ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2022 року
м. Київ
справа №120/4666/21-а
адміністративне провадження № К/9901/47894/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Загороднюка А.Г.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 (головуючий суддя - В.М. Гонтарук, судді - О.П. Курко, Л.М. Біла)
у справі № 120/4666/21-а
за позовом ОСОБА_1
до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова,
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просив визнати протиправними дії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова в частині доступу до публічної інформації при розгляді запиту ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 08.04.2021 № 91 та зобов`язати відповідача надати інформацію з урахуванням висновків суду; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова щодо ненадання інформації за запитом ОСОБА_1 від 08.04.2021 вх. № 91. Зобов`язано Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання інформації від 08.04.2021 вх. № 91 з дотриманням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та з урахуванням висновків суду у даній справі. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2021 - без змін.
4. 09.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 солідарно судові витрати на користь ОСОБА_1 в розмірі 3000 грн.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.
6. При постановленні ухвали суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б достовірно підтверджували саме факт понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, позивач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким стягнути з Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 солідарно витрати на професійну правничу допомогу на користь позивача у розмірі 3000 грн.
8. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що судом апеляційної інстанції було застосовано положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19, у якій суд дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Позиція інших учасників справи
9. Інші учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися, відсутність якого згідно положень частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Рух касаційних скарг
10. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
11. Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Нормативне врегулювання
12. Частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
13. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
14. За правилами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
15. Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
16. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
17. За визначенням, що міститься у пункті 4 частини першої статті 1 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
18. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина перша статті 13 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
19. За змістом статті 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
20. Відповідно до підпункту 14.1.226. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Оцінка Верховного Суду
21. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що докази, які б достовірно підтверджували факт понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, відсутні.
22. Верховний Суд із таким висновком не погоджується з огляду на наступне.
23. При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
24. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).
25. Аналіз положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
26. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19.
27. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги від 27.08.2021 № 91-А, укладений між ним та адвокатом Якименко О.О., акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 27.08.2021 № 91-А, а також квитанцію від 30.08.2021 № 91-А, за якими ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги від 27.08.2021 № 91-А сплатив 3000 грн, ОСОБА_6 - прийняв.
28. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надана представником позивача квитанція про прийняття адвокатом Якименко О.О. суми у розмірі 3000 грн за договором про надання правової допомоги не може бути підтвердженням сплати витрат на правову допомогу, оскільки таким підтвердженням за висновком суду апеляційної інстанції має бути надане платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ.
29. Проте, Верховний Суд зазначає, що, відповідно до положень статті 14 Податкового кодексу України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.
30. Аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документу, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.
31. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
32. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19, від 14.05.2020 у справі № 344/7365/16-а, від 15.09.2021 у справі № 440/4206/19.
33. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку про те, що надана позивачем квитанція від 30.08.2021 № 91-А є належним доказом оплати ОСОБА_1 наданих послуг адвоката Якименка О.О.
34. Враховуючи надані позивачем докази в сукупності (договір про надання правової допомоги від 27.08.2021 № 91-А, акт приймання-передачі наданих послуг, квитанція від 30.08.2021 № 91-А), Верховний Суд дійшов висновку про підтвердження позивачем витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
35. Водночас, у заяві позивач просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 солідарно судові витрати на користь ОСОБА_1 .
36. Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
37. Відповідно до частини першої статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України учасниками справи є сторони, треті особи.
38. Приписами частини першої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
39. З врахуванням наведених норм, судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню лише з відповідача.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
40. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
41. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись статтями 327 341 345 349 351 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі № 120/4666/21-а скасувати.
3. Ухвалити нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (ЄДРПОУ 0210669) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.Г. Загороднюк
Н.М. Мартинюк