ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05 вересня 2022 року
справа № 120/899/22-а
адміністративне провадження № К/990/18855/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.,
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області
на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у складі судді Шаповалової Т. М.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у складі суддів Гонтарука В. М., Білої Л. М., Матохнюка Д. Б.,
у справі № 120/899/22-а
за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області
до ОСОБА_1
про стягнення боргу,
УСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач у справі, податковий орган) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач у справі) про стягнення податкового боргу.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року, адміністративний позов повернуто Головному управлінню ДПС у Вінницькій області.
Не погоджуючись з цими судовими рішення, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року та прийняти нове судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
05 серпня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, справу витребувано з суду першої інстанції.
18 серпня 2022 року справа надійшла на адресу Верховного Суду.
Висновки судів попередніх інстанцій
Передумовою повернення касаційної скарги є наступні обставини. На виконання частини третьої статті 171 КАС України судом надіслано запит до адресно-довідкового підрозділу Головного управління ДМС у Вінницькій області та Могилів-Подільської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
На адресу суду надійшла відповідь з адресно-довідкового підрозділу Головного управління ДМС у Вінницькій області, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 25 квітня 2018 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
В той же час, у позовній заяві позивач зазначає адресою місця проживання відповідача - АДРЕСА_1 .
При цьому, як слідує із матеріалів справи, заявлена до стягнення сума податкового боргу виникла у відповідача на підставі прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень від 17 лютого 2021 року № 16315-2408-0212 та № 16316-2408-0212, які надсилались відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 . Податкова вимога №0021034-1308-0230 від 13 травня 2021 року надсилалась відповідачу на цю адресу.
Ухвалою суду від 03 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено 5-денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків, а саме, надання доказів надсилання/вручення рішень, на яких ґрунтується заявлена до стягнення сума податкового боргу, за адресою місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_2 .
17 лютого 2021 року позивач подав клопотання про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 03 лютого 2022 року. Зокрема, вказав, що відповідачу податкова вимога № 0021034-1308-0230 від 13 травня 2021 року та податкові повідомлення - рішення від 17 лютого 2021 року № 16315-2408-0212 та № 16316-2408-0212 надсилалися поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу - АДРЕСА_1 .
Також податковий орган вказав, що відповідно до відомостей із центральної бази даних ДПС Державного реєстру фізичних осіб - платників податків із якої вбачається, що остання відома податковому органу податкова адреса ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , куди і направлялася уся кореспонденція.
При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що у запропонований судом термін позивач не надав доказів надсилання/вручення рішень, на яких ґрунтується заявлена до стягнення сума податкового боргу, за адресою місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_2 , а тому вимоги ухвали від 03 лютого 2022 року про залишення позовної заяви без руху не виконав.
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник посилається на норми статей 42, 45, 63, 70 ПК України та вказує, що у Головного управління ДПС у Вінницькій області відсутні будь-які інші офіційні дані, які б свідчили про нову адресу ОСОБА_1 , а сам відповідач не повідомляв про зміну адреси, як того вимагає Податковий кодекс України. З матеріалів доданих до позову про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 вбачається, що усі податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виникла податкова заборгованість, а також податкова вимога надсилалися на податкову адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_3 , на що надане письмове підтвердження.
Скаржник стверджує, що позовна заява сформована відповідно до вимог статей 160 161 КАС України. Докази, якими податковий орган підтверджує свою позицію надані у повному обсязі, а їх дослідження має відбуватися не на стадії відкриття провадження, а відповідно до статей 211 217 262 КАС України, на стадії розгляду справи по суті або на стадії розгляду справи за правилами спрощеного провадження, тобто уже після відкриття провадження.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Підставою для залишення позовної заяви без руху був пункт 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, за яким в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в позовній заяві викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначені докази, що їх підтверджують (додаток).
Висновки суду першої інстанції, з якими погодився суд апеляційної інстанції, які ґрунтуються на дослідженні податкової вимоги і податкових повідомлень-рішень щодо правильності адреси платника податків, на яку направлялися рішення податкового органу, колегія суддів визнає передчасними, такими, що не можуть бути сформовані на стадії відкриття провадження у справі.
Розділ II «Позовне провадження» КАС України включає в себе Главу 6 «Розгляд справи по суті», та, зокрема, параграф 3 «З`ясування обставин справи та дослідження доказів». Відповідно до частини першої статті 211 КАС України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Дослідження письмових доказів регламентовано статтею 217 КАС України.
Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Отже, дослідження письмових доказів відбувається на стадії розгляду справи по суті, а на стадії відкриття провадження у справі суд лише перевіряє наявність доказів, що підтверджують позовні вимоги.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанції постановили рішення з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з цим ці рішення підлягають скасуванню із передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № 120/899/22-а - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № 120/899/22-а скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: Л. І. Бившева
В. В. Хохуляк