Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 127/23910/14-ц

провадження № 61-4773св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство «Таскомбанк»,

заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал банк», ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У грудні 2021 року Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк») звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» (далі - ПАТ «БМ Банк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Універсал банк» (далі - АТ «Універсал банк»), до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що постановою Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2019 року у справі № 127/23910/14-ц скасовано рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2006 року, частково задоволено позовні вимоги ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 1/94/150808.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 01 листопада 2018 року замінено сторону позивача ПАТ «БМ Банк» її правонаступником - АТ «ВТБ Банк».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2021 року стягувач АТ «ВТБ Банк» замінений правонаступником - АТ «Універсал банк».

29 квітня 2021 року згідно з договором факторингу № Н1/11/2-Ф АТ «Таскомбанк» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 , який має зобов`язання перед АТ «Універсал банк» за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 1/94/150808.

Ураховуючи наведене, АТ «Таскомбанк» просило замінити сторону стягувача - АТ «Універсал банк», його правонаступником - АТ «Таскомбанк» за виконавчими документами від 22 квітня 2021 року № 127/23910/14-ц, виданими на виконання судового рішення за позовом АТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 1/94/150808.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2022 року у складі судді Ан О. В. у задоволенні заяви АТ «Таскомбанк» про заміну сторони стягувача відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що заявник не надав доказів про те, що згідно з договором факторингу від 29 квітня 2021 року № Н1/11/2-Ф АТ «Таскомбанк» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги саме з ОСОБА_1 у цивільній справі № 127/23910/14-ц за кредитним договором станом на 30 вересня 2014 року у розмірі 63 377,72 швейцарських франків, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 42 902,54 швейцарських франків; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 17 553,55 швейцарських франків, пеня - 2 921,63 швейцарських франків.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Таскомбанк» задоволено.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Заяву АТ «Таскомбанк» про заміну сторони стягувача задоволено.

Замінено сторону стягувача АТ «Універсал банк» його правонаступником - АТ «Таскомбанк» за виконавчими документами № 127/23910/14-ц від 22 квітня 2021 року, виданим на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області у справі за позовом ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 1/94/150808.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що судом першої інстанції не взято до уваги копії реєстру прав вимоги згідно з додатком № 1 до договору факторингу, який стосується предмета доказування та підтверджує фактичний перехід прав вимоги боржника ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк» і, як наслідок, правомірність і обґрунтованість заяви про заміну сторони.

Посилався на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду і вважав, що без заміни сторони у справі новий правонаступник позбавлений можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2022 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для заміни стягувача у цій справі.

Звертає увагу на те, що на момент ухвалення оскаржуваної постанови АТ «Універсал банк» не було стягувачем у виконавчому провадженні, тому суд апеляційної інстанції не міг замінити його як стягувача на АТ «Таскомбанк».

Вважає, що районний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви АТ «Таскомбанк», оскільки відсутні докази, які підтверджують набуття АТ «Таскомбанк» статусу кредитора та отримання товариством права стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 .

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2022 року АТ «Таскомбанк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є необґрунтованими, не спростовують правильність оскаржуваного судового рішення, яке просить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

23 червня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року справу призначено до розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Зі справи встановлено, що ОСОБА_1 не виконав судові рішення ні попередньому кредитору, не виконує судові рішення і на теперішній час

Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин першої та другої 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного чи приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Встановивши, що між АТ «Універсал банк», яке мало право вимоги та було стягувачем за виконавчим документом станом на час подання заяви у цій справі, та АТ «Таскомбанк» було укладено договір факторингу № Н1/11/2-Ф, за яким останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 , який мав зобов`язання перед АТ «Універсал банк» за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 1/94/150808, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну стягувача у справі.

Доводи касаційної скарги про те, що на момент ухвалення оскаржуваної постанови АТ «Універсал банк» не було стягувачем у виконавчому провадженні, оскільки відповідне судове рішення було скасовано в апеляційному порядку, тому суд апеляційної інстанції не міг замінити його як стягувача на АТ «Таскомбанк», не заслуговує на увагу, оскільки договори, якими відступалися права вимоги за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 1/94/150808 від ПАТ «БМ Банк» до АТ «ВТБ Банк», а потім до АТ «Універсал банк» та АТ «Таскомбанк», є чинними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) суд дійшов висновку, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Станом на час подання заяви та вирішення справи саме АТ «Таскомбанк» за відповідними договорами є новим кредитором за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 1/94/150808 і має право вимоги до ОСОБА_1 , а основною метою подання заяви про заміну сторони стягувача у справі є саме можливість реалізувати свої права у примусовому порядку.

Тому, скасування постановою Вінницького апеляційного суду від 24 лютого 2022 року ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2021 року та відмова у задоволенні заяви АТ «Універсал Банк» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 127/23910/14-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, не впливає на правильність вирішення судом апеляційної інстанції питання й не спростовує чинності договору факторингу, укладеного між АТ «Універсал банк» (яке мало право вимоги та було стягувачем за виконавчим документом станом на час подання заяви у цій справі) та АТ «Таскомбанк», за яким останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

При цьому, апеляційний суд правильно вказав, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Доводи заявника про те, що районний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви АТ «Таскомбанк», оскільки відсутні докази, які підтверджують набуття АТ «Таскомбанк» статусу кредитора та отримання товариством право стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав, що судом першої інстанції не взято до уваги копії реєстру прав вимоги згідно з додатку № 1 до договору факторингу, який стосується предмета доказування та підтверджує фактичний перехід прав вимоги боржника ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк».

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права, були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк