№ 131/1861/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

07 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 131/1861/18

провадження № 61-9236св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: ОСОБА_4 , Іллінецька міська рада Вінницької області,

третя особа - Спілка об`єднання громадян співвласників майна реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Лисогірське» с. Лиса Гора Іллінецького району Вінницької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 червня 2022 року під головуванням судді Шелюховського М. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Денишенко Т. О. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Іллінецької міської ради Вінницької області, третя особа - Спілка об`єднання громадян співвласників майна реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Лисогірське» с. Лиса Гора Іллінецького району Вінницької області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат),

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року позивачі звернулися до суду з позовом в якому просили визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ № 356, видане відповідачу ОСОБА_4 на загальну суму 124 661 грн, або 20,222 % від загальної вартості пайового фонду Колективного сільськогосподарського підприємства «Лисогірське» (далі - КСП «Лисогірське»), реорганізованого у Виробничий сільськогосподарський кооператив приватних пайовиків «Надія поля» (далі - ВСКПП «Надія поля») с. Лиса Гора Іллінецького району Вінницької області, що станом на 05 березня 2002 року становило 616 461 грн, яке видане Іллінецькою міською радою Вінницької області 08 червня 2017 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ № 004017, виданого Красненьківською сільською радою Іллінецького району Вінницької області має право на пайовий фонд майна КСП «Лисогірське», реорганізованого у ВСКПП «Надія поля» с. Лиса Гора Іллінецького району відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 05 березня 2002 року в розмірі 1 392 грн, або 0,228 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду в розмірі 616 461 грн.

ОСОБА_3 у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Іллінецького нотаріального округу Вінницької області 07 лютого 2014 року, реєстровий № 142, спадкова справа № 9/2014, набув у власність 0,768 відсотків пайового КСП «Лисогірське», реорганізованого у ВСКПП «Надія поля» с. Лиса Гора Іллінецького району, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 05 березня 2002 року в розмірі 4 694 грн, що належало спадкодавцю згідно свідоцтва про право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ № 288, виданого Красненьківською сільською радою Іллінецького району Вінницької області 23 квітня 2002 року.

ОСОБА_2 у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори Вінницької області 18 червня 2012 року, реєстровий № 457, спадкова справа № 73/2012, набув право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) із числа пайового фонду КСП «Лисогірське», реорганізованого у ВСКПП «Надія поля» с. Лиса Гора в розмірі 3 384 грн, або 0,554 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду підприємства, який станом на 05 березня 2002 року становив 616 461 грн.

Як підставу заявленого позову зазначено, що Іллінецькою міською радою на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_4 видано свідоцтво серії ВІ № 356 від 08 червня 2017 року про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства на підставі якого останній набув право на пайовий фонд КСП «Лисогірське» реорганізованого в ВКСП «Надія поля» с. Лиса Гора в розмірі 124 661 грн, або 29,0222% від загальної вартості пайового фонду підприємства, який складав 616 461 грн.

На думку позивачів, видаючи ОСОБА_4 оспорене свідоцтво Іллінецька міська рада діяла всупереч норм цивільного законодавства України, зокрема, нею не враховано вимоги частин першої-третьої статті 358, статті 362 ЦК України, при цьому не мала повноважень посвідчувати договори купівлі - продажу майнових паїв, з огляду на діючі норми Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та втрату чинності з 24 березня 2013 року Наказу Мінагрополітики № 62 від 14 березня 2001 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Іллінецький районний суд Вінницької області ухвалою від 06 вересня 2021 року об`єднав цивільну справу № 131/1861/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Іллінецької міської ради Вінницької області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) у одне провадження для спільного розгляду із цивільними справами № 131/1863/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та Іллінецької міської ради Вінницької області та № 131/1864/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та Іллінецької міської ради Вінницької області.

Справи № 131/1863/18 та № 131/1864/18 передав для автоматизованого приєднання їх до цивільної справи № 131/1861/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Іллінецької міської ради Вінницької області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат).

Іллінецький районний суд Вінницької області рішенням від 07 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 18 серпня 2022 року, позов задовольнив.

Визнав недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ № 356, належне ОСОБА_4 на загальну суму 124 661 грн або 20,222 % від загальної вартості пайового фонду КСП «Лисогірське», реорганізованого у ВСКПП «Надія Поля» с. Лиса Гора Іллінецького району Вінницької області, що станом на 05 березня 2002 року становило 616 461 грн, яке видане Іллінецькою міською радою Вінницької області 08 червня 2017 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Іллінецька міська рада Вінницької області, видаючи оспорюване свідоцтво, не перевіривши достовірність договорів купівлі-продажу порушила порядок видачі правовстановлюючого документу.

Первинні співвласники мали переважне право на придбання майна, проте збори співвласників КСП «Лисогірське» не проводились та заяв про продаж свого майна в КСП «Лисогірське» на момент розпаювання вони не подавали, у зв`язку з чим ОСОБА_4 не мав переважного права на купівлю часток у праві спільної часткової власності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2022 року представник ОСОБА_4 - адвокат Якименко О. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 червня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 серпня 2022 року в якій просив оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі представник заявника зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, не врахували правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах: від 30 березня 2020 року у справі № 125/1545/16-ц (провадження № 61-20164св19); від 19 лютого 2020 року у справі № 607/9325/17 (провадження № 61-9781св19); від 21 вересня 2020 року у справі № 371/1652/17-ц (провадження № 61-1576св19); від 11 червня 2018 року у справі № 189/1966/15-ц (провадження № 61-32439св18); від 25 липня 2018 року у справі № 127/15911/17; від 21 листопада 2018 року у справі № 607/10548/14-ц; від 05 грудня 2018 року у справі № 201/11032/16-ц; від 05 грудня 2018 року у справі № 199/8787/15-ц; від 19 грудня 2018 року у справі № 524/9350/16-ц; від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17.

Представник заявника зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, адже спірні правовідносини не пов`язуються із купівлею-продажем частки майна пайового фонду та не пов`язуються з конкретним майном або виділенням в натурі майнового паю.

В даному випадку предметом справи є майнові паї членів сільськогосподарського підприємства, які засвідчуються сертифікатом, а не співвласниками майна, а тому підстави для задоволення позову були відсутні.

Узагальнені доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року від ОСОБА_3 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу в якому позивач у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 просив відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

У поданому відзиві позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, адже предметом справи є видане ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на майновий пай, яке видане на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з порушенням законодавства.

У листопаді 2022 року представник Іллінецької міської ради - міський голова Ящук В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржені судові рішення залишити без змін.

Інших аргументів відзив не містить.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 06 жовтня 2022 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував цивільну справу із Іллінецького районного суду Вінницької області.

24 жовтня 2022 року цивільна справа № 131/1861/18 надійшла до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 23 листопада 2022 року справу призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивачам на праві власності належать відповідні частки в пайовому фонді майна КСП «Лисогірське», реорганізованого у ВСКПП «Надія поля» с. Лиса Гора.

Так, ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ № 004017, виданого Красненьківською сільською радою Іллінецького району Вінницької області має право на пайовий фонд майна КСП «Лисогірське», реорганізованого у ВСКПП «Надія поля» с. Лиса Гора Іллінецького району відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 05 березня 2002 року в розмірі 1 392 грн, або 0,228 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду в розмірі 616 461 грн.

Відповідачу ОСОБА_4 Іллінецькою міською радою 08 червня 2017 року видано свідоцтво серії ВІ № 356 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, на підставі якого останній набув право на пайовий фонд КСП «Лисогірське» реорганізованого в ВКСП «Надія поля» с. Лиса Гора в розмірі 124 661 грн, або 29,0222% від загальної вартості пайового фонду підприємства, який складав 616 461 грн (а. с. 16 том 1).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що Іллінецька міська рада Вінницької області, видаючи оспорюване свідоцтво, не перевіривши достовірність договорів купівлі-продажу порушила порядок видачі правовстановлюючого документу, а інші співвласники мали переважне право на придбання майна.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погодись не можна з огляду на таке.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 (62/2001) «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» забезпечено вільне здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину.

У відповідності до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статей 655 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 . Іллінецькою міською радою видано свідоцтво серії ВІ № 356 від 08 червня 2017 року про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, на підставі якого останній набув право на пайовий фонд КСП «Лисогірське» реорганізованого в ВКСП «Надія поля» с. Лиса Гора в розмірі 124 661 грн, або 29,0222% від загальної вартості пайового фонду підприємства, який складав 616 461 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у вказаному свідоцтві зазначено, що воно видане ОСОБА_4 відповідно до договорів купівлі-продажу.

Разом із тим в матеріалах справи наявна копія ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2018 року у справі № 131/873/17, якою відмовлено відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні клопотань про об`єднання їхніх зустрічних позовних заяв до ОСОБА_4 та Іллінецької міської ради Вінницької області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) в одне провадження із цивільною справою № 131/873/17 ОСОБА_4 до Приватного сільського господарського підприємства «Воланг», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 про виділення майнового паю в натурі.

Зустрічні позовні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто відповідачам.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною першою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У пункті 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення передбачено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (пункт 14 Порядку).

Отже, вищевказані норми передбачають можливість укладати договори купівлі-продажу майнового паю й, відповідно, за поданням особою відповідних документів орган місцевого самоврядування після їх отримання має видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай.

Відповідно до частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає (частини перша та друга статті 362 ЦК України).

У статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» вказано, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яке вони одержують при виході з підприємства.

За змістом статті 9 вказаного Закону до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Порядок прийняття співвласниками рішень про виділення майна в натурі врегульовано Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України № 315 від 20 травня 2008 року (далі - Рекомендації).

Пунктами 2.4, 2.5 Рекомендацій передбачено, що управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється через загальні збори співвласників.

Рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень щодо відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймаються одностайно.

Співвласник, який виявив бажання отримати в натурі належну йому частку майна, що перебуває у спільній частковій власності, подає уповноваженій особі, а у разі її відсутності - зборам співвласників відповідну заяву (пункт 4.1 Рекомендацій).

Таким чином, підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників.

Разом із тим колегія суддів зазначає, що відповідно до положень Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом на право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради.

Свідоцтво (майновий сертифікат) засвідчує наявність у власника частки (паю) колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, який в подальшому спільно використовується. Свідоцтво є на руках у тих осіб, хто в натурі пай не отримали і використовують його спільно з іншими співвласниками.

Пунктом 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, передбачено, що кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

Листом Міністерства аграрної політики України від 20 квітня 2005 року № 37-17-2/5492 встановлено, що при викупі майнових паїв або часток у майні, що знаходиться у спільній частковій власності, відповідно до Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, обов`язково укладаються відповідні договори купівлі-продажу, форми яких наведені у Рекомендаціях щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, затверджених наказом Мінагрополітики від 09 квітня 2001 року № 97.

При викупі майнових паїв договори купівлі-продажу укладаються з кожним власником цих паїв і підписуються сторонами договору особисто або довіреною особою, повноваження якої посвідчуються нотаріально.

До договорів купівлі-продажу майнового паю обов`язково додаються копії договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній (частковій) власності, та акт приймання-передачі майна співвласниками від підприємства правонаступника, довіреність на ім`я голови комітету (уповноважену особу) спілки (об`єднання) громадян-співвласників майна на право представляти їхні інтереси, рішення зборів співвласників про продаж часток у спільній частковій власності.

Відповідно до частини шостої статті 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу (стаття 96 ЦПК України).

Місцевий суд ухвалами від 23 січня 2020 року задовольнив клопотання позивачів про витребування доказів.

Витребував з Іллінецької міської ради Вінницької області: книгу реєстрації майнових паїв та усіх договорів купівлі-продажу майна спільної часткової власності КСП «Лисогірське» реорганізованого у ВСКП «Надія поля» с. Лиса Гора на підставі яких видано ОСОБА_31 , оспорюване свідоцтво № 356 про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) на загальну суму 124 661 грн, а також витребував наявну документацію по розпаюванню КСП «Лисогірське» с. Лиса Гора Іллінецького району Вінницької області.

В матеріалах справи міститься супровідний лист Іллінецької міської ради від 14 травня 2020 року № 10-03/580 надісланий на адресу місцевого суду на виконання ухвали від 23 січня 2020 року додатками до якого зазначено: матеріали щодо реформування і видачі майнових свідоцтв Лисогірського КСП на 129 арк; реєстр договорів викупу майнових сертифікатів від 06 червня 2017 року на 40 арк; реєстр договорів викупу майнових сертифікатів від 30 травня 2017 року на 342 арк; книга реєстрації свідоцтв про право власності на майновий пай (а. с. 78 том 2).

Вказані додатки були повернені Іллінецькій міській раді Іллінецьким районним судом Вінницької області, що підтверджується листом від 12 вересня 2022 року № 131/1861/18/2175/2022 (а. с. 254 том 2).

Таким чином, оскільки суди попередніх інстанцій в порушення норм процесуального права не залишили у справі засвідчених копій письмових доказів, які були витребувані ухвалами від 23 січня 2020 року, Верховний Суд позбавлений можливості перевірити обставини дотримання порядку укладення договорів купівлі-продажу майнових паїв, а тому вважає висновок місцевого суду, з яким передчасно погодився апеляційний суд про наявність підстав для задоволення позову передчасним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки апеляційний суд не встановив фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, і не перевірив доводи сторони відповідача та надані на їх підтвердження докази, то оскаржувана постанова апеляційного суду відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Усунути ці недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції неможливо.

При новому розгляді справи суду необхідно встановити факт виділення/невиділення в натурі майнових паїв, які були відчужені ОСОБА_4 за наслідками чого було видано оспорюване свідоцтво, перевірити обставини дотримання порядку укладення договорів купівлі-продажу майнових паїв та дати належну оцінку доводам і поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 18 серпня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. В. Пророк