ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 120/4951/23
адміністративне провадження № К/990/23292/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Стаценка Джамала Руслановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року (судді: Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О., Смілянець Е.С.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, військової частини НОМЕР_3 (далі - третя особа), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати військовослужбовцю ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року (довідка №1669 від 05 серпня 2022 року) в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року (довідка №1669 від 05 серпня 2022 року) в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Обґрунтовуючи заявлений позов, ОСОБА_1 зазначив, що під час проходження військової служби, зокрема в період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року, перебуваючи в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ), він брав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії росії на території Чернігівської та Сумської областей, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_3 від 05 серпня 2022 року №1669. Однак, відповідач не виплатив йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000,00 грн, за цей період.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частин НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000,00 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року з розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.
Під час ухвалення рішення суд першої інстанції врахував положення наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, яким визначено умови та порядок виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до цього наказу, умовою виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди у підвищеному до 100 000,00 грн розмірі є підтвердження їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Суд першої інстанції зазначив, що бойове розпорядження від 02 квітня 2022 року №56/гриф, довідка військової частини НОМЕР_3 від 05 серпня 2022 року №1669 про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, а також рапорти першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про виплату позивачу доплати додаткової винагороди за квітень, травень 2022 року, підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях та заходах в період, що охоплюється цим позовом.
На основі цього суд першої інстанції констатував, що позивач має право на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100 000,00 грн за період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року. Оскільки відповідач не здійснив належного нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача виплатити на користь позивача спірну додаткову винагороду за згаданий період.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 20 травня 2024 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції погодився з необхідністю застосування положень наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ при вирішенні цього спору. Водночас суд зазначив, що відповідно до змісту зазначеного наказу довідка про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах може підтверджувати участь військовослужбовця в бойових діях та заходах лише за умови, якщо підставою для її видання був один з документів, передбачений пунктом 3 вказаного наказу, а саме: бойовий наказ (бойове розпорядження) начальника (командира) військової частини, журнал бойових дій, рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу.
Суд апеляційної інстанції вказав, що довідка військової частини НОМЕР_3 від 05 серпня 2022 року №1669 не підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях та заходах у спірний період, оскільки документ, на який в ній зроблено посилання, не належить до переліку, передбаченого пунктом 3 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ. Зокрема, суд наголосив, що бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56/гриф не є бойовим наказом (бойовим розпорядженням) в розумінні пункту 3 згаданого наказу.
Щодо посилань суду першої інстанції на рапорти про безпосередню участь позивача у бойових діях у квітні-червні 2022 року, суд апеляційної інстанції врахував підтвердження їх отримання військовою частиною НОМЕР_2 . Однак, суд апеляційної інстанції зауважив, що позивач не значився в списках, передбачених додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, які направлялися військовою частиною НОМЕР_3 до військової частини НОМЕР_2 .
З огляду на вказане суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що безпосередня участь позивача у бойових діях та заходах документально не підтверджується. Відповідно, позивач не має права на нарахування та виплату додаткової винагороди в збільшеному розмірі за спірний період.
На підставі зазначеного суд апеляційної інстанції констатував, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі за період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року відсутні. А отож висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції є помилковим.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Адвокат Стаценко Джамал Русланович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, обґрунтовуючи її порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 18 квітня 2024 року у справі №560/3145/23 щодо застосування пункту 1 та пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в контексті того, що якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, то презюмується наявність документального підтвердження такої участі.
Відповідно, скаржник наголошує, що довідка військової частини НОМЕР_3 від 05 серпня 2022 року №1669 є належним підтвердженням прав позивача на виплату додаткової винагороди в збільшеному розмірі за зазначені в ній періоди. Ця довідка була видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56 гриф, що відповідає вимогам пункту 3 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ. Крім того, скаржник звертає увагу, що аналогічні відомості щодо періодів безпосередньої участі позивача у бойових діях та заходах в спірний період відображені в рапортах, які були надіслані до НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) за квітень, травень та червень 2022 року. Отже, на думку скаржника, матеріали справи містять належні, достатні, допустимі та достовірні докази на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях та заходах в зазначений ним період.
Щодо посилань суду апеляційної інстанції на відсутність позивача в списках, передбачених додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, які надсилалися військовою частиною НОМЕР_3 до військової частини НОМЕР_2 , скаржник зазначає, що відповідно до згаданої постанови Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2024 року у справі №560/3145/23, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Позиція інших учасників справи
Відповідач та третя особа правом подати відзиви на касаційні скарги не скористалися.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 25 червня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Єресько Л.О.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Стаценка Джамала Руслановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 04 грудня 2024 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період і у 2022 році проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою від 05 травня 2022 року №483.
Наказами начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 07 квітня 2022 року №5-вв та від 27 червня 2022 року №37-вв ОСОБА_1 було направлено у службові відрядження на підставі бойових розпоряджень.
Відповідно до бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56/гриф, позивач у період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року перебував на виконані бойових завдань в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За час перебування у відряджені військовою частиною НОМЕР_3 видано ОСОБА_1 довідку від 05 серпня 2022 року №1669, в якій зазначено, що позивач., який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_2 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф).
Військовою частиною НОМЕР_3 також направлено супровідним листом від 24 червня 2022 року №22/1574-22 на адресу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону рапорти першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про виплату доплати додаткової винагороди військовослужбовцям за квітень, травень 2022 року, в тому числі військовослужбовцю ОСОБА_1 .
Уважаючи, що він має право на виплату за період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон №661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова №793) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
У решті зміст пункту 1 Постанови №168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 01 серпня 2022 року до 31 грудня 2022 року) не змінювався.
30 липня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), з посиланням на пункт 21 Постанови №168, було видано наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який уведено в дію з 01 серпня 2022 року.
Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень пропорційно часу участі у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 наказу №392-/0/81-22-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Частинами першою та другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Спірні правовідносини у цій справі виникли внаслідок невиплати відповідачем на користь ОСОБА_1 , військовослужбовця Держприкордонслужби, додаткової винагороди, яка передбачена Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн за період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року.
Суд в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне зазначити таке.
З аналізу наведених норм законодавства випливає, що військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях та заходах повинна бути підтвердженою документально.
Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у наступних документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
З наведеного можна виснувати, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
У цій справі встановлено, що позивач проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ).
У період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року позивач перебував в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ).
Позивач стверджував, що під час перебування у відрядженні до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а тому він має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн відповідно до Постанови №168.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача, дійшов висновку, що позивач має право на отримання спірної додаткової винагороди, оскільки його безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони в період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_3 від 05 серпня 2022 року №1669 та рапортами першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури НОМЕР_1 прикордонного загону полковника ОСОБА_2 про виплату позивачу додаткової винагороди за ці періоди.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову в задоволенні позову, вказав, що довідка військової частини НОМЕР_3 від 05 серпня 2022 року №1669 не підтверджує факт безпосередньої участі позивача у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони в зазначений період. Цей суд зазначив, що бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02 квітня 2022 року №56/гриф, на яке зроблено посилання в довідці, не є тим документом, який відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ підтверджує право на виплату винагороди у збільшеному розмірі до 100 000,00 грн. Також суд апеляційної інстанції врахував, що рапорти про виплату позивачу доплати за квітень, травень та червень 2022 року були надіслані до військової частини НОМЕР_2 , проте вказав, що у списках, передбачених додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, які були направлені військовою частиною НОМЕР_3 до військової частини НОМЕР_2 , позивач відсутній.
Переглядаючи висновки суду апеляційної інстанції в контексті доводів касаційної скарги, Суд звертає увагу на таке.
Згідно з мотивувальною частиною судового рішення суду апеляційної інстанції, висновок суду про відсутність у позивача права на отримання спірної додаткової винагороди суд побудував на основі оцінки наявних в матеріалах справи доказів, а саме на відхиленні як доказу довідки військової частини НОМЕР_3 від 05 серпня 2022 року №1669 та рапортів першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури НОМЕР_1 прикордонного загону полковника ОСОБА_2 про виплату позивачу додаткової винагороди за квітень, травень та червень 2022 року.
При цьому, як можна зрозуміти з мотивувань суду апеляційної інстанції, цей суд оцінював наявні в матеріалах справи докази окремо, без їхньої комплексної оцінки. Зокрема, суд апеляційної інстанції не розглянув доведеність участі позивача у бойових діях та заходах в окреслений ним період у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.
Так само суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до пункту 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах.
Згідно зі встановленими обставинами справи, слід зазначити, що позивач на підставі бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02 квітня 2022 року №56 гриф у період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року був направлений в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ).
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_3 ) від 05 серпня 2022 року №1669, позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року на підставі бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02 квітня 2022 року №56 гриф.
У період з 01 квітня 2022 року до 30 червня 2022 року Чернігівська та Сумська області входили до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій на підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 30 квітня 2022 року №125, від 02 червня 2022 року №157, від 01 липня 2022 року №184.
Відповідно до рапорту, зареєстрованого 06 червня 2022 року за вх. №7244, перший заступник начальника загону - комендант прикордонної комендатури НОМЕР_1 прикордонного загону полковник ОСОБА_2 клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн за період з 09 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, зокрема, позивачу (номер за порядком 1263) за 22 дні. Підстава: бойове розпорядження оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » №941Т/ОКП від 07 квітня 2022 року; журнал оперативно-службової діяльності №99 дск.
Згідно з рапортом, зареєстрованим 19 червня 2022 року за вх. №8520, перший заступник начальника загону - комендант прикордонної комендатури НОМЕР_1 прикордонного загону полковник ОСОБА_2 клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн за період з 01 травня 2022 року по 26 травня 2022 року, зокрема, позивачу (номер за порядком 1252) за 26 днів. Підстава: бойове розпорядження оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » №941Т/ОКП від 07 квітня 2022 року; журнал оперативно-службової діяльності №99 дск (стор.40-65).
Відповідно до рапорту, зареєстрованого 28 липня 2022 року за вх. №10654 перший заступник начальника загону - комендант прикордонної комендатури НОМЕР_1 прикордонного загону полковник ОСОБА_2 клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн за період з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, зокрема, позивачу за 25 днів. Підстава: бойове розпорядження оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » №941Т/ОКП від 07 квітня 2022 року.
У вимірі спірних правовідносин суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що сукупність таких документів, як бойове розпорядження від 02 квітня 2022 року №56 гриф, довідка військової частини НОМЕР_3 від 05 серпня 2022 року №1669 та рапорти про виплату позивачу доплати додаткової винагороди за квітень, травень, червень 2022 року, підтверджують безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом періоду з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року.
Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій щодо забезпечення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не може свідчити про відсутність права військовослужбовця на отримання такої винагороди.
Подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 23 травня 2024 року у справі №120/4387/23 та підтримано, в подальшому, Верховним Судом в постановах від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, від 19 вересня 2024 року у справах №№120/5151/23, 120/7509/23, 120/4953/23, від 10 жовтня 2024 року у справах №№120/7502/23, 120/14606/23, 120/5154/23, 120/14641/23 та інших.
З огляду на вказане відсутність позивача в списках за формою, передбаченою додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, які були направлені військовою частиною НОМЕР_3 до військової частини НОМЕР_2 , не впливає на наявність у нього права на отримання додаткової винагороди в збільшеному розмірі, адже невиконання однією з військових частин формальних процедур не може позбавити військовослужбовця реалізації його права на виплату винагороди, оскільки в іншому випадку на нього буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання встановленого Держприкордонслужби порядку.
Зважаючи на це Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції скасував законне рішення суду першої інстанції, яке ґрунтувалося на доведеності обставин безпосередньої участі позивача у період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року та залишення в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у цій справі.
Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу адвоката Стаценка Джамала Руслановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року скасувати.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак Л.О. Єресько