ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2020 року

Київ

справа №0940/2276/18

адміністративне провадження №К/9901/29891/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (суддя-доповідач Гінда О.М., судді: Заверуха О.Б., Ніколін В.В.) у справі за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2018 року Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення з рахунків в банках, які обслуговують Підприємство, та за рахунок готівки, що належить останньому, в дохід бюджету коштів в сумі 4 730 102,66 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року позов задоволено: стягнуто з рахунків Підприємства у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 4 730 102,66 грн.

Вказане рішення прийнято судом першої інстанції в порядку письмового провадження, а його текст виготовлений того ж дня; при цьому, приймаючи рішення, суд керувався положеннями статей 244-246 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначив про можливість оскарження рішення протягом тридцяти днів, починаючи з 20 лютого 2019 року.

Вважаючи, що при прийнятті рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, відповідач 22 березня 2019 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті) подав апеляційну скаргу з вимогою про його скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою від 11 квітня 2019 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без розгляду у зв`язку із пропуском Підприємством встановленого частиною 8 статті 283 КАС України строку.

Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою від 11 квітня 2019 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Підприємство зазначало, що ані положення КАС України, ані норми податкового законодавства не містять імперативної вказівки про те, що звернення податкового органу до суду з питання стягнення з платника податків сум податкового боргу може мати місце лише шляхом звернення до суду із відповідною заявою в порядку, встановленому статтею 283 КАС України, та не може реалізовуватись шляхом подання позову в загальному порядку, що й мало місце у даній справі, проте така обставина залишилась поза увагою суду апеляційної інстанції.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а ухвалу суду апеляційної інстанції, яку він просив залишити без змін, - обґрунтованою та законною.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

За змістом частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів встановлено статтею 283 КАС України, згідно із частиною 8 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Частина ж 5 статті 270 КАС України встановлює обов`язок суду залишити без розгляду позовну заяву, апеляційну скаргу, подану після закінчення строків, установлених у справах, визначених цією статтею, тобто у справах, особливості розгляду яких визначені статтями 273 - 277, 280 - 283 цього Кодексу, зокрема, у справах за зверненням органів доходів і зборів (стаття 283 КАС України).

В свою чергу, у підпункті 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено повноваження податкових органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зміст наведених вище норм законодавства дозволяє дійти висновку, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу.

При цьому положення податкового законодавства не встановлюють імперативного обов`язку щодо звернення контролюючого органу з вимогами про стягнення податкового боргу саме в порядку статті 283 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №560/4497/18 (адміністративне провадження №К/9901/17541/19) та від 01 жовтня 2019 року у справі №824/1236/18-а (адміністративне провадження №К/9901/15498/19).

Як вже вказувалось в цій постанові, питання про стягнення з рахунків Підприємства в банках, які його обслуговують, та за рахунок готівки, що належить останньому, в дохід бюджету коштів в сумі 4 730 102,66 грн., Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області порушено саме в звернутій до суду позовній заяві, а не заяві, поданій у відповідності до статті 283 КАС України.

За наведеного, касаційний суд приходить до висновку, що Восьмим апеляційним адміністративним судом, у даному випадку, помилково застосовано до поданої Підприємством апеляційної скарги положення частини 5 статті 270 та частини 8 статті 283 КАС України та, як наслідок, залишено її без розгляду у зв`язку із пропуском відповідачем строку звернення з такою апеляційною скаргою.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак, враховуючи викладене вище, ухвала суду попередньої інстанції від 11 квітня 2019 року не відповідає зазначеним законодавчим вимогам, а тому на підставі частини 1 статті 353 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду