№ 140/999/24 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року

м. Київ

справа № 140/999/24

адміністративне провадження № К/990/24455/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року (суддя Дмитрук В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року (головуючий суддя Бруновська Н.В., судді: Запотічний І.І., Хобор Р.Б.) у справі №140/999/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 27 жовтня 2023 року №000704-09 про застосування фінансових санкцій в розмірі 6800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для встановлення відповідачем порушення п. 2 ч.1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», стали матеріали про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 ч. 2 ст. 156 КУпАП, які надійшли від Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, зокрема протокол про адміністративне правопорушення від 16 червня 2023 року серія ВАВ 758566. Однак, позивачка зазначає, що факт реалізації алкогольних напоїв неповнолітній особі не підтверджено в передбаченому законом порядку, тому вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 01 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 27 жовтня 2023 року №000704-09. Здійснив розподіл судових витрат.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили наступні обставини.

Матеріалами Ковельського РУП ГУ НП у Волинській області про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП від 11 червня 2023 року встановлено факт продажу алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18-річного віку, продавцем ОСОБА_2 , яка працювала згідно укладеного з ФОП ОСОБА_1 трудового договору, що є порушенням вимог статті 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ковельської міської ради від 09 серпня 2023 року №58 провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст.156 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

ГУ ДПС у Волинській області на підставі матеріалів Ковельського РУП ГУ НП у Волинській області про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП, прийнято рішення від 27 жовтня 2023 року №000704-09 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивачка звернулася до суду.

Ухвалюючи судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідачем неправомірно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800 грн.

При цьому суди зазначили, що рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 6 800,00 грн прийнято за результатами розгляду надісланих на адресу ГУ ДПС у Волинській області матеріалів Ковельського РУП ГУ НП у Волинській області про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП від 11 червня 2023 року, яке, як встановлено судом, закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, тобто за відсутністю складу адміністративного правопорушення, а отже і підстави для застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 6 800,00 грн, згідно рішення ГУ ДПС у Волинській області від 27 жовтня 2023 року №000704-09, відсутні.

Не погодившись з рішеннями судів, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Підставою касаційного оскарження вказано пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі, обґрунтовуючи порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач зазначає, що закриття провадження у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП ч.1 ст. 164 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення, не виключає підстав для притягнення до відповідальності суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 шляхом застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ПК України та Законом №481/95-ВР.

Верховний Суд ухвалою від 24 липня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позивачка правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалась, що не перешкоджає її касаційному перегляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини у справі регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР, положення якого визначають основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

За приписами статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Відповідно до положень частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).

Пунктом 5 Порядку №790 визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передумовою застосування фінансових санкцій на підставі частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництво і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є встановлення на основі належних допустимих та достовірних доказів факт реалізації, зокрема, алкогольних виробів особам, які не досягли 18 років.

Так, обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до положень частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Процесуальним законом чітко визначені способи встановлення (доведення) обставин справи та юридичних фактів, на підставі яких суд приймає рішення в адміністративній справи. Так, засобами доказування в адміністративному судочинстві є: письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків (частина друга статті 72 КАС України).

Залежно від способу утворення докази поділяються на первинні та похідні.

Первинні докази - це докази, які безпосередньо формуються під впливом подій (фактів), що встановлюються та перевіряються у судовому засіданні, тобто є першоджерелами. Натомість, похідні докази відтворюють зміст іншого доказу, тобто несуть у собі інформацію, що зафіксована в них не внаслідок самих обставин, а завдяки перенесенню їх з іншого джерела.

За можливості обставини у справі повинні бути встановлені саме на підставі первинних доказів, оскільки при використанні похідних доказів збільшується ймовірність викривлення фактичних обставин справи. Водночас похідні докази можна використовувати для перевірки первинних доказів.

Дієвість адміністративного судочинства істотно залежить від того, наскільки повно і всебічно підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, достовірний висновок про існування тих чи інших юридичних фактів, що мають значення для правильного вирішення справи, можна зробити виключно із прямих неспростовних доказів чи із достатньої сукупності незаперечних непрямих, за умови, що вони не є суперечливими.

Суди попередніх інстанцій, роблячи висновок про непідтвердженість вчинення позивачем порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зіслались на наявність постанови адміністративної комісії Ковельської міської ради №58, згідно якої провадження в адміністративній справі відносно продавця ОСОБА_2 за ч.2 ст.156 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, висновки вказаної комісії не мають ознак преюдиційного характеру, і не звільняються суд від обов`язку встановлення всіх фактичних обставин у справі з метою правильного вирішення спору.

Так, поза увагою суду залишились копії заяви гр. ОСОБА_3 , заяви гр. гр. ОСОБА_4 , копії пояснень гр. ОСОБА_2 від 16 серпня 2023 року, гр. ОСОБА_5 від 12 червня 2023 року, гр. ОСОБА_1 від 16 червня 2023 року, гр. ОСОБА_4 від 12 червня 2023 року, надані в письмовому вигляді безпосередньо до суду першої інстанції.

Проте, судами не досліджено, не надано оцінки таким доказам, та не відтворено у своїх рішеннях про них, як і не досліджено копію протоколу від 16 червня 2023 року серія ВАВ 758566 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 156 КУпАП, складеного на продавця магазину ОСОБА_2 .

Судові рішення не містять належної оцінки наданим під час судового процесу письмовим поясненням та доказам. У судових рішеннях не відображено обставин, які б підтвердили здійснення у передбачений законодавством спосіб допиту свідків та інших осіб, які надали б можливість встановити обставини, що входять до предмету доказування для цілей вирішення вказаного спору та усунути розбіжності у двох групах доказів.

Отже, висновки щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, що полягає у реалізації алкогольного напою неповнолітній особі, передбаченого статтею 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", є передчасними, а відтак Верховний Суд не може визнати законними і обґрунтованими такі рішення судів попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалено без повного та всебічного з`ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, факт допущення позивачем вищезазначеного порушення податковим органом встановлено на підставі інформації протоколу від 16 червня 2023 року серія ВАВ 758566 про вчинення продавцем ОСОБА_2 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, а саме - продаж алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.

У вказаній постанові встановлено недоведеність факту продажу ОСОБА_2 слабоалкогольною напою неповнолітній особі з огляду на відсутність доказів, які б підтверджували факт продажу алкогольних напоїв.

Ураховуючи постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ковельської міської ради від 09 серпня 2023 року №58, згідно якої провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст.156 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 6800 грн.

Однак, колегія суддів зауважує на тому, що наявність постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ковельської міської ради від 09 серпня 2023 року №58, згідно якої провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст.156 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, на яку покликається позивачка, не позбавляє суди під час розгляду справи на підставі встановлених ними обставин та доказів, самостійно кваліфікувати поведінку суб`єкта господарювання і дійти висновку щодо правомірності/протиправності таких дій саме щодо ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, закриття провадження у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП ч.1 ст. 164 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення, не виключає підстав для притягнення до відповідальності суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 шляхом застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ПК України та Законом №481/95-ВР.

Суди попередніх інстанцій не дотримались вимог, що висуваються статтею 246 КАС України до судового рішення, зокрема в частині надання мотивованої оцінки кожному істотному аргументу, наведеному учасниками справи, щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позову.

За результатами здійснення касаційного перегляду судових рішень суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не з`ясували усі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального та матеріального права, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №140/999/24 скасувати.

Справу №140/999/24 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва В.В. Хохуляк