ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2025 року
м. Київ
справа №120/6943/24
адміністративне провадження № К/990/18170/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 120/6943/24
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Білої Л.М., суддів Моніча Б.С., Гонтарука В.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
1.1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 21.06.2017 індексації грошового забезпечення;
1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.06.2017, ураховуючи базовий місяць, - січень 2008 року;
1.3. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки без урахування індексації грошового забезпечення;
1.4. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, урахувавши раніше виплачені суми таких грошових допомог;
1.5. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, а також на суму недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки з 21.06.2017 по день фактичної виплати зазначених грошових допомог.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2024 позов задоволено.
3. Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2024 залишено без руху. Установлено відповідачу строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у п`ять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 4 360,32 грн.
5. На виконання вимог суду відповідачем на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги надіслано платіжну інструкцію №154 від 10.01.2025 на суму 2 906,88 грн, при цьому будь-яких пояснень з приводу сплати судового збору саме в такому розмірі суду не надано.
6. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2024 повернуто особі, яка її подала, через неусунення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги.
7. 04.02.2025 військова частина НОМЕР_1 вдруге звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2024. В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, на обґрунтування якого зазначено, що вперше апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції в межах встановленого КАС України процесуального строку, а повторне звернення відбулося у максимально короткий термін.
8. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; визнано неповажним наведені військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2024 залишено без руху. Установлено відповідачу строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження.
9. Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до апеляційного суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, оскільки в такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Відповідачу було надано достатньо часу для сплати судового збору під час подання первинної апеляційної скарги, адже остання була повернута скаржнику лише через місяць з дня її надходження до суду. Будь-яких пояснень або клопотань про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відповідачем заявлено не було.
10. 08.04.2025 на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано введенням на території України воєнного стану та великою завантаженістю посадових осіб військової частини, яка на цей момент є учасником 682 судових справ.
11. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
12. Оскаржуваною ухвалою суд апеляційної інстанції відмовив відповідачеві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, мотивувавши це тим, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебігу процесуальних строків звернення до суду. Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а отож не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
13. 29.04.2025 військовою частиною НОМЕР_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025.
14. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
15. Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, адже судом апеляційної інстанції не взято до уваги доводи військової частини НОМЕР_1 щодо неможливості своєчасної сплати судового збору.
16. Скаржник пояснює, що можливість сплати судового збору не належить від волевиявлення відповідача, адже військова частина НОМЕР_1 є бюджетною уставною і повністю фінансується за рахунок Державного бюджету України. Власних коштів від господарської діяльності військова частина НОМЕР_1 немає та не отримує. Кошти на рахунки військова частина НОМЕР_1 отримує безпосередньо від Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 . Військовою частиною НОМЕР_1 було направлено заявку на кошти для сплати судового збору в цій справі у найкоротший термін. Як тільки вказані кошти з`явилися на рахунках військової частини НОМЕР_1 , остання направила платіжне доручення до Державного казначейської служби України та сплатила судовий збір.
17. Скаржник указує, що відповідачем учинено усі залежні від нього процесуальні дії для вчасної реалізації права на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.11.2024. Пропуск строку на усунення недоліків апеляційної скарги (сплату судового збору) мав місце з незалежних об`єктивних причин.
18. Скаржник також просить урахувати те, що тільки на початку року, а саме станом на 01.01.2025 у провадженні військової частини НОМЕР_1 перебувало 643 судових справ. Це спричиняє велику кількість діловодства щодо судових справ і навантаження на посадових осіб військової частини.
19. Також в Україні діє воєнний стан, що призводить до деяких складнощів, а саме проблеми з фінансуванням, численними повітряними тривогами, що унеможливлюють роботи під час них, та періодичні відключення електропостачання. Першочергове фінансування Міністерством оборони України спрямовується на потреби діяльності підрозділів Збройних Сил України, пов`язаних із захистом суверенітету України, її територіальної цілісності та недоторканності під час протистояння збройній агресії російської федерації.
20. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Мацедонській В.Е.
21. Ухвалою Суду від 19.05.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
22. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Джерела права
23. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
24. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
25. Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
26. Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
27. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
28. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
29. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
30. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
ІV. Позиція Верховного Суду
31. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.
32. Згідно з частиною першою статті 121, частиною третьою статті 295 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
33. Отже КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку.
34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
35. Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
36. У постановах від 24.07.2023 у справі №200/3692/21, від 07.09.2023 у справі №120/3679/22 Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулося в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуто станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
37. Перевіряючи, чи відповідало повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою вказаним критеріям, Судом з`ясовано, що оскаржуване в суді апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції розглянуто 15.11.2024.
38. Першу апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, які полягали у відсутності доказів сплати судового збору в повному обсязі, було повернуто ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025.
39. Копію вказаної ухвали було доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 21.01.2025 о 18:46 год.
40. Ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 відповідачем не оскаржується, а тому така не є предметом оцінки у цьому касаційному провадженні.
41. Повторно апеляційну скаргу відповідачем подано через підсистему «Електронний суд» 04.02.2025.
42. Переконуючи у поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач зазначав, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції він подав з дотриманням процесуального строку на апеляційне оскарження, проте суд апеляційної інстанції її повернув унаслідок несплати відповідачем судового збору у повному обсязі. Відповідач указував, що несплата коштів на сплату судового збору була обумовлена відсутністю коштів на сплату судового збору. Підкреслював, що в Україні діє воєнний стан. Оскільки військова частина НОМЕР_1 входить до складу Збройних Сил України, то починаючи з 05 год 30 хв 24.02.2022 здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Відповідач також просив урахувати велику кількість діловодства щодо судових справ і завантаженість посадових осіб військової частини.
43. З цього приводу Суд зазначає, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
44. Та обставина, що відповідач звернувся вперше з апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору у повному обсязі) не є підставою уважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає.
45. Щодо посилань відповідача на відсутність коштів на сплату судового збору, то Суд ураховує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 25.01.2024 у справі №460/43834/22 і від 04.06.2025 у справі №380/12793/24, акцентував увагу на тому, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
46. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, установлених нею ж.
47. Щодо посилань відповідача на надмірну завантаженість посадових осіб військової частини через велику кількість судових справ, то Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною.
48. Щодо посилань відповідача на обставини щодо введення воєнного стану, то Суд також погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що уведення на території України воєнного стану не зупиняє перебігу процесуальних строків у судових справах.
49. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
50. Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
51. У цій справі відповідач у клопотанні про поновлення строку стверджує, що строк на подання апеляційної скарги був пропущений військовою частиною НОМЕР_1 , зокрема, у зв`язку здійсненням передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів і повноважень, що необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Проте на підтвердження зазначених тверджень не надає жодного доказу.
52. Таким чином, доводи скаржника про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги через введення в Україні воєнного стану і залучення особового складу до спеціальних завдань Суд уважає необґрунтованими.
53. У контексті викладеного Суд уважає також за необхідне вказати на те, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частиною другою статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
54. Оцінюючи доводи касаційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Суд зазначає, що такі ж доводи відповідач наводив у клопотаннях про поновлення строку на апеляційне оскарження і вони були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом норм матеріального або процесуального права під час вирішення судом цього питання, у касаційній скарзі не наведено і не доведено.
55. Отже, наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність указаних скаржником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, та як наслідок обґрунтованість відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 .
56. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
57. З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Судові витрати
58. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
59. Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
60. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
61. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року залишити без змін.
62. Судові витрати не розподіляються.
63. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович