ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 140/4196/21

провадження № К/9901/48571/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Адміністрація» до Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_1 , приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кухлевська Мирослава Валеріївна, державний реєстратор Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області Кучма Ігор Іванович, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Волинського окружного адміністративного суду у складі судді Плахтій Н.Б. від 26 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І., Ніколіна В.В. від 01 грудня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , Міністерством юстиції України прийнято наказ, яким, зокрема вирішено скасувати рішення прийняті приватним нотаріусом Кухлевською М.В від 11 квітня 2019 року № 46429501 відповідно до якого зареєстровано право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; № 46429904 яким погашено запис про право власності № 27696678 МП «ЮЛА» на незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1 ; рішення від 26 березня 2020 року № 51786605 прийняте державним реєстратором Кучмою І.І., відповідно до якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Бізнес-Адміністрація». Уважаючи наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Зважаючи на підстави позову, встановлені обставини справи та підстави відкриття касаційного провадження, Суду слід встановити дійсний характер спірних правовідносин, та чи є зазначений спір публічно-правовим.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ТОВ «Бізнес-Адміністрація» звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_1 , приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кухлевська М.В., державний реєстратор Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області Кучма І.І., про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 08 квітня 2021 року № 1303/5 «Про задоволення скарги»;

- зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів стосовно рішень про державну реєстрацію прав, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України від 08 квітня 2021 року № 1303/5 «Про задоволення скарги», а саме: рішення від 11 квітня 2019 року №№ 46429501, 46429904, прийняті приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М.В.; рішення від 26 березня 2020 року № 51786605, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради Кучмою І.І.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, позовні вимоги ТОВ «Бізнес-Адміністрація» було задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2, 5 наказу Міністерства юстиції України від 08 квітня 2021 року № 1303/5 «Про задоволення скарги».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наведені Колегією Міністерства юстиції України висновки про порушення приватним нотаріусом Кухлевською М.В. вимог чинного законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому скасування прийнятих нею рішень від 11 квітня 2019 року №№ 46429501, 46429904 відповідно до спірного наказу є необґрунтованим, відтак в цій частині наказ відповідача від 08 квітня 2021 року № 1303/5 слід визнати протиправним та скасувати.

4. Колегія Міністерства юстиції України не досліджувала правомірність прийняття державним реєстратором Кучмою І.І. рішення від 26 березня 2020 року № 51786605, відповідно до якого зареєстровано право власності ТОВ «Бізнес-Адміністрація» на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 51а. Зазначене рішення скасоване відповідачем як таке, що випливає з факту скасування рішень від 11 квітня 2019 року №№ 46429501, 46429904, прийнятих приватним нотаріусом Кухлевською М.В. Таким чином, оскільки судом встановлено факт безпідставного скасування відповідачем рішень від 11 квітня 2019 року №№ 46429501, 46429904, прийнятих приватним нотаріусом Кухлевською М.В., тому прийняте державним реєстратором Кучмою І.І. рішення від 26 березня 2020 року № 51786605 також підлягає скасуванню.

5. Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання протиправними та скасування пунктів 3, 4, 6 наказу Міністерства юстиції України від 08 квітня 2021 року № 1303/5 «Про задоволення скарги», суди попередніх інстанцій виходили з того, що пункти 3, 4 та 6 оспорюваного наказу не порушують прав позивача.

6. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів стосовно рішень про державну реєстрацію прав, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України від 08 квітня 2021 року № 1303/5 «Про задоволення скарги», а саме: рішення від 11 квітня 2019 року №№ 46429501, 46429904, прийняті приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М.В.; рішення від 26 березня 2020 року № 51786605, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради Кучмою І.І., суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач на підставі спірного наказу не вніс відповідні записи до Державного реєстру прав, оскільки у ньому міститься запис про наявне обтяження об`єкта нерухомості, а саме: заборона на нерухоме майно відповідно до договору іпотеки № 653, укладеного між позивачем та АТ «ТАСКОМБАНК» 17 грудня 2020 року, а тому підстави для зобов`язання відповідача поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про прийняті державними реєстраторами рішення від 11 квітня 2019 року №№ 46429501, 46429904, від 26 березня 2020 року № 51786605 відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство юстиції України звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, а провадження у справі закрити.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що 11 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кухлевською М.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за № 46429501, відповідно до якого зареєстровано право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (запис про право власності № 31140426).

9. Рішенням приватного нотаріуса Кухлевської М.В. від 11 квітня 2019 року № 46429904 погашено запис про право власності № 27696678 МП «ЮЛА» на незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1 та закрито розділ, що був відкритий на нього.

10. 26 березня 2020 року державним реєстратором Кучмою І.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 51786605, відповідно до якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Бізнес-Адміністрація» (запис про право власності № 36090823).

11. 15 березня 2021 року ОСОБА_1 подав до Міністерства юстиції України скаргу, у якій просив провести перевірку правомірності прийняття, зокрема, рішень від 11 квітня 2019 року №№ 46429501, 46429904, від 26 березня 2020 року № 51786605 та скасувати вказані рішення.

12. 01 квітня 2021 року Колегія Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 склала висновок, яким рекомендувала скаргу ОСОБА_1 від 15 березня 2021 року задовольнити частково; скасувати рішення від 11 квітня 2019 року № 46429501, № 46429904, прийняті приватним нотаріусом Кухлевською М.В., рішення від 26 березня 2020 року № 51786605, прийняте державним реєстратором Кучмою І.І.; тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Кухлевській М.В. до Державного реєстру речовим прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць; в іншій частині вимог відмовити у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки вона подана особою, яка не може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття оскаржуваних рішень.

13. 08 квітня 2021 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 1303/5 «Про задоволення скарги», яким вирішено:

1. Скаргу ОСОБА_1 від 15 березня 2021 року задовольнити частково.

2. Скасувати рішення від 11 квітня 2019 року № 46429501, № 46429904, прийняті приватним нотаріусом Кухлевською М.В., рішення від 26 березня 2020 року № 51786605 прийняте державним реєстратором Кучмою І.І.

3. Тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Кухлевській М.В. до Державного реєстру речовим прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.

4. В іншій частині вимог відмовити у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки вона подана особою, яка не може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття приватним нотаріусом Ващук В.Ф. та державним реєстратором Петрочук О.Д.

5. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

6. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

14. Уважаючи наказ Міністерства юстиції України від 08 квітня 2021 року № 1303/5 «Про задоволення скарги» протиправним, ТОВ «Бізнес-Адміністрація» звернулось до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 396/2550/17, від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17 та у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 2040/8209/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 826/4214/18, від 28 січня 2021 року у справі № 817/679/18, від 28 січня 2021 року у справі № 826/1684/17, від 29 січня 2021 року у справі № 640/15844/20, від 16 червня 2021 року у справі № 752/1914/16-ц, згідно яких спірні правовідносини обумовлені необхідністю захисту прав не у сфері публічно-правових відносин, а майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

16. ТОВ «Бізнес-Адміністрація» подало відзив на касаційну скаргою Міністерства юстиції України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

17. ОСОБА_1 подав пояснення на касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, у яких зазначає про підтримку вимог касаційної скарги та просить її задовольнити, оскільки доводи касаційної скарги Міністерства юстиції України щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є обґрунтованими, та підтверджені правовими висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

19. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

20. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

21. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

22. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року не відповідають, з огляду на наступне.

23. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

24. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

25. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

26. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

28. Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

29. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

30. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

31. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

32. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

33. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17.

34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15 вказує на те, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

35. У справі, що розглядається спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Міністерством юстиції України наказу від 08 квітня 2021 року № 1303/5 «Про задоволення скарги». Разом з тим, з висловлених позивачем у ході розгляду справи доводів вбачається, що основним мотивом звернення до суду стало прийняття відповідачем протиправного рішення, яким фактично порушено майнові права позивача.

36. Відносини, пов`язані з розглядом Міністерством юстиції України скарг у сфері державної реєстрації, регулюються, зокрема Цивільним кодексом України Господарським кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції» від 25 грудня 2015 року № 1128.

37. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

38. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

39. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

40. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

41. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

42. У справі, що розглядається спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України від 08 квітня 2021 року № 1303/5 «Про задоволення скарги», оскільки вказаним наказом, як вважає позивач, порушено майнові права Товариства, а саме скасовано рішення прийняті приватним нотаріусом Кухлевською М.В. від 11 квітня 2019 року № 46429501 (відповідно до якого зареєстровано право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ), № 46429904 (погашено запис про право власності № 27696678 МП «ЮЛА» на незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1 та закрито розділ, що був відкритий на нього), рішення прийняте державним реєстратором Кучмою І.І. від 26 березня 2020 року № 51786605 (відповідно до якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Бізнес-Адміністрація»).

43. Відтак, спірні правовідносини є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття позивачем права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з скасуванням реєстраційних дій, тобто такі правовідносини обумовлені необхідністю захисту прав не у сфері публічно-правових відносин, а майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

44.Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» від 08 квітня 2021 року № 1303/5 не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

45. За таких обставин, спір у цій справі не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

46. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 396/2550/17, від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17, та постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 2040/8209/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 826/4214/18, від 28 січня 2021 року у справі № 817/679/18, від 28 січня 2021 року у справі № 826/1684/17, від 29 січня 2021 року у справі № 640/15844/20, від 16 червня 2021 року у справі № 752/1914/16-ц.

47. Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини безпосередньо стосуються майнового спору між ТОВ «Бізнес-Адміністрація» та ОСОБА_1 щодо об`єкта нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

48. Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

49. Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

50. Згідно з частинами першою та другої статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

51. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

52. З огляду на суб`єктний склад учасників даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. У ході касаційного перегляду підтвердились обставини, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження, а саме неврахування судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 396/2550/17, від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17 та у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 2040/8209/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 826/4214/18, від 28 січня 2021 року у справі № 817/679/18, від 28 січня 2021 року у справі № 826/1684/17, від 29 січня 2021 року у справі № 640/15844/20, від 16 червня 2021 року у справі № 752/1914/16-ц.

54. Статтею 354 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і, зокрема, закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених відповідно статтею 238 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

55. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

56. Відповідно до положень статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який ухвалив постанову про закриття провадження у справі.

57. З огляду на те, що судами першої та апеляційної інстанцій були порушені правила юрисдикції, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 238 239 341 345 349 354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Адміністрація» до Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_1 , приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кухлевська Мирослава Валеріївна, державний реєстратор Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області Кучма Ігор Іванович, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення з позовом до суду в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачеві право на звернення протягом 10 днів з дня отримання ним цієї постанови до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа