ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 10/Б-5022/1383/2012

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" -Петросяна А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Товстенська Агропромтехніка"

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2020

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021

у справі № 10/Б-5022/1383/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича,

до відповідачів:

1.Публічного акціонерного товариства "Товстенська Агропромтехніка",

2. Державного реєстратора Іванісік Сергія Васильовича,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон Агро",

про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна; визнання права власності на нерухоме майно; визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора та зобов`язання реєстратора вчинити певні дії

в межах справи № 10/Б-5022/1383/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргріматко Вест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи та заявлених вимог

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа № 10/Б-5022/1383/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" (далі - ТОВ "Оскар", боржник).

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 04.01.2013 ТОВ "Оскар" визнано банкрутом; ліквідатором ТОВ "Оскар" призначено Варяничка С. В.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2017 ліквідатором ТОВ "Оскар" призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.

29.10.2019 на адресу Господарського суду Тернопільської області від ТОВ "Оскар" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О.І. (далі також позивач) надійшла заява до Публічного акціонерного товариства "Товстенська Агропромтехніка" (далі - ПАТ "Товстенська Агропромтехніка", відповідач-1), державного реєстратора Іванісіка С.В. (відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон Агро" (далі - ТОВ "Вавілон Агро", відповідач-3) про витребування майна з чужого незаконного володіння; визнання права власності; визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора та зобов`язання реєстратора вчинити певні дії.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2020 (суддя - Сидорук А.М.) позов задоволено частково. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "Вавілон Агро" на користь ТОВ "Оскар" нерухоме майно банкрута - комплекс нежитлових приміщень загальною площею 6 010,9 кв.м., опис: Літери: А-майстерня пл. 1 776,8 кв.м.; Б-майстерня пл.1 137,1 кв.м.; В-гаражі пл..591,9 кв.м.; Г-котельня пл. 366,7 кв.м.; Д-склад пл. 623,8 кв.м.; Е-склад пл. 76,8 кв.м.; Ж-склад пл. 98,3 кв.м.; З-прохідна пл..102,9 кв.м.; К-конюшня пл. 65,2 кв.м.; Л-насосна пл. 10,5 кв.м.; М-адмінбудинок пл. 1 160,9 кв.м., що знаходиться за адресою Тернопільська обл.., Заліщицький район, с. Рожанівка, вул. Січових Стрільців, буд.41. (далі - Комплекс нежитлових приміщень). Визнано за ТОВ "Оскар" право власності на нерухоме майно - Комплекс нежитлових приміщень. Визнано протиправними і скасовано рішення державного реєстратора Іванісіка С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47914224 від 23.07.2019 та внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 32518159 від 19.07.2019, згідно якого за ПАТ "Товстенська Агропромтехніка" зареєстровано на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна за № 1764882361220. Визнано протиправними і скасовано рішення державного реєстратора Іванісіка С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48025383 від 31.07.2019 та внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 32621400 від 29.07.2019, згідно якого за ТОВ "Вавілон Агро" зареєстровано на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна за № 1764882361220. Відмовлено в частині позовних вимог про зобов`язання реєстратора, визначеного Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинити дії, а саме внести зміни до записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 (колегія суддів: Матущак О.І. - головуючий, Бонк Т.Б., Галушко Н.А.) рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2020 у справі №10/Б-5022/1383/2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Товстенська Агропромтехніка" - без задоволення.

Судові рішення обґрунтовані наступним:

- у частині визнання за ТОВ "Оскар" права власності на нерухоме майно судами з`ясовано, що позивач відповідно до вимог чинного законодавства набув право власності на нерухоме майно - Комплекс нежитлових приміщень, яке було придбано у ПАТ "Товстенська Агропромтехніка" згідно договору купівлі - продажу від 09.08.2003, який на час розгляду справи є чинним;

- у частині задоволення заяви про витребування майна ТОВ "Оскар" з чужого незаконного володіння ТОВ "Вавілон Агро" суди встановили, що спірне нерухоме майно ТОВ "Оскар" вибуло із володіння власника без відома ліквідатора банкрута, тобто вибуло із володіння поза волею власника, при цьому зобов`язально-правових відносин між ТОВ "Оскар" та ТОВ "Вавілон Агро" не було;

- у частині визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомості за відповідачем-1 та відповідачем-3 суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявність записів про реєстрацію права власності у реєстрі прав власності на нерухоме майно за відповідачем - 1 та відповідачем- 3 обмежує правомочність власника - ТОВ "Оскар" щодо розпорядження вказаним нерухомим майном - Комплексом нежитлових приміщень. Судами встановлено, що державна реєстрація права власності за ТОВ "Вавілон Агро" проведена державним реєстратором Іванісіком С.В. в порушення пункту 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок реєстрації), оскільки попередньо (19.07.2019) право власності на об`єкт було незаконно зареєстровано за ПАТ "Товстенська агропромтехніка", державному реєстратору не було надано документ, що посвідчує право /підставу/ власності ПАТ "Товстенська агропромтехніка" на об`єкт нерухомого майна за №1764882361220;

- вимоги про зобов`язання державного реєстратора вчинити дії щодо внесення змін до записів шляхом їх скасування та поновлення відхилені судами з огляду на їх передчасність, оскільки позивач, після набрання судовим рішенням у цій справі законної сили, вправі звернутися до відповідного органу реєстрації з вимогою про скасування запису про державну реєстрацію, внесеного на підставі рішення реєстратора, скасованого у судовому порядку.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Не погодившись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2020 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у цій справі, Відповідач 1 - ПАТ "Товстенська Агропромтехніка" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме 129-1 Конституції України, статей 387 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та порушенням норм процесуального права. Щодо неповноти оцінки обставин скаржник стверджує, що поза увагою судів залишено той факт, що ТОВ "Оскар" із заявою про поворот виконання рішення на підставі статті 122 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (у редакції на дату ухвалення постанови Вищого господарського суду України - 16.04.2014) та статті 333 цього кодексу (у редакції на дату звернення позивача до суду із заявою) взагалі не зверталось.

На переконання скаржника, підставою для вчинення реєстраційних дій є судові рішення у справі № 14/29/5022-437/2012, при чому оскільки рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.07.2012, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2014 в частині зобов`язання ТОВ "Оскар" повернути ПАТ "Товстенська агропромтехніка" спірні нежитлові приміщення, є чинним на даний час, то норми статті 387 ЦК України про витребування майна не можуть бути застосовані.

У якості підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник вказує на застосування судами норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 27.12.2019 у справі № 757/42871/15-а (щодо врахування принципу пріоритетності застосування норм Конституції України над іншими нормативно-правовими актами), від 18.11.2020 у справі № 263/4331/18 (виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду), від 24.07.2019 у справі № 760/10133/16-ц (щодо вирішення питання повернення нежитлових приміщень та грошових коштів, переданих на виконання скасованого судового рішення, має вирішуватись у порядку повороту виконання рішення відповідно до норм ГПК України).

Також вказує на помилкове врахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.06.2019 у справі № 5/112-Б-10, від 27.03.2019 у справі № 910/7266/14 (якщо судове рішення скасоване, то воно не породжує жодних правових наслідків), оскільки правовідносини у вказаних справах не стосуються витребування майна з володіння особи, яка набула це майно на підставі судового рішення, що не скасоване та залишається чинним.

Доводи інших учасників справи

Ліквідатор ТОВ "Оскар" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні скарги з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Також, ліквідатором подано додаткові письмові пояснення, у яких наведено аргументи про можливість одночасного задоволення судами позовних вимог про витребування майна та визнання права власності на це майно.

Касаційне провадження

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 10/Б-5022/1383/2012 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.04.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2021 касаційну скаргу ПАТ "Товстенська Агропромтехніка" залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05.05.2021 до касаційного суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Товстенська Агропромтехніка" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі № 10/Б-5022/1383/2012; призначено скаргу до розгляду на 21.07.2021 о 14:20 год.; витребувано матеріали справи.

У зв`язку з відсутністю матеріалів справи, які містять оскаржувані судові рішення, ухвалою Верховного Суду від 21.07.2021 відкладено розгляд касаційної скарги на 01.09.2021 о 14:40 год.; повторно витребувано з Господарського суду Тернопільської області та/або Західного апеляційного господарського суду необхідні матеріали справи № 10/Б-5022/1383/2012.

У зв`язку з запланованою відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Жуков С.В., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.08.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 10/Б-5022/1383/2012 до 15.09.2021 о 11:20 год.

У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Пєсков В.Г., Банасько О.О, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.09.2021.

Судове засідання 15.09.2021 відбулось за участі представника ТОВ "Оскар", який надав пояснення у справі. Інші учасники явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників іншої сторони у справі.

При цьому, Суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанції

09.08.2003 між Товстенським ВАТ "Агропромтехніка" (у подальшому змінено найменування на ПАТ "Товстенська Агропромтехніка", продавець) та ТОВ "Оскар" (покупець) укладено договір купівлі - продажу нежитлових приміщень.

Згідно витягу № 16999289 від 11.12.2007 за ТОВ "Оскар" зареєстровано право власності на нерухоме майно - Комплекс нежитлових приміщень.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.07.2012 порушено провадження у справі № 10/Б-5022/1383/2012 про визнання банкрутом ТОВ "Оскар".

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 04.01.2013 у справі № 10/Б-5022/1383/2012 ТОВ "Оскар" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2017 ліквідатором у справі № 10/Б-5022/1383/2012 призначено арбітражного керуючого Демчана О. І.

У ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором було проведено інвентаризацію майна банкрута, сформовано ліквідаційну масу та проведено оцінку майна банкрута.

У подальшому для задоволення вимог кредиторів в порядку статей 44, 49, 57, 58, 59, 64-66, 69, 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) організовано та проведено торги вказаного нерухомого майна про що було розміщені оголошення на офіційних сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України.

12.07.2019 за результатами повторного аукціону вказане нерухоме майно ТОВ "Оскар" було продане на користь переможця торгів - ТОВ "ЛНГЕКОСОЛЮПІН", що підтверджується копіями повідомлення № 206 від 15.07.2019 товарної біржі "ФІДДА" про результати проведення аукціону, протоколом №11/2 від 12.07.2019 про проведення повторного аукціону № 11/2 від 12.07.2019.

15.07.2019 організатором аукціону - ТБ "ФІДДА" на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розміщено повідомлення про продаж майна ТОВ "Оскар" на повторному аукціоні.

В порядку частини третьої статті 71 Закону про банкрутство (чинного на момент спірних правовідносин) ліквідатор ТОВ "Оскар" Демчан О.І. звернувся до переможця торгів із пропозицією укласти договір купівлі-продажу майна проданого на аукціоні. На момент проведення аукціону майно залишалося зареєстрованим за ТОВ "Оскар".

Ліквідатор ТОВ "Оскар" та ТОВ "ЛНГЕКОСОЛЮПІН" звернулися до нотаріуса для державної реєстрації договору купівлі-продажу майна та проведення реєстраційних дій з реєстрації права власності на майно за новим власником.

02.08.2019 під час посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке було продано на аукціоні, стало відомо, що 19.07.2019 Комплекс нежитлових приміщень, який належить ТОВ "Оскар", перереєстровано на третю особу - ПАТ "Товстенська агропромтехніка", реєстрація проведена державним реєстратором Іванісіком Сергієм Васильовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47914224 від 23.07.2019.

Арбітражний керуючий, обґрунтовуючи вимоги викладені в заяві, вважав що 19.07.2019 нерухоме майно ТОВ "Оскар" було протиправно перереєстровано на ПАТ "Товстенська Агропромтехніка" на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.07.2012 у справі № 14/29/5022-437/2012, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2014 вказане рішення скасоване.

Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №14/29/5022- 437/2012 від 04.07.2012: 1) визнано недійсним п.п. 5,6 рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Агропромтехніка", що оформлені протоколом №1 від 18.07.2003; 2) визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.08.2003; 3) застосовано реституцію і зобов`язано ТОВ "Оскар" повернути ВАТ "Агропромтехніка" нежитлові приміщення, а ВАТ "Агропромтехніка" повернути отримані кошти за майно.

Рішення суду від 04.07.2012 залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2014.

Суди встановили, що саме такі документи були підставою для реєстрації права власності на нерухомість за ПАТ "Товстенська Агропромтехніка", що не заперечується ані відповідачем-1, ані відповідачем-3, ані державним реєстратором Іванісіком С.В.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2014 касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.07.2012 у справі № 14/29/5022-437/2012 в частині вимог ОСОБА_1 до Товстенського ВАТ "Агропромтехніка" та ТОВ "Оскар" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та в частині розподілу судових витрат скасовано.

Крім того, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2014 у справі № 921/597/14-г/10 позовні вимоги ПАТ "Товстенька Агропромтехніка" задоволено, визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.08.2003, укладений між Товстенським ВАТ "Агропромтехніка" та ТОВ "Оскар", зобов`язано Товстенське ВАТ "Агропромтехніка" повернути ТОВ "Оскар" 133 249,20 грн, сплачених за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.08.2003.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 № 921/597/14-г/10 залишено в силі рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2014 у справі № 921/597/14-г/10, апеляційну скаргу ліквідатора - без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 16.05.2018 задоволено частково касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Оскар", скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі № 921/597/14-г/10, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.11.2018 у справі № 921/597/14-г/10 закрито провадження.

З наведеного суди встановили, що договір купівлі-продажу б/н від 09.08.2003, за яким ТОВ "Оскар" набуло право власності на нерухоме майно, є чинним.

29.07.2019 Комплекс нежитлових приміщень за реєстраційним номером 1764882361220 перереєстровано від ПАТ "Товстенська агропромтехніка" на третю особу - ТОВ "Вавілон Агро", реєстрація проведена тим же державним реєстратором Іванісіком С.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48025383 від 31.07.2019.

Арбітражний керуючий Демчан О.І. зазначав, що на дату розгляду заяви спірне нерухоме майно залишається зареєстрованим за ТОВ "Вавілон Агро".

Оскільки відповідачі не визнають законного права позивача на спірні об`єкти нерухомого майна, що є предметом у даному спорі, позивач просив суд визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно, витребувати майно з чужого незаконного володіння майно, визнати протиправними дії державного реєстратора та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію.

Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є судові рішення, ухвалені за результатом розгляду в межах справи № 10/Б-5022/1383/2012 про банкрутство ТОВ "Оскар" заяви ліквідатора боржника про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора та зобов`язання реєстратора вчинити певні дії.

Ключові доводи касаційної скарги зводяться до помилковості висновків судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, оскільки підставою вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна, зокрема реєстрації права власності на нього за відповідачем-1, є судові рішення у господарській справі № 14/29/5022-437/2012, при чому рішення місцевого суду у вказаній справі в частині зобов`язання ТОВ "Оскар" повернути ПАТ "Товстенська агропромтехніка" спірні нежитлові приміщення є чинним, а тому норми статті 387 ЦК України про витребування майна не можуть бути застосовані.

З урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд керується наступним.

Щодо витребування майна

Стаття 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема статтею 1 Протоколу № 1, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, не допускається, одночасно визнається право держави на здійснення контролю за використанням власності відповідно до загальних інтересів або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, установлених Конституцією України та законом, є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 2 частини першої статті 3 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, правовстановлюючий документ- договір купівлі-продажу б/н від 09.08.2003, за яким ТОВ "Оскар" набуло право власності на спірне нерухоме майно - Комплекс нежитлових приміщень, є чинним.

За статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово- правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України. У такому випадку чинне законодавство не пов`язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договором права відчужувати це майно. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло із його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема - чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, у постановах від 02.11.2016 у справі № 520/14722/16-ц (провадження № 6-2161цс16), від 25.01.2017 № 916/2131/15, що в подальшому підтримані Верховним Судом.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що спірне нерухоме майно ТОВ "Оскар" вибуло із володіння власника без відома ліквідатора банкрута, тобто поза волею власника.

З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора в частині витребування спірного майна з чужого незаконного володіння, оскільки це майно вибуло із володіння ТОВ "Оскар" поза волею власника, при чому між ТОВ "Оскар" (власником) та ТОВ "Вавілон Агро" (володілець) відсутні договірні правовідносини.

За таких обставин, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів статей 387 388 ЦК України.

Щодо аргументів скаржника про те, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.07.2012 у справі № 14/29/5022-437/2012, залишилось чинним в частині зобов`язання ТОВ "Оскар" повернути ПАТ "Товстенська агропромтехніка" спірні нежитлові приміщення, а тому норми статті 387 ЦК України про витребування майна не можуть бути застосовані, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.07.2012 у справі №14/29/5022- 437/2012, серед іншого, вирішено: 1) позовні вимоги задовольнити частково; 2) визнати недійсними пункти 5, 6 рішення загальних зборів акціонерів Товстенського ВАТ "Агропромтехніка", що оформлені протоколом №1 від 18.07.2003; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.08.2003; 3) зобов`язати ТОВ "Оскар" повернути Товстенському ВАТ "Агропромтехніка" нежитлові приміщення; 4) зобов`язати Товстенське ВАТ "Агропромтехніка" повернути ТОВ "Оскар" кошти, сплачені за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.08.2003.

Водночас, постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2014 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.07.2012 у справі № 14/29/5022-437/2012 в частині вимог ОСОБА_1 до Товстенського ВАТ "Агропромтехніка" та ТОВ "Оскар" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та в частині розподілу судових витрат скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним.

Тобто, підставою для застосування наслідків недійсності правочину (реституції) та відповідно повернення майна продавцю є визнання правочину недійсним.

При розгляді справи по суті суди з`ясували, що, дійсно, Вищий господарський суд України постановою від 16.04.2014 скасував судові рішення попередніх судових інстанцій у цій справі лише в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Водночас, твердження скаржника про те, що майно не може бути витребуване у відповідача-3, оскільки вимога в частині повернення майна не скасована, є безпідставними, оскільки реституція може бути застосована лише за наслідком визнання правочину недійсним, натомість правовстановлюючий документ- договір купівлі-продажу спірного майна є чинним.

Як вірно зазначено апеляційним судом у цій справі, постановою касаційної інстанції відмовлено у первинній позовній вимозі про визнання недійсним правочину, а отже вимога про повернення майна, яка є похідною від первинної, відповідно також не може бути задоволеною.

Таким чином, незважаючи на те, що суд касаційної інстанції окремо не зазначив про скасування позовних вимог в частині повернення спірного майна, такі є безумовно скасовані в силу скасування первинних позовних вимог про визнання недійсним правочину, так як, реституція - повернення майна не може бути застосована до чинного правочину.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що посилання ПАТ "Товстенська агропромтехніка" на чинність судового рішення в частині зобов`язання ТОВ "Оскар" повернути спірне майно є безпідставним, враховуючи чинність правочину, який став підставою для набуття права власності ТОВ "Оскар" на спірні нежитлові приміщення.

Наведеним спростовуються доводи скаржника про неповноту оцінки обставин справи з підстав залишення поза увагою судів того, що ТОВ "Оскар" із заявою про поворот виконання рішення взагалі не зверталось. Більш того, дослідження цього питання не стосується спірних правовідносин, заява про поворот виконання рішення не була предметом розгляду у цій справі та жодним чином не спростовує факт належності позивачу права власності на спірне нерухоме майно.

Аргументи заявника касаційної скарги про помилкове врахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.06.2019 у справі № 5/112-Б-10, від 27.03.2019 у справі № 910/7266/14 спростовуються змістом оскаржуваної постанови апеляційного суду, оскільки такі посилання у тексті вказаного судового рішення відсутні.

Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.12.2019 у справі № 757/42871/15-а (щодо врахування принципу пріоритетності застосування норм Конституції України над іншими нормативно-правовими актами), від 18.11.2020 у справі № 263/4331/18 (виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду), від 24.07.2019 у справі № 760/10133/16-ц (щодо вирішення питання повернення нежитлових приміщень та грошових коштів, переданих на виконання скасованого судового рішення, має вирішуватись у порядку повороту виконання рішення відповідно до норм ГПК України) колегією суддів відхиляються, з огляду на неподібність правовідносин у названих справах та у справі № 10/Б-5022/1383/2012, що розглядається.

Щодо визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суди попередніх інстанцій, керуючись приписами ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон), зауважили, що наявність записів про реєстрацію права власності у реєстрі прав власності на нерухоме майно за відповідачем-1 та відповідачем-3 обмежує правомочність власника - ТОВ "Оскар" щодо розпорядження вказаним нерухомим майном - Комплексом нежитлових приміщень, а обраний позивачем спосіб захисту у вигляді скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на цей об`єкт нерухомості відповідає передбаченим цивільним законодавствам способам захисту та забезпечує ефективний захист прав власника.

Так, згідно зі статтею 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Дія Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (стаття 1 цього Закону).

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно вимог статті 19 Закону державна реєстрація прав, серед іншого, проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, згідно Витягу № 16999289 від 11.12.2007 за ТОВ "Оскар" зареєстровано право власності /свідоцтво САВ № 266723 від 11.12.2007/ на нерухоме майно - Комплекс нежитлових приміщень на підставі договору купівлі-продажу б/н від 09.08.2003, укладеного між Товстенським відкритим акціонерним товариством "Агропромтехніка" (нова назва - ПАТ "Товстенська Агропромтехніка") та ТОВ "Оскар".

Судами також встановлено, що підставою для реєстрації права власності на спірну нерухомість за ПАТ "Товстенська Агропромтехніка" було рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.07.2012, залишене в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2014, у справі № 14/29/5022-437/2012., яким, серед іншого, визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.08.2003.

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2014 вказані судові рішення у справі № 14/29/5022-437/2012 в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Пунктом 4 частини третьої статті 10 Закону визначено, що під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно пункту 2 частини третьої статті 10 Закону Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

З урахуванням наведених положень законодавства та обставин справи, суди вірно встановили, що державний реєстратор Іванісік С.В., здійснивши дії з перереєстрації прав власності на об`єкт нерухомого майна за ПАТ "Товстенська агропромтехніка", не перевірив наявність у нього права/підстави для проведення державної реєстрації права власності, чим порушив вимоги пункту 2 частини третьої статті 10 Закону.

Пунктом 48 Порядку реєстрації визначено, що для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються: 1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна; 3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою); 4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Оскільки судами встановлено, що попередньо (19.07.2019) право власності на спірний об`єкт було незаконно зареєстровано за ПАТ "Товстенська агропромтехніка" з підстав відсутності документа, що посвідчує таке право/підставу його виникнення, то правомірним є висновок судів попередніх інстанцій, що проведення державної реєстрації права власності за ТОВ "Вавілон Агро" на вказане нерухоме майно було здійснено державним реєстратором Іванісіком С.В. в порушення пункту 48 Порядку реєстрації.

Доводи скаржника щодо проведення державної реєстрації права власності на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.07.2012 у справі № 14/29/5022-437/2012, яке в частині зобов`язання ТОВ "Оскар" повернути ВАТ "Агропромтехніка" спірні нежитлові приміщення залишене без змін вказаними вище постановами апеляційного та касаційного господарських судів, правомірно відхилено судами, оскільки вказаним рішенням визначено обов`язок передачі нерухомого майна, однак не встановлено перехід права власності та таке майно, тому державний реєстратор згідно вимог статті 24 Закону мав би прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав.

З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини порушення вимог Закону та Порядку реєстрації при прийнятті оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав, обґрунтованими та правомірним колегія суддів вважає задоволення позову в цій частині.

З урахуванням вищевикладеного, доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження за касаційним розглядом справи.

У частині відмови у задоволенні вимог ліквідатора про зобов`язання державного реєстратора вчинити дії щодо внесення змін до записів шляхом їх скасування та поновлення судові рішення не оскаржуються, а відтак не є предметом касаційного перегляду.

Щодо визнання права власності

Відповідно до приписів частини четвертої статті 300 ГПК України, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

З оскаржуваних судових рішень вбачається також задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на Комплекс нежитлових приміщень.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речово-правовим засобом захисту права власності.

Відповідно до приписів статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.112018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 02.07.2019 у справі №48/340 (провадження № 12-14звг19), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19)).

Відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує питання, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З урахуванням наведеної правової позиції, згідно якої у тих випадках, коли має бути застосована віндикація, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними, колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що право власності ТОВ "Оскар" на спірне майно - Комплекс нежитлових приміщень підлягає захисту шляхом його визнання у судовому порядку.

Застосування судами приписів статей 387 і 388 ЦК України при задоволенні вимог заяви ліквідатора про витребування майна разом з застосуванням положень статті 392 ЦК України щодо визнання права власності на спірне майно суперечить висновкам про застосування норм права, які викладені у вищенаведених постановах Великої Палати Верховного Суду та є свідченням неправильного застосування судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях приписів статті 392 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 922/719/16.

З урахуванням наведеного та встановлених судами обставин того, що ТОВ "Оскар" є власником спірного нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу цього майна, що є чинним, колегія суддів вважає помилковим задоволення вимог в частині визнання права власності на Комплекс нежитлових приміщень за позивачем, а тому касаційна скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Доводи ліквідатора щодо можливості одночасного задоволення судами позовних вимог про витребування майна та визнання права власності на це майно, а також посилання на відповідні правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.

Визначені ГПК України процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду; логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.

З урахуванням наведеного, судом, що здійснює касаційний перегляд судових рішень у цій справі враховуються правові висновки щодо застосування норм права саме Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів також зауважує, що суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).

Отже, у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов в частині визнання за ТОВ "Оскар" права власності на нерухоме майно - Комплекс нежитлових приміщень, не врахували висновку Великої Палати Верховного Суду про те, що у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України визначено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Ураховуючи неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій приписів статті 392 ЦК України, Верховний Суд дійшов до висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2020 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у цій справі в частині визнання за ТОВ "Оскар" права власності на Комплекс нежитлових приміщень і ухвалити в скасованій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог заяви ТОВ "Оскар" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О.І. в частині визнання за боржником права власності на спірні нежитлові приміщення.

Разом з тим, переглянувши у касаційному порядку рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 в частині розгляду позовних вимог щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов до висновку, що оскаржувані судові рішення в цих частинах ухвалені з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування законних та обґрунтованих судових рішень у вказаних частинах.

Керуючись статтями 240 300 301 308 311 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Товстенська Агропромтехніка" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі № 10/Б-5022/1383/2012 в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар", 48630, Тернопільська обл., Заліщицький район, с. Рожанівка, ідентифікаційний код 322290743 права власності на нерухоме майно - комплекс нежитлових приміщень загальною площею 6010,9 кв.м., опис: Літери: А-майстерня пл.1 776,8 кв.м.; Б-майстерня пл.1 137,1 кв.м.; В-гаражі пл.591,9 кв.м.; Г-котельня пл. 366,7 кв.м.; Д-склад пл.623,8 кв.м.; Е-склад пл. 76,8 кв.м.; Ж-склад пл. 98,3 кв.м.; З-прохідна пл.102,9 кв.м.; К-конюшня пл.65,2 кв.м.; Л-насосна пл. 10,5 кв.м.; М-адмінбудинок пл. 1160,9 кв.м., що знаходиться за адресою Тернопільська обл., Заліщицький район, с. Рожанівка, вул. Січових Стрільців, буд. 41, скасувати.

3. Прийняти у скасованій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Оскар" (48630, Тернопільська обл., Заліщицький район, с. Рожанівка, ідентифікаційний код 322290743) права власності на нерухоме майно - комплекс нежитлових приміщень загальною площею 6 010,9 кв.м., опис: Літери: А-майстерня пл.1 776,8 кв.м.; Б-майстерня пл. 1 137,1 кв.м.; В-гаражі пл. 591,9 кв.м.; Г-котельня пл. 366,7 кв.м.; Д-склад пл. 623,8 кв.м.; Е-склад пл. 76,8 кв.м.; Ж-склад пл. 98,3 кв.м.; З-прохідна пл. 102,9 кв.м.; К-конюшня пл. 65,2 кв.м.; Л-насосна пл. 10,5 кв.м.; М-адмінбудинок пл. 1 160,9 кв.м., що знаходиться за адресою Тернопільська обл., Заліщицький район, с. Рожанівка, вул. Січових Стрільців, буд.41.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі № 10/Б-5022/1383/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді О.О. Банасько

В.Г. Пєсков