№ 127/14116/15-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 127/14116/15-ц

провадження № 61-6204св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,

учасники справи:

позивач - Вінницька міська рада,

відповідач: Вінницька районна державна адміністрація Вінницької області, Управління Держгеокадастру у Вінницькому районі Вінницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2017 року у складі судді Федчишена С. А. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Марчук В. С., Копаничук С. Г., Сала Т. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року Вінницька міська рада звернулася до суду з позовом до Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області (далі - Вінницька районна державна адміністрація), Управління Держгеокадастру у Вінницькому районі Вінницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

Позов Вінницької міської ради мотивований тим, що на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 05 липня 2012 року № 789 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту»:

ОСОБА_1 13 липня 2012 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 723283, цільове призначення: для індивідуального садівництва, площею 0,1000 га, кадастровий номер 0520688900:01:004:0159;

ОСОБА_2 13 липня 2012 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 723285, цільове призначення: для індивідуального садівництва, площею 0,1000 га, кадастровий номер 0520688900:01:004:0161;

ОСОБА_3 13 липня 2012 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 723292, цільове призначення: для індивідуального садівництва, площею 0,1000 га, кадастровий номер 0520688900:01:004:0168;

ОСОБА_4 13 липня 2012 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 723293, цільове призначення: для індивідуального садівництва, площею 0,1000 га, кадастровий номер 0520688900:01:004:0169;

ОСОБА_5 13 липня 2012 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 723288, цільове призначення: для індивідуального садівництва, площею 0,1000 га, кадастровий номер 0520688900:01:004:0164.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2014 року, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року у справі № 127/27702/13-а за позовом Вінницької міської ради до Вінницької районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнано протиправним та скасовано розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 05 липня 2012 року № 789 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту».

Цими судовими рішеннями встановлено, що територія якою розпорядилась Вінницька районна державна адміністраціямежує з містом Вінниця. Згідно з Генеральним планом розвитку міста Вінниці, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 25 липня 1987 року № 259 та Генеральним планом 2007 року, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 23 листопада 2007 року № 1498, зі змінами від 01 лютого 2013 року № 1140, та Планом зонування міста Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 04 липня 2008 року № 2012, територія, на якій знаходиться земельна ділянка, запроектована під розширення міських територій, а саме для розміщення багатоквартирної та громадської забудови Х мікрорайону міста Вінниці.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 13 травня 2015 року № 401-VIII щодо змін і встановлення меж міста Вінниці і Вінницького району Вінницької області земельні ділянки за кадастровими номерами: 0520688900:01:004:0159, 0520688900:01:004:0161, 0520688900:01:004:0168, 0520688900:01:004:0169, 0520688900:01:004:0164 увійшли в межі міста Вінниці.

У зв`язку з викладеним Вінницька міська рада просила визнати недійсними вищевказані державні акти на право власності на земельну ділянку, видані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Під час розгляду справи до участі у справі були залучені треті особи: ОСОБА_21 , ОСОБА_7 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2017 року позов задоволено.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №723283 від 13 липня 2012 року, цільове призначення земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 0520688900:01:004:0159, виданий ОСОБА_1 .

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №723285 від 13 липня 2012 року, цільове призначення земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 0520688900:01:004:0161, виданий ОСОБА_2 .

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №723292 від 13 липня 2012 року, цільове призначення земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 0520688900:01:004:0168, виданий ОСОБА_3 .

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №723293 від 13 липня 2012 року, цільове призначення земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 0520688900:01:004:0169, виданий ОСОБА_4 .

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №723288 від 13 липня 2012 року, цільове призначення земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 0520688900:01:004:0164, виданий ОСОБА_5 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в результаті скасування постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2014 року розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 05 липня 2012 року № 789 відпала правова підстава для видачі державних актів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на спірні земельні ділянки з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, площею по 0,1000 га підлягають визнанню недійсними через те, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2014 року встановлено, що Вінницька районна державна адміністрація не мала права передавати спірні земельні ділянки у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_22 відхилено.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У листопаді 2017 року ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобом поштового зв`язку касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено належним чином, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520688900:01:004:0169 повністю увійшла в межі міста Вінниці і перебуває в розпорядженні Вінницької міської ради. Також заявник у касаційній скарзі вказує на те, що посилання суду на статтю 152 ЗК України є необгрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутній правовстановлюючий документ, що посвідчував би право власності Вінницької міської ради на земельну ділянку, належну заявникові.

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою та витребувано матеріали справи.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

У березні 2018 року від відповідача Головного управління Держгеокадастру у вінницькій області до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому воно зазначило, що зі змісту судових рішень вбачається, що територія, якою розпорядилась Вінницька районна державна адміністрація межує з містом Вінницею та згідно з чинним Генеральним планом 2007 року ця територія запроектована під розширення міських територій. При вирішенні цієї справи покладається на розсуд суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржені рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 05 липня 2012 року № 789 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2,1805 га, з них, 2,0000 га - у власність громадянам для ведення садівництва; 0,1793 га - проектні дороги; 0,0012 га - інші землекористувачі (опори ЛЕП), на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту.

Пунктами 2 та 3 цього розпорядження вирішено передати громадянам, згідно з додатком, у власність земельні ділянки загальною площею 2,0000 га, з них 2,0000 га - рілля, для ведення садівництва, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність та користування (землі запасу), на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту; видати громадянам, згідно з додатком, державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту.

На підставі цього розпорядження від 05 липня 2012 року № 789 і на його виконання Вінницькою районною державною адміністрацією та Управлінням Держкомзему у Вінницькому районі 13 липня 2012 року:

13 липня 2012 року між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_19 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,1000 га, у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: Якушинецька сільська рада (за межами населеного пункту), Вінницького району, Вінницької області, земельна ділянка б/н (без номера). Кадастровий номер земельної ділянки - 0520688900:01:004:0169. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва. Відповідно до пункту 1.3 договору земельна ділянка, яка відчужується за цим договором належить продавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 723293, виданого Управлінням Держкомзему у Вінницькому районі 13 липня 2012 року, на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 05 липня 2012 року № 789, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0520600010002777, який є невід`ємною частиною цього договору.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2014 року, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року залишена в силі, у адміністративній справі №127/27702/13-а за позовом Вінницької міської ради до Вінницької районної державної адміністрації, за участю третіх осіб, що не заявлять самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про визнання протиправним та скасування розпорядження, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 05 липня 2012 року № 789 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту».

Цими рішеннями встановлено, що територія якою розпорядилась Вінницька районна державна адміністрація межує з містом Вінниця. Згідно з Генеральним планом розвитку міста Вінниці, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 25 липня 1987 року № 259, Генеральним планом 2007 року, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 23 листопада 2007 року № 1498, зі змінами від 01 лютого 2013 року № 1140, та Планом зонування міста Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 04 липня 2008 року № 2012, територія, на якій знаходиться земельна ділянка, запроектована під розширення міських територій, а саме для розміщення багатоквартирної та громадської забудови Х мікрорайону міста Вінниці.

Постановою Верховної Ради України від 13 травня 2015 року № 401-VІІІ «Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області» змінено межі міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області, збільшивши територію міста на 4 448,97 гектара земель, з поміж інших у тому числі і за рахунок 956,46 гектара земель Якушинецької сільської ради Вінницького району.

Згідно з довідкою Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради від 08 червня 2015 року № 05-01-23822, спірні земельні ділянки за кадастровими номерами: 0520688900:01:004:0159, 0520688900:01:004:0161, 0520688900:01:004:0168, 0520688900:01:004:0169, 0520688900:01:004:0164 увійшли в межі міста Вінниці відповідно до постанови Верховної Ради України від 13 травня 2015 року № 401-VIII щодо змін і встановлення меж міста Вінниці і Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельні ділянки з кадастровими номерами 0520688900:01:004:0159, 0520688900:01:004:0168 належить ОСОБА_7 на підставі договорів купівлі продажу, укладених 22 вересня 2015 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною третьою статті 61 ЦПК України 2004 року обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 26 вересня 2012 року у справі № 6-103цс12 та у постанові від 04 червня 2014 року у справі № 6-46цс14.

Статтею 152 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статей 125 126 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин право власності відповідачів на земельні ділянки виникло з моменту державної реєстрації цього права та, відповідно, посвідчувалось державним актом на право власності на земельну ділянку.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про визнання недійсними державних актів, виданих відповідачам, оскільки за наслідками скасування постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2014 року розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 05 липня 2012 року № 789 правова підстава для видачі державних актів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на спірні земельні ділянки відпала.

Необґрунтованими є доводи заявника у касаційній скарзі про те, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що належна їй на праві власності земельна ділянка увійшла до меж міста Вінниці, а відтак державний акт був виданий в порушення норм чинного законодавства.

Вказані доводи були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій. Так, суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_4 не стосується безпосередньо прав та інтересів ОСОБА_6 , а в межах справи, що переглядається позовних вимог до неї заявлено не було.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо відсутні підстави для їх скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов В. С. Жданова В. М. Ігнатенко