№ 120/16764/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №120/16764/23

адміністративне провадження №К/990/24403/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Дубком Сергієм Миколайовичем, на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року, ухвалене у складі головуючого судді Жданкіної Н.В., і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Граб Л.С., суддів Мойсюка М.І., Сторчака В.Ю.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), та індексації;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексації;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

2. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 04 березня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, індексації грошового забезпечення. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік із урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

3. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції у рішенні зауважив, що спірне питання у цій справі полягає у правомірності дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачу: грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік без урахування сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексації; грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік без урахування сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168. Надаючи оцінку доводам позивача по суті спірних правовідносин у межах заявлених позовних вимог, суд першої інстанції зробив висновки про те, що порядок виплати грошової допомоги для оздоровлення передбачено розділом ХХІII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), відповідно до пункту 6 якого одноразова грошова допомога для оздоровлення визначається з грошового забезпечення, до якого не включаються винагороди. Постановою №168 запроваджена додаткова винагорода, яка носить тимчасовий характер. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога для оздоровлення, додаткової винагороди, встановленої Постановою №168. Тому відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік без урахування додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога для оздоровлення, не включаються винагороди. Водночас індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога для оздоровлення, й оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її невключення до обрахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, що свідчить про наявність з його боку протиправної бездіяльності.

4. Адвокат Дубок Сергій Миколайович (далі - Дубок С.М. ) подав в інтересах ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року в справі №120/16764/23 у частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а саме зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

5. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року - без змін.

6. У прийнятій постанові суд апеляційної інстанції зазначив про перегляд правомірності рішення суду першої інстанції в частині, з якою не погоджується позивач, а саме щодо позовних вимог про врахування у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні та грошова компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток, виплаченої додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, і що у даному випадку доводи позивача зводяться до того, що додаткова винагорода є невід`ємною складовою щомісячного грошового забезпечення, тобто має постійний характер, а тому підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з урахуванням якого мав визначатися розмір спірних виплат. Суд апеляційної інстанції вказав, що додаткова винагорода, визначена Постановою №168, установлюється на період дії воєнного стану, а тому не є щомісячною чи такою, що виплачується раз на місяць, в розумінні Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Додаткова винагорода, встановлена Постановою №168, є додатковою виплатою, розмір якої залежить від певних умов та не є фіксованим, яка виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди. Відтак, за встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що додаткова винагорода військовослужбовцям на період дії воєнного стану не є складовою частиною грошового забезпечення, а тому у відповідача відсутні підстави для включення до складу одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток додаткової винагороди, виплату якої передбачено Постановою №168. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції при вирішенні цього публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Адвокат Дубок С.М. подав в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року в справі №120/16764/23 у частині відмови у задоволенні позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а саме зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та необґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 доплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, оскільки ця додаткова винагорода виплачувалася позивачу щомісячно за рахунок коштів фонду грошового забезпечення з моменту впровадження КМУ такої виплати до дня його звільнення, отже мала постійний характер, а тому є невід`ємною складовою грошового забезпечення і має бути включена до розрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення.

9. Як підставу оскарження судових рішень в указаній частині скаржник, посилаючись на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 1 розділу ХХІІІ Порядку №260, яким установлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Скаржник просить Верховний Суд сформувати висновок щодо включення/невключення передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення.

10. Водночас скаржник звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом у рішенні від 06 квітня 2023 року в справі №260/3564/22 та у постанові від 31 березня 2021 року в справі №620/2878/20, а також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року в справі №522/2738/17. Наголошує на тому, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, є невід`ємною складовою місячного грошового забезпечення і має бути включена до розрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення.

IV. Рух справи у суді касаційної інстанції

11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів ОСОБА_4, Уханенка С.А. ухвалою від 08 липня 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

12. Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року - без змін.

13. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2024 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року №1110/0/78-24 (на підставі службової записки судді-доповідача Кашпур О.В. від 30 вересня 2024 року №38501/24 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_4 , який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ) для розгляду справи №120/16764/23 (провадження №К/990/24403/24) здійснено заміну судді ОСОБА_4 на суддю Соколова В.М .

14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 30 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 01 жовтня 2024 року.

V. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

15. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

16. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 16 листопада 2023 року №914 про загальну суму отриманих ОСОБА_1 доходів за період з серпня 2022 року по травень 2023 року, позивачу в період з серпня 2022 року по січень 2023 року нараховано і виплачено індексацію. Також у період з серпня 2022 року по лютий 2023 року та у квітні 2023 року позивачу нараховано і виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168.

17. Грошову допомогу для оздоровлення ОСОБА_1 нараховано і виплачено за 2022 рік у розмірі 18529,37 грн, за 2023 рік у розмірі 28102,77 грн.

18. Грошова допомога для оздоровлення за 2022-2023 роки обчислена ОСОБА_1 без урахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексації. Тому, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

VІ. Позиція Верховного Суду

19. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

21. За приписами частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

22. У касаційній скарзі доводи і вимоги скаржника полягають в оскарженні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року в справі №120/16764/23 у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а саме щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 доплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

23. У іншій частині (у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ) рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року в справі №120/16764/23 у касаційному порядку не оскаржуються.

24. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі стало посилання скаржника на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

25. Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

26. Стаття 242 КАС України установлює, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (частини перша-четверта).

27. Отже, судове рішення є законним і обґрунтованим тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин.

28. За правилами статті 308 КАС України, яка визначає межі перегляду судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

29. Відповідно до вимог, установлених у пункті 3 частини першої статті 322 КАС України, у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються: а) встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини; б) доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; ґ) висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

30. За приписами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

31. Як випливає зі змісту постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року, прийнятої за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 (подана адвокатом Дубком С.М.) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року в справі №120/16764/23, суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року - без змін. Посилаючись на норми матеріального права, які урегульовують, зокрема, виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби й грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, суд апеляційної інстанції у постанові від 27 травня 2024 року зробив висновок про те, що, за встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності, погоджується з висновком суду першої інстанції, що додаткова винагорода військовослужбовцям на період дії воєнного стану не є складовою частиною грошового забезпечення, а тому у відповідача відсутні підстави для включення до складу одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток додаткової винагороди, виплату якої передбачено Постановою №168.

32. Тобто, переглядаючи рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року в справі №120/16764/23 та залишаючи його без змін, Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 27 травня 2024 року висловився щодо вимог, що не були заявлені ОСОБА_1 у позові, та які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

33. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що спірним питанням у справі №120/16764/23 є саме правомірність обчислення ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки без урахування сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, а за 2022 рік також і без урахування сум індексації, а не правомірність обчислення без урахування зазначеної додаткової винагороди одноразової грошової допомоги при звільненні й грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, з приводу чого апеляційний суд висловився у постанові від 27 травня 2024 року.

34. Таким чином, переглядаючи в апеляційному порядку рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року в справі №120/16764/23, Сьомий апеляційний адміністративний суд не виконав належним чином приписів статей 242 308 322 КАС України, не з`ясував усіх необхідних обставин, належно не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також доводи та вимоги апеляційної скарги. Тому, в зв`язку з порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд, керуючись приписами статей 341 353 КАС України, дійшов висновку про скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року та направлення справи №120/16764/23 до цього суду на новий розгляд.

35. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд не розглядає і не надає оцінки доводам, викладеним у касаційній скарзі щодо необґрунтованої відмови судами попередніх інстанцій у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 доплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

VІІ. Судові витрати

36. З огляду на результат касаційного розгляду, підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Дубком Сергієм Миколайовичем, задовольнити частково.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року в справі №120/16764/23 скасувати.

3. Справу №120/16764/23 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В. М. Соколов

С. А. Уханенко