ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 140/166/19
адміністративне провадження № К/9901/20425/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 (головуючий суддя Ковальчук В.Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 (головуючий суддя Шавель Р.М., судді Улицький В.З., Кузьмич С.М.)
у справі №140/166/19
за позовом Луцької міської ради
до Міністерства юстиції України,
третя особа - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Кухлевська Мирослава Валеріївна,
про визнання протиправним та скасування наказу щодо відмови у задоволенні скарги без розгляду її по суті, спонукання до вчинення певних дій,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У січні 2019 року Луцька міська рада звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ відповідача Міністерства юстиції України № 3420/7 від 24.09.2018;
1.2. зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача № 1.1-2/6828 від 23.08.2018;
1.3. стягнути з відповідача на користь Луцької міської ради суму сплаченого судового збору.
2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, позов задоволено повністю:
2.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №3420/7 від 24.09.2018 «Про відмову у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23.08.2018 №1.1-2/6828 без розгляду її по суті».
2.2. Зобов`язано Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу Луцької міської ради від 23.08.2018 №1.1-2/6828.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
3.1. 25.06.2018 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М.В. здійснено державну реєстрацію права власності на торговий павільйон « Лінолеум » (літера Ж-1) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером №41831065 від 27.06.2018.
3.2. Правовою підставою для здійснення таких реєстраційних дій (тобто, правоустановлюючим документом) слугувала балансова довідка Волинської обласної спілки споживчих товариств № 185/1 від 01.06.2018.
3.3. 23.08.2018 Луцька міська рада звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою №1.1-2/6828 на дії приватного нотаріуса Кухлевської Мирослави Валеріївни щодо державної реєстрації права власності на торговий павільйон « Лінолеум » (літера Ж-1) згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером №41831065 від 27.06.2018, на підставі балансової довідки Волинської обласної спілки споживчих товариств від 01.06.2018 №185/1.
3.4. 13.09.2018 Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації скарга Луцької міської ради №1.1-2/6828 від 23.08.2018 була розглянута та складено висновок про відмову в задоволенні скарги у зв`язку з тим, що скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
3.5. 24.09.2018 Міністерством юстиції України, на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 13.09.2018, прийнято наказ №3420/7 «Про відмову у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23.08.2018 №1.1-2/6828 без розгляду її по суті», яким відмовлено у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23.08.2018 №1.1-2/6828 у зв`язку з тим, що скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що процедурні порушення, допущені Міністерством юстиції України при розгляді скарги позивача, повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи рішення, оскільки такі вплинули на можливість позивача реалізувати своє право на належний і всебічний розгляд скарги, а також мали визначальний вплив на встановлення обставин, які були висвітлені в скарзі.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Міністерством юстиції України подано касаційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, в якій просить їх скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Скаржник звертає увагу на те, що зі скарги та долучених до неї документів, а також відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не вбачається можливим встановити, що спірний об`єкт нерухомості, право власності на який було зареєстровано, розташований на земельній ділянці, що належить на праві власності Луцькій міській раді. Зазначає, що при поданні скарги Луцька міська рада повинна була навести факти, які підтверджували б, що саме на земельних ділянках територіальної громади Луцької міської ради розташованих об`єкт. При цьому, відповідачем було встановлено, що рішенням №41831065 державним реєстратором Кухлевською М.В. було проведено державну реєстрацію права власності на торговий павільйон « Лінолеум » (літера Ж-1), що розташований за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, будинок 1, за суб`єктом: Волинською обласною спілкою споживчих товариств. Одночасно скаржником заперечуються висновки судів попередніх інстанцій щодо нерозгляду скарги по суті та повідомлення позивача про розгляд скарги у спосіб, що не передбачений відповідним порядком.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги. Оскаржувані судові рішення вважає законними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
8. Згідно з частинами 1, 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
9. Згідно вимог частини 5 статті 37 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
10. Частиною 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
11. Відповідно до частини 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;
2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
5) є рішення цього органу з того самого питання;
6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
12. Пунктом 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок №1128) передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.
13. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Така скарга у день її надходження реєструється суб`єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах. Відсутність обов`язкових відомостей у скарзі та документів, що долучаються до скарги, передбачених Законами, не є підставою для відмови у її реєстрації.
Скаржник може відкликати подану скаргу на будь-якому етапі її розгляду. У такому випадку скарга залишається без розгляду.
Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.
14. Згідно із пунктом 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
15. При цьому, відповідно до пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
16. Згідно із пунктом 10 Порядку №1128 суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у скарзі Луцької міської ради № 1.1-2/6828 від 23.08.2018 скаржник в її кінцевій частині просив Міністерство юстиції України проводити розгляд скарги за участі представника скаржника.
18. Згідно висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 140/167/19, використання у пункті 9 Порядку прислівника «обов`язково» свідчить про істотність вимоги запрошення скаржника, суб`єкта оскарження та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
19. Зі встановлених обставин справи вбачається, що всупереч вищевказаним вимогам Порядку №1128 відповідач надіслав лист Луцькій міській раді про розгляд скарги лише 14.09.2018 (згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті), в той час як засідання Комісії відбулось 13.09.2018.
20. Згідно інформації Державного підприємства «Національні інформаційні системи» оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України про засідання Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке відбулося 13.09.2018, було розміщене 11.09.2018.
21. За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 13.06.2018 у справі № 128/1950/17, оскільки спеціальним законом, який регулює спірні відносини не визначено поняття строку та порядку його обчислення, суду слід застосовувати загальні правила обчислення строків.
22. Відповідно до статей 251 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
23. Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
24. Зазначені вище норми обчислення строку кореспондуються зі статтею 120 КАС України, згідно якої перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
25. Отже, за загальним правилом обчислення строків, останній повинен починатися з наступного дня після відповідної календарної дати.
26. Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції правомірно застосовано до спірних правовідносин норми Цивільного кодексу України, які передбачають визначення та обчислення строків.
27. Таким чином, оголошення про засідання Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації 13.09.2018, яке було розміщено на офіційному веб-сайті відповідача 11.09.2018 про розгляд скарги на 13.09.2018, початок перебігу дводенного строку розпочався з 12.09.2018 і тривав до 14.09.2019, що є свідчення недотримання відповідачем дводенного строку повідомлення до дня розгляду скарги.
28. Відтак, суб`єкт оскарження був фактично позбавлений можливості дізнатись про дату, час та місце розгляду скарги, а також бути присутнім під час розгляду скарги та надавати відповідні документи, пояснення тощо, що могло вплинути на результат розгляду скаргу.
29. Такий висновки суду у цій справі відповідає правовому висновку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, зазначеному у постанові від 20.05.2019 у справі № 826/9046/16.
30. З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
31. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 238 344 349 350 355 356 359 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя: В.М. Шарапа
Судді: Л.В. Тацій
С.М. Чиркін