ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 120/2263/19-а
адміністративне провадження № К/9901/1987/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 (суддя - Комар П.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 (судді - Драчук Т.О., Ватаманюк Р.В., Полотнянко Ю.П.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Гайсинського, Теплицького, Чечельницького, Бершадського, Тростянецького районів та м. Ладижин ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішень,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У липні 2019 року ТОВ "Теплик-Агро" звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Гайсинського, Теплицького, Чечельницького, Бершадського, Тростянецького районів та м. Ладижин ОСОБА_1 щодо винесення повідомлення №0-2-0.447-447/90-19 від 24.06.2019 "Щодо відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки" та припису №187/0152ПР/03/01/-19 від 24.06.2019;
- визнати повідомлення №0-2-0.447-447/90-19 від 24.04.2019 "Щодо відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки" протиправним та скасувати його;
- визнати припис №187/0152ПР/03/01/-19 від 24.06.2019 протиправним та скасувати його.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИН СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадстру у Вінницькій області від 11.05.2019 №187 "Про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю)" у період з 18.06.2019 по 24.06.2019 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель на території Гайсинського, Теплицького, Чечельницького, Бершадського, Тростянецького районів та м. Ладижин ОСОБА_1 проведено перевірку суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агpo", з питань дотримання вимог законодавства України у сфері використання та охорони земель державної та комунальної власності.
За результатами вказаної перевірки складено акт №187/0124АП/02/01/-19 від 24.06.2019, яким задокументовано:
- відсутність державної реєстрації права на земельні ділянки 052383900:03:002:0518 площею 0,75 га, що є порушенням статей 125 126 Земельного кодексу України та відповідно наносяться збитки державі від несправляння плати за землю;
- факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 24,773 га 0523783000:01:002:0321 історико-культурного призначення за межами населеного пункту с. Комарівка Теплицького району, що є порушенням статей 125 126 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", та як наслідок наносяться збитки державі від несправляння плати за землю, знищуються об`єкти культурної спадщини.
24.06.2019 державним інспектором виписано на ім`я директора ТОВ "Теплик-Агро" припис №187/0152ПР/03/01/-19 щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, оформивши правовстановлюючі документи на земельну ділянку згідно чинного законодавства або в добровільному порядку звільнити дану земельну ділянку в 30-ти денний термін.
24.06.2019 державним інспектором складено повідомлення №0-2-0.447-447/90-19 "Щодо відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки", згідно якого розмір шкоди становить 151664,84 грн., що відповідає розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Крім цього, 24.06.2019 державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення №187/0075ПТ/04/01/-19. Однак, в подальшому, винесена постанова про закриття справи №187/0082По/05/01/-19 від 10.07.2019, оскільки при розгляді справи встановлено, що в діях директора ТОВ "Теплик-Агро" ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1 Кримінального кодексу України.
26.06.2019 ТОВ "Теплик-Агро" надало зауваження до акту перевірки №187/0124АП/02/01/-19 від 24.06.2019.
Не погоджуючись з діями відповідачів, прийнятими повідомленням та приписом, ТОВ "Теплик-Агро" звернулось до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано припис №187/0152ПР/03/01/-19 від 24.06.2019 в частині звільнення земельної ділянки площею 24.773 га з кадастровим номером 0523783000:01:000:0321 державної власності історико-культурного призначення, що розташована на території Комарівської сільської ради.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог щодо скасування припису №187/0152ПР/03/01/-19 від 24.06.2019 в частині звільнення земельної ділянки площею 24.773 га з кадастровим номером 0523783000:01:000:0321 державної власності історико-культурного призначення, що розташована на території Комарівської сільської ради, суд першої інстанції виходив з того, що 19.09.2014 між Управлінням культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації, як органом охорони, та ТОВ "Теплик-Агро", як користувачем (власником), було укладено охоронний договір №13/14 на пам`ятку культурної спадщини, відповідно до умов якого користувач взяв на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки археології місцевого значення - поселення трипільської культури IV - II тисячоліть до н.е., що знаходиться у с. Комарівка Теплицького району Вінницькій області.
Враховуючи викладене, а також висновки Вищого Господарського Суду України у постанові від 25.10.2016 по справі №902/17/16, суд дійшов висновку, що укладення вище зазначеного охоронного договору виключає факт самовільного зайняття ТОВ «Теплик Агро» земельної ділянки.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування припису в частині звільнення земельної ділянки площею 0,75 га з кадастровим номером 0523783900:03:000:0518, що розташована на території Маломочульської сільської ради, суд виходив з відсутності у ТОВ «Теплик-Агро» правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, тобто документів, які б надавали йому право користування земельною ділянкою у відповідності до вимог ЗК України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій інспектора по складанню припису та повідомлення про розрахунок шкоди, суд виходив з того, що такі повноваження надано інспектору чинним законодавством.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування повідомлення щодо відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 24.06.2019 №0-2-0.447-447/90-19, суд виходив з того, що таке повідомлення не є адміністративно-правовим актом, який спричиняє будь-які правові наслідки для суб`єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні вказаної норми, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, тому його висновки не можуть бути предметом спору.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні припису №187/0152ПР/03/01/-19 від 24.06.2019 щодо земельної ділянки площею 0,75 га з кадастровим номером 0523783900:03:002:0518.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано припис №187/0152ПР/03/01/-19 від 24.06.2019 в повному обсязі.
В решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог про визнання протиправними дій державного інспектора щодо винесення повідомлення та припису, зазначивши, що такі повноваження надано йому чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини.
Також апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що повідомлення щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, не є адміністративно-правовим актом, який спричиняє будь-які правові наслідки для суб`єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні вказаної норми, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, тому його висновки не можуть бути предметом спору.
Задовольняючи позовні вимоги про скасування припису, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ "Теплик-Агро" користується спірною земельною ділянкою державної форми власності та відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.08.2017 року №22095979 є власником майнового комплексу (корівника), який розташований на спірний земельній ділянці.
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-18125/15-18-05 від 29.12.2018 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,7500 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Тобто, Товариство здійснює всі необхідні дії щодо оформлення права користування вказаною земельною ділянкою.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо неправомірності оскаржуваного припису та наявності підстав для його скасування в повному обсязі.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи касаційної скарги стосуються незгоди позивача з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування повідомлення щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а також щодо визнання протиправними дій державного інспектора щодо винесення повідомлення та припису.
Зокрема, позивач покликається на те, що суди помилково ототожнили два різних за своєю правовою природою документи - повідомлення та розрахунок шкоди.
Крім того, покликається на те, що, скасувавши припис, дії державного інспектора по його складанню визнані протиправними судами не були.
Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення, а в решті - залишити без змін.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Враховуючи, що рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише позивачем і лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, касаційний перегляд судових рішень здійснюється лише в цій частині.
В частині задоволення позовних вимог відповідач рішення судів попередніх інстанцій не оскаржив, відтак касаційний перегляд в цій частині не здійснюється.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Щодо визнання протиправним та скасування повідомлення про відшкодування шкоди та дій інспектора по його складанню
За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.
У справі, яка розглядається, позивач, зокрема, просив визнати протиправним та скасувати повідомлення «Щодо відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки» державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Гайсинського, Теплицького, Чечельницького, Бершадського, Тростянецького районів та м. Ладижин ОСОБА_1 .
Відповідно до пп. 41 п. 4 Положення Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, та вживає заходів до її відшкодування щодо земель державної власності сільськогосподарського призначення в установленому законодавством порядку.
Тобто, право здійснювати розрахунок шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а також вживати заходи щодо її відшкодування, надано відповідачу чинним законодавством.
Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 (далі - Методика).
Згідно п. 1 Методики, вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним особам та громадянам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання (далі - розмір шкоди).
Згідно з п. 7 Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним особам та громадянам, - територіальними органами Держгеокадастру.
Складання повідомлень про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу вказаними Методикою та Положенням не передбачено.
Водночас, направлене відповідачем повідомлення не створює для позивача виникнення будь-яких прав і обов`язків, а носить виключно інформативний характер, оскільки таким чином відповідач доводить до відома суб`єкта господарювання інформацію про складання розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.
Крім того, повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру шкоди у встановленому порядку, та оформленням результатів у вигляді розрахунку. Що ж стосується відшкодування виявленої шкоди, то вона не може бути примусово відшкодована на підставі розрахунку. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Подібні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 (справа №802/2474/17-а), від 11.09.2019 (справа №826/1773/18), від 23.01.2019 (справа №822/3345/17), від 03.07.2019 (справа №823/2491/18) та Верховного Суду від 31.01.2019 (справа №524/4970/17), від 21.02.2019 (справа №208/8698/15-а (2-а/208/28/16)), від 24.04.2019 (справа №521/19088/14-а), від 24.09.2019 (справа №522/13132/15-а), від 20.11.2019 (справа №703/1224/17), від 28.11.2019 (справа №2/5648/14 (208/5648/14, 2а/208/164/14)), від 23.12.2019 (справа №712/3842/17, від 12.05.2022 у справі № 0840/3823/18.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що розрахунок шкоди та повідомлення про сплату шкоди не є тотожними документами.
Разом з тим, вказане не спростовує висновків судів попередніх інстанцій про те, що таке не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, яке підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства та порушує права позивача, безпосередньо не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, а тому не може бути предметом спору. Враховуючи викладене, дії щодо його винесення також не несуть наслідків для позивача, а отже й не можуть бути предметом спору.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимоги про визнання протиправним та скасування повідомлення про відшкодування шкоди та дій інспектора по його винесенню не можуть бути розглянуті як за правилами адміністративного судочинства, так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому. Водночас помилково відмовили в задоволенні зазначених позовних вимог, а не закрили провадження у цій частині.
За правилами п. 5 ч. 1 ст. 349, ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 3 ст. 341 КАС України).
В той же час, п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправними дій інспектора щодо винесення повідомлення про відшкодування шкоди та визнання протиправним та скасування такого повідомлення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині.
Щодо визнання протиправними дій державного інспектора по винесенню припису
За правилами ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 №963-IV (далі - Закон №963-IV) визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Згідно зі ст. 10 Закону №963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
За наведеного правового регулювання, державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель, державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо безпідставності позовних вимог про визнання протиправними дій державного інспектора щодо винесення припису, оскільки такі повноваження надано йому чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, та ухвалили рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.
Крім того, визнання протиправним дій державного інспектора по винесенню оскаржуваного у цій справі припису, не призведе до захисту прав позивача в адміністративному процесі. Безпосереній вплив на його права та обов`язки має саме припис про усунення виявлених в ході проведеної перевірки порушень земельного законодавства, який судами скасовано. Таким чином, порушене право позивача захищено саме фактом скасування такого припису.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Враховуючи викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуваню в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними дій інспектора щодо винесення повідомлення про відшкодування шкоди, визнання протиправним та скасування такого повідомлення, - із закриттям провадження у справі в цій частині. В решті постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, в частині, залишеній без змін постановою суду апеляційної інстанції - підлягають залишенню без змін.
Керуючись статтями 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Гайсинського, Теплицького, Чечельницького, Бершадського, Тростянецького районів та м. Ладижин ОСОБА_1 щодо винесення повідомлення №0-2-0.447-447/90-19 від 24.06.2019 "Щодо відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки" та про його скасування, - скасувати, і провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.
В решті постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2019, в частині, залишеній без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук