ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року

м. Київ

справа №120/3063/24

адміністративне провадження № К/990/46350/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року (суддя-доповідач - Сторчак В.Ю., судді - Граб Л.С., Матохнюк Г.Б.),

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, заявник), у якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати грошового забезпечення; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати їй компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення в сумі 124 366,53 грн за період з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати - 22 лютого 2024 року.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату сум грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 18 грудня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з військової служби. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати, а саме за період з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати індексації (22 лютого 2024 року). Вирішене питання розподілу судових витрат.

3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 04 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний Суд» надіслала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій, з-поміж іншого, просила поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, з тих підстав, що судове рішення було отримане відповідачем лише 05 вересня 2024 року, що підтверджується відміткою на судовому рішенні та заявою про видачу його копії, що є в матеріалах справи.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року визнано неповажними, указані заявником причини пропуску строку, відмовлено у задоволенні клопотання про його поновлення, а апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку. Заявнику установлено десятиденний строк з дня вручення копії судового рішення для усунення недоліків скарги.

5. На виконання ухвали суду від 18 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 надіслала заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, у якій посилаючись на запровадження воєнного стану, указала, що здійснює передбачені Законом України « Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Відповідач зауважив про існування складнощів, проблем з численними повітряними тривогами та зазначив про відключення електроенергії, що унеможливило роботу посадових осіб військових частин під час них. Крім того, станом на 01 вересня 2024 року у військовій частині НОМЕР_1 було обліковано 646 судових справ, що спричинило велику кількість діловодства та навантаження на посадових осіб військової частини.

6. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року визнано неповажними, указані заявником причини пропуску процесуального строку, відмовлено у задоволенні заяви військовій частині НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

7. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. 02 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просило переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.

9. Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, так як військова частина НОМЕР_1 не мала можливості вчасно оскаржити рішення суду першої інстанції, у зв`язку з тим, що повний текст судового рішення отримано відповідачем лише 05 вересня 2024 року (зареєстровано вхідним № 1739), про що свідчить відмітка на судовому рішенні та заява про його видачу, що наявна в матеріалах справи.

9.1. Військова частина НОМЕР_1 указує, що судом апеляційної інстанції не було взято до уваги висновки Верховного Суду, висловлені у справі № 901/471/19 та безпідставно відхилено аргументи заявника щодо запровадження воєнного стану, що створює складнощі в роботі відповідача, який перебуває в складі Збройних Сил України та здійснює оборонні заходи та захист суверенітету..

9.2. Посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки указаним обставинам, вважає, що строки на апеляційне оскарження було пропущено за поважних причин.

10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

11. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

12. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 12 грудня 2024 року направлено учасникам справи та отримано ними, проте відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

13. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

14. Відповідно до частин першої, четвертої статті 18 КАС України (у редакції, чинній на час постановлення оскарженої ухвали) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

15. За правилами частини п`ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

15.1. Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

16. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 18 КАС України).

17. За приписами частин сьомої, восьмої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, у яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

18. За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України ( у редакції, чинній на час постановлення рішення судом першої інстанції) днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

19. За визначенням, наведеними у підпунктах 5.3, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС) електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

19.1. Розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 якого згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів», процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.

19.2. Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми «Електронний кабінет» визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, відповідно до пункту 17 якого, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, у яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

19.3. Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання документів у справах до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства) (підпункт 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

20. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд указує, що аналіз наведених норм, у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України, дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то день отримання копії судового рішення за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» (з урахуванням часу їх надсилання) є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.

21. Повертаючись до обставин цієї справи, Верховний Суд констатує, що одним із аргументів військової частини є те, що рішення суду апеляційної інстанції нею отримано лише 05 вересня 2024 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції № 1739, відмітка на судовому рішення та заява, що є в матеріалах справи.

22. Разом з тим, Верховний Суд уже неодноразово за аналогічних обставин звертав увагу учасників справи на те, що штамп вхідної кореспонденції не є належним доказом того, що сторона отримала повний текст оскаржуваного судового рішення саме в цей день, оскільки указана на штампі дата свідчить лише про реєстрацію документа, а не його отримання. Крім того, жодних відміток, про які указує представник відповідача, рішення суду першої інстанції не містить.

23. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою про доставку електронного листа від 16 липня 2024 року, документ в електронному вигляді «Рішення про задоволення позову» від 15 липня 2024 року у справі № 120/3063/24 було надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» до її електронного кабінету 15 липня 2024 року о 15:10 (а.с. 48 на звороті).

Таку інформацію військова частина НОМЕР_1 не спростовує та не наводить аргументів у касаційній скарзі з цього приводу.

24. Так, порядок вручення судового рішення врегульовано статтею 251 КАС України.

24.1. Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

24.2. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

24.3. За правилами частини одинадцятої статті 251 КАС України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

25. Відповідно до пункту 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.

26. Отже, з огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України щодо отримання судового рішення у паперовій формі не стосуються суб`єктів владних повноважень, що повинні були зареєструвати Електронний кабінет.

А отже за приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дата доставлення судового рішення до електронного кабінету суб`єкта владних повноважень, є датою початку перебігу процесуального строку на його оскарження.

27. За приписами частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

28. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 75 КАС України), а достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 476 КАС України).

29. За умовами частини шостої статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

30. Частиною третьою статті 295 КАС України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

31. Поважність причин пропуску процесуального строку, військова частина НОМЕР_1 також пояснила запровадженням воєнного стану, повітряними тривогами, відключенням електроенергії та великою кількістю судових справ, що спричинило додаткове навантаження на посадових осіб відповідача. Аналогічні підстави були вказані і в касаційній скарзі.

32. Перевіряючи ці аргументи та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, з посиланням на практику Верховного Суду (справа № 717/314/22), слушно зауважив, що з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.

32.1. Водночас введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

32.2. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

33. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що лише загальні посилання військової частини НОМЕР_1 на запровадження воєнного стану не є поважною причиною для поновлення строку, так як такі обставини наразі мають місце по всій території України - повітряні тривоги, перебої з електроенергією, ракетні удари по цивільних об`єктах та об`єктах критичної інфраструктури, смерті людей, а отже можуть бути враховані, якщо ці обставини знаходяться в прямому причинному зв`язку з об`єктивними причинами пропуску процесуального строку.

34. Разом з тим, ні в апеляційній скарзі, ні в заяві про поновлення пропущеного процесуального строку військовою частиною НОМЕР_1 не наведено вмотивованих аргументів, що дійсно свідчать про наявність об`єктивних причин, що перешкоджали відповідачу оскаржити судове рішення з дати його отримання ( 15 липня 2025 року). Тому Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність підстав для поновлення попущеного процесуального строку, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

35. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Верховний Суд відхиляє аргументи заявника, з посиланням на висновки Верховного Суду у справі № 901/471/19, оскільки справа за указаним номером судом касаційної інстанції не розглядалася.

37. Верховний Суд зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та врегульовано державою. Водночас практика Суду у такій категорії спорів сформована так, що ключовим доводом у питаннях з приводу визначення дати початку перебігу строку є саме встановлення дати вручення судового рішення. Натомість дата, коли особа дізналася про оскаржене рішення суду, має значення лише у випадках, коли таке рішення учаснику спору взагалі не надіслано.

38. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.

39. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

В.М. Соколов