ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2020 року
Київ
справа №1240/2008/18
адміністративне провадження №К/9901/2804/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області
на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 (головуючий суддя О.В. Ірметова)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 (головуючий суддя Г.М. Міронова, судді Т.Г. Арабей, Л.В. Ястребова)
у справі № 1240/2008/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Луганській області
про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому просив стягнути з відповідача на його користь винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 20.01.2016 в розмірі 12 323, 60 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він проходив службу в органах внутрішніх справ з 04.08.2006 по 06.11.2015 та в органах Національної поліції з 07.11.2015 по 23.08.2017. У період з 07.11.2015 по 23.08.2017 позивач безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції. З довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області позивачу стало відомо, що за період 07.11.2015 по 23.08.2017 йому не нараховувалась та не виплачувалась винагорода за участь в антитерористичній операції. Такі дії відповідача позивач вважає незаконними.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019, позов задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 20.01.2016 в загальній сумі 12 323, 61 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 07.11.2015 по 20.01.2016, оскільки наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014 № 98, від 25.06.2015 №176, від 17.11.2015 № 321, від 07.12.2015 № 341 та від 11.09.2017 № 258дск та довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 13.09.2019 № А-9675 підтверджується, що позивач в період з 22.07.2014 по 30.09.2014, з 01.10.2014 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по 23.08.2017 брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Луганській області, яке є правоохоронним органом, з 23.08.2017 був виключений зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть участь в антитерористичній операції на підставі наказу від 11.09.2017 № 258дск.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить рішення судів скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, зокрема, що накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України про прибуття та вибуття особи до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, а також довідка, яка виноситься на підставі вказаних наказів, свідчать лише про зарахування особи до списку осіб, що беруть участь у проведенні антитерористичній операції. У свою чергу винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів антитерористичній операції, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження безпосередньої участі позивача у проведенні антитерористичній операції, за яку постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 254 встановлено виплату грошової винагороди.
Позиція інших учасників справи
7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області.
9. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2020 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
10. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 04.08.2006 по 06.11.2015 та в органах Національної поліції з 07.11.2015 по 23.08.2017.
11. В період часу з 07.11.2015 по 23.08.2017 позивач проходив службу на посаді слідчого Сєвєродонецького Відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
12. Згідно довідки № А-9675 від 13.09.2017 ОСОБА_1 в період з 22.07.2014 по 30.09.2014, з 01.10.2014 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по 23.08.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області, на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014 № 98, від 25.06.2015 №176, від 17.11.2015 № 321, від 07.12.2015 № 341, від 11.09.2017 № 258дск.
13. Згідно витягу із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014 № 98 позивач перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань.
14. Відповідно до витягу із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 25.06.2015 № 176 позивач вважався таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.
15. Згідно витягу із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 17.11.2015 № 321 позивач вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення.
16. Відповідно до витягу із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 07.12.2015 № 341 позивач вважався таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.
17. Витягом із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 11.09.2017 № 258дск позивач вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Законом України «Про боротьбу з тероризмом» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.
20. Приписами статті 5 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» визначено, що Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.
21. Статтею 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв`язку, інші матеріально-технічні засоби) суб`єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону. За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб`єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв`язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України. Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.
22. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 01.05.2014 виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
23. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - Постанова № 24) установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень. Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).
24. Відповідно до пункту 2 вказаної Постанови військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
25. Пунктом 3 Постанови № 24 затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1, розмір додаткових винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 2.
26. Відповідно до пункту 6 цієї Постанови визнано таким, що втратив чинність, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (Офіційний вісник України, 2014 року, № 46, стаття 1211) у частині виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш як 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
27. Наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 № 49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2015 за № 135/26580, затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони від 10.02.2016 № 66, який застосовується з 21.01.2016).
28. Пунктом 4 розділу І Порядку встановлено, що виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) - наказами вищих командирів (начальників, керівників).
29. Згідно з пунктом 6 розділу І даного Порядку виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 31.01.2015 № 24.
30. Пунктами 1, 2, 3, 7 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень. Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).
Безпосередня участь у відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки), бойовим донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим), рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання. Крім того, підтвердними документами є бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об`єктів (несення служби на блокпостах, звільнення об`єктів, які захоплені, тощо), письмовий наказ командира військової частини, який виконував завдання, запис у книзі прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону про виконання завдань прикордонними нарядами щодо відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначені особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися.
31. Відповідно до пункту 5 розділу ІІ вказаного Порядку військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, яка була чинною до 08.02.2020).
33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
34. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів антитерористичної операції, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Так, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу Антитерористичної операції), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції.
35. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014 № 98, від 25.06.2015 №176, від 17.11.2015 № 321, від 07.12.2015 № 341 та від 11.09.2017 № 258дск та довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 13.09.2019 № А-9675 підтверджується, що позивач в період з 22.07.2014 по 30.09.2014, з 01.10.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 23.08.2017 перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області з метою виконання службових завдань.
36. З аналізу наведеного вище встановлено, що накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України про включення та виключення особи до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, не свідчать про фактичну участь у заходах, про що йдеться у пункті 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.07.2014 № 719 та у пункті 3 розділу 2 Порядку від 02.02.2015 № 49.
37. Вищезазначені накази першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) підтверджують включення позивача до сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.
38. Однією з обов`язкових умов для визнання військовослужбовця таким, що бере безпосередню фактичну участь у відповідних заходах в антитерористичній операції є перебування такої особи у підпорядкуванні (виконання завдань) керівництва штабу Антитерористичної операції.
39. Така фактична участь осіб в антитерористичній операції має бути підтверджена наказом командира штабу Антитерористичної операції.
40. Матеріалами справи не підтверджено перебування позивача у підпорядкуванні (виконання завдань) керівництва штабу Антитерористичної операції у період з 07.11.2015 по 20.01.2016.
41. Згідно листа про надання інформації від 29.10.2019 № 3104/111/21-2019 відомості та документи щодо виконання ОСОБА_1 завдань керівництва штабу антитерористичної операції (в період з 07.11.2015 по 20.01.2016) в Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області відсутні.
42. Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 31.10.2019 № 27790/111/34-2019 з 07.11.2015 по 20.01.2016 капітан поліції ОСОБА_1 перебував на посаді слідчого Сєвєродонецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, у вказаний період часу ОСОБА_1 виконував функціональні обов`язки за займаною посадою, у період з 07.11.2015 по 20.01.2016 для виконання будь-яких завдань, пов`язаних з проведенням антитерористичної операції на підставі наказів (або інших розпорядчих документів) Антитерористичного Центру при Службі безпеки України та керівництва Головного управління Національної поліції в Луганській області останній нікуди не направлявся.
43. За наведеного нормативно-правового регулювання та враховуючи відсутність інших доказів, а також беручи до уваги те, що виконання службових обов`язків на територіях, які відносяться до зони проведення антитерористичної операції, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов`язаних з його безпосередньою участю в проведенні антитерористичної операції, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо протиправності не нарахуванню та невиплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період.
44. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 812/860/17, від 20.12.2019 у справі № 360/3453/19, від 24.01.2020 у справі № 812/1487/17, від 06.02.2020 у справі № 812/793/17, від 13.02.2020 у справі № 360/2447/19, від 20.03.2020 у справі № 360/3264/18, від 24.04.2020 у справі № 812/1511/17, від 29.05.2020 у справі 360/2138/19.
45. Щодо доводів касаційної скарги скаржника стосовно наявності різних правових позицій Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів зазначає наступне.
46. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, прийшовши до висновку про право позивача на винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, посилався на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26.09.2019 у справі № 812/1327/17, від 21.08.2019 у справі № 812/1512/17. Разом з тим, суд відхилив посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 805/2527/17-а, від 30.01.2019 у справі № 805/4523/16-а, у яких суд дійшов протилежного висновку у подібній категорії справ.
47. При цьому, в аспекті зазначеного Верховний Суд виходить з того, що пропри побіжну схожість спірних правовідносин у вказаних справах, відмінними є їхні фактичні обставини та, відповідно, підстави позову і обґрунтування позицій кожної зі сторін, що й зумовило різне правозастосування.
48. Отже, посилання скаржника на неоднакові правові позиції Верховного Суду у справах щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції не свідчить про різне застосування норм матеріального права у зазначеній категорії справ, оскільки у кожному конкретному випадку встановлюються фактичні обставини справи, з урахуванням обґрунтувань вимог учасників справи та на підставі наданих ними доказів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
50. Відповідно до частини третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
51. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права, що є підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Висновки щодо розподілу судових витрат
52. Повернення та стягнення судових витрат, понесених суб`єктом владних повноважень у вигляді сплати судового збору, процесуальним законодавством не передбачено (стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, судові витрати не розподіляються.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139 327 341 345 349 351 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області задовольнити.
2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі № 1240/2008/18 скасувати.
3. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції відмовити.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк