Постанова

Іменем України

24 березня 2021 року

м. Київ

справа № 127/20211/19

провадження № 61-3187св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на постанову Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2020 року у складі колегії суддів: Медвецького С. К., Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «ДПЗКУ») про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову винагороду і премію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 працює у ПАТ «ДПЗКУ» (яке в подальшому перейменовано в АТ «ДПЗКУ») з 21 березня 2018 року. На даний час займає посаду начальника Вінницького регіонального відділу регіонального управління № 2 департаменту закупівель ПАТ «ДПЗКУ».

З метою визначення відповідності практичного внеску працівника ПАТ «ДПЗКУ», оцінки ефективності його діяльності, визначення гідної матеріальної винагороди за результатами праці, а також підвищення мотивації і відповідальності за загальну результативність у період виконання програми закупівель зерна майбутнього урожаю, наказом від 04 квітня 2018 року № 143 затверджено положення про грошову винагороду працівникам департаменту закупівель ПАТ «ДПЗКУ», які безпосередньо приймають участь у програмі закупівель зерна майбутнього урожаю.

Відповідно до пункту 1.3 указаного положення його дія розповсюджується на начальників та менеджерів регіональних відділів департаменту закупівель, пунктом 1.5 передбачено, що стимулювання працівників відбувається шляхом виплати їм додаткової грошової винагороди.

Наказом від 13 липня 2018 року № 228 внесено зміни до наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 04 квітня 2018 року № 143 «Про затвердження положення про грошову винагороду працівникам департаменту закупівель ПАТ «ДПЗКУ», які безпосередньо приймають участь у програмі закупівель зерна майбутнього урожаю. Указаним наказом затверджено зміни до положення, а саме: формування грошової винагороди відбувається відповідно до схем (додатки № 1, № 2) та змінено строки подання інформації (службової записки), а саме протягом 10 робочих днів наступного календарного місяця.

Протягом строку дії наказів від 04 квітня 2018 року № 143 та від 13 липня 2018 року № 228 ОСОБА_1 особисто відповідно до даних бухгалтерського обліку закуплено в інтересах ПАТ «ДПЗКУ» 32 890 тонн зерна. Тому грошова винагорода ОСОБА_1 повинна скласти 94 368,00 грн. Однак відповідач її не нарахував і не виплатив.

З метою стимулювання працівників департаменту закупівель, які забезпечують процес спотових закупівель сільськогогосподарської продукції (далі - СГП) ПАТ «ДПЗКУ» наказом від 11 вересня 2018 року № 253 затверджено положення про преміювання працівників департаменту закупівель ПАТ «ДПЗКУ», які безпосередньо приймають участь у процесі спотових закупівель сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку.

Пунктом 1.4 дія указаного положення розповсюджується на начальників та менеджерів регіональних відділів департаменту закупівель. Згідно із пунктом 3.3 розрахунок премії проводиться відповідно до алгоритмів (додатки № 1, № 2), індивідуально щодо кожного працівника, виходячи з оцінки його роботи.

Протягом 10 робочих днів наступного календарного місяця, що йде за звітним місяцем, уповноважений працівник департаменту закупівель готує службову записку за підписом директора департаменту з інформацією щодо переліку працівників яким необхідно виплатити премії (на підставі додатків № 1 та № 2) та подає її голові правління для прийняття остаточного рішення про виплату премії та оформлення відповідного наказу.

Під час дії наказу від 11 вересня 2018 року № 253 ОСОБА_1 відповідно до даних бухгалтерського обліку закуплено в інтересах ПАТ «ДПЗКУ» - 38 006,9 тонн СГП (при плані 5 500 тонн). Відповідно до положення розмір премії позивача має скласти 209 037,95 грн. Однак відповідачем премія не нарахована і не виплачена.

Таким чином, просив зобов`язати ПАТ «ДПЗКУ» нарахувати та виплатити позивачу 94 368,00 грн грошової винагороди та 209 038,00 грн премії.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутні підстави для нарахування та виплати позивачеві сум грошової винагороди та премії, оскільки умовами для виплати грошової винагороди начальникам та менеджерам регіональних відділів департаменту закупівель є виконання затвердженого плану закупівель по регіону не менше, ніж на 75 %, тоді як Вінницьким регіональним відділом поставлено лише 64, 8 % продукції. Крім того, два договори поставки зерна майбутнього врожаю 2018 року Вінницьким регіональним відділом не були виконані в строк до 01 грудня 2018 року, що свідчить про недотримання строків виконання договорів та відсутність підстав для нарахування грошової винагороди. Наданий розрахунок виплати грошової винагороди є необґрунтованим та таким, що суперечить додаткам до наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 04 квітня 2018 року № 143 та від 13 липня 2018 року № 228. Також суд дійшов висновку, що позивачем не виконано індивідуальний план по закупівлі пшениці, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та виплати премії.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення суми премії скасовано; позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ «ДПЗКУ» на користь ОСОБА_1 124 788, 50 грн премії; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення грошової винагороди, оскільки Вінницьким регіональним відділом не виконано затвердженого плану закупівель по регіону, не менше, ніж на 75 % та не дотримано строків виконання договорів поставки зерна майбутнього урожаю, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та виплати грошової винагороди.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення премії та задовольняючи частково позов у цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, щоОСОБА_1 у жовтні 2018 року закуплено 38 007 тонн зерна кукурудзи, що на 32 507 тонн більше від обсягу, затвердженого планом закупівель. Тому, відповідно до Додатку 2 до Положення про преміювання керівникам та спеціалістам департаменту закупівель ПАТ «ДПЗКУ», які безпосередньо приймають участь у процесі спотових закупівель СГП, позивачеві у листопаді 2018 року мала бути нарахована премія за перевиконання у жовтні 2018 року плану у сумі 178 788, 50 (32 507 тонн х 5,50 грн), оскільки перевиконня плану закупівель зернових ОСОБА_1 становить більше 110 %. Так, ОСОБА_1 нараховано та виплачено за жовтень 2018 року 54 000 грн премії, що не заперечується відповідачем, тому до стягнення підлягає 124 788,50 грн (178 788,50 грн - 54 000,00 грн).

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду АТ «ДПЗКУ», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не взято до уваги того, що роботодавцем було установлено позивачу індивідуальний план закупівлі на жовтень 2018 року, який передбачав закупівлю пшениці, ячменю та кукурудзи. У свою чергу позивач виконав індивідуальний план лише по ячменю та кукурудзі, а по пшениці не виконав взагалі. Додатком до положення № 253 передбачено, що премія виплачується працівнику виключно у випадку здійснення закупівель усіх культур, у розмірах, визначених індивідуальним планом закупівельника в обсязі понад 75 %.

Також товариство зазначає, що позивачем не надано доказів того, що закуплена ним продукція передана у власність товариства протягом звітного місяця відповідно до пункту 3.1 положення про преміювання працівників департаменту закупівель ПАТ «ДПЗКУ».

Крім того, відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 жовтня 2019 року у справі № 718/801/17 про те, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Також відповідач посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2790цс16 та у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 194/919/18 щодо права власника самостійно вирішувати питання розміру премій.

Акціонерне товариство «ДПЗКУ» вказує на те, що відповідач є суб`єктом господарювання державного сектору економіки і тому стягнення коштів у розмірі 124 788,50 грн на користь позивача завдасть збитків державі.

В уточненій касаційній скарзі (яку подано на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків касаційної скарги) товариство також посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 357/9161/17, провадження № 61-39921св18 щодо вирішення спорів про виплату премій.

Із касаційної скарги убачається, що АТ «ДПЗКУ» оскаржує постанову апеляційного суду лише в частині вирішення позовних вимог про виплату премії. У частині вирішення позовних вимог щодо виплати грошової винагороди судове рішення не оскаржується.

Короткий зміст вимог заперечень (відзиву) на касаційну скаргу

У червні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу АТ «ДПЗКУ», в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного суду залишити без змін. Зазначає, що апеляційний суд належним чином дослідивши всі докази у справі, дійшов обгрунтованого висновку про необхідність преміювання позивача.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що ОСОБА_1 працює в ПАТ «ДПЗКУ» з 21 березня 2018 року.

Наказом ПАТ «ДПЗКУ» від 31 січня 2019 року № 58-К переведено ОСОБА_1 , менеджера з постачання Вінницького регіонального відділу регіонального управління № 1 департаменту закупівель, за взаємною згодою, на посаду начальника Вінницького регіонального відділу регіонального управління № 1 департаменту закупівель з 01 лютого 2019 року з посадовим окладом у розмірі 18 000,00 грн на місяць.

Наказом ПАТ «ДПЗКУ» від 04 квітня 2018 року № 143 затверджено положення про грошову винагороду працівникам департаменту закупівель, які безпосередньо приймають участь у програмі закупівель зерна майбутнього врожаю (далі - Положення № 143).

Відповідно до пункту 2.1 Положення № 143 грошова винагорода залежить від дотримання працівниками порядку проведення закупівлі зерна майбутнього врожаю ПАТ «ДПЗКУ», обсягів закупленого товару за договорами поставки зерна майбутнього врожаю відповідно до затвердженого плану, обсягів виконаних договорів поставки зерна майбутнього врожаю.

Відповідно до пункту 3.1 Положення № 143 працівники департаменту закупівель товариства отримують грошову винагороду відповідно до критеріїв, зазначених у пункті 2.1 положення, за якісне, своєчасне і в повному обсязі виконання договорів, а також з урахуванням особистого вкладу в загальні результати закупівель зерна майбутнього врожаю за підсумками роботи за період в якому було досягнуто відповідні результати.

Відповідно до пункту 3.3 Положення № 143 формування розрахункового фонду грошової винагороди проводиться керівником відповідного структурного підрозділу відповідно до визначеної схеми (додаток № 1), проводячи оцінку роботи кожного працівника індивідуально.

Відповідно до пункту 4.1 Положення № 143 кожному працівнику розмір грошової винагороди затверджує голова правління товариства за попереднім поданням директора департаменту закупівель товариства.

Згідно додатку № 1 до Положення № 143 умовами виплати грошової винагороди начальникам та менеджерам регіональних відділів департаменту закупівель є виконання затвердженого плану закупівель по регіону не менше, ніж на 75 %.

Згідно довідки директора департаменту закупівель ПАТ «ДПЗКУ» про стан виконання форвардної програми закупівель зернових Вінницьким регіональним відділом станом на 17 січня 2019 року ним поставлено лише 64,8 % продукції.

Наказом ПАТ «ДПЗКУ» від 11 вересня 2018 року № 253 затверджено Положення про преміювання працівників департаменту закупівель, які безпосередньо приймають участь у процесі спотових закупівель сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку (далі - Положення № 253).

Відповідно до пункту 2.1 Положення № 253 розмір премії залежить від особистого трудового внеску в загальний результат роботи з урахуванням таких критеріїв: фактичних обсягів закупівель СГП відповідно до затверджених планів закупівель СГП на експорт, повноти, якості та оперативності виконання планів закупівель СГП на експорт, дотримання вказаними працівниками порядку здійснення спотових закупівель СГП.

Премії встановлюються з розрахунку на 1 тонну закупленої СГП. Під закупленою продукцією розуміється продукція, яка передана у власність товариства протягом звітного місяця (пункт 3.1).

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4, 3.6 Положення № 253 розрахунок премії проводиться відповідно до визначеного алгоритму (Додатки № 1, № 2), індивідуально щодо кожного працівника, виходячи з оцінки його роботи. Протягом 10 робочих днів наступного календарного місяця, що йде за звітним місяцем, уповноважений працівник департаменту готує службову записку за підписом директора департаменту закупівель з інформацією щодо переліку працівників, яким необхідно провести виплату премії (на підставі Додатків № 1 та № 2) та подає голові правління товариства для прийняття остаточного рішення про виплату премії та оформлення відповідного наказу. Премія нараховується та виплачується у наступному за звітним місяці.

Товариством затверджено план закупівель зернових на експорт для ОСОБА_1 :

- вересень 2018 року - 13 000 тонн (наказ № 242 від 31 серпня 2018 року);

- жовтень 2018 року - 5 500 тонн (наказ № 266 від 01 жовтня 2018 року);

- листопад 2018 року - 2 500 тонни (наказ № 288 від 31 жовтня 2018 року, наказ № 297 від 19 листопада 2018);

- січень 2019 року - 0 тонн (наказ № 3 від 08 січня 2019 року);

- лютий 2019 року - 1 000 тонн (наказ № 9 від 31 січня 2019 року);

- березень 2019 року - 0 тонн (наказ № 20 від 01 березня 2019 року);

- квітень 2019 року - 0 тонн (наказ № 25 від 28 березня 2019 року);

- червень 2019 року - 0 тонн (наказ № 43 від 03 червня 2019 року);

- липень 2019 року - 12 000 тонн (наказ № 53 від 01 липня 2019 року).

Відповідно до таблиці виконання планів по закупівлі зернових ОСОБА_1 з вересня 2018 року по липень 2019 року план на жовтень 2018 року для нього становив 5 500 тонн (в т. ч. кукурудза - 4 800 тонн, пшениця прод. - 500 тонн, пшениця фур. - 100 тонн, ячмінь - 100 тонн), фактично ним закуплено 38 007 тонн (з них кукурудза - 37 621 тонна, ячмінь - 386 тонн) (т. 1 а. с. 100).

ОСОБА_1 на підставі Положень № 143 та № 253 нараховано та виплачено премії у серпні 2018 року - 23 048,00 грн, в жовтні 2018 року - 1 567,26 грн та в грудні 2018 року в сумі 54 000,00 грн.

Згідно наказу ПАТ «ДПЗКУ» від 21 лютого 2019 року № 14 «Про тимчасове зупинення дії наказів» у зв`язку із фінансовою ситуацією ПАТ «ДПЗКУ» тимчасово з 22 лютого 2019 року зупинив дію наступних наказів: від 04 квітня 2018 року № 143 «Про затвердження положення про грошову винагороду працівникам департаменту закупівель, які безпосередньо приймають участь у програмі закупівель зерна майбутнього врожаю»; від 13 липня 2018 року № 228 «Про внесення змін до наказу від 04 квітня 2018 року № 143 «Про затвердження положення про грошову винагороду працівникам департаменту закупівель, які безпосередньо приймають участь у програмі закупівель зерна майбутнього врожаю»; від 11 вересня 2018 року № 253 «Про затвердження положення про преміювання працівників департаменту закупівель, які безпосередньо приймають участь у процесі спотових закупівель сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Указаний спір виник між сторонами щодозобов'язання нарахувати та виплатити грошову винагороду та премію.

У суді касаційної інстанції АТ «ДПЗКУ» оскаржує постанову апеляційного суду у частині вирішення позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити премію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено структуру заробітної плати.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, які затверджені Наказом Мінпраці від 29 січня 2003 року № 23 премія - це основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством.

Мaркетинговий період у аграрній сфері - це період, який розпочинається з місяця, у якому починає поставлятися (продаватися) окремий вид продукції рослинництва відповідного врожаю, та закінчується останнім числом місяця, що передує місяцю, в якому починає поставлятися (продаватися) такий самий вид продукції рослинництва наступного врожаю.

В Україні маркетинговий рік для зернових культур розпочинається 01 липня і закінчується 30 червня наступного календарного року.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Частиною першою статті 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із частинами другою, третьою статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Таким чином, роботодавцю надано право визначати для працівників конкретний розмір преміювання або його зменшення чи збільшення.

З матеріалів справи вбачається, що питання про преміювання працівників регулювалося Наказом ПАТ «ДПЗКУ» від 11 вересня 2018 року № 253, яким затверджено Положення № 253.

Наказом ПАТ «ДПЗКУ» від 21 лютого 2019 року № 14 «Про тимчасове зупинення дії наказів» у зв`язку з фінансовою ситуацією зупинено дію наказу від 11 вересня 2018 року № 253.

Отже, Положення № 253, щодо регулювання премій діяло з 11 вересня 2018 року до 21 лютого 2019 року. Таким чином, з 22 лютого 2019 року підстави для нарахування премій були відсутні ще і у зв`язку із зупиненням дії зазначеного наказу щодо преміювання.

З таблиці виконання планів по закупівлі зернових ОСОБА_1 з вересня 2018 року по липень 2019 року убачається наступний план закупівлі та його виконання (т. 1, а. с. 100):

- на вересень 2018 року всього 13 000 тонн: план - кукурудза 2 500 тонн (виконано - 0), пшениця прод. - 9 000 тонн (виконано - 3 333 тонн), пшениця фур. - 1 000 тонн (виконано - 0), ячмінь - 1000 тонн (виконано - 714 тонн);

- на жовтень 2018 року всього 5 500 тонн: план - кукурудза 4 800 тонн (виконано - 37 621 тонн), пшениця прод. - 500 тонн (виконано - 0), пшениця фур. - 100 тонн (виконано - 0), ячмінь - 100 тонн (виконано - 386 тонн);

- на листопад 2018 року всього 2 500 тонн: план - кукурудза 2 500 тонн (виконано - 0);

- січень 2019 року всього 50 тонн: план - кукурудза - 50 тонн (виконано - 0);

- лютий 2019 року всього 1 000 тонн: план - кукурудза - 1 000 тонн (виконано - 0);

- липень 2019 всього 12 000 тонн; план - пшениця фур. - 5 000 тонн (виконано - 0), ячмінь - 7 000 тонн (виконано - 0).

З указаної таблиці убачається, що план закупівлі зернових за весь маркетинговий рік становив 34 050 тонн.

Посилання позивача на те, що план закупівлі зернових становив 5 500 тон і був ним перевиконаним не відповідає матеріалам справи.

З наведеного вище плану по закупівлі зернових ОСОБА_1 убачається, що дійсно на жовтень 2018 року заплановано закупити всього 5 500 тонн зернових, з них - кукурудзи 4 800 тонн (виконано - 37 621 тонн), пшениці прод. - 500 тонн (виконано - 0), пшениці фур. - 100 тонн (виконано - 0), ячменю - 100 тонн (виконано - 386 тонн). У той же час ОСОБА_1 указаний план виконано частково, зокрема, план по закупівлі кукурудзи перевиконано, оскільки із запланованих 4 800 тонн ним було закуплено 37 621 тонн, із запланованих 100 тонн ячменю закуплено 386 тонн, однак щодо закуплі пшениці позивачем план не виконано взагалі.

Також факт невиконання позивачем планів закупівель зернових на експорт, які встановлено наказами товариства, протягом 2018-2019 маркетингового року підтверджується таблицею департаменту закупівель ПАТ «ДПЗКУ» щодо виконання планів по закупівлі зернових ОСОБА_1 з вересня 2018 року по липень 2019 року.

Частина четверта статті 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року в справі № 755/22151/15-ц, провадження № 6-2790цс16 та у постанові Верховний Суд від 16 березня 2020 року у справі № 357/9161/17.

Верховний Суд виходить з того, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Оскільки ОСОБА_1 план по закупівлі зернових виконано частково, зокрема, по закупівлі кукурудзи та ячменю перевиконано, а по закупівлі пшениці не виконано взагалі, тому суд касаційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення премії з відповідача.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав відповідно до Положення № 253 для нарахування та виплати позивачу премії, оскільки останнім не виконано індивідуальний план по закупівлі пшениці. Перевиконання плану по закупівлі одних зернових і невиконання плану по закупівлі інших не свідчить про те, що зазначений план було виконано в цілому.

Позивач вказуючи премію в розмірі 209 037,95 грн не надав належних та допустимих доказів того, що закуплена ним продукція передана у власність товариства протягом звітного місяця відповідно до пункту 3.1 положення № 253.

Крім того, судом першої інстанції взято до уваги, що ОСОБА_1 на підставі положень № 143 та № 253 нараховано та виплачено премію у серпні 2018 року - 23 048,00 грн, в жовтні 2018 року - 1 567,26 грн та в грудні 2018 року в сумі 54 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув та скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, не навів вмотивованих обґрунтувань на спростування встановлених судом першої інстанції обставин та досліджених доказів, не врахував указані вище норми матеріального права, тому дійшов помилкових висновків про часткове задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи убачається, що АТ «ДПЗКУ» сплатило судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 495,76 грн.

ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як позивач у справі про стягнення заробітної плати.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, сплачений судовий збір за подання АТ «ДПЗКУ» касаційної скарги в розмірі 2 495,76 грн підлягає компенсації за рахунок держави.

Керуючись статтями 141 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2020 року скасувати.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2019 року залишити в силі.

Компенсувати акціонерному товариству «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 2 495,76 грн судового збору за подання касаційної скарги за рахунок держави.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук