Постанова

Іменем України

05 березня 2020 року

м. Київ

справа № 133/2002/16-ц

провадження № 61-38752св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - дочірнє підприємство «Козятинський райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»,

третя особа - директор дочірнього підприємства «Козятинський райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 лютого

2018 року у складі судді Сороки Д. В. та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів:

Зайцева А. Ю., Ковальчука О. В., Шемети Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства «Козятинський райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» (далі - ДП «Козятинський райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс»), третя особа - директор ДП «Козятинський райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс», про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення недоплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що 01 липня 2015 року він був прийнятий на посаду майстра лісу в ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс». Згідно наказу директора ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» Сичова В. П. від 01 липня 2016 року № 26-к на нього було покладено виконання обов`язків інспектора по охороні праці на

0,25 ставки тимчасово відсутнього працівника.

Наказом директора ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» Сичова В. П . від 15 серпня 2016 року № 28-к він був звільнений відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Зазначав, що його звільнення є незаконним, так як 26 липня 2016 року він, як майстер лісу, вимушений був за вказівкою директора Сичова В. П. здійснювати завантаження лісом вантажні автомобілі поблизу села Мшанець разом з лісниками 7-го обходу ОСОБА_4 та лісником 4-го обходу ОСОБА_5 , що підтверджується товарно-транспортними накладними. Працюючи без обідньої перерви, завантаження вони закінчили близько

24 год. Наступного дня 27 липня 2016 року, виснажений та втомлений працею, він фізично не зміг своєчасно прибути на роботу о 08 год. ранку.

27 липня 2016 року близько 12 год. дня до нього прибули працівники поліції з вимогою негайно прибути на роботу в контору, що він і зробив. У присутності працівників поліції було складено акт про передачу клейма та товарно-транспортної накладної. Директор довів до його відома, що його відсторонено від роботи за його наказом № 11-НВ.

28 липня 2016 року, виконуючи вказівку директора, він здійснив об`їзд і обхід 31:32 кварталів.

11 серпня 2016 року відбулися збори трудового колективу підприємства з приводу питання його звільнення. 15 серпня 2016 року йому було вручено наказ від 15 серпня 2016 року № 28-к директора ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» Сичова В. П. про звільнення його з роботи відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Вказав, що директор ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» Сичов В . П., погоджуючи його звільнення, з 29 липня 2016 року до 15 серпня 2016 року не допускав його до виконання не тільки обов`язків майстра, а й виконання обов`язків інженера з охорони праці.

У зв`язку з невиплатою йому заробітної плати за виконання по сумісництву обов`язків на посаді інженера з охорони праці 0.25 ставки при звільненні, він вважав свої права працівника порушеними і звільнення його з займаної посади за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП незаконним.

Крім того, стверджував, що відповідачем всупереч трудовому законодавству не здійснено з ним розрахунок в день звільнення та не надано довіку про суму належних йому коштів при розрахунку. В його діях систематичного порушення посадових обов`язків не було, оскільки він виконував вказівки директора та подвійні обов`язки.

Виходячи з наведеного та на підставі статей 47 116 233 235 КЗпП України, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: визнати незаконним та скасувати зазначений наказ про його звільнення; поновити його на попередній роботі на посаді; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 16 серпня

2016 року по день ухвалення рішення суду про поновлення на роботі; визнати незаконним та скасувати наказ директора ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» Сичова В. П. від 27 липня 2016 року

№ 11-НВ про відсторонення його від роботи на займаній посаді; стягнути з відповідача на його користь невиплачену йому заробітну плату за виконання обов`язків інженера з охорони праці II категорії на 0,25 ставки від посадового окладу згідно штатного розпису, за період з 01 липня

2016 року по день звільнення - 15 серпня 2016 року; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні робітника, за виконання обов`язків інженера з охорони праці ІІ категорії на 0,25 ставки від посадового окладу згідно штатного розпису, за період з 16 серпня 2016 року по день ухвалення рішення суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області

від 20 лютого 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 28 лютого 2018 року, у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача з роботи проведено без порушення чинного трудового законодавства і підстави для поновлення позивача на роботі відсутні, так як ОСОБА_1 має дві догани, був відсутній протягом двох днів на роботі, будучи в нетверезому стані утримував у себе клеймо 02-214 для відпустку лісопродукції, чим зупинив роботу підприємства 27 липня 2016 року, крім того 28 липня

2016 року також не вийшов на роботу.

Також суд виходив із того, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь невиплаченої заробітної плати за виконання обов`язків інженера з охорони праці 2 категорії на 0,25 ставки від посадового окладу згідно штатного розпису за період з 01 липня 2016 року по день звільнення є необґрунтованою, так як згідно довідки «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» від 01 вересня 2016 року № 109ДП, ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за 11 робочих днів в сумі 1 843 грн 78 коп. та компенсація за не використану відпустку за період роботи з 01 липня 2015 року по 15 серпня 2016 року в сумі 2 795 грн 15 коп. з вирахуванням податків. Виплати проведені в повному обсязі, в сумі 4 638 грн 93 коп. перераховані на зарплатний картковий рахунок 26 серпня 2016 року в публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 17 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_7 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, так як відповідачем доведено правомірність звільнення позивача, оскільки позивач протягом року не виконував вказівки керівника, має дві догани (перша догана від 06 листопада 2015 року, друга догана

від 10 грудня 2015 року), два дні прогулу (27 липня 2016 року та 28 липня

2016 року), тим самим порушив трудову дисципліну.

Зазначені обставини свідчать про дотримання вимог КЗпП України відповідачем при звільненні позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 ,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.

У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахували його доводи та не надали оцінки поданим ним доказам. При цьому судами не було враховано, що він не допускав прогулів, а був присутній на роботі 27 липня 2016 року. Також перед застосуванням до нього дисциплінарного стягнення роботодавець не відібрав у нього письмові пояснення.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 був прийнятий на посаду майстра лісу в ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс».

Згідно наказу ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс»

від 02 січня 2015 року № 3/1 нв, клеймо № 02-206 закріплене за майстром лісу ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» ОСОБА_1 .

Згідно наказу директора ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» Сичова В. П. від 01 липня 2016 року № 26-К на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків інспектора по охороні праці на 0,25 ставки тимчасово відсутнього працівника.

У відповідності до наказу ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» від 06 листопада 2015 року № 21-КЗ ОСОБА_1 оголошено догану за несвоєчасне виконання наказу керівництва, а саме: не своєчасне попередження голів сільських рад про початок лісогосподарських робіт на теренах сільських рад. Догана ОСОБА_1 не оскаржена і набрала законної сили.

Згідно із наказом ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс»

від 10 грудня 2015 року № 24-КЗ ОСОБА_1 оголошено догану за не виконання вказівки директора Сичова В. П. , а саме: приведення ділянки місць рубок в 32 кварталі видділах 2.9 і 14 до стану відповідних вимог. Догана не оскаржена ОСОБА_1 та набрала законної сили.

У відповідності до акта № 27/07/2016, складеного ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці.

Згідно акта від 27 липня 2016 року, складеного ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» ОСОБА_1 . 27 липня 2016 року не з`явився на роботу без поважної причини, утримував у себе клеймо 02-214, яке рахується за майстром, чим зупинив роботу підприємства.

Відповідно до наказу ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» від 27 липня 2016 року № 11-НВ ОСОБА_1 в зв`язку з порушенням трудової дисципліни, а саме відсутності на робочому місці 27 липня 2016 року без поважної причини, відсторонено від посади майстра лісу, наказано здати в бухгалтерію товарно-транспортну накладну та в виробничий відділ клеймо, звернутись в правоохоронні органи для допомоги виконання даного наказу, призначити службове розслідування.

У відповідності до акта № 28/07/2016, складеного ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці.

Згідно із постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 жовтня 2016 року у справі № 133/1621/16-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП і призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн, за те, що він 27 липня 2016 року близько 13 год. 50 хв. в

м. Козятині Вінницької області по вул. Пилипа Орлика, 10 в приміщенні

ДП «Агроліс», будучи в нетверезому стані обзивав нецензурними словами свого керівника Сичова В. П. , на його зауваження та зауваження інших осіб не реагував, чим порушив громадський порядок.

Відповідно до наказу директора ДП «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» Сичова В. П. від 15 серпня 2016 року № 28-К звільнено

ОСОБА_1 з посади майстра лісу відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно протоколу від 07 грудня 2017 року № 5 зборів членів первинної профспілкової організації ДП «Козятинський райагроліс» «Про надання згоди профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України», вирішено одноголосно надати згоду на звільнення ОСОБА_1 згідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, який дійсно протягом певного часу не виконував вказівки керівника, має дві догани (перша догана від 06 листопада 2015 року, друга догана

від 10 грудня 2015 року) та два дні прогулу (27 липня 2016 року та 28 липня 2016 року), тим самим порушив трудову дисципліну.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері виконання найманої праці вона полягає в обов`язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, давати звіт перед роботодавцем за свої протиправні дії та нести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.

Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Цей характер полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, примусова санкція, яка спричиняє для порушника певні негативні наслідки.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано заходи стягнення, зокрема у вигляді догани.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У пункті 22 вищевказаної постанови роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 148 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Відповідно до частин першої та другої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Встановивши, що до винесення наказу про звільнення позивача до нього було застосовано два дисциплінарні стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов`язків, які в силу вимог статті 151 КЗпП України не були погашені, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав у відповідача для звільнення позивача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. При цьому судами враховано згоду на таке звільнення первинної профспілкової організації.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки всім обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області

від 20 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 17 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович