ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 120/14822/23
адміністративне провадження № К/990/8244/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кириленка Андрія Володимировича
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року (головуючий суддя - Воробйова І.А.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року (головуючий суддя - Мацький Є.М., судді: Сушко О.О., Залімський І.Г.)
у справі № 120/14822/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168) у розмірі 70 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням прийняття безпосередньої участі у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії перебуваючи безпосередньо в районах в період здійснення зазначених заходів за періоди з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 30 червня 2022 року, з 01 липня по 05 липня 2022 року, з 08 липня по 31 липня 2022 року, з 01 серпня по 31 серпня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов`язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою № 168, у розмірі 70 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням прийняття безпосередньої участі у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії перебуваючи безпосередньо в районах в період здійснення зазначених заходів за періоди з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 30 червня 2022 року, з 01 липня по 05 липня 2022 року, з 08 липня по 31 липня 2022 року, з 01 серпня по 31 серпня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, у розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі за травень, червень, липень, серпень 2022 року та січень 2023 року;
- зобов`язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою № 168 у розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі за травень, червень, липень, серпень 2022 року та січень 2023 року.
2. В обґрунтування позову зазначив, що у зв`язку з проходженням військової служби на період дії воєнного стану має право на додаткову винагороду пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до пункту 1 постанови № 168. Проте відповідач протиправно не нараховував таку винагороду в спірний період. Вважає накази Державної прикордонної служби, якими визначено порядок нарахування додаткової винагороди та підстави для ненарахування винагороди військовослужбовцям, такими, шо не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки таким нормативно-правовим актом є постанова № 168.
Також звертає увагу що не може бути підставою для позбавлення винагороди притягнення військовослужбовця до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності.
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій представник позивача - адвокат Кириленко А.В. звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
5. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2025 року для розгляду справи №120/14822/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу на особливий період воєнного стану у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
8. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 березня 2022 року призначено солдата ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби 2 категорії - водієм відділення технічного забезпечення 3 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування, та вважати його таким, що приступив до виконання службових обов`язків.
9. З 08 квітня 2022 року направлений у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з метою прийняття участі у заходах (наказ № 6-ВВ від 08 квітня 2022 року).
10. З 06 липня 2022 року направлений у службове відрядження до НОМЕР_2 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою прийняття участі у заходах (наказ № 42-ВВ від 06 липня 2022 року).
11. З 16 жовтня 2022 року направлений у службове відрядження до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 з метою прийняття участі у заходах (наказ № 78-ВВ від 15 жовтня 2022 року).
12. З 03 січня 2023 року направлений у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону, який перебуває у службовому відрядженні у НОМЕР_5 прикордонному загоні, з метою прийняття участі у заходах, звідки прибув 15 лютого 2023 року (накази № 4-ОС від 03 січня 2023 року та №101-ОС від 15 лютого 2023 року).
13. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 червня 2022 року № 297-ОС у зв`язку з перебуванням у стані алкогольного сп`яніння 29 квітня 2022 року ОСОБА_1 не виплачено додаткову винагороду із розрахунку 30 000 грн за період з 01 травня по 31 травня 2022 року (постанова Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 травня 2022 року у справі № 576/496/22).
14. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 липня 2022 року № 356-ОС у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння 04 червня 2022 року не виплачено додаткову винагороду за період з 01 червня по 30 червня 2022 року (постанова Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2022 року у справі №576/685/22 та висновок щодо результатів медичного огляду від 04 червня 2022 року № 67).
15. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 серпня 2022 року № 396-ОС у зв`язку з донесенням від начальника про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та складенням за цим фактом протоколу про адміністративне правопорушення від 18 липня 2022 року № ДНК-2/414, не виплачено додаткову винагороду за період з 01 липня по 31 липня 2022 року.
16. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 жовтня 2022 року № 532-ОС позбавлено ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн за серпень 2022 року у зв`язку з протоколом про адміністративне правопорушення № ДНК-2/575 від 02 серпня 2022 року та постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року у справі № 202/5929/22.
17. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 лютого 2023 року № 78-ОС позбавлено ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди за період з 01 січня по 31 січня 2023 року з підстав притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
18. Так, постановою Біляївського районного суду Одеської області від 29 грудня 2022 року у справі № 496/6456/22 встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема появу військовослужбовця на території військового об`єкту у нетверезому стані, вчинене в умовах особливого періоду, що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення № 163195 від 28 грудня 2022 року, висновком № 159 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 грудня 2022 року, відповідно до якого вміст алкоголю складає 2,74%, поясненнями ОСОБА_1 .
19. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_6 від 05 липня 2022 року № 424 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 08 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року.
20. У довідці військової частини НОМЕР_7 від 15 жовтня 2022 року № 12/4421 зазначено, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Донецької області з 08 липня по 15 жовтня 2022 року.
21. Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 168, позивач звернувся до суду із цим позовом.
IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що накази про позбавлення позивача додаткової винагороди з підстав перебування у стані алкогольного сп`яніння та притягнення до адміністративної відповідальності були прийняті з урахуванням постанови № 168 та на підставі наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - наказ № 164-АГ), від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - наказ № 392-АГ) та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - наказ № 628-АГ).
23. Перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння та притягнення до адміністративної відповідальності підтверджується постановами Біляївського районного суду Одеської області від 29 грудня 2022 року у справі № 496/6456/22, Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі від 14 вересня 2022 року № 202/5929/22, Глухівського міськрайонного суду від 06 червня 2022 року у справі № 576/685/22 та від 02 травня 2022 року у справі № 576/496/22, а також протоколом від 18 липня 2022 року № ДНК-2/414, відповідно у позивача відсутнє право на отримання додаткової винагороди, визначеної постановою № 168, за травень, червень, липень, серпень 2022 року та січень 2023 року.
24. Звернув увагу суд першої інстанції на те, що врегулювання Адміністрацією Державної прикордонної служби питання виплати додаткової винагороди військовослужбовцям прикордонної служби шляхом видання відповідних наказів в період воєнного стану та ведення активних бойових дій на певній території України відповідало меті оперативності, доцільності та достатності, здійснено на законних підставах відповідно до 9 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України від 16 жовтня 2014 року № 533.
25. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність у позивача права на отримання додаткової винагороди у спірні періоди.
26. У касаційній скарзі адвокат Кириленко А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , указує підставу касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених:
1) пунктом 1 постанови № 168,
- в цілому Переліком території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309,
в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Державної прикордонної служби та командуванням військових частин у зв`язку з невиплатою таким військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168;
2) пунктом 2-1 постанови № 168:
- в цілому Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року № 188,
в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужи у зв`язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно пункту 2-1 постанови № 168, а саме:
визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди,
необхідного попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди,
порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває);
- в цілому наказів Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ та № 628-АГ,
в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку з застосуванням положень зазначених наказів для визначення порядку і умов оплати додаткової винагороди згідно пункту 2-1 постанови № 168.
27. Представник позивача вказує на те, що накази № 164-АГ, № 392-АГ та № 628-АГ не є актами Адміністрації Держприкордонслужби у розумінні вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яким визначені умови застосування відмови у виплаті додаткової винагороди при участі в бойових діях. Окрім того, вказані накази у порушення вимог чинного законодавства не були зареєстровані та оприлюднені у встановлений законом спосіб, доступу до вказаних нормативно-правових актів також немає. У зв`язку з чим на підставі вказаних наказів позивача не може бути позбавлено додаткової грошової винагороди, встановленої постановою № 168.
28. Звертає увагу представник позивача і на те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути підставою для позбавлення його права на спірну винагороду. Постанова № 168 також не містить будь-яких виключень щодо можливості позбавлення додаткової винагороди, яка має виплачуватися військовослужбовцю.
29. При цьому представник позивача звертає увагу на те, що судами не заперечується участь позивача у бойових діях, в підтвердження чого останнім долучено до матеріалів справи відповідні довідки військових частин.
30. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні, вказуючи на їх вмотивованість.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
32. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» від 04 листопада 1991 року № 1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
33. Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.
34. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державну прикордонну службу України.
35. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
36. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 69/2022 постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 врегульовано питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану.
37. Відповідно до пункту 1 постанови № 168 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
38. Аналіз цих норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена постановою № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
39. Водночас реалізація зазначених приписів постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.
40. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (застосовується з 24 лютого 2022 року) постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
41. На виконання вимог постанови № 168 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту прийнято накази Держприкордонслужби № 164-АГ (уведений в дію з 24 лютого 2022 року), № 392-АГ (уведений в дію з 01 серпня 2022 року) та № 628-АГ (уведений в дію з 01 грудня 2022 року).
42. Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30 000 грн. Тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.
43. Пунктом 3 наказу № 164 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій або інших відповідних документів;
- рапорту начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях.
44. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
45. Пунктом 4 наказу № 164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляють органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах (додаток 2).
46. Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби з обов`язковим зазначенням підстав для його видання.
47. Накази № 392-АГ і № 628-АГ дещо змінили підхід до визначення «безпосередньої участі» військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань порівняно з наказом № 164-АГ.
48. У касаційній скарзі представник позивача вказував на неправомірність застосування при вирішенні спірних правовідносин наказів Адміністрації як таких, що не пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.
49. З цього приводу слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 вже сформував висновок щодо питання застосування наказів № 392-АГ і № 628-АГ, а також Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року № 188, у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою № 168.
50. Так, Верховний Суд вказував на те, що у спірний період виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби (незважаючи на те, що вони не пройшли державну реєстрацію в Мін`юсті у встановленому порядку) визначали механізм реалізації постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01 лютого 2023 року, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.
51. Інструкція № 188 прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, тобто не врегульовувала питання порядку та умов виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану.
52. Таким чином, застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою № 168, у спірний період підлягають накази № 392-АГ та № 628-АГ. Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.
53. Такий же підхід можна застосувати і щодо наказу № 164-АГ.
54. З 01 лютого 2023 року ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01 вересня 2023 року № 726, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2023 року за № 1543/40599, яким замість цього Порядку затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).
55. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою позивачу додаткової винагороди, встановленої постановою № 168, за травень, червень, липень, серпень 2022 року та січень 2023 року у зв`язку з перебуванням у стані алкогольного сп`яніння.
56. Відповідно до пункту 9 наказу № 164-АГ визначено, що до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн не включати військовослужбовців, які, зокрема, перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння (за фактом якого складено відповідні документи адміністративного правопорушення) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
57. Пунктом 8 наказу № 392-АГ визначено, що начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє виплати додаткової винагороди повністю, якщо військовослужбовець притягнутий судом до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення відповідно до рішення суду.
58. Відповідно до пункту 11 наказу № 628-АГ додаткова винагорода не виплачується військовослужбовцям, які притягнуті до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення, або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, - в місяці, у якому рішення суду набрало законної сили.
59. У той же час пунктом 13 наказу № 392-АГ встановлено, що рішення про позбавлення виплати додаткової винагороди за умов, передбачених пунктами 8, 9 цього наказу, оформлюються наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби із зазначенням причин позбавлення на підставі поданих в установленому порядку відповідних рапортів безпосередніх начальників (командирів) військовослужбовця із клопотанням та зазначенням конкретних підстав позбавлення додаткової винагороди.
У разі, якщо умови, передбачені пунктом 7-9 цього наказу, виявлено (або за результатами службового розслідування їх підтверджено) після виплати додаткової винагороди, передбаченої цим наказом, її позбавлення проводиться в наступному місяці після виявлення цих умов.
60. Подібні правила встановлює і пункт 13 наказу № 628-АГ.
61. Обставини відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваних удових рішень з огляду на сформовану Верховним Судом практику на час розгляду цієї касаційної скарги.
62. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 червня 2022 року № 297-ОС, від 08 липня 2022 року № 356-ОС, від 02 серпня 2022 року № 396-ОС, від 06 жовтня 2022 року № 532-ОС та від 07 лютого 2023 року № 78-ОС ОСОБА_1 не виплачено додаткову винагороду із розрахунку 30 000 грн за відповідні місяці.
63. Суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність дій відповідача та наявність підстав для невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди за травень, червень, серпень 2022 року та січень 2023 року з огляду на факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння та притягнення до адміністративної відповідальності (постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 травня 2022 року у справі № 576/496/22 та від 06 червня 2022 року у справі № 576/685/22, Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року у справі № 202/5929/22, Біляївського районного суду Одеської області від 29 грудня 2022 року у справі №496/6456/22).
64. Суд апеляційної інстанції також вказав на відсутність у позивача права на отримання додаткової винагороди, встановленої постановою № 168, за спірні місяці.
65. У той же час суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на вимоги наказів №164-АГ, № 392-АГ та № 628-АГ щодо порядку та підстав невключення військовослужбовців до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн, або ж позбавлення такої виплати. Зокрема, за який місяць військовослужбовець позбавляється такої виплати з уваги на місяць здійснення правопорушення (зокрема, відповідно до рішення суду) або ж місяць набрання законної сили таким рішенням, або ж коли було виявлено таке порушення.
66. Такі часові проміжки судами попередніх інстанцій не були встановлені та їм не була надана оцінка, що впливає на правильність висновку про правомірність позбавлення позивача виплати додаткової винагороди за спірні місяці.
67. У постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
68. Оскільки суди попередніх інстанцій не вжили усіх визначених законом заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи в частині заявлених позовних вимог про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, за травень, червень, липень, серпень 2022 року та січень 2023 року, Суд уважає передчасними їхні висновки щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині.
69. Варто зазначити, що судове рішення є результатом повного і всебічного з`ясування обставин адміністративної справи (стаття 244 КАС України) та ретельної оцінки наданих сторонами й витребуваних судом доказів на тлі правильного застосування норм матеріального і процесуального права (стаття 242 КАС України). Від зміни цих елементів, відповідно, може змінюватися й кінцевий результат судового рішення в адміністративній справі.
70. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про порушення норм процесуального права та недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, та під час оцінки аргументів учасників справи, що унеможливило належне встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
71. Отже, доводи касаційної скарги представника позивача знайшли часткове підтвердження під час касаційного перегляду справи.
72. У той же час доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України щодо висновків застосування пункту 1 постанови № 168 в частині застосування Переліку території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, та в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Державної прикордонної служби та командуванням військових частин у зв`язку з невиплатою таким військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168, не знайшли свого підтвердження з огляду на те, що суди попередніх інстанцій не застосовували такі правові норми в оскаржуваних рішеннях.
73. Відповідно до статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
74. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
75. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кириленка Андрія Володимировича, задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року - скасувати, а справу №120/14822/23 направити на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду