посаді є обґрунтованим і що звільнення останнього є законним. Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

45. Переглянувши оскаржувані рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року в межах заявлених Волноваською РДА вимог касаційної скарги, Верховний Суд уважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними і обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

46. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

IХ. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Волноваської районної державної адміністрації Донецької області залишити без задоволення.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року в справі №0540/8825/18-а залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко