Постанова

Іменем України

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 1512/2-1288/11

провадження № 61-8521св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», правонаступником за зустрічним позовом якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

третя особа за первісним позовом - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2014 року в складі судді Реви С. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 05 жовтня 2016 року в складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Панасенкова В. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютого 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), про захист прав споживачів, визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що вона кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту від 22 грудня 2006 року № 11104036000 не отримувала, а внесені нею на її поточні рахунки № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 грошові кошти банком були не зараховані та безпідставно списані з рахунків без її розпорядження.

Ураховуючи наведене та з урахуванням уточнень ОСОБА_1 просила суд:

визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11104036000, укладений 22 грудня 2006 року між нею та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк»;

зобов`язати ПАТ «УкрСиббанк» зарахувати на відкриті у цьому банку (Одеському відділенні № 309) на її ім`я поточні рахунки № НОМЕР_1 та

№ НОМЕР_2 безпідставно списані та неправомірно не зараховані грошові кошти, а саме: на поточний рахунок № НОМЕР_1 - 67 600,97 грн; на поточний рахунок № НОМЕР_2 - 51 721,00 доларів США та 44 452,97 грн;

зобов`язати ПАТ «УкрСиббанк» нарахувати за користування грошовими коштами у розмірі 67 600,97 грн (поточний рахунок № НОМЕР_1 ), 51 721,00 доларів США та 44 452,97 грн (поточний рахунок № НОМЕР_2 ) проценти у розмірі, що звичайно сплачується цим банком за вкладом на вимогу за період з 27 грудня 2006 року по день ухвалення судом рішення у справі.

У березні 2008 року ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , у якому, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору від 22 грудня 2006 року № 11104036000, просило стягнути з відповідача на свою користь 383 375,20 швейцарських франків, що у гривневому еквіваленті становить 1 896 917,88 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11104036000, укладений 22 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк».

Зобов`язано ПАТ «УкрСиббанк» зарахувати на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в Одеському відділенні № 309 ПАТ «УкрСиббанк» на підставі договору поточного рахунку від 21 грудня 2006 року № 255, безпідставно списані з цього рахунку грошові кошти у розмірі 67 600,97 грн.

Зобов`язано ПАТ «УкрСиббанк» зарахувати на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в Одеському відділенні № 309 ПАТ «УкрСиббанк» на підставі договору поточного рахунку від 21 грудня 2006 року № 255, безпідставно списані з цього рахунку грошові кошти у розмірі 51 721,00 доларів США і 44 452,97 грн., із яких банком частина грошових коштів неправомірно не зарахована і решта безпідставно списана, а саме: 2 300,00 доларів США та 42 600,97 грн, а також 49 421,00 доларів США та 1 852,00 грн безпідставно списані з даного рахунку.

Зобов`язано ПАТ «УкрСиббанк» нарахувати за користування грошовими коштами у розмірі 67 600,97 грн проценти на умовах, встановлених договором поточного рахунку від 21 грудня 2006 року № 255 за період з 27 грудня 2006 року по день ухвалення цього рішення.

Зобов`язано ПАТ «УкрСиббанк» нарахувати за користування грошовими коштами у розмірі 51 721,00 доларів США та 44 452,97 грн проценти у розмірі, що звичайно сплачується цим банком за вкладом на вимогу за період з 27 грудня 2006 року по день ухвалення судом рішення у справі.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ПАТ «УкрСиббанк», суд першої інстанції виходив із того, що кредитний договір, укладений між позивачем та банком, підлягає визнанню недійсним у зв`язку із введенням позивача в оману відповідачем щодо істотних умов договору та із використанням нечесної підприємницької практики. Крім того за недоведеністю передачі ОСОБА_1 кредитних коштів, передбачені статтями 1066 1071 ЦК України підстави для списання банком грошових коштів із відкритих на ім`я ОСОБА_1 в Одеському відділенні № 309 ПАТ «УкрСиббанк» банківських рахунків № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , без будь-якого розпорядження останньої - відсутні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2016 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а зустрічний позов ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 383 375,20 швейцарських франків, що у гривневому еквіваленті становить 1 896 917,88 грн, із яких: 1 868 057,23 грн - заборгованість за основним та простроченим кредитом; 26 565,20 грн - заборгованість за строковими та простроченими відсотками за користування кредитом; 2 295,45 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2016 року рішення Апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2016 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 05 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» відхилено. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2014 року залишено без змін.

Приймаючи рішення суду, апеляційний суд, виходив з того, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягає застосуванню до даних правовідносин, та дійшов правильного висновку, що позовні вимоги первісного позивача підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У травні 2017 року ПАТ «Дельта Банк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити вимоги банку, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

У листопаді 2017 року ПАТ «УкрСиббанк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справ

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ПАТ «Дельта Банк» мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності. Крім того заявник вважає, що наявні у матеріалах справи висновки експертів не є належними доказами у розумінні статті 58 ЦПК України 2004 року, оскільки такі висновки є суперечливими та такими, що протирічать матеріалам справи.

Касаційна скарга ПАТ «УкрСиббанк» мотивована тим, що пунктом 9.13 спірного кредитного договору, встановлено, що підписання такого договору ОСОБА_1 свідчить про те, що всі умови кредитного договору їй цілком зрозумілі і вона вважає їх справедливими по відношенню до себе, а тому висновки судів попередніх інстанцій про те, що банк, укладаючи спірний правочин із ОСОБА_1 , вів нечесну підприємницьку діяльність та ввів її в оману є безпідставними і необґрунтованими та спростовуються безпосередньо умовами пунктів 6.2, 9.13, 11.1 та 11.2 кредитного договору та положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими.

У лютому 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту від 22 грудня 2006 року № 11104036000 ПАТ «УкрСиббанк» зобов`язався надати позичальнику ОСОБА_1 кредит на неспоживчі цілі в іноземній валюті в сумі 410 000,00 швейцарських франків, що за курсом НБУ було еквівалентно 1 701 500,00 грн.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Положеннями пункту 1.2.1 встановлено, що надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: з 22 грудня 2006 року по 22 грудня 2016 року. Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у вказаній сумі та сплатити проценти, комісії та інші платежі згідно з умовами договору на рахунок № НОМЕР_3 в АКІБ «УкрСиббанк». Кредит вважається повернутим в разі зарахування грошових коштів, спрямованих на погашення кредиту в повному обсязі на вказаний рахунок банку (п. 1.2.2 договору).

08 грудня 2011 року за договором купівлі-продажу ПАТ «УкрСиббанк» відступило ПАТ «Дельта Банк» свої права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором від 22 грудня 2006 року № 11104036000.

Згідно з висновками судово-економічних експертиз від 29 грудня 2011 року № 9353-9354 та від 28 листопада 2014 року, складеними Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, наданими ПАТ «УкрСиббанк» банківськими документами видача ОСОБА_1 кредиту за договором про надання споживчого кредиту від 22 грудня 2006 року № 11104036000 у розмірі 410 000,00 швейцарських франків не підтверджується. На поточні рахунки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкриті у АКІБ «УкрСиббанк» 21 грудня 2006 року, згідно з договорами банківських рахунків № № 255, 256, не зараховані грошові кошти, внесені ОСОБА_1 у розмірі 42 600,97 грн (квитанція від 27 грудня 2006 року № 8) та у розмірі 2 300,00 доларів США, які на дату операції становлять 11 615,00 грн (квитанція від 18 червня 2007 року № 8). На поточний рахунок № НОМЕР_1 зараховано 67 681,97 грн, на поточний рахунок № НОМЕР_2 зараховано 1 771,00 грн та 51 721,00 доларів США. Зараховані на поточні рахунки № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 грошові кошти необґрунтовано списані банком на погашення суми кредиту, процентів та комісійних.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 29 травня 2013 року № 2051/02, виконаним Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у заяві на видачу готівки від 27 грудня 2006 року № 30 підпис в якій від імені ОСОБА_1 у графі «підпис отримувача» виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з положеннями статей 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У частинах першій-третій статті 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Положеннями частини другої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Підтвердженням досягнення згоди з усіх істотних умов договору, зокрема з тією умовою договору, що банк має право у визначених випадках вимагати дострокового виконання зобов`язань за договором, змінювати за згодою сторін розмір відсоткової ставки, є підпис позивача на ньому.

Статтею 629 ЦК України передбачено обов`язковість договору до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи, у кредитному договорі визначено суму кредиту, розмір відсотків. З кредитного договору не вбачається, що в ньому є приховані, додаткові платежі (що не є штрафними санкціями або мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання), а його положення є двозначними чи незрозумілими. Доказів протилежного, позивачем суду не надано.

А тому висновки суду про те, що кредитний договір, укладений між позивачем та банком, підлягає визнанню недійсним у зв`язку із введенням позивача в оману відповідачем щодо істотних умов договору та із використанням нечесної підприємницької практики, є передчасним.

Встановивши, що АКІБ «УкрСиббанк» надало до суду договір кредиту від 22 грудня 2006 року № 11104036000, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , апеляційний суд не дав цьому доказу належної правової оцінки, що є порушенням статей 89 367 382 ЦПК України.

Розрахунок заборгованості, виписка за кредитним договором, договір іпотеки від 22 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», надані банком, судом взагалі не досліджувалися.

У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 12 ЦПК України на суд також покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що суд, встановивши існування між сторонами кредитних правовідносин, самоусунувся від вирішення даного спору по суті зі всебічним та повним дослідженням усіх обставин справи, не сприяв сторонам у реалізації їх процесуальних прав, формально відмовивши у задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення кредитної заборгованості, у зв`язку із його недоведеністю.

Таким чином, апеляційний суд у порушення вищевказаних положень закону та вимог статей 89 367 382 ЦПК України належним чином не встановив усі необхідні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, формально розглянув справу на користь ОСОБА_1 , не забезпечив повного та всебічного її розгляду, не надав належної оцінки поданим сторонами доказам, що призвело до передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом повністю не встановлено, а тому судове рішення не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 05 жовтня 2016 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун