ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

справа № 140/13967/21

адміністративне провадження № К/990/2880/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Ханової Р.Ф., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 (суддя - Смокович В.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 (головуючий суддя - Курилець А.Р., судді: Кушнерик М.П., Пліш М.А.) у справі №140/13967/21.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» (далі - ТОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ») звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) від 12.11.2021 №0066890701, №0066880701 та №0066900701.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 12.11.2021 №0066890701, №0066900701 повністю та податкове повідомлення рішення від 12.11.2021 №0066880701 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1463787,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 12.11.2021 №0066890701, від 12.11.2021 №0066900701 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Волинській області звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування підстав оскарження ГУ ДПС у Волинській області посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №810/3952/16, від 05.09.2018 у справі №826/20258/13-а, від 08.08.2018 у справі №816/5/15-а, від 22.06.2022 у справі №826/1217/16, від 29.06.2022 у справі №813/19100/16, від 17.08.2022 у справі №640/4237/19, від 01.08.2022 у справі №808/2593/16

У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що позивачем на запити податкового органу не надано пояснень та документального підтвердження обсягу наданих послуг, кількість годин, місце надання консультацій, яким чином здійснювався контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню процесу управління підприємством, документи які підтверджують зв`язок отриманих консультацій з господарською діяльністю товариства; товариством не надано технічних завдань, документів, які підтверджують зв`язок відображених послуг з розробки і підтримки програмного забезпечення для терміналів та консультаційних послуг з питань інформатизації з господарською діяльність позивача; з актів наданих послуг не можливо встановити, які саме роботи було виконано; не надано звітів з розшифровкою аудиторських послуг, документів, що розкривають зміст наданих послуг (інформації відносно даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності щодо яких здійснювався аудит, програм аудиту та поетапний календарний графік аудиторських послуг із зазначенням детальних ділянок бухгалтерського та податкового обліку, питань щодо фінансово-господарської діяльності).

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Волинській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 31.03.2016 по 31.12.2020.

За наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС у Волинській області складено акт від 07.04.2021 №3065/07-11/42445219, в якому, зокрема відображено висновки про порушення позивачем:

підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, пунктів 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704, пунктів 3,6 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV ТОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» занижено податок на прибуток в загальній сумі 1497721,60 грн, в тому числі: за 2019 рік в сумі 33934,60 грн, за 2020 рік в сумі 1463787,00 грн.;

підпункту «а» пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ТОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» занижено податок на додану вартість на загальну суму 4448254,00 грн, та завищено залишок від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2020 у сумі 102379,00 грн;

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області 12.11.2021 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0066890701, яким визначено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4893079,40 грн, в тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 4448254,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 444825,40 грн;

№0066880701, яким визначено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 1501115,50 грн, в тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 1497722,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3393,50 грн;

№0066900701, встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) періоду на суму 102379,00 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із нормами підпункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Нормами пункту 44.2. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно із пунктом 134.1. статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум грошових зобов`язань на підставі таких операцій.

В той же час, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - властивостей придбаних товарів, умов перевезення, зберігання тощо.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи з урахуванням специфіки предмету та умов укладених правочинів.

Вимоги частин четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

За наслідками проведеної перевірки контролюючий орган, зокрема, дійшов висновку про те, що ТОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» не підтверджено витрати, які сформовані по операціях з придбання послуг за 2020 рік у ФОП ОСОБА_1 в загальній сумі 2773900,00 грн, у ФОП ОСОБА_2 в загальній сумі 3280450,00 грн та ТОВ «ГЛОБАЛ СМАРТ ЦЕНТР» в загальній сумі 2077800 грн, у зв`язку із чим було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 №0066880701.

Як встановлено судами, між ТОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір від 05.05.2020 №05-05-20 про надання інформаційно-консультаційних послуг, згідно із пунктом 1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику наступні інформаційно-консультаційні послуги: вивчення процесу управління компанією, надання усних або письмових рекомендації по вдосконаленню цього процесу; контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню; консультації з питань комерційної діяльності; надає консультації та поради, я к в письмовій так і в усній формі (за бажанням Замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства Замовника та розвитку мережі, оптового збуту продукції; надає консультаційних послуг стосовно податкової та митної справ; надання консультацій стосовно мережі закупівель товару; надання послуг по моніторингу попередньої діяльності підприємства, надання консультацій та порад за висновками такого моніторингу; надання консультаційно-інформаційних послуг по моніторингу змін чинного законодавства та надання усних та письмових (за бажанням Замовника) висновків щодо їх застосування; надання інформаційно-консультаційних послуг з митно-брокерських питань; надання інших не заборонених чинним законодавством інформаційно-консультаційних за замовленням Замовника, що стосуються поточної, минулої та майбутньої діяльності підприємства

Відповідно до умов договору від 01.05.2020 №02/20 про надання інформаційно-консультаційних послуг, укладеного між позивачем ФОП ОСОБА_1 , виконавець зобов`язується надати замовнику наступні інформаційно-консультаційні послуги: вивчення потенціалу автомобільного ринку, інформованості, популярності визначеного товару та послуг; надання консультаційних послуг з питань управління та операційного планування, визначення напрямків розвитку бізнесу; надання усних або письмових рекомендації по вдосконаленню процесу управління підприємством; контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню; консультації з питань комерційної діяльності; вивчення процесу управління компанією; надає консультації та поради, я к в письмовій так і в усній формі (за бажанням Замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства Замовника; надає консультаційних послуг стосовно податкової та митної справ; надання послуг по моніторингу попередньої діяльності підприємства, надання консультацій та порад за висновками такого моніторингу; надання консультаційно-інформаційних послуг по моніторингу змін чинного законодавства та надання усних та письмових (за бажанням Замовника) висновків щодо їх застосування; надання інформаційно-консультаційних послуг з митно-брокерських питань; надання інших не заборонених чинним законодавством інформаційно- консультаційних за замовленням Замовника, що стосуються поточної, минулої та майбутньої діяльності підприємства.

Між ТОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» та ТОВ «ГЛОБАЛ СМАРТ ЦЕНТР» був укладений договір від 03.01.2020 №03-20/ІТ про надання послуг (виконання робіт) у сфері інформатизації та розробки програмного забезпечення для терміналів, згідно із пунктом 1.1 якого виконавець зобов`язується на свій ризик, за завданням замовника надати послуги (виконати роботи) у сфері інформатизації у тому числі, але не обмежуючись: комп`ютерне програмування (розробка програмного забезпечення для терміналу типу «і-box»); оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах, і пов`язана з ними діяльність; консультування; тестування, керування та налаштування ПЗ; системна інтеграція ПЗ; інші послуги у сфері IT.

Матеріали справи місять копії актів надання консультаційних та аудиторських послуг та з розробки і підтримки програмного забезпечення.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення рішення від 12.11.2021 №0066880701 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1463787,00 грн, суди попередніх інстанцій зазначили, що господарські операції між позивачем та вищезазначеними контрагентами документально підтверджені та відповідачем не надано доказів, які б спростовували реальність таких операцій, визначали б відсутність у позивача відповідних розрахункових та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, невідповідність господарських операцій цілям господарської діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності вказували на те, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Суди першої та апеляційної інстанцій, фактично відхилили доводи контролюючого органу про те, що надані документи не розкривають в повній мірі суть господарських операцій та їх неможливо пов`язати до конкретних господарських операцій, оскільки вони містять узагальнюючу інформацію.

Судом апеляційної інстанції відзначено, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Верховний Суд звертає увагу, що дійсно податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватися ті чи інші господарські операції. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою спірних послуг, позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги у вигляді звіту, висновку тощо.

Судами не перевірено, якими силами та засобами надавались оспорювані послуги, хто виступав їх конкретними виконавцями, яким чином позивач здійснював контроль за станом виконання відповідних робіт, а також не досліджено спрямованість розглядуваних операцій із придбання спірних послуг на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) його активів (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Реальність, зокрема, потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні послуги отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Не досліджено судами першої та апеляційної інстанцій у даній ситуації і технічну можливість контрагентів позивача надавати спірні послуги з урахуванням їх фактичних ресурсів (наявності відповідних трудових (фахових/кваліфікованих) ресурсів), понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності.

Крім того слід також зазначити, що предметом договору від 05.05.2020 №05-05-20, укладеного з ФОП ОСОБА_3 є надання інформаційно-консультаційних послуг, проте згідно долучених до матеріалів справи актів наданих послуг зазначено надання аудиторських послуг.

Контролюючий орган зазначає, що згідно даних Реєстру аудиторських фірм та аудиторів відсутня інформація про набуття права на провадження аудиторської діяльності ФОП ОСОБА_3 та включення суб`єкта господарської діяльності до вказаного реєстру.

Слід зазначити, що кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є розумна економічна причина (ділова мета), тобто причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу). Господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

При цьому слід наголосити, що в умовах дії такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне з`ясування усіх обставин справи, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають здійснювати активну роль у встановленні об`єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення усіх фактичних даних зі спору та сприяючи сторонам у поданні та витребуванні необхідних для цього доказів.

А відтак без перевірки зазначених обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правильність відображення позивачем у податковому обліку витрат на оплату спірних послуг є передчасним.

За правилами ж частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до частин другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з`ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі №140/13967/21 щодо задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2021 №0066880701 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1463787,00 грн. слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 341 344 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі №140/13967/21 в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2021 №0066880701 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1463787,00 грн.- скасувати.

Справу №140/13967/21 в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі № 140/13967/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова М.М. Яковенко