№ 127/24817/17 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

24 березня 2020 року

м. Київ

справа № 127/24817/17

провадження № 61-22369св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська Світлана Іванівна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі судді Ковальчука О. В., касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2019 року у складі судді Голоти Л. О.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що 21 лютого 2011 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 25/11-КL, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 2 500 000,00 грн строком до 20 лютого 2012 року.

В подальшому до кредитного договору між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 було укладено ряд додаткових договорів/угод.

21 лютого 2011 року для забезпечення договору від 21 лютого 2011 року № 25/11-КL та додаткових угод до нього між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 , серед іншого, було укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Дробахою В. О. та зареєстрований в реєстрі за № 133.

19 серпня 2016 року між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «УМ Факторинг» (код ЄДРПОУ 40274286) укладено договір за реєстровим № 667 про відступлення права вимоги за іпотечним договором.

В подальшому права вимоги за відповідним іпотечним договором знову відступлено вже іпотекодержателем ТОВ «УМ Факторинг» новому іпотекодержателю ОСОБА_3 на підставі договору про відступлення права вимоги від 25 серпня 2016 року. Цей договір також посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. та зареєстровано у реєстрі за № 691.

12 вересня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31344788, яким за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 2 224,6 кв. м та земельну ділянку, кадастровий номер 0520681000:01:006:0115, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вбачається, що ОСОБА_3 реалізував позасудовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання вимог за основним зобов`язанням, як іпотекодержатель, в порядку, що передбачений іпотечним договором від 21 лютого 2011 року.

Наведене рішення приватного нотаріуса Гембарської С. І. прийнято без дотримання норм Закону України «Про іпотеку», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127) та без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню.

Після набуття права власності на будівлі та земельну ділянку ОСОБА_3 відчужив нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 31 січня 2017 року ОСОБА_2 .

Позивач просив суд:

Визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31344788, від 12 вересня 2016 року про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 2 224,6 кв. м, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, кадастровий номер 0520681000:01:006:0115, загальною площею 0,9792 га, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати запис № 16412536 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31344788, від 12 вересня 2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлових будівель та споруд, загальною площею 2 224,6 кв. м, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати запис за № 16412564 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31344788, від 12 вересня 2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: земельної ділянки, кадастровий номер 0520681000:01:006:0115, загальною площею 0,9792 га, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2019 року в задоволенні клопотань представника відповідача ОСОБА_4 та представника третьої особи Зажирка Ю. Д. про закриття провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2019 року повернуто скаржнику.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І., на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2019 року повернуто особі, яка її подала.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і передати справу на розгляд до апеляційного суду.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і передати справу на розгляд до апеляційного суду.

Рух касаційних скарг в суді касаційної інстанції

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 , витребувано її з Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_4

21 лютого 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив принцип верховенства права, конституційні права особи, зокрема право на апеляційний перегляд судового рішення.

Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що апеляційним судом не взято до уваги, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2019 року про відмову у закритті провадження у справі порушено вимоги процесуального законодавства України, основні принципи цивільного судочинства, а отже і право відповідача на об`єктивний та законний розгляд його справи відповідним судом та право на судовий захист.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 21 лютого 2011 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 25/11-КL, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 2 500 000,00 грн строком до 20 лютого 2012 року.

В подальшому права вимоги за відповідним іпотечним договором знову відступлено вже іпотекодержателем ТОВ «УМ Факторинг» новому іпотекодержателю ОСОБА_3 на підставі договору про відступлення права вимоги від 25 серпня 2016 року. Цей договір також посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріально округу Гембарською С. І. та зареєстровано у реєстрі за № 691.

Після набуття права власності на будівлі та земельну ділянку ОСОБА_3 відчужив нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 31 січня 2017 року ОСОБА_2

09 жовтня 2019 року в підготовчому засіданні представник відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. - адвокат Покотило В. М. заявив клопотання про закриття провадження у вказаній справі, оскільки вважає, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Так, 21 лютого 2011 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір на суму 2 500 000,00 грн на строк до 20 лютого 2012 року, а також іпотечний договір між цими ж сторонами з метою виконання зобов`язання за кредитним договором. Оскільки вказаний спір виник з правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов`язання (іпотечний договір), сторонами якого є юридична особа та фізична особа - підприємець (ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 ), представник вважає, що на підставі статті 20 ГПК України вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

В підготовчому засіданні представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 - адвокат Зажирко Ю. Д. також заявив клопотання про закриття провадження у вказаній справі з підстав, заявлених представником ОСОБА_4 Додав, що ОСОБА_1 визнано банкрутом на підставі ухвали Господарського суду Вінницької області від 10 жовтня 2016 року і відкрито ліквідаційну процедуру. Арбітражний керуючий Гонта О. А. звернувся до Господарського суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів, витребування майна, визнання права власності на майно по АДРЕСА_1 . Тому вказаний спір відноситься до юрисдикції господарських судів, адже він виник щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов`язання між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, а не ОСОБА_1 як фізичною особою.

Позивач ОСОБА_1 і представник позивача ОСОБА_5 заперечили щодо закриття провадження у справі, оскільки земельна ділянка та будівля, площею 965 кв. м, по АДРЕСА_1 передавались в іпотеку ОСОБА_1 як фізичною особою, вказане майно було реконструйоване вже після рішення суду про визнання недійсним свідоцтва про право власності, проте жодних дій щодо внесення змін до договору іпотеки і змін до реєстру банк не вчиняв. Об`єкт, площею 2 224,6 кв. м, право власності на який зареєстроване 13 серпня 2013 року за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 , і на який фактично нотаріусом перереєстроване право власності за ОСОБА_3 , ніколи не був предметом іпотеки.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані ухвали суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною (стаття 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі (частина перша статті 13 ЦПК України).

Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаним позовом 16 листопада 2017 року, вважав, що його права порушені саме як фізичної особи на нерухоме майно, площею 2 224,6 кв. м, власником якого він став 13 серпня 2013 року і яке не було предметом іпотеки, тому його речове право підлягає захисту в обраний ним спосіб.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадженняв кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

На стадії підготовчого засідання докази судом не досліджувались і обставини справи, підстави позовних вимог і заперечень також судом не встановлювались. Судом витребувані докази у справі і в зв`язку з їх відсутністю станом на 09 жовтня 2019 року відзиви на позов подані не були.

Зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, а також питання про те, чи були і ким порушені права позивача як фізичної особи, за захистом яких мало місце звернення до суду, вирішуються судом при ухваленні рішення (статті 264 265 ЦПК України).

Повертаючи апеляційні скарги, апеляційний суд правильно виходив з положень статті 353 ЦПК України про те, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Таким чином, наведені в касаційних скаргах доводи не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційні скарги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані ухвали суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційних скарг правильних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький В. В. Сердюк І. М. Фаловська