Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 146/561/21

провадження № 61-14504св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Берегового О. Ю., Ковальчука О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності в порядку спадкування.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 11 травня 2021 року у складі судді Пилипчук О. В. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто з доданими до неї додатками позивачу на підставі частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з неусуненням недоліків.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 травня 2021 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2021 року визнано, що звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 травня 2021 року є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства, та є зловживанням процесуальними правами.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 травня 2021 року повернуто заявнику.

Застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 2 270,00 грн та стягнуто з неї вказану суму у дохід Державного бюджету України.

У липні 2021 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 травня 2021 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року визнано, що звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 травня 2021 року є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 травня 2021 року повернуто заявнику.

Застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 4 540,00 грн та стягнуто з неї вказану суму у дохід Державного бюджету України.

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд ухвали Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року за нововиявленими обставинами у зв`язку із тим, що вона не подавала до суду апеляційні скарги на ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 травня 2021 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року за нововиявленими обставинами відмовлено, ухвалу Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року залишено в силі.

Суд виходив із того, що ОСОБА_1 не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує вимоги заяви про перегляд ухвали Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року за нововиявленими обставинами, зокрема висновку судової почеркознавчої експертизи.

Процесуальна поведінка ОСОБА_1 як в суді першої інстанції, так і під час оскарження ухвали Томашпільського районного суду Вінницької області від 28 травня 2021 року про повернення її позовної заяви очевидно свідчить про те, що її звернення до суду мають на меті не захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 , а є демонстрацією її зневаги до суддів Томашпільського районного суду Вінницької області, Вінницького апеляційного суду, установлених законом судових процедур та правил, а також судової гілки влади в цілому, а подання заяви про перегляд ухвали Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2021 року за нововиявленими обставинами має на меті не усунення об`єктивної судової помилки, а уникнення ОСОБА_1 відповідальності за зловживання процесуальними правами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2021 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.

Підставою касаційного оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2021 року заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції частини третьої статті 356 ЦПК України.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що в апеляційній скарзі відсутній підпис ОСОБА_1 , апеляційна скарга не містить будь-якої довіреності, яка б надавала право на підписання від її імені цієї скарги, також вона подана від імені ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 особисто.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 не надходив.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2021 року і витребувано із Томашпільського районного суду Вінницької області цивільну справу № 146/561/21.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Перегляду за нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими рішення було змінено або ухвалено нове рішення.

У постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 463/6259/15-ц (провадження № 61-2146св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 361 ЦПК України 2004 року свідчить, що ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є, зокрема, ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду».

У постановах Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі № 463/6267/14-ц (провадження № 61-33385св18), 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12 (провадження № 61-22788св19), від 08 червня 2021 року у справі № 2-1207/2011 (провадження № 61-1546св21), від 06 вересня 2021 року у справі № 454/1362/14-ц (провадження № 61-523св21) міститься правовий висновок про те, що ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, тобто не є об`єктом перегляду у відповідний спосіб, а отже, не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 просила суд апеляційної інстанції переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2021 року про повернення апеляційної скарги.

Однак відповідно до вимог статті 423 ЦПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги не є судовим рішенням (ухвалою), яким закінчено розгляд справи, а тому вона не може бути об`єктом перегляду за нововиявленими обставинами.

Прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а, отже, процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у її прийнятті.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що апеляційний суд не виконав вимоги, передбачені процесуальним законодавством України, щодо встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Зазначений недолік, допущений апеляційним судом, не може бути усунуто при касаційному перегляді справи.

Заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду апеляційної інстанції вже була прийнята судом до провадження, тому суд апеляційної інстанції, встановивши, що ухвала суду, про перегляд якої порушується питання, не є об`єктом перегляду у відповідний спосіб, має закрити провадження за такою заявою на підставі статті 255 ЦПК України.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Положеннями пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущені судом апеляційної інстанції, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції належить урахувати викладене у цій постанові, надати належну оцінку доводам і запереченням сторін та поданим ними доказам, встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк