ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2025 року
м. Київ
справа № 130/1067/23
провадження № 61-13197св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Мерженко Тетяна Петрівна, на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, у складі судді Порощука П. П.,
від 28 травня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Оніщука В. В., від 28 серпня
2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
2. Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що у період з 17 червня
1998 року до 14 березня 2022 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
3. Під час перебування у шлюбі, сторонами за спільні кошти було набуто майно, яке є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями (в цілому складається з житлового будинку з прибудовами, цегляного, позначеного на плані літерою «А», хліва під літерою «Б», хліва під літерою «В», гаража під літерою «Г», льоху під літерою «п/Г», вбиральні під літерою «Д», паркан №1, ворота №2, загальною площею будинку 80,2 кв.м, житловою 54,4 кв.м), який розташований у АДРЕСА_1 , що підтверджено договором купівлі продажу від 13 лютого 2015 року, зареєстрованим в реєстрі за № 172, посвідченим приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Шевченко С. О., та право власності на який зареєстровано на відповідача.
4. Також було придбано земельну ділянку площею 0,0723 га, кадастровий номер 0510300000:00:002:0497, у АДРЕСА_1 , право власності на яку також зареєстровано на відповідача.
5. У зв`язку з припиненням сімейних відносин та розірванням шлюбу виникла необхідність у поділі майна подружжя, оскільки відповідач відмовляється у добровільному порядку поділити спільне майно.
6. Враховуючи викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя цілий житловий будинок з господарськими будівлями (в цілому складається з житлового будинку з прибудовами, цегляного, позначеного на плані літерою «А», хліва під літерою «Б», хліва під літерою «В», гаража під літерою «Г», льоху під літерою «п/Г», вбиральні під літерою «Д», паркан №1, ворота №2, загальною площею будинку 80,2 кв.м, житловою площею 54,4 кв.м), що розташований
у АДРЕСА_1
та земельну ділянку площею 0,0723 га, кадастровий номер 0510300000:00:002:0497, що розташована у АДРЕСА_1 ;
- здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки площею 0,0723 га, кадастровий номер 0510300000:00:002:0497, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту №1 висновку експерта №726 від 26 грудня 2023 року, з грошовою компенсацією за відступ від рівності часток;
- виділити ОСОБА_1 частину житлового будинку літера «А» площею 31,6 кв.м, а саме: коридор 1-3 площею 9,1 кв.м; кімната 1-4 площею 11,1 кв.м; кімната 1-7 площею 11,4 кв.м; вартістю 239 957 грн; веранда літера «а» вартістю 129 009 грн; погріб літера «п/а» вартістю 14 237 грн; ганок вартістю
6 285 грн; гараж літера «Г» вартістю 76 311 грн; погріб літера «п/Г» вартістю 46 881 грн; частина огорожі №6 довжиною 33,36 м вартістю 20 239 грн; ворота №2 вартістю 9 986 грн; хвіртка №3 вартістю 4 454 грн.
- визначити грошову компенсацію ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_2 у сумі 107 667,50 грн.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
7. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області
від 28 травня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя цілий житловий будинок з господарськими будівлями (в цілому складається з житлового будинку з прибудовами, цегляного, позначеного на плані літерою «А», хліва під літерою «Б», хліва під літерою «В», гаража під літерою «Г», льоху під літерою «п/Г», вбиральні під літерою «Д», паркан №1, ворота №2, загальною площею будинку 80,2 кв.м, житловою площею 54,4 кв.м), що розташований у АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0723 га, кадастровий номер 0510300000:00:002:0497, що розташована у АДРЕСА_1 .
Здійснено поділ житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки площею 0,0723 га, кадастровий номер 0510300000:00:002:0497, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту №1 висновку експерта №726
від 26 грудня 2023 року, з грошовою компенсацією за відступ від рівності часток.
Виділено ОСОБА_1 частину житлового будинку літера «А» площею
31,6 кв.м, а саме: коридор 1-3 площею 9,1 кв.м; кімната 1-4 площею 11,1 кв.м; кімната 1-7 площею 11,4 кв.м; вартістю 239 957 грн; веранда літера «а» вартістю 129 009 грн; погріб літера «п/а» вартістю 14 237 грн; ганок вартістю
6 285 грн; гараж літера «Г» вартістю 76 311 грн; погріб літера «п/Г» вартістю 46 881 грн; частина огорожі №6 довжиною 33,36 м вартістю 20 239 грн; ворота №2 вартістю 9 986 грн; хвіртка №3 вартістю 4 454 грн.
Визначено грошову компенсацію ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у сумі 107 667,50 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 4 829,88 грн, 18 100 грн за проведення судової будівельно-технічної експертизи та 13 500 грн за надання професійної правничої допомоги.
8. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що позивачка має право на виділ в натурі своєї частки зі спільного майна та обрав варіант поділу будинку № 1 відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 726
від 26 грудня 2023 року, вважаючи, що цей варіант є наближеним до фактичного порядку користування будинком сторонами. У зв`язку з тим, що в результаті поділу за варіантом № 1 (таблиця 10) висновку експерта позивачці передається частина житлового будинку та господарських споруд з відступом на 107 667, 50 грн від ідеальної частки, суд вказав на обов`язок позивачки компенсувати відповідачу вказану суму.
9. Постановою Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя цілий житловий будинок з господарськими будівлями (в цілому складається з житлового будинку з прибудовами, цегляного, позначеного на плані літерою «А», хліва під літерою «Б», хліва під літерою «В», гаража під літерою «Г», льоху під літерою «п/Г», вбиральні під літерою «Д», паркан №1, ворота №2, загальною площею будинку 80,2 кв.м, житловою площею 54,4 кв.м), що розташований у АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0723 га, кадастровий номер 0510300000:00:002:0497, що розташована у АДРЕСА_1 .
Здійснено поділ житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки площею 0,0723 га, кадастровий номер 0510300000:00:002:0497, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту №1 висновку експерта №726 від
26 грудня 2023 року, з грошовою компенсацією за відступ від рівності часток.
Виділено ОСОБА_1 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , літера «А» площею 31,6 кв.м, а саме: коридор 1-3 площею 9,1 кв.м; кімната 1-4 площею 11,1 кв.м; кімната 1-7 площею 11,4 кв.м; вартістю 239 957 грн; веранда літера «а» вартістю 129 009 грн; погріб літера «п/а» вартістю 14 237 грн; ганок вартістю 6 285 грн; гараж літера «Г» вартістю 76 311 грн; погріб літера «п/Г» вартістю 46 881 грн; частина огорожі №6 довжиною 33,36 м вартістю
20 239 грн; ворота №2 вартістю 9 986 грн; хвіртка №3 вартістю 4 454 грн, розмір цієї частки складає 62/100 або 31/50.
Визначено грошову компенсацію ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відступу від ідеальних часток по площі будинку у сумі 107 667,50 грн.
Іншу частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , позначену блакитним кольором у варіанті №1, додатку №1 висновку експерта №726 від 26 грудня 2023 року, залишено у власності ОСОБА_2 .
Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 забезпечити ремонтно-будівельні роботи при поділі житлового будинку, які необхідно провести для ізольованого користування частками будинку, а саме: влаштувати зовнішній дверний отвір та подвійні двері; розібрати існуючу перегородку в кімнаті 1-5; закласти дверний отвір між коридором 1-3 та кімнатою 1-5.
Витрати на проведення вказаних ремонтно-будівельних робіт покладено на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах.
Виділено у власність ОСОБА_1 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0723 га, кадастровий номер 0510300000:00:002:0497, що розташована
у АДРЕСА_1 , позначену жовтим кольором у варіанті № 1 , додатку №2 висновку експерта №726 від 26 грудня 2023 року.
Залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25 кв.м земельної ділянки площею 0,0723 га, кадастровий номер 0510300000:00:002:0497, що розташована у АДРЕСА_1 , за варіантом №1, додатку №2, позначену зеленим кольором, висновку експерта №726 від 26 грудня
2023 року.
Іншу частину земельної ділянки площею 0,0723 га, кадастровий номер 0510300000:00:002:0497, що розташована у АДРЕСА_1 , позначену блакитним кольором у варіанті №1, додатку №2 висновку експерта №726 від 26 грудня 2023 року, залишено у власності ОСОБА_2 .
Вирішено питання про судові витрати.
10. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що суд першої інстанції, взявши до уваги висновок експерта № 726 від 26 грудня 2023 року, обґрунтовано здійснив поділ житлового будинку за варіантом №1, запропонованим експертом. Також міськрайонний суд правильно стягнув грошову компенсацію вартості частки житлового будинку. Водночас місцевий суд не зазначив про необхідність зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 забезпечити розподіл житлового будинку у визначений висновком експерта спосіб та не здійснив поділ земельної ділянки і не визначив, яку саме частину земельної ділянки та кому потрібно виділити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат
Мерженко Т. П., просить скасувати рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2024 року, ухваливши нове судове рішення, яким виділити ОСОБА_2 частину житлового будинку літера «А» площею
31,6 кв.м, а саме: коридор 1-3 площею 9,1 кв.м; кімната 1-4 площею 11,1 кв.м; кімната 1-7 площею 11,4 кв.м; вартістю 239 957 грн; веранда літера «а» вартістю 129 009 грн; погріб літера «п/а» вартістю 14 237 грн; ганок вартістю
6 285 грн; гараж літера «Г» вартістю 76 311 грн; погріб літера «п/Г» вартістю 46 881 грн; частина огорожі №6 довжиною 33,36 м вартістю 20 239 грн; ворота №2 вартістю 9 986 грн; хвіртка №3 вартістю 4 454 грн. Визначити грошову компенсацію ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 усумі 107 667,50 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12. У вересні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат
Мерженко Т. П.подала касаційну скаргу на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 130/1067/23.
13. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які надійшли у листопаді 2024 року.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі № 2-7539/08 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Звертає увагу, що позивачка не проживає в спірному будинку з моменту розірвання шлюбу (із березня 2022 року), а тому помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що поділ будинку, відповідно до варіанту №1 висновку експерта №726 від 26 грудня 2023 року, для позивачки є справедливим, оскільки ні на день звернення із позовом, ні на день ухвалення оскарженого рішення, позивачка не користувалась спірним майном. Натомість, відповідач весь час проживає в спірному майні, яке є його єдиним місцем проживання, іншого житла не має.
16. Враховуючи ці обставини вважає, що більш справедливим є поділ майна, за яким більшу його частку необхідно виділити відповідачу.
17. Вказує, що в оскарженому рішенні відсутнє обґрунтування проведеного поділу майна. Крім того позивачка ні в позові ні у подальших виступах в суді не зазначала, що має намір проживати у будинку зі своєю дочкою.
18. Крім того суди не врахували наданий відповідачем технічний паспорт на житловий будинок від 24 січня 2024 року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
19. У листопаді 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив від імені ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2 , доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки вказаний відзив ніким не підписано.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
20. У період з 17 червня 1998 року до 14 березня 2022 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
21. Під час перебування у шлюбі сторонами у 2015 році за договорами купівлі-продажу придбано спірний житловий будинок та земельну ділянку, право власності на які зареєстровано за відповідачем.
22. 04 березня 2024 року шлюб між сторонами розірвано.
23. Висновком експерта за результатом проведеної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи № 726 від 26 грудня 2023 року визначена ринкова вартість житлового будинку з прибудовою, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 та визначено два можливі варіанти поділу житлового будинку та земельної ділянки.
24. Сторони разом не проживають, згоди про поділ спірного майна ними не досягнуто.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
26. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
27. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
28. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
29. Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
30. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).
31. За статтями 69 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.
32. Відповідно до частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
33. Згідно з частинами першою-третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
34. У розглядуваній справі сторони не заперечували належність спірного майна (житлового будинку та земельної ділянки) до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.
35. З урахуванням технічних характеристик житлового будинку, експерт визначив, що за варіантом № 1 поділ будинку між співвласниками можливий, однак з відхиленням від ідеальних (по 1/2 за кожним) часток, проведенням певних ремонтно-будівельних робіт та виплатою грошової компенсації в розмірі 107 667,50 грн. При цьому за варіантом № 1 обом співвласникам передбачено виділ двох жилих кімнат. Також експерт встановив, що поділ земельної ділянки можливо здійснити відповідно до ідеальних часток співвласників.
36. Фактично спір між сторонами зводиться до того, яка саме частина будинку (більша чи менша) із запропонованого експертом варіанту №1 має належати кожній зі сторін.
37. Зокрема і в касаційній скарзі заявник просить виділити йому більшу частину будинку із запропонованого експертом варіанту № 1, а не провести поділ за іншим варіантом.
38. За цих обставин апеляційний суд, врахувавши позиції сторін, обгрунтовано визнав спірне майно об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки сторін в якому при поділі є рівними та обрав запропонований експертом варіант №1 поділу житлового будинку і земельної ділянки.
39. Апеляційний суд в межах своєї компетенції, встановивши обставини справи, оцінивши надані докази та врахувавши, що позивачка має дочку, з якою бажає проживати у спірному будинку, вирішив виділити ОСОБА_1 частину будинку, яка має відхилення в більшу сторону від ідеальної частки. Водночас стягнув з неї на користь відповідача відповідну грошову компенсацію.
40. Верховний Суд не вбачає підстав для втручання у здійснений апеляційним судом поділ спільного майна.
41. Доводи заявника про те, що він проживає у спірному будинку, а позивачка там не проживає, висновків апеляційного суду не спростовують, оскільки така ситуація є тимчасовою і виникла, за твердженням самого ж заявника, після розірвання у 2022 році шлюбу сторонами. Докази наявності у власності позивачки іншого житла в матеріалах справи відсутні.
42. Доводів щодо неправильного поділу земельної ділянки касаційна скарга не містить.
43. Щодо нових доказів (технічного паспорту житлового будинку), наданих відповідачем на стадії апеляційного провадження, то Верховний Суд враховує таке.
44. Відповідно до частин третьої-четвертої статті 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
45. У розглядуваній справі відповідачем відзив на позов подано 22 лютого 2024 року, однак до нього не було додано технічний паспорт, складений 24 січня 2024 року на замовлення ОСОБА_2 .
46. Натомість вказаний технічний паспорт було додано до апеляційної скарги на рішення суду.
47. Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
48. За таких обставин, Верховний Суд не вбачає підстав для висновку, що апеляційний суд порушив вимоги процесуального закону щодо дослідження доказів у справі.
49. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
50. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).
51. З урахуванням встановлених обставин, висновки апеляційного суду по суті вирішення спору, не суперечать висновкам Верховного Суду у постанові від 02 серпня 2023 року у справі № 2-7539/08 на яку посилається заявник у касаційній скарзі.
52. Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, з яким погоджується і Верховний Суд.
53. Оскаржена постанова є достатньо вмотивованою та містить висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
54. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що апеляційний суд ухвалив оскаржене судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
55. Оскільки рішення суду першої інстанції обгрунтовано скасоване апеляційним судом, повторне його скасування ще й Верховним Судом не вимагається.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Мерженко Тетяна Петрівна, залишити без задоволення.
2. Постанову Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников