Постанова

Іменем України

15 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 148/809/14-ц

провадження № 61-14577св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

стягувач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра»,

боржник - ОСОБА_1 ,

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Груп»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гончарук Роман Олексійович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 липня 2021 року у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М., Сопруна В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Груп» (далі - ТОВ «Фінанс Проперті Груп») звернулося до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 24 жовтня 2014 Тульчинський районний суд Вінницької області ухвалив рішення у справі № 148/809/14-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 березня 2007 року зі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційного Банку «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра», банк).

На підставі виданого, на виконання зазначеного рішення суду, виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 52652490 в Погребищенському районному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

На виконання рішення суду від 24 жовтня 2014 року в справі № 148/809/14-ц Тульчинський районний суд Вінницької області видав банку виконавчі листи.

В автоматизованій системі виконавчих проваджень наявна інформація про відсутність відкриття виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_3

04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладений договір про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором від 24 березня 2007 року, перейшло до ТОВ «ФК» Дніпрофінансгруп».

20 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Груп» укладений договір про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором від 24 березня 2007 року, перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті Груп».

Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на примусовому виконанні не перебуває.

Згідно з актом ПАТ «КБ «Надра» про втрату оригіналів виконавчих документів до договору відступлення прав вимог, оригінали виконавчих листів втрачені.

Оригінали виконавчих листів у заявника та первісного стягувача відсутні, заборгованість за кредитним договором не погашена.

З моменту прийняття рішення державним органом про ліквідацію банку, його діяльність була припинена, закрито територіальні відділення банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, що обумовило втрату оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків.

Наразі місцезнаходження виконавчих листів щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 невідомо та можливість встановлення відсутня.

Отже, виконавчі документи стягувачем втрачено.

Первісним стягувачем було пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з причин його втрати.

Крім того, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання припав на період ліквідації банку.

Строк пропущено з об`єктивних причин, що не залежали від попереднього кредитора в особі ПАТ «КБ «Надра».

За рішенням Національного банку України у ПАТ «КБ «Надра» було запроваджено процедуру ліквідації, яку здійснював Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - державний орган, який належним чином не забезпечив супровід судових справ банку.

Отже, попередній кредитор не мав можливості забезпечити дотримання процесуальних строків з об`єктивних причин, що не залежали від нього, з огляду на припинення його діяльності рішеннями державних органів.

Саме процедурою ліквідації банку, якою припинено основну діяльність банку, змінено весь склад керівництва та закрито територіальні відділеня банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, обумовлено втрату оригіналів виконавчих листів та пропущених процесуальних строків.

У зв`язку із зазначеними обставинами, відповідно до статті 442 ЦПК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 17.4 Перехідних положень та частини першої статті 433 ЦПК України, представник ТОВ «Фінанс Проперті Груп» просив замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Фінанс Проперті Груп» у справі № 148/809/14-ц, видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 30 квітня 2021 року заяву ТОВ «Фінанс Проперті Груп»про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено частково.

Замінено сторону у виконавчому провадженні з виконання рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2014 року у справі № 148/809/14-ц, а саме: стягувача ПАТ «КБ «Надра» замінено на його правонаступника ТОВ «Фінанс Проперті Груп».

У задоволенні заяви ТОВ «Фінанс Проперті Груп» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

Cуд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що не вбачає законних підстав для задоволення заяви ТОВ «Фінанс Проперті Груп»про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки ухвалою суду від 21 січня 2016 року, за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової І. О., строк пред`явлення виконавчих листів до виконання було поновлено. При розгляді вказаної заяви судом досліджувались копії зазначених виконавчих листів, оригінали яких знаходились у заявника, представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, що в свою чергу, спростовує доводи про втрату даних виконавчих листів, при передачі їх від ПАТ «КБ «Надра» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, суд вважав, що не підлягають задоволенню і заявлені вимоги щодо видачі дубліката виконавчого листа, оскільки дана вимога може бути задоволена у разі, якщотаказаява подана до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа.

Задовольняючи заяву ТОВ «Фінанс Проперті Груп» про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що заявником підтверджено факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «Фінанс Проперті Груп» на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги від 20 серпня 2020 року.

Ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_4 оскаржила в частині вирішення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 липня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Гончарука Р. О. залишено без задоволення, а ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 30 квітня 2021 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заяви ТОВ «Фінанс Проперті Груп» про заміну сторони виконавчого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Гончарук Р. О., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційна скарга серед іншого була мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 30 квітня 2021 року (розгляд заяви по суті в суді першої інстанції).

Апеляційний суд на дані доводи апеляційної скарги уваги не звернув, оцінки їм не надав, обмежився висновком, що доводи заявника зводяться до незгоди із висновком суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

За змістом частини першої статті 512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18), та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10 (провадження №61-12076св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи і заміна її новим кредитором у справі, що проводиться відповідно до статті 55 ЦПК України.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У справі, яка переглядається установлено, що заочним рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2014 року, позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено, стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 24 вересня 2007 року у розмірі 11 736,81 дол. США та 12 832,60 грн, а також 1 325,07 грн - судового збору.

04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладений договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором від 24 березня 2007 року, перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

20 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Груп» укладений договір про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором від 24 березня 2007 року, перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті Груп».

Установивши, що ТОВ «Фінанс Проперті Груп»набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які виникли за кредитним договором від 24 березня 2007 року, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції не скасував чи змінив ухвалу суду першої інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо її неналежного повідомлення про дату, час та місце розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Проте суд враховує, що справа по суті вже вирішена та за наслідками її розгляду ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили. Наразі вирішується процесуальне питання, пов`язане з виконанням цього рішення за правилами розділу VІ ЦПК України, зокрема статті 442 цього Кодексу, якою врегульовано питання заміни сторони виконавчого провадження, вирішення якого не змінює суті ухваленого рішення по суті спору.

ОСОБА_1 реалізувала право на оскарження ухвали суду першої інстанції про заміну стягувача у виконавчому провадженні та не була позбавлена можливості реалізувати надані їй законом процесуальні права щодо спростування доводів відповідної заяви, в тому числі шляхом подання доказів, письмових заперечень тощо.

Згідно з абзацем 2 частини другої статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Правильність постановленої судом першої інстанції ухвали за результатом вирішення цього процесуального питання перевірена апеляційним судом у повній мірі та відповідні висновки мотивовано викладено у прийнятій апеляційним судом постанові.

Оскільки право відповідача на участь у розгляді заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні було відновлено і реалізовано на стадії апеляційного перегляду судового рішення, розгляд такого процесуального питання в суді першої інстанції за відсутності боржника не призвів до неправильного його вирішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування правильної по суті постанови суду апеляційної інстанції виключно за наведених обставин.

А тому відсутні підстави для застосування пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України. ОСОБА_1 реалізувала своє право на участь у розгляді справи при її апеляційному перегляді. При цьому згідно з частиною 2 статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Судове рішення, яке набрало законної сили та за яким ОСОБА_1 є відповідачем (боржником), не виконано, а заміною кредитора у зобов`язанні на стадії виконання цього судового рішення, не було обмежено її цивільних прав як учасника спірних правовідносин, оскільки для нового стягувача (правонаступника) усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду.

Тобто, заміна стягувача у виконавчому провадженні не змінила статусу заявника, як відповідача (боржника) за невиконаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, а також обсягу її прав і обов`язків у відповідних правовідносинах, оскільки визначені в судовому рішенні межі її зобов`язань залишились незмінними і обов`язковими для неї тією мірою, якою вони були обов`язковими до заміни стягувача правонаступником.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 20 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк