ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 120/17721/21-а
адміністративне провадження № К/990/15447/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №120/17721/21-а
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05.01.2022 (головуючий суддя: Мультян М.Б.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 (колегія у складі: головуючого судді Білої Л.М., суддів: Матохнюка Д.Б., Гонтарука В. М.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації, в якому позивач просив:
- визнати бездіяльність Пенсійного фонду України протиправною, яка полягає у злісному та неналежному невиконанні своїх обов`язків, яка призвела до порушення права позивача, що змусило його звернутись до суду;
- зобов`язати Пенсійний фонд України провести перерахунок пенсії позивача починаючи з 20.01.2016 та виплачувати її довічно та у разі виявлення недоплати зобов`язати Пенсійний фонд України повернути виявлену недоплату;
- зобов`язати Пенсійний фонд України виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до частини третьої статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком з 20.01.2016 по день припинення такого права позивача;
- зобов`язати Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації здійснити нарахування щомісячної державної адресної допомоги довічно, що не вистачає до прожиткового мінімуму за кожен рік, починаючи з 20.01.2016;
- визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації протиправною, яка полягає у злісному та неналежному невиконанні своїх обов`язків, яка призвела до порушення права позивача, що змусило його звернутись до суду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3. 30.12.2021 позивач подав до суду першої інстанції заяву щодо виконання ухвали від 13.12.2021.
4. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.01.2022, яку залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022, позовну заяву ОСОБА_1 разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
5. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 13.12.2021 залишились без належного виконання, оскільки позивачем не наведено будь-яких переконливих доказів і не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, в силу чого суд не вбачає підстав для визнання поважними причин, не конкретизовані позовні вимоги, а також не виконані вимоги ухвали суду щодо надання засвідчених належним чином копій документів, що долучені до позовної заяви.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 13.06.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05.01.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі № 120/17721/21-а, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що не погоджується зі змістом оскаржуваних рішень, у зв`язку з тим, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення, не слід застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 13.06.2022 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2022 касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.
11. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30.06.2022 скаржник надіслав клопотання, з якого вбачалося, що скаржник усунув недоліки касаційної скарги, встановлені судом касаційної інстанції.
12. У зв`язку з вказаним, ухвалою Верховного Суду від 25.07.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05.01.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі за вищезазначеним позовом.
13. Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 30.08.2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
15. За змістом пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам статей 160 161 172 КАС України.
16. Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021, судом першої інстанції виявлено наступні недоліки позовної заяви ОСОБА_1 :
- позовна заява подана із пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, при цьому, не подано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;
- разом із позовною заявою не подано доказу сплати судового збору;
- не конкретизовано, яку саме бездіяльність відповідачів позивач вважає протиправною і такою, що порушує його права та законні інтереси;
- до позовної заяви не додані копії усіх документів, що долучені до позовної заяви, необхідні для направлення таких відповідачам;
- додані до позовної заяви копії документів не засвідчені належним чином;
- у поданій позовній заяві відсутнє письмове підтвердження про те, що до суду не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- не надані докази, на підтвердження подачі та підписання позову саме позивачем, який зазначає, що проживає в Португалії.
17. На виконання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 позивачем подано заяву, в якій останній наводить свої обґрунтування щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі за його позовом.
18. Так, обґрунтовуючи заяву про усунення недоліків позовної заяви, позивач зазначив, що строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, не пропустив, оскільки про порушення свого права дізнався 12.01.2021 з листа Пенсійного фонду від 10.03.2020, після чого не зволікаючи звернувся до суду; враховуючи майновий стан позивача, останній вважає, що його слід звільнити від сплати судового збору; щодо надання доказів в оригіналі, то позивач вказує, що норма частини другої статті 94 КАС України, на яку посилається суд, не вказує чітко коли і ким саме ці докази повинні бути надані; щодо сумніву суду та надання доказів подачі та підписання позову саме позивачем, останній зазначив, що КАС України не передбачає такого обов`язку надавати до суду підтвердження вірності свого підпису.
19. Вінницький окружний адміністративний суд в ухвалі від 05.01.2022, залишеній без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022, дійшов висновку, що отримання позивачем листа від 10.03.2021 не змінює моменту, з якого починає свій відлік строк звернення до суду з цим позовом, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання пенсії. На підтвердження вказаної позиції суди послались на постанову Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19. У зв`язку з вказаним, суд першої інстанції з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України повернув позовну заяву позивачеві, оскільки останній не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі про залишення позову без руху.
20. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
21. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
22. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
24. Вказаний Закон не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати за цим Законом, відтак застосуванню підлягає строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
25. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
26. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
27. Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
28. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
29. Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
30. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
31. Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
32. Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
33. Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
34. Колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від запропонованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підходу до розуміння положень статті 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.
35. У цій справі позивач зазначає, що про порушення свого права дізнався 12.01.2021 з листа Пенсійного фонду від 10.03.2020, після чого не зволікаючи звернувся до суду. Разом з тим, доказів отримання позивачем листа Пенсійного фонду від 10.03.2020 - саме 12.01.2021 матеріали справи не містять. При цьому, отримання позивачем листа від 10.03.2020 також не змінює моменту, з якого починає свій відлік строк звернення до суду з цим позовом, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання пенсії.
36. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у пункті 42 постанови від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
37. Щодо посилань скаржника на положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то такі колегія суддів визнає безпідставними, оскільки строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
38. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що вимоги ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 в частині обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду позивачем не виконані.
39. Вказане є підставою, передбаченою пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, для повернення позову, що вірно було зроблено судом першої інстанції.
40. Колегія суддів звертає увагу, що виконання/невиконання інших вимог ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 про залишення позовної заяви без руху не впливає на результат вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
41. Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.
42. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
43. Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 05.01.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 - відсутні.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05.01.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі №120/17721/21-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко А.Ю. Бучик Л.В. Тацій