Постанова
Іменем України
24 березня 2020 року
м. Київ
справа № 127/15353/17
провадження № 61-40218св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Міське комунальне підприємство «Медичний стоматологічний центр»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 11 червня 2018 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Берегового О. Ю., Шемети Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Міського комунального підприємства «Медичний стоматологічний центр» (далі - МКП «Медичний стоматологічний центр») про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої їй неякісним наданням медичних послуг лікарем цього підприємства ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
У березні 2018 року ОСОБА_2 подала до суду клопотання про призначення у справі комплексної судово-медичної експертизи про визначення ступеня втрати здоров`я позивача та визначення кваліфікованості дій лікаря, що надавав медичні послуги.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2018 року клопотання про призначення експертизи задоволено, на вирішення експертів поставлено такі питання: чи правильно визначений діагноз лікарем-стоматологом ОСОБА_1 , чи була втрачена жувальна ефективність через відсутність зубів у ОСОБА_1 , чи наявна у ОСОБА_1 патологічна стертість твердих тканин зубів, чи відповідає лікування ОСОБА_1 клінічному протоколу, чи відповідає лікування відповідній нозології, чи присутній у ротовій порожнині ОСОБА_1 пролікований п`ятий верхній премоляр справа. Провадження у справі зупинене до отримання висновку експерта.
Не погодившись із цією ухвалою,посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, позивач звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якійпросила оскаржувану ухвалу скасувати, призначити попередню експертизу медичних документів на предмет достовірності викладеної у них інформації. Якщо апеляційний суд дійде висновку про доцільність проведення призначеної судом першої інстанції експертизи, то просила призначити та провести її у м. Києві.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року у клопотанні ОСОБА_1 про призначення у вказаній цивільній справі попередньої експертизи медичних документів на предмет достовірності викладеної в них інформації відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що відповідно до статей 76 - 81 102 367 ЦПК України та матеріалів справи позивач відповідне клопотання у суді першої інстанції не заявляла, висновок такої експертизи є новим доказом, який не був поданий до суду першої інстанції, а тому він не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції (не може бути призначено таку експертизу), оскільки позивач не надала доказів неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї.
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що інформація, яка міститься у медичних документах, на які посилається ОСОБА_1 , є підробленою та не відповідає дійсності, тому на сьогодні відсутні підстави для висновку про можливість надання необ`єктивного висновку експерта. Твердження ОСОБА_1 , що вона зверталась до суду першої інстанції із заявою про призначення зазначеної попередньої експертизи спростовується матеріалами справи та фонограмою судових засідань, які проводились під час розгляду справи, відповідногоо клопотання у передбаченому цивільним процесуальним законодавством порядку позивач не заявляла. Крім того, позивач не погоджується з експертною установою, якій оскаржуваною ухвалою доручено проведення призначеної судово-медичної експертизи. Доводи апеляційної скарги зводяться до особистої оцінки позивача того, що між відповідачем та установою, яка буде проводити експертизу, існує домовленість.
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції зі заявою про роз`яснення ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року та постанови Апеляційного суду Вінницької області від 08 травня 2018 року.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 11 червня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у роз`ясненні вказаних судових рішень.
Відмовляючи у роз`ясненні ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року та постанови цього ж суду від 8 травня 2018 року у зазначеній справі, апеляційний суд виходив з того, що судові рішення, які просить роз`яснити ОСОБА_1 не є для неї незрозумілими, що ускладнило б їх реалізацію, а насправді ОСОБА_1 не погоджується з мотивами ухвалених судових рішень.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
10 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 11 червня 2018 року, в якій просила її скасувати та направити справу на апеляційний розгляд для вирішення питання про роз`яснення судових ухвал.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано справу.
У серпні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року усунуто допущену судом касаційної інстанції описки із власної ініціативі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у роз`яснення судових ухвал.
Суд призначив експертизу без врахування її заяви про проведення експертизи щодо фальсифікації записів у медичній картці. Висновки експертизи на підставі підробленої медичної картки будуть неправильними.
Прийняття судом апеляційної інстанції ухвали від 25 квітня 2018 року та постанови від 08 травня 2018 року призведе до неправильного виконання рішення суду в частині проведення та отримання висновків судово-медичної експертизи на підставі медичних документів, що містять ознаки підроблення та фальсифікування.
Аргументи інших учасників справи
29 серпня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив МКП «Медичний стоматологічний центр», відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Касаційна скарга не містить відповідних фактів, які необхідно вирішити суду касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у липні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Верховний Суд зазначає, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо окремі частинирішення викликають труднощі для їх розуміння з метою його виконання.
Відмовляючи у роз`ясненні ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року та постанови цього ж суду від 08 травня 2018 року у зазначеній справі, апеляційний суд обґрунтовано виходив, що доводи заяви про роз`яснення рішення зводяться до незгоди з мотивами ухвалених судових рішень.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішеннь без змін.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 11 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко