ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 120/14514/21-а

адміністративне провадження № К/990/31862/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі Капустинського М. М. (суддя-доповідач), Ватаманюка Р. В., Сапальової Т. В., у справі № 120/14514/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач, скаржник), у якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування від 02.09.2021 № Ф-3984-17.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 31 січня 2022 року адміністративний позов задовольнив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Вінницькій області подало 14 червня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 липня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, звернувся лише 14 червня 2024 року, тобто після спливу одного року після прийняття оскаржуваного рішення, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку звернення до суду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач стверджує, що жодним чином не міг дізнатися про існування зазначеного рішення, оскільки воно не було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень та не було направлено відповідачеві ані в електронному виді, ані в паперовому.

Верховний Суд ухвалою від 20 вересня 2024 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.

Позивач не подав відзиву на касаційну скаргу. Про відкриття касаційного провадження повідомлений належним чином.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Таким чином, конституційне право особи на судовий захист, в тому числі на апеляційний перегляд справи, гарантується та забезпечується державою.

Ураховуючи викладене, органи державної влади, в тому числі і органи судової влади, повинні забезпечити можливість реалізації конституційного права на судовий захист в межах покладених на них повноважень.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі у разі необхідності зазначається клопотання особи, що подає апеляційну скаргу.

Частиною третьою статті 295 КАС України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Ураховуючи викладене, апеляційне оскарження суб`єктом владних повноважень судового рішення суду першої інстанції з пропуском річного строку з дня складення повного тексту такого рішення має наслідком постановлення судом ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, в інших випадках - суд зобов`язаний надати оцінку наведеним скаржником у відповідній заяві підставам пропуску такого строку.

Отже, застосування судом апеляційної інстанції наведених норм процесуального права вимагає достовірного встановлення дати складення повного тексту рішення суду першої інстанції.

Так, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі положень частини другої статті 299 КАС України, керувався тим, що з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року, відповідач - суб`єкт владних повноважень звернувся 14 червня 2024 року, тобто після спливу одного року після прийняття оскаржуваного рішення та складання його повного тексту.

Разом з тим, з матеріалів справи установлено, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 120/14514/21-а та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

31 січня 2022 року Вінницький окружний адміністративний суд у відкритому судовому засіданні ухвалив рішення про задоволення позовних вимог. При цьому було проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частину) та зазначено, що повний текст рішення буде виготовлено у строк до 07 лютого 2022 року включно. У матеріалах справи міститься повний текст рішення суду, але в ньому не зазначено дату його складення.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Частинами п`ятою та шостою статті 250 КАС України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення (скорочене рішення) суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення.

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про дату складення повного рішення суду.

Відповідно до частини п`ятої і шостої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 (далі - Порядок), електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування. Дата та час підписання КЕП, а також дата та час надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку передбачено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, суд касаційної інстанції встановив, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень лише 28 травня 2024 року, зареєстровано наступного дня та забезпечено надання загального доступу 30 травня 2024 року.

Однак, указані обставини залишилися поза увагою апеляційного суду.

Отже, застосовуючи положення частини другої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції повинен був достовірно з`ясувати дату складення повного тексту рішення суду першої інстанції, з якою пов`язано початок відліку річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України.

Натомість, апеляційний суд обчислює зазначений вище річний строк з дня проголошення відповідного рішення, залишивши поза увагою, що норма частини другої статті 299 КАС України чітко передбачає, що такий строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною другою статті 299 КАС України, є передчасним і ґрунтується на формальному підході, а тому не може бути визнаним обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи викладене, Сьомий апеляційний адміністративний суд, постановивши ухвалу від 15 липня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню із передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити задовольнити.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі № 120/14514/21-а скасувати.

Указану справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко