№ 143/1269/17 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 143/1269/17

провадження № 61-5383св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Браїлівське»,

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржники: ОСОБА_2 , Фермерське господарство «Ланецького»,

заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2022 року у складі колегії суддів: Медвецького С. К., Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Браїлівське» (далі - ТОВ «Браїлівське») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у справі.

Заява мотивована тим, що рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 30 березня 2018 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Ланецького» (далі - ФГ «Ланецького») на користь ОСОБА_1 17 916 489,42 грн боргу та 8 000 грн судового збору.

10 серпня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О. В. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 56982771 та № 60026733.

За час примусового виконання судового рішення з боржника ФГ «Ланецького» на користь ОСОБА_1 стягнуто 1 018 571,53 грн боргу.

Крім того, вказаним боржником у добровільному порядку погашено борг на суму 641 247,03 грн.

Заявник вказує, що ФГ «Ланецького»господарської діяльності не веде, кошти на рахунках відсутні, майно, на яке можливо звернути стягнення, знаходиться в заставі інших кредиторів, а тому 16 березня 2020 року на підставі його заяви приватним виконавцем Турським О. В. у виконавчому провадженні № 56982771 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

При цьому, не стягнутим залишився борг у сумі 16 256 670,86 грн.

02 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Браїлівське» укладено договір № 01/04 про відступлення права вимоги (далі - Договір № 01/04).

Відповідно до пункту 1 договору № 01/04 цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною сторони первісного кредитора на нового кредитора у зобов`язанні, що виникає на підставі договору позики, що укладений між первісним кредитором та боржниками (надалі - Основний договір), борг підтверджено рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області у справі № 143/1269/17 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ФГ «Ланецького» на користь ОСОБА_1 17 916 489,42 грн.

Указує, що з моменту укладення Договору № 01/04 ТОВ «Браїлівське» вважається новим кредитором за договором позики від 01 листопада 2015 року на суму боргу 16 256 670,86 грн.

На підставі викладеного, посилаючись при уточненні вимог поданої заяви на відкриття постановою приватного виконавця Тимощука В. В. від 27 січня 2021 року за заявою представника стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 виконавчого провадження № 64311447 про примусове виконання виконавчого листа № 143/1269/17, за яким боржником являється ФГ «Ланецького», ТОВ «Браїлівське» просило суд:

- замінити стягувача ОСОБА_1 на ТОВ «Браїлівське» у виконавчому провадженні ВП № 64311447 про стягнення боргу та судового збору з ФГ «Ланецького»;

- замінити стягувача ОСОБА_1 на ТОВ «Браїлівське» у виконавчому провадженні ВП № 60026733 про стягнення боргу та судового збору з ОСОБА_2 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 17 січня 2022 року заяву ТОВ «Браїлівське» задоволено.

Замінено стягувача ОСОБА_1 на ТОВ «Браїлівське» у виконавчому провадженні ВП № 64311447 про стягнення боргу та судового збору з ФГ «Ланецького».

Замінено стягувача ОСОБА_1 на ТОВ «Браїлівське» у виконавчому провадженні ВП № 60026733 про стягнення боргу та судового збору з ОСОБА_2 .

Задовольняючи заяву про заміну стягувача правонаступником, суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено належними та допустимими доказами, що у спірних правовідносинах відбулася заміна стягувача у виконавчому провадженні.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2022 року ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 17 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Браїлівське» про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, розглядаючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції не встановив належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором відступлення прав вимоги, зокрема належним чином не з`ясував, чи були перераховані платежі за цим договором та чи набув новий кредитор право вимоги до ФГ «Ланецького» та ОСОБА_2 .

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17 червня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга від ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2022 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У вересні 2022 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через засоби електронного та поштового зв`язку від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Вважає, що висновки судів першої апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, докази досліджені повно, відтак, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

12 серпня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що01 листопада 2015 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем, та ОСОБА_2 , як позичальником, укладено договір позики на суму 290 000 доларів США.

01 листопада 2015 року між ОСОБА_2 та ФГ «Ланецького» був укладений договір поруки № 2, за умовами якого ФГ «Ланецького» поручилося за виконання ОСОБА_2 договору позики від 01 листопада 2015 року і взяло на себе зобов`язання повернути суму позики, якщо її не поверне позичальник ОСОБА_2 .

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 30 березня 2018 року у справі № 143/1269/17 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ФГ «Ланецького» на користь ОСОБА_1 17 916 489,42 грн боргу та 8 000 грн судового збору.

10 серпня 2018 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист по справі № 143/1269/17, за яким боржником є ОСОБА_2 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В. від 10 вересня 2019 року за заявою представника стягувача ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 60026733 про примусове виконання зазначеного виконавчого листа.

10 серпня 2018 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист по справі № 143/1269/17, за яким боржником є ФГ «Ланецького».

На виконання вказаного виконавчого листа постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В. відкрито виконавче провадження № 56982771.

16 березня 2020 року за заявою стягувача ОСОБА_1 приватним виконавцем Турським О. В. у виконавчому провадженні № 56982771 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого листа № 143/1269/17 від 10.08.2018, за яким боржником є ФГ «Ланецького», стягувачу. Роз`яснено, що вказаний виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 16 березня 2023 року.

Не стягнутим залишився борг у сумі 16 256 670,86 грн.

02 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Браїлівське» був укладений договір № 01/04 про відступлення права вимоги.

Пунктом 2 договору № 01/04 встановлено, що за цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати солідарно від ОСОБА_2 та ФГ «Ланецького» (надалі - Боржники) виконання зобов`язань за Основним договором, які виникли з моменту укладання Основного Договору, а саме сплати заборгованості в розмірі 16 256 670,86 грн, а також оплати всіх штрафних санкцій, які виникли в зв`язку з невиконанням умов Основного договору.

За умовами, викладеними у пункті 3 договору № 01/04, за передане право вимоги до боржників за основним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі гривневого еквіваленту 250 000 доларів США по курсу міжбанку на дату розрахунку.

Пунктом 11 Договору № 01/04 встановлено, що доказом переходу до нового кредитора прав вимоги буде підписання цього договору.

Згідно з платіжним дорученням № 690 від 02 квітня 2020 року ТОВ «Браїлівське» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 6 882 500 грн (призначення платежу - оплата згідно договору № 01/04 від 02 квітня 2020 року про відступлення права вимоги).

Відповідно до виписки по особовому рахунку ТОВ «Браїлівське», сформованої АБ «Південний» 07 вересня 2021 року, ТОВ «Браїлівське» на виконання умов Договору № 01/04 платіжним дорученням № 690 від 02 квітня 2020 року перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 6 882 500 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В. В. від 27 січня 2021 року за заявою представника стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження № 64311447 про примусове виконання виконавчого листа № 143/1269/17 від 10.08.2018, за яким боржником являється ФГ «Ланецького».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах: від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), та у постанові Верховного Суду від 07 червня 2022 року у справі № 2-844/10 (провадження № 61-17839св20).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14 та від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зробив висновок, що відсутність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі, з огляду на положення пункту 2 договору відступлення права вимоги.

На необхідність перевірки доводів перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги також посилався Верховний Суд у постановах від 29 вересня 2021 року у справі № 2-879/11, (провадження № 61-10005св21), від 03 листопада 2021 року у справі № 301/2368/14-ц (провадження № 61-11546св21) з огляду на умови такого договору, зокрема щодо набуття новим кредитором права вимоги до боржника після здійснення оплати за вказаним договором.

Встановлено, що на підставі Договору № 01/04 про відступлення права вимоги, укладеного 02 квітня 2020 рокуміж ОСОБА_1 та ТОВ «Браїлівське», до останнього перейшло право вимоги за зобов`язаннями, які виникли з моменту укладання основного договору (договору позики), а саме зі сплати заборгованості в розмірі 16 256 670,86 грн, а також оплати всіх штрафних санкцій, які виникли в зв`язку з невиконанням умов указаного договору.

При цьому, із пункту 11 Договору № 01/04 вбачається, що доказом переходу до нового кредитора прав вимоги буде підписання цього договору.

Крім того, факт зарахування зазначених грошових коштів на свій банківський рахунок підтверджує первісний кредитор ОСОБА_1 , зокрема у касаційній скарзі.

Отже, повно та всебічно дослідивши обставини правонаступництва, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достатності та взаємного зв`язку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача на його правонаступника у виконавчому провадженні.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані, та не суперечать правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду.

Разом із цим суд апеляційної інстанції на зазначені вище обставини належної уваги не звернув, наявність доказів, що підтверджують факт здійснення повної оплати за договором відступлення на час його укладення не врахував, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про скасування законного та обґрунтованого судового рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала місцевого суду - залишенню в силі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись статтями 400 409 412 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 а задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2022 року скасувати.

Ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 17 січня 2022 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов