ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року

м. Київ

справа №140/1939/17

адміністративне провадження № К/9901/64409/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 (судді - Сапальова Т.В., Курко О.П., Совгиря Д.І. )

у справі за його адміністративним позовом до Немирівської міської ради Вінницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Немирівської міської ради 10 сесії 1 скликання від 21.07.2017 №248 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " та зобов`язання повторно розглянути заяву.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником 15/50 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 15.11.2003, укладеного з ОСОБА_5 .

Згідно рішення Немирівської міської ради 23 сесії 6 скликання від 16.05.2014 ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0500 га по АДРЕСА_1 .

Розробником документації із землеустрою ФОП ОСОБА_6 було складено технічну документацію із землеустрою, до складу якої входить акт погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки, який підписали суміжні землевласники та землекористувачі за винятком третіх осіб.

З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 звернувся з заявою до Немирівської міської ради від 01.10.2015, що зареєстрована 01.10.2015 за №3-11, в якій просив розглянути вказаний земельний спір, повідомити його завчасно про день та час розгляду справи та прийняти відповідне рішення за наслідками розгляду земельного спору.

До заяви було додано один примірник технічної документації.

20.10.2015 на вищевказану заяву позивача Немирівська міська рада надала відповідь, в якій повідомила про те, що відповідно до рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14.09.2015 в справі №140/1820/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання права власності за набувальною давністю на земельну ділянку, рішення Немирівського районного суду від 29.07.2014 про визнання права власності за набувальною давністю на земельну ділянку скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

Крім цього, в провадженні Немирівського районного суду знаходилась справа №2/140/654 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Немирівської міської ради Вінницької області про визнання безпідставними відмов у погодженні меж земельної ділянки та зобов`язання вчинити дії.

Оскільки рішення прийнято не було, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Немирівської міської ради про визнання бездіяльності щодо відсутності розгляду заяви протиправною та зобов`язання розглянути заяву.

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 22.01.2016, яка набула законної сили, позов було задоволено.

На виконання вказаного рішення суду 13 сесією 7 скликання Немирівської міської ради прийнято рішення, яким підтримано пропозицію комісії, викладену в акті від 23.02.2016, згідно з якою було рекомендовано підготувати варіант розподілу земельної ділянки між співвласниками житлового будинку, який би задовольнив усіх власників з послідуючим погодженням. У разі незгоди, дане питання рекомендовано вирішувати в судовому порядку.

Вважаючи, що заява від 01.10.2015 по суті відповідачем не розглянута, позивач звернувся до суду.

Згідно з постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 06.03.2017 було визнано протиправним рішення 13 сесії 7 скликання Немирівської міської ради від 07.09.2016 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 » та зобов`язано Немирівську міську раду повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 01.10.2015 та додані до неї документи та прийняти за наслідками її розгляду відповідне рішення.

21.07.2017 10 (позачерговою) сесією 1 скликання Немирівської міської ради на виконання постанови Немирівського районного суду Вінницької області від 06.03.2017 у справі №140/2136/16-а розглянуто заяву ОСОБА_1 від 01.10.2015 щодо вирішення земельного спору, який виник у зв`язку з відмовою у підписанні акту погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , землекористувачами гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та прийнято рішення №248, яким вирішено рекомендувати громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - власникам житлового будинку, після виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності Немирівської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 , здійснити розподіл земельної ділянки між співвласниками житлового будинку, який би задовольнив усіх власників з послідуючим погодженням. У разі незгоди дане питання вирішувати в судовому порядку.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем без використання повноваження з метою, з якою воно надане, рішення є необґрунтованим. Вважає, що Немирівська міська рада Вінницької області, як орган місцевого самоврядування, ухилилась від прийняття рішення по суті заяв, перекладаючи розгляд вказаного питання на судові інстанції.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним рішення Немирівської міської ради 10 сесії 1 скликання від 21.07.2017 №248 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 "

Зобов`язано Немирівську міську раду повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 01.10.2015 та додані до неї документи, та прийняти відповідне рішення щодо погодження між гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до технічної документації, виготовленої ФОП ОСОБА_6 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем фактично запропоновано сторонам цього конфлікту вирішити між собою земельний спір, що є порушенням ч. 3 ст. 158 ЗК України, оскільки, в даному випадку, саме на Немирівську міську раду покладено обов`язок щодо вирішення земельних спорів, в разі не можливості вирішення їх громадянами самостійно.

Суд дійшов висновку, що рішення Немирівської міської ради 10 сесії 1 скликання від 21.07.2017 №248 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 » прийняте з порушенням вимог земельного законодавства, тому вважав за необхідне визнати його протиправним та зобов`язати Немирівську міську раду повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 01.10.2015 та додані до неї документи, та прийняти відповідне рішення щодо погодження між гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до технічної документації, виготовленої ФОП ОСОБА_6 .

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 рішення суду першої інстанції змінено.

Абзац 3 (третій) резолютивної частини рішення викладено в такій редакції: "Зобов`язати Немирівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2015 та додані до неї документи та прийняти рішення по суті питань, порушених в заяві ОСОБА_1 від 01.10.2015.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Немирівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2015 і додані до неї документи та прийняти рішення по суті порушених у заяві питань, оскільки земельний спір відповідачем не вирішений. Суд не може зобов`язувати відповідача прийняти певне рішення про результати розгляду земельного спору.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обгрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, неправильно встановлено обставини справи, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Зокрема, покликається на те, що відповідач ухилився від прийняття рішення по суті земельного спору.

Вважає, що єдиним ефективним способом захисту є зобов?язання відповідача розглянути по суті його заяву та прийняти за наслідками розгляду рішення про погодження між ним, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 межі земельної ділянки.

Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині зміни рішення суду першої інстанції.

До касаційної скарги в порядку статті 336 КАС України приєдналась ОСОБА_10 , яка вважає, що суд у цій справі вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, оскільки позивач намагається оформити проект землеустрою на земельну ділянку, яка перебуває в оренді її чоловіка і на яку вона також отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 158 Земельного Кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

За змістом наведеної норми органи місцевого самоврядування вирішують не усі земельні спори, а лише щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Предметом касаційного оскарження у цій справі є лише рішення суду апеляційної інстанції, який змінив рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про зобов?язання відповідача повторно розглянути заяву позивача.

Позивачем та відповідачем рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовної вимоги про скасування рішення від 21.07.2017 № 248 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 " не оскаржується.

За таких обставин, враховуючи приписи статті 341 КАС України, касаційний перегляд Верховним Судом здійснюється в межах вимог касаційної скарги лише в частині зобов?язання відповідача повторно розглянути заяву позивача.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд не може зобов`язувати відповідача прийняти певне рішення про результати розгляду земельного спору, який фактично не вирішено.

Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції, позивач вважає, що позовні вимоги підлягали задоволенню саме у спосіб зобов?язання відповідача прийняти рішення щодо погодження між ним, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , меж земельної ділянки на підставі розробленої на його замовлення технічної документації.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, заява позивача від 01.10.2015, яка була предметом розгляду відповідачем, містила лише вимогу про розгляд земельного спору.

Конкретних вимог щодо способу вирішення земельного спору, в т.ч. про погодження меж земельної ділянки на підставі розробленої позивачем технічної документації, зазначена заява не містила.

У позовній заяві позивач також просив зобов?язати відповідача повторно розглянути його заяву про вирішення земельного спору.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для зобов?язання відповідача погодити межі спірної земельної ділянки та прийняв рішення про зміну в цій частині рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а їх зміст зводиться до додаткової перевірки доказів, що в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції у цій справі - без змін.

Керуючись статтями 341 345 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук