ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2020 року
м. Київ
справа №120/3037/19-а
адміністративне провадження №К/9901/7131/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді Капустинського М.М., суддів: Смілянця Е.С., Охрімчук І.Г.)
у справі №120/3037/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області
про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на пенсію та інші доходи боржника.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на пенсію та інші доходи боржника.
2. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року повернуто особі, які її подала.
3. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року апеляційну скаргу (вдруге подану) ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року залишено без руху.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року продовжено ОСОБА_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на строк до 5 днів з моменту отримання копії ухвали.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року повернуто скаржнику.
6. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
7. Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що він не усунув її недоліки, а саме: не надав суду документ про сплату судового збору.
8. Відмовивши позивачу у задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вказав, що апелянтом не надано суду жодних доказів його важкого майнового стану, який позбавляє його можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі.
9. Позивач у своїй касаційній скарзі, серед іншого, наводить аргументи незаконності рішення суду першої інстанції.
10. Зазначає, що суд апеляційної інстанції відмовив у прийнятті його апеляційної скарги, незважаючи на те, що він є малозабезпеченим пенсіонером, інвалідом та не має коштів на сплату судового збору.
11. При цьому, звертає увагу позивач, він надав суду клопотання про звільнення від сплати судового збору та документи, що підтверджують його матеріальний стан (довідка про заборгованість за постачання природного газу, повідомлення про заборгованість за природний газ, довідка ДПІ про доходи).
12. ОСОБА_1 вважає, що зазначених документів достатньо для підтвердження скрутного матеріального становища, а якщо це не так, то суд, на його думку, сам має змогу перевірити ці обставини.
13. Підсумовуючи, позивач вказує, що апеляційний суд оскаржуваним рішенням обмежив його конституційне право на доступ до неупередженого та справедливого суду, а також обмежив його право на ефективний засіб юридичного захисту.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
15. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року залишено без руху, зокрема, з тих підстав, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, а також через ненадання скаржником жодних доказів його важкого майнового стану, який позбавляє його можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі, апеляційну скаргу повернуто особі, яка його подала.
16. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року №R(81)7.
17. Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
18. Положеннями пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).
19. Отже, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
20. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
21. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
22. У частині другій статті 8 зазначеного Закону вказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
23. Таким чином, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас наведені правові норми дають підстави для висновку про те, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а його повноваженням, які той реалізує за певних обставин.
24. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та за наявності обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами.
25. Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
26. Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року (справа №420/1582/19) і підстави для відступлення від них відсутні.
27. Подаючи апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року та в подальшому усуваючи її недоліки, ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване неможливістю його сплати, у зв`язку з відсутністю коштів на таку сплату.
28. В якості доказу незадовільного матеріального становища позивач надав суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів №1432 від 27 січня 2020 року за період з 1 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року, де зазначено - інформація про доходи ф/о в ЦБД ДРФО - немає. Також скаржник зазначив, що є інвалідом і пенсіонером, який отримує лише мінімальну пенсію.
29. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що апелянтом не надано суду жодних доказів його важкого майнового стану, який позбавляє його можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі. Натомість, позивач лише констатує факт про скрутне матеріальне становище, не підтверджене ніякими доказами.
30. Після продовження судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 строку для усунення недоліків апеляційної скарги, останній звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, зміст якого повторює зміст попереднього клопотання. До цього клопотання позивач додав копію Акту про відключення від мереж газопостачання від 13 лютого 2019 року, копію повідомлення про заборгованість за природний газ.
31. Аналізуючи наведені обставини, необхідно вказати, що подані позивачем документи до суду апеляційної інстанції, які на його думку підтверджують його матеріальний стан, не є такими.
32. ОСОБА_1 , як він сам стверджує та підтверджується матеріалами справи, є пенсіонером. Тому, належним доказом підтвердження його матеріального стану є довідка податкового (фіскального) органу про його доходи за весь попередній календарний рік (як про це зазначено в пункті 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір») та відповідна довідка органу Пенсійного фонду про розмір отриманої пенсії за цей же період, як про це зазначено в пункті 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір». Така довідка була надана позивачем, однак тільки суду касаційної інстанції. Відомості про отриману пенсію за 2019 рік і дали можливість суду касаційної інстанції звільнити позивача від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
33. За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, вказавши, що апелянтом не надано суду жодних доказів його важкого майнового стану, який позбавляє його можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі. Скрутне матеріальне становище та мінімальна пенсія у розмірі 1500 грн не підтверджені ніякими доказами.
34. Водночас Закон України «Про судовий збір» не пов`язує зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк з наявністю у особи інвалідності третьої групи, яку має позивач, про що обґрунтовано вказано апеляційним судом.
35. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків та повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
36. Оскільки матеріали апеляційної скарги не містили жодних документів та обставин, з якими норми Закону України «Про судовий збір» пов`язують право на пільгу щодо сплати судового збору та можливість звільнення від його сплати, то суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , у зв`язку з неусуненням її недоліків.
37. Доводи позивача про те, що суд апеляційної інстанції неправомірно не звільнив його від сплати судового збору, не заслуговують на увагу, оскільки, як вже зазначалось, обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідними обставинами та підтвердження належними доказами є обов`язком саме заявника, а приписами КАС України прямо закріплено, що якщо заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк, це є підставою для повернення апеляційної скарги.
38. Отже, наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав уважати, що ним допущено порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали чи вчиненні процесуальних дій.
39. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
40. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 350 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2020 року у справі №120/3037/19-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіМ.В. Білак В.М. Соколов О.В. Калашнікова