№ 120/15318/21-а - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 120/15318/21-а

адміністративне провадження № К/990/35928/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу №120/15318/21-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.07.2022, додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2022 (суддя Жданкіна Н.В.) та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 (головуючий суддя Сторчак В.Ю., судді: Граб Л.С., Полотнянко Ю.П.),

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФруТек" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилалось на те, що контролюючий орган не мав права проводити документальну перевірку поза межами строку давності (1095 днів), визначеного ст. 102 ПК України, тобто за 2017 рік. Також зазначало, що згідно пункту 52-2 Підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, а відтак проведення перевірки було здійснено із порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, вказувало на хибність наведених в акті перевірки висновків податкового органу щодо протиправності застосування Товариством занижених ставок податку при виплаті роялті, адже в підтвердження статусу резидентів країн, з якими укладено міжнародний договір України (Швейцарія, Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії) щодо «MEIOSIS LIMITED», «Edward Vinson Limited», «Jemes Hutton Limited», «NEW FRUITS S.A.S.», «PROMO-FRUIT AG», «LUBERA AG» в розпорядженні ТОВ "ФруТек" знаходилися належним чином оформлені та засвідчені копії довідок про підтвердження такого статусу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року, залишеними без змін постановами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н, прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за 2017 рік на суму 4 753 029 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 1 188 257 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н, прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек", яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток за 2017 рік на суму 4 730 133 грн та накладено штрафні санкції в розмірі 1 182 533 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №б/н, прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек", яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток з доходів нерезидента під час виплати доходу у вигляді роялті нерезидентам за 2017, 2018, 2019, 2020 роки на загальну суму 368 150,62 грн, в частині:

- п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік в сумі 197 261,05 грн. (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту - «MEIOSIS LIMITED», Сполучене Королівство);

- п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік, 2018 рік в сумі 53 901,60 грн (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «James Hutton Limited», Сполучене Королівство);

- п.п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік в сумі 20 117,40 грн (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту «NEW FRUITS S.A.S», Італія).Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

- п.103.2, п.п.103.4 ст.103, п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента за 2017 рік в сумі 6272,85 грн. (дохід у вигляді роялті виплачено нерезиденту - «PROMO-FRUIT AG», Швейцарія).

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився контролюючий орган та подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Правовою підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

Першочергово контролюючий орган наголошує на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що у відповідності до частини 3 статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, зокрема, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Так, відповідач зазначає, що про призначення судового засідання на 03.11.2022 він повідомлений не був. З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи 03.11.2022 не відбувся, будь-яких процесуальних документів цією датою суд не ухвалював. Постанови ж про відмову в задоволенні апеляційної скарги прийнято 15.11.2022, при цьому, сторони про призначення справи до розгляду на вказану дату не повідомлялися.

Таким чином, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, допустив суттєве порушення норм процесуального права, яке в силу імперативного припису статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування постанов апеляційного суду з урахуванням того, що контролюючий орган вказує на цей факт в касаційній скарзі.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить залишити останню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, виходить з такого.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року відкрито загальне позовне провадження у цій справі.

Рішення суду першої інстанції від 19.07.2022 про задоволення позову ухвалено у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Додаткове рішення від 29.07.2022 ухвалено судом першої інстанції у письмовому провадженні.

Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказував, що бажає взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Ухвалами від 27.09.2022 Сьомий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами контролюючого органу на рішення суду першої інстанції від 19.07.2022 та додаткове рішення від 29.07.2022 та призначив справу у відкритому судовому засіданні на 06.10.2022 о 10:00.

Повістками про виклик сторін було повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 06.10.2022 о 10:00.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо проведення/не проведення розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 06.10.2022 р., лише повістками про виклик сторін від 13.10.2022 було повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 27.10.2022 о 10:00

Згідно протоколу вбачається, що в судовому засіданні 27.10.2022, яке проводилось в режимі відеоконференції, було оголошено перерву у зв`язку з повітряною тривогою.

Наступне судове засідання призначено на 03.11.2022 о 09:45, про що складено повістки про виклик, які відповідно до довідки від 27.10.2022 було надіслано на електронні адреси сторін.

Контролюючий орган у касаційній скарзі стверджує, що повістку про виклик в судове засідання на 03.11.2022 не отримував.

28.10.2022 представником позивача до Сьомого апеляційного адміністративного суду було надіслано клопотання про забезпечення його участі в судовому засіданні, призначеному на 03.11.2022 о 09:45, в режимі відеоконференції.

Ухвали про задоволення або відмову в задоволенні зазначеного клопотання матеріали справи не містять. Натомість, у відзиві на касаційну скаргу представник Товариства зазначає, що 03.11.2022 секретарем судового засідання Сьомого апеляційного адміністративного суду його було підключено до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та повідомлено, що представник контролюючого органу в судове засідання не з`явився та про причини неявки суд не повідомив. Протокол судового засідання від 03.11.2022 в матеріалах справи відсутній, як і будь-які інші процесуальні документи, ухвалені в цей день.

15.11.2022 у порядку письмового провадження апеляційний суд ухвалив постанови, якими рішення суду першої інстанції від 19.07.2022 та додаткове рішення від 29.07.2022 залишив без змін, а апеляційні скарги відповідача без задоволення.

Так, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції вимог процесуального закону під час ухвалення оскаржуваних постанов, Суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Частина першою статті 11 КАС України передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша статті 124 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

За загальним правилом, наведеним у частині третій статті 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою статті 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:

1) з`ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;

2) з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;

3) з`ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються учасниками справи;

4) пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи;

7) вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції;

8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

Згідно зі статтею 307 КАС України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

З аналізу наведених норм слідує, що учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб тощо.

Водночас, стаття 311 КАС України врегульовує право суду апеляційної інстанції розглянути справу без повідомлення учасників (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

Так, частина перша статті 311 КАС України встановлює, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:

1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;

2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Аналіз наведених норм КАС України свідчить про те, що передумовою для розгляду справи судом є належне сповіщення всіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи (у сукупності), якщо така справа відповідно до вимог КАС України повинна розглядатись з їх повідомленням. Належність означає інформування учасників справи у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законодавством.

Крім того, законодавцем визначений виключний перелік обставин, за наявності яких апеляційний суд має право ухвалити рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Такими обставинами є: відсутність клопотань учасників щодо розгляду справи за їх участю; неприбуття учасників у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; перегляду в апеляційному порядку судового рішення, ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що суд апеляційної інстанції, ухваливши 15.11.2022 постанови у цій справі в порядку письмового провадження з посиланням на статтю 311 КАС України, будь-яких дій щодо виклику сторін у судове засідання на 15.11.2022 не вчиняв. Крім того, як уже було зазначено вище, судове засідання у цій справі було призначено судом апеляційної інстанції на 03.11.2022 з викликом сторін, проте ні протоколу судового засідання, ні жодних інших документів цією датою судом не ухвалювалося, а відтак з`ясувати підстави розгляду справи судом саме 15.11.2022 неможливо.

З огляду на викладене, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 311 КАС України не могли слугувати правовими підставами для призначення справи в порядку письмового провадження.

Щодо наявності правових підстав для призначення справи в порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, Суд звертає увагу на те, що ця справа, виходячи із критерію складності справи та положень пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України, розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу в порядку письмового провадження, не звернув уваги на те, що положення пункту 3 частини першої статті 311 КАС України надають право суду апеляційної інстанції здійснювати апеляційний розгляд справи в письмовому провадженні у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Натомість у цій справі рішення суду першої інстанції ухвалене не в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, а в порядку загального провадження у судовому засіданні, тобто із викликом сторін.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи у порядку письмового провадження, попри неповідомлення сторін про призначення розгляду на 15.11.2022 та належність цієї справи до категорії справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, є порушенням судом норм КАС України.

Наведене вище в сукупності дає підстави вважати, що суд апеляційної інстанції не виконав процесуальну вимогу щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи як передумови для апеляційного перегляду цієї справи по суті.

Суд зауважує, що право учасників справи, зокрема, бути належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання та на участь у судових засіданнях (за виключенням випадків, що стосується окремих категорій справ), відповідає основним засадам адміністративного судочинства, таким як, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин справи.

У межах цієї справи апеляційний суд не забезпечив дотримання таких прав, зокрема, скаржника.

Оскільки справа розглядалася у суді першої інстанції за правилами загального позовного провадження, то повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання є обов`язковим. У цьому разі апеляційний суд міг провести розгляд справи в порядку письмового провадження лише у випадку, якщо учасники справи не прибули у судове засідання, будучи належним чином повідомлені про його проведення, або у разі відсутності від них клопотань про розгляд справи за їхньою участю.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції обов`язку завчасного і належного повідомлення учасників справи, зокрема про дату, час і місце розгляду справи. Це є безумовною підставою для констатації порушення норм процесуального права, що, у свою чергу, тягне за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Отже, доводи скаржника про те, що апеляційний суд безпідставно розглянув справу у порядку письмового провадження, позбавивши його права на справедливий публічний апеляційний перегляд справи, є обґрунтованими.

У цьому контексті Суд звертає увагу на правову позицію, висловлену у пунктах 48-52 постанови Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі №640/8411/19 про те, що надана суду процесуальним законом можливість розглянути справу у порядку письмового провадження не є беззастережною і має корелюватися з іншими вимогами процесуального закону (як-от з наданим учасникам справи правом брати участь у судовому засіданні), трактувати які потрібно у сукупності й через призму принципів адміністративного судочинства.

Такі принципи адміністративного судочинства як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються в справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

Тож, за наведеного правового регулювання і обставин справи, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, і не дають можливості перевірити обґрунтованість інших аргументів касаційної скарги.

Викладене свідчить про обґрунтованість визначеної скаржником підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що аналогічний підхід щодо застосування норм процесуального права неодноразово демонструвався Верховним Судом, зокрема у постановах від 25 серпня 2023 року у справі № 826/17150/18, від 31 серпня 2023 року у справі № 160/722/21, від 25 травня 2023 року у справі № 160/7027/22 від 29 липня 2021 року у справі №540/1214/19, від 14 червня 2021 року у справі № 160/12521/19, від 20 жовтня 2020 року у справі № 620/142/19.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи те, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, то постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 341 345 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року скасувати.

Справу № 120/15318/21-а передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон І.А. Васильєва